Справа № 523/4195/23
Провадження № 2-а/947/116/23
04.09.2023 року Київський районний суд м. Одеси у складі:
головуючий - суддя Васильків Олена Василівна,
секретар судового засідання - Бродецька Тетяна Вікторівна,
за участі: позивача та представника позивача Чуєвої Катерини Олександрівни, представника відповідача Янголенка Олексія Сергійовича,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції (адреса - 65114, м. Одеса, вул. Ак. Корольова, 5, електронна адреса - odesa@patrol.police.gov.ua), третя особа на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_2 (адреса - АДРЕСА_2 , електронна адреса - ІНФОРМАЦІЯ_1 ), про скасування постанови, -
І. ПРОЦЕДУРА
07.03.2023 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Суворовського районного суду м. Одеси з позовом, в якому просить:
- Поновити пропущений процесуальний строк на звернення до суду з позовом.
- Визнати незаконною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАС №6532909 від 11.02.2023 року, винесену інспектором 4 роти 1 батальйону УПП в Одеській області молодшим лейтенантом поліції Рожко І.І., якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП.
- Визнати незаконними дії інспектора 4 роти 1 батальйону УПП в Одеській області молодшим лейтенантом поліції Рожко І.І. щодо складання постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАС №6532909 від 11.02.2023 року.
- Стягнути з УПП в Одеській області на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 536,80 грн.
- Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Ухвалою судді Суворовського районного суду м. Одеси Мурманової І.М. від 10.04.2023 року адміністративний позов ОСОБА_1 до УПП в Одеській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху передано на розгляд до Київського районного суду м. Одеси.
Згідно з Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.05.2023 року головуючим у справі обрано суддю Васильків О.В.
Ухвалою від 05.05.2023 року провадження у справі відкрито.
23.05.2023 року від Управління патрульної поліції в Одеській області до суду надійшов відзив на позов.
02.06.2023 року від Управління патрульної поліції в Одеській області до суду надійшло заперечення відповідно до ст. 164 КАС України.
02.06.2023 року судом отримано клопотання третьої особи - інспектора взводу №1 роти №4 батальйону №1 полку УПП в Одеській області Департаменту патрульної поліції молодшого лейтенанта Рожка І.І. про розгляд справи без його участі.
05.06.2023 року від представника позивача Чуєвої К.О. до суду надійшла відповідь на відзив.
31.08.2023 року адвокат Чуєва К.О. подала до суду клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.
В судовому засіданні позивач та представник позивача Чуєва К.О. позовні вимоги підтримали та просять задовольнити.
Представник відповідача Янголенко О.С. в судовому засіданні підтримав відзив на позов, просить в задоволенні позову відмовити.
ІІ. АРГУМЕНТИ (ДОВОДИ) УЧАСНИКІВ СПРАВИ
В позовних вимогах позивач ОСОБА_1 посилається на те, що 11.02.2023 року приблизно о 22.20 позивач знаходився біля автомобіля марки "Mitsubishi Lancer", державний номер НОМЕР_2 біля в'їзду на територію міської клінічної лікарні №11 за адресою: м. Одеса, вул. Ак. Воробйова, 5, де очікував свою знайому ОСОБА_3 , якій надавали медичну допомогу у цьому закладі з приводу спричинення їй тілесних ушкоджень. Приблизно о 22.30 до автомобіля підійшли два працівника поліції, пояснили, що транспортний засіб знаходиться ближче ніж 10 метрів від пішохідного переходу та наказали позивачу від'їхати далі від пішохідного переходу та в'їзду до лікарні. Позивач наказ працівника поліції виконав. Отже працівники поліції не притягнули позивача до відповідльності, постанову не виносили, а обмежились усним зауваженням. Однак майже через одну годину від описаних подій інспектор Рожко І.І. виніс постанову, відповідно до якої 11.02.2023 року о 23:38:16 позивач "здійснив зупинку ТЗ ближче 10 метрів від пішохідного переходу, а також перекрив заїзд до лікарні МКЛ 11, чим порушив п. 15.9 "г" ПДР України "порушення заборони зупинки на пішохідному переході" за ч. 1 ст. 122 КУпАП, тим самим притягнув позивача до адміністративної відповідальності. Зазначена обставина свідчить про внесення до постанови завідомо неправдивих відомостей, оскільки в цей час місцезнаходження ТЗ не порушувало ПДР, оскільки позивач 11.02.2023 року приблизно о 22:30 на вимогу інспектора поліції Рожко І.І. змінив місцезнаходження ТЗ, не ближче 10 метрів від пішохідного переходу.
У відзиві на адміністративний позов представник УПП в Одеській області Департаменту патрульної поліції посилається на те, що 11.02.2023 року в ході виконання службових обов'язків інспетор взводу №1 роти №4 батальйону №1 УПП в Одеській області ДПП молодший лейтенант поліції ОСОБА_2 за адресою: м. Одеса, вул. Ак. Воробйова, 5, виявив транспортний засіб Mitsubishi Lancer, державний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , який здійснив зупинку транспортного засобу ближче 10 метрів від пішохідного переходу і перекрив заїзд до МКЛ №11, чим порушив п. 15.9 г. ПДР, за що передбачено адміністративну відповідальність за ч. 1 ст. 122 КУпАП. Подію, яка мала місце 11.02.2023 року було зафіксовано на портативний відеореєстратор №474598. З метою припинення правопорушення (звільнити виїзд з лікарні) позивачу було запропоновано переставити свій транспортний засіб таким чином, щоб він стояв без порушень ПДР. Після чого 22:48:56 позивачу було повідомлено причину зупинки і які саме пункти ПДР були ним порушені. В подальшому о 22:53:00 відносно позивача було проведено розгляд справи стосовно правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП. Під час спілкування з позивачем поліцейські звернули увагу на те, що у позивача вбачається ознаки алкогольного сп'яніння і окрім постанови за порушення ПДР, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП відносно позивача було складено протокол серії ААД №361515 за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Після складання всіх матеріалів о 23:43:57 згідно ст. 285 КУпАП позивача було ознайомлено зі змістом винесеної постанови і було запропоновано отримати копію, від якої останній відмовився.
ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серія ЕАС № 6532909 від 11.02.2023 року о 23:38:16 позивача ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КпАП України у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. З вказаної постанови вбачається, що позивач ОСОБА_1 11.02.2023 року о 23:36:58 (м. Одеса, вул. Ак. Воробйова, 5) здійснив зупинку ТЗ (Mitsubishi Lancer, НОМЕР_2 ) ближче 10 м від пішохідного переходу, а також перекрив заїзд до лікарні МКЛ 11, чим порушив п.15.9.г. ПДР - порушення заборони зупинки на пішохідних переходах.
Протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 361515 від 11.02.2023 року о 23.05 зафіксовано, що в м. Одеса, вул. Ак. Воробйова, 5в, водій ОСОБА_1 керував ТЗ з явними ознаками алкогольного сп'яніння.
Судом досліджено відеозапис з портативного відеореєстратора №474598, яким зафіксовано подію, що мала місце 11.02.2023 року за участю позивача ОСОБА_1 .
Постановою судді Суворовського районного суду м. Одеси Шкорупеєва Д.А. від 28.07.2023 року провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрито у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
IV. ПРАВОВІ НОРМИ, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ
Відповідно до ч. 5 ст. 258 КУпАП якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185-3 цього Кодексу, та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі.
Суд також враховує положення «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 № 1395, якою встановлено, що у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Статтею 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
V. ОЦІНКА ДОВОДІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ВИСНОВКИ СУДУ
Суд зазначає, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. А притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Постановою Верховного Суду від 14.03.2018 року у справі №760/2846/17 зроблено висновок, що обов'язок доказування в адміністративному судочинстві, визначений ст. 71 КАС України (у редакції до 15.12.2017 року) розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову.
Оскільки частинами 1,2 ст. 77 КАС України (у чинній редакції) передбачено аналогічні положення, що й в ч. 1, 2 ст. 71 КАС України (у редакції до 15.12.2017 року), то вищезазначений висновок Верховного Суду з приводу обов'язку доказування в адміністративному судочинстві підлягає застосуванню й до положень частин 1, 2 ст. 77 КАС України (у чинній редакції).
Тож, обов'язок доказування в адміністративному судочинстві, визначений статтею 77 КАС України розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову.
Такої ж позиції дотримується Велика Палата Верховного Суду у постанові №520/2261/19 від 25.06.2020 року, в якій зазначено, що обов'язок відповідача - суб'єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою статті 77 КАС України обов'язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Судом досліджені надані стороною відповідача матеріали відеофіксації, з яких вбачається, що після виявлення транспортного засобу ОСОБА_1 біля в'їзду до лікарні інспектором позивачу було запропоновано переставити ТЗ. В подальшому внаслідок припущень співробітників УПП в Одеській області, що позивач перебуває в стані алкогольного сп'яніння, були оформлені відповідні адміністративні матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності на підставі ст. 130 КУпАП, лише після чого було складено оскаржувану постанову щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Доводи сторони позивача щодо того, що інспектор поліції лише через годину після виявленння транспортного засобу ОСОБА_1 біля в'їзду до лікарні та усунення правопорушення виніс постанову, в ході розгляду справи знайшли своє підтвердження в матеріалах відеофіксації. При цьому, пояснення сторони позивача щодо наявності неточностей в викладених в постанові подій, а саме: що патрульні не проводили заміри розташування ТЗ з порушенням ПДР, що запропонували водію перепаркувати автомобіль, працівники патрульної поліції обмежились усним зауваженням, що давало підстави вважати зазначену подію завершеною, а також на час винесення постанови о 23-38год. ТЗ не був розташований з будь-яким порушенням, передбаченим п.15.9 "г" ПДР, знайшли підтвердження в ході судового розгляду справи, та узгоджуються з подіями, зафіксованими на відео, наданому представником відповідача.
Питання щодо оформлення протоколу про притягнення до адмінвідповідальності позивача за ст.130 КУпАП судом не досліджуються, судом приймається до уваги надана позивачем до справи постанова судді Суворовського районного суду м. Одеси Шкорупеєва Д.А. від 28.07.2023 року, якою провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрито у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, яка на цей час чинна та встановлює ряд фактичних обставин, які були встановлені і в даному провадженні. Наприклад, час події, місце події, поведінка патрульних з моменту виявлення ТЗ за місцем розташування МКЛ №11.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
За таких обставин, з урахуванням вищевикладеного, проаналізувавши та оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що вимоги позивача в частині скасування постанови про накладення адміністративного стягнення підлягають задоволенню, так як обґрунтовані та доведені. Вимоги щодо визнання незаконними дій інспектора Рожко І.І. суд вважає надмірно заявленими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки підлягають розгляду Одеським окружним адміністративним судом та в ході судового розгляду справи не були підтримані стороною позивача.
Керуючись ст. ст. 2, 5, 77, 255, 295, 297 КАС України, ст. ст. 251, 283 КпАП України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції (адреса - 65114, м. Одеса, вул. Ак. Корольова, 5, електронна адреса - odesa@patrol.police.gov.ua), третя особа на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_2 (адреса - АДРЕСА_2 , електронна адреса - ІНФОРМАЦІЯ_1 ), про скасування постанови, - задовольнити частково.
Визнати назаконною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАС № 6532909 від 11.02.2023 року, винесену інспектором 4 роти 1 батальйону УПП в Одеській області молодшим лейтенантом поліції Рожко І.І., якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Департаменту патрульної поліції в особі структурного відокремленого підрозділу Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції (м. Одеса, вул. Ак. Корольова, 5) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір в розмірі 536,80 грн. /п'ятсот тридцять шість гривень 80 копійок/.
В іншій частині вимог -відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя Васильків О.В.