Справа № 947/3515/23
Провадження № 2-др/947/55/23
04.09.2023 року
Київський районний суд м.Одеси у складі:
Головуючого - судді Куриленко О.М.,
за участю секретаря - Солтановської Ю.О.,
представника заявника/відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі заяву представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення по справі № 947/3515/23 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення особистих коштів та витрат у порядку компенсації по поверненню кредитних коштів, за рахунок яких була придбана квартира,
01 серпня 2023 року заявник звернулась до суду з заявою, в якій просить: постановити додаткове рішення по справі, яким стягнути з ОСОБА_3 (РНОКШ1 НОМЕР_1 , останнє місце реєстрації в Україні; АДРЕСА_1 , тимчасово мешкає в АДРЕСА_6, ЕМSO НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації в Україні: АДРЕСА_2 , тимчасово мешкає в АДРЕСА_7), судові витрати, пов'язані і розглядом цивільної справи № 947/3515/23 у загальному розмірі 61 368 (шістдесят одна тисяча триста шістдесят вісім) гривень 00 коп., з яких: 50 000,00 грн, - гонорар адвоката Б. Клачок; 10 128,00 грн. - витрати пов'язані із залученням перекладачів; 1240,00 грн. - витрати на виготовлення копій документів.
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що рішенням суду від 31.07.2023 року по справі № 947/3515/23 у задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення особистих коштів та витрат у порядку компенсації по поверненню кредитних коштів, за рахунок яких була придбана квартира було відмовлено у повному обсязі. Проте в рішенні суду не було вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Заявник стверджує, що у зв'язку з судовим розглядом сторона відповідача понесла судові витрати, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу, витрати пов'язані з прибуттям до судового засідання та інші, у зв'язку з чим просить стягнути з позивача вказані витрати.
Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду сповіщені належним чином у порядку ст.ст. 128-130 ЦПК України.
Представник заявника/відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 у судовому засіданні заяву підтримала в поній мірі та просила її задовольнити.
Представник позивача по справі ОСОБА_3 - адвокат Манушин В.О. у дане судове засідання не з'явився, сповіщений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.
Суд, ознайомившись з матеріалами справи вважає, що заява підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
У судовому засіданні встановлено, що 25 січня 2023 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, вимоги якого в подальшому було збільшено, та з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 05.06.2023 року, просив суд стягнути з ОСОБА_1 , (код платника податків НОМЕР_3 , АДРЕСА_3 ) на користь ОСОБА_3 (код платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_4 ) особисті кошти в сумі 100 000,00 (сто тисяч) ЄВРО. Стягнути з ОСОБА_1 , (код платника податків НОМЕР_3 , АДРЕСА_3 ) на користь ОСОБА_3 (код платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_4 ) у порядку компенсації витрати по поверненню кредитних коштів, за рахунок яких була придбана квартира АДРЕСА_5 , в сумі 17 416 дол.США. Стягнути з ОСОБА_1 , (код платника податків НОМЕР_3 , АДРЕСА_3 ) на користь ОСОБА_3 (код платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_4 ) судові витрати згідно попереднього розрахунку судових витрат орієнтовано в суми 40000 (сорок тисяч) гривень.
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 31.07.2023 року у задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення особистих коштів та витрат у порядку компенсації по поверненню кредитних коштів, за рахунок яких була придбана квартира було відмовлено у повному обсязі.
Відповідно до ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали доказі і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми/присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; судом не вирішено питання про судові витрати; суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», що закріплено ч.4 ст.62 ЦПК України.
Поняття терміну адвокат врегульоване п.1 ч.І ст.1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», відповідно до якої адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.
Положенням ч.ч. 1, 4 ст.17 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» визначено, що Рада адвокатів України забезпечує ведення Єдиного реєстру адвокатів України з метою збирання, зберігання, обліку та надання достовірної інформації про чисельність і персональний склад адвокатів України, адвокатів іноземних держав, які відповідно до цього Закону набули права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, про обрані адвокатами організаційні форми адвокатської діяльності. Внесення відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України здійснюється радами адвокатів регіонів та Радою адвокатів України.
Інформація, внесена до Єдиного реєстру адвокатів України, є відкритою на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України. Рада адвокатів України і відповідні ради адвокатів регіонів надають витяги з Єдиного реєстру адвокатів України за зверненням адвоката або іншої особи.
Підстави для здійснення адвокатської діяльності визначені ст. 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
Відповідно до ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на професійну правничу допомогу має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч. 3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обгрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; і поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необгрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Частиною 8 ст. 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Отже, аналізуючи норми ЦПК України щодо визначення розміру судових витрат та їх розподілу між сторонами можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: І) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Верховний Суд в Постанові від 10.06.2021 року по праві № 820/479/18 зазначив, що як вказано у Рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23рп/2009, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з Іншими суб'єктами права.
При цьому необхідно враховувати, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківській документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також їх розрахунку є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Як вбачається з матеріалів справи, у розділі 5 відзиву ОСОБА_1 , на позовну заяву від 22.032023 року відповідачка зазначала попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку з розглядам справи, а також у додатку № 25 було надано примірник Попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які понесла ОСОБА_1 у зв'язку з розглядом справи № 947/3515/23 (в порядку ст. 134 ЦПК України).
