Єдиний унікальний номер справи: 766/130/23
номер провадження 33/819/28/23
Іменем України
04 вересня 2023 року м. Херсон
Суддя Херсонського апеляційного суду Склярська І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсон апеляційну скаргу захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - адвоката Старюка Віталія Анатолійовича на постанову Херсонського міського суду Херсонської області у складі судді Єпішина Ю.М. від 03 серпня 2023 року щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , місце роботи ( навчання, служби) не встановлено,
визнаного винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
встановив:
При обставинах, зазначених в протоколі про адміністративне правопорушення від 11.06.2023 о 11 год. 20 хв. у Херсонській області Білозерського району автодорога М 14 Одеса-Мелітополь-Новоазовськ 193 км., 11.06.2023 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом DAEWOO NEXIA, д/н НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини роту, виражене тремтіння кінцівок пальців рук, різка зміна забарвлення шкіряного покрову обличчя. Від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою технічного приладу «Драгер» та від проходження огляду на стан сп'яніння в медичному закладі водій відмовився, чим порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постановою Херсонського міського суду Херсонської області від 03 серпня 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік та стягнуто на користь держави судовий збір у розмірі 536,80 грн.
Не погоджуючись з вищевказаною постановою, захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - адвокат Старюк Віталій Анатолійович подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду та закрити провадження у справі, у зв'язку із відсутністю в дія ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування посилається на такі обставини:
- під час зупинки працівники поліції не зазначили причину зупинки транспортного засобу;
- працівниками поліції не запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у відповідному закладі або за допомогою алкотестеру Драгер;
- не роз'яснені права;
- протокол складений відносно ОСОБА_1 щодо стану алкогольного сп'яніння, а суд першої інстанції притягнув останнього за наркотичне сп'яніння;
- ОСОБА_1 не відсторонили від керування транспортним засобом та не вилучили водійське посвідчення.
У судовому засіданні захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити за підставами та обставинами в ній наведеними.
Заслухавши пояснення захисника, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, докази у справі, суд дійшов наступного висновку.
Згідно положень ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до положень ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що суд першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 вказаних вимог закону дотримався в повному обсязі, з'ясував всі обставини, дослідив і належним чином оцінив всі докази та дійшов правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.
Згідно п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність, настає не тільки у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само, і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до частини 2 ст. 266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.
За умовами пункту 7 розділу 2 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України 09 листопада 2015 року № 1452/735, та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858, установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Відповідно до пунктів 2, 4 Розділу І Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп'яніння згідно з ознаками такого стану: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Отже, наявність у водія хоча б однієї вищевказаної ознаки сп'яніння є підставою для проведення огляду водія на стан алкогольного сп'яніння.
За таких обставин, поліцейським обґрунтовано було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 11.06.2023 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом DAEWOO NEXIA, д/н НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини роту, виражене тремтіння кінцівок пальців рук, різка зміна забарвлення шкіряного покрову обличчя.
Незважаючи на невизнання ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, його вина підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме:
-протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №141894 від 11.06.2023;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану наркотичного сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до медичного закладу КНП ХОЗ НПД ХОР;
- рапортом інспектора взводу 2 роти 4 батальйону УПП в Херсонській області ДТП ст. лейтенанта поліції В.Ротонос, зі змісту якого вбачається, що ОСОБА_1 від проходження огляду на встановлення ступеню алкогольного сп'яніння відмовився;
- відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, який було переглянуто під час судового розгляду судом апеляційної інстанції, з якого вбачається, що співробітник поліції запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці за допомогою алкотестеру «Драгер» або у найближчому медичному закладі (46:57 хвилина запису), на що ОСОБА_1 відмовився (47:03 хвилина запису).
Також, працівником поліції було повідомлено ОСОБА_1 про те, відносно нього буде складений протокол за відмову від проходження огляду на стан сп'яніння за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Як зазначалось вище, відповідно до вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Оскільки сам факт відмови від проходження медичного огляду в установленому законом порядку, що зафіксовано технічним засобом, утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, апеляційний суд вважає, що водій ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Суд вважає, що долучені до матеріалів справи відеозаписи, є належними та допустимими доказами, у розумінні положень ст. 251 КУпАП.
Суд виконав вимоги об'єктивного та законного розгляду протоколу про адміністративне правопорушення в частині дослідження доказів та надання їм оцінки.
Доводи апелянта, що ОСОБА_1 не були роз'яснені його права суперечать протоколу про адміністративне правопорушення, з якого вбачається, що останній засвідчив підписом, що йому було роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, яка у тому числі містить у собі положення про право користуватися юридичною допомогою адвоката і повідомлено про розгляд справи.
Також як відеозапис, так і доводи апеляційної скарги надають підстави для спростування доводів апеляційної скарги про не зазначення працівниками причини зупинки транспортного засобу, оскільки захисник повідомив про складання протоколу за несправність агрегату, відео запис свідчить про огляд речей, розташованих у причепі автомобіля, з ознаками їх приналежності до країни агