Справа №:755/12679/23
Провадження №: 2/755/5967/23
"31" серпня 2023 р.суддя Дніпровського районного суду м. Києва Марфіна Н.В., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «УМ ФАКТОРИНГ», треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Незнайко Євген Вікторович, Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Мельник Роман Іванович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -
29.08.2023 року до Дніпровського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «УМ ФАКТОРИНГ», треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Незнайко Євген Вікторович, Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Мельник Роман Іванович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
Ознайомившись зі змістом поданої позовної заяви та доданими до неї документами приходжу до висновку про те, що позовна заява не підсудна Дніпровському районному суду м. Києва і має бути передана на розгляд Шевченківського районного суду м. Києва, з огляду на наступне.
Змістом позовних вимог є визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Незнайко Є.В. від 26.11.2019 року за реєстраційним №7613 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «УМ ФАКТОРИНГ» заборгованості у розмірі 9120,00 грн.
Справи за спорами щодо оскарження вчинених нотаріусами виконавчих написів (про визнання вчиненого нотаріусом виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса) мають розглядатися судами за позовами боржників до стягувачів.
Відповідачем у таких справах є особа, на користь якої було вчинено виконавчий напис, яким було порушено право позивача. Тобто, цивільна відповідальність за незаконно вчинений виконавчий напис покладається на особу, яка зверталася за виконавчим написом.
Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 14.08.2019 року винесеній за результатами розгляду справи № 519/77/18.
Відповідно до ч. 2 ст. 27 ЦПК України, позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Позивачем позов пред'явлено до Товариства з обмеженою відповідальністю «УМ ФАКТОРИНГ», яке є стягувачем у виконавчому провадженні НОМЕР_1 з виконання спірного виконавчого напису та знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Ризька, 73г, офіс 7/1, що територіально відноситься до Шевченківського району м. Києва, на який розповсюджується територіальна юрисдикція Шевченківського районного суду м. Києва.
Частиною 12 статті 28 ЦПК України передбачено, що позови до стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса можуть пред'являтися також за місцем його виконання.
З матеріалів позову убачається, що на думку позивача, місцем виконання спірного виконавчого напису нотаріуса є місце знаходження приватного виконавця у Дніпровському районі м. Києва за адресою вул. Старосільська, 1, офіс 10.
Однак, з таким тлумаченням позивачем норми частини 12 ст. 28 ЦПК України погодитися не можна і на переконання суду, враховуючи положення чинного законодавства, справа не підсудна Дніпровському районному суду м. Києва, виходячи з наступного.
Згідно положень п. 3 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих документів - виконавчих написів нотаріусів.
За змістом ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження», яка має назву «Місце виконання рішення», виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.
Отже, законодавцем визначено, що місцем виконання є саме місце вчинення виконавчих дій, які можуть вчинятись у тому числі за місцем проживання, роботи боржника, або знаходження його майна, тобто законодавець пов'язує місце виконання рішення не з місцем знаходження кабінету/офісу державного/приватного виконавця, а з місцем вчинення конкретних виконавчих дій.
Будь-яких даних, які б свідчили про те, що саме на території Дніпровського району м. Києва вчиняються виконавчі дії з виконання спірного виконавчого напису нотаріуса (накладення арешту на майно, що належить боржнику та знаходиться на території Дніпровського району м. Києва; звернення стягнення на заробітну плату/пенсію/стипендію інші доходи боржника, які він отримує від установ, що знаходяться на території Дніпровського району м. Києва; накладення арешту на кошти боржника на його рахунках, що знаходяться у банківських та інших фінансових установах, які мають місце знаходження на території Дніпровського району м. Києва, тощо) матеріали справи не містять, тому відсутні підставі вважати, що на території Дніпровського району м. Києва виконується спірний виконавчий напис нотаріуса і відповідно відсутні правові підстави для визначення підсудності даного позову Дніпровському районному суду м. Києва.
Також і сам позивач зареєстрований не на території Дніпровського району м. Києва, а в Закарпатській області за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно з нормами Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р., Закону України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини» інститут підсудності безпосередньо пов'язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
Вирішуючи питання про передачу справи за підсудністю суд виходить з того, що з матеріалів позовної заяви не вбачається вчинення саме на території Дніпровського району м. Києва виконавчих дій з виконання спірного виконавчого напису, при цьому за матеріалами позовної заяви також не можливо встановлено адміністративно-територіальних одиниць на території яких дійсно проводяться виконавчі дії в межах ВП НОМЕР_1, оскільки наданих суду разом із позовом матеріалів виявилось недостатньо для здійснення відповідного визначення та застосування положень ч. 12 ст. 28 ЦПК України, а частина документів знаходиться в абсолютно нечитабельному вигляді.
За таких обставин суд дійшов висновку про необхідність передачі справи на розгляд Шевченківського районного суду м. Києва за місцем знаходження відповідача у відповідності по положень ч. 2 ст. 27 ЦПК України, оскільки наявності підтверджених обставин альтернативної підсудності, передбаченою ч. 12 ст. 28 ЦПК України, судом не виявлено.
Згідно п. 1 ч. 1, ч. 3 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду. Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Відповідно до ст. 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Враховуючи викладені обставини та зазначені норми чинного законодавства України приходжу до висновку про те, що позовна заява не підсудна Дніпровському районному суду м. Києва і відноситься до територіальної юрисдикції Шевченківського районного суду м. Києва.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 27, 28, 31, 353-355 ЦПК України, -
Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «УМ ФАКТОРИНГ», треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Незнайко Євген Вікторович, Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Мельник Роман Іванович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - передати на розгляд Шевченківського районного суду м. Києва.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Текст ухвали складений та підписаний суддею 31.08.2023 року.
Суддя -