Відповідач ОСОБА_1 звернулась за професійною правовою допомогою до адвоката ОСОБА_2 для захисту своїх законних прав та інтересів. На підставі такого звернення було укладено Додаткову угоду № 1 від 21.02.2023 року та Додаткову угоду № 2 від 28.07.2023 року до Договору про надання професійної правничої (правової) допомоги № 3 від 21.02.2023 року.
Додатковою угодою № 2 від 28.07.2023 року до Договору про надання професійної правничої (правової) допомоги № 3 від 21.02.2023 року сторони погодили, що гонорар адвоката за представництво інтересів Клієнта у межах провадження по справі № 947/3515/23 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ майна колишнього подружжя становить 50 000 (п'ятдесят тисяч) гривень 00 коп.
На підтвердження обгрунтованості розміру понесених витрат на професійну правничу (правову) допомогу Відповідачка надає наступні докази: 1) належним чином засвідчену копію Договору про надання професійної правничої (правової) допомоги № 3 від 21.02.2023 р., укладеного ОСОБА_1 з адвокатом ОСОБА_2; 2) належним чином засвідчену копію Додаткової угоди № 1 від 21.02.2023 р. до Договору про надання професійної правничої (правової) допомоги № 3 від 21.02.2023 р., укладеного ОСОБА_1 з адвокатом ОСОБА_2; 3) належним чином засвідчену копію Додаткової угоди № 2 від 28.07.2023 р. до Договору про надання професійної правничої (правової) допомоги № 3 від 21.02.2023 р., укладеного ОСОБА_4 з адвокатом ОСОБА_2; 4) належним чином засвідчену копію акту-рахунку адвоката ОСОБА_2 № 1 від 28.07.2023 року; 5) детальний опис наданої адвокатом ОСОБА_2 професійної правничої (правової) допомоги на користь ОСОБА_1 за Договором про надання професійної правничої (правової) допомоги № 3 від 21.02.2023 р., та додатковою угодою № І від 21.02.2023 р. та № 2 від 28.07.2023 р. до Договору.
Вирішуючи питання по суті, суд приходить до висновку, що вимоги щодо відшкодування правничої допомоги у сумі 50 000,00 гривень - гонорар адвоката та 10 128,00 гривень - витрат пов'язаних із залученням перекладачів, відповідають вимогам ст. 137 ЦПК України, а відтак підлягають задоволенню.
Процесуальним законодавством передбачено механізм зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката шляхом подання відповідного клопотання. Слід зауважити, що на сторону, яка подає клопотання про зменшення витрат, покладено обов'язок доведення неспівмірності витрат.
Так, в питанні зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу варто враховувати висновки Об'єднаної Палати Верховного Суду у справі № 922/445/19, в якому, серед іншого наголошено, що: - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт; - суд з огляду на принципи диспозитивності та змагальності не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи; - суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) з врахуванням критеріїв ч. ч. 5-7, 9 ст.129 ГПК України, може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення
Подібні висновки можна також зустріти в ряді постанов Верховного Суду, зокрема, у справі № 922/3436/20, у справі № 910/7586/19, у справі № 910/16803/19.
Таким чином, суд при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу перевіряє чи подавалось від іншої сторони клопотання про зменшення витрат і наскільки таке клопотання є обґрунтованим відносно критерію неспівмірності заявленого розміру витрат.
Разом з цим позивач не скористався своїм правом, з клопотанням про зменшення витрат або запереченнями щодо поданої заяви до суду не звертався.
Однак, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заявлена представником відповідача до стягнення з позивача сума витрат у розмірі 1240,00 гривень - витрати на виготовлення копій документів нічим не підтверджена зі сторони заявника та вирахована з середніх цін на вказані послуги.
Таким чином, враховуючи виконані роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з позивача на користь відповідача 50 000,00 гривень - гонорар адвоката Б.Клачок та 10 128,00 гривень - витрати пов'язані із залученням перекладачів.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст.133, 137,141,142, 270 ЦПК України, суд -
Заяву представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення по справі № 947/3515/23 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення особистих коштів та витрат у порядку компенсації по поверненню кредитних коштів, за рахунок яких була придбана квартира - задовольнити частково.
Ухвалити додаткове рішення у справі № 947/3515/23 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення особистих коштів та витрат у порядку компенсації по поверненню кредитних коштів, за рахунок яких була придбана квартира.
Стягнути з ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 , останнє місце реєстрації в Україні; АДРЕСА_1 , тимчасово мешкає в АДРЕСА_6, ЕМSO НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації в Україні: АДРЕСА_2 , тимчасово мешкає в АДРЕСА_7), судові витрати, пов'язані і розглядом цивільної справи № 947/3515/23 у загальному розмірі 60 128 (шістдесят тисяч сто двадцять вісім) гривень 00 коп., з яких: 50 000,00 грн, - гонорар адвоката Б. Клачок; 10 128,00 грн. - витрати пов'язані із залученням перекладачів.
В решті вимог - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення додаткового судового рішення можуть подати апеляційну скаргу в цей же термін з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Куриленко О. М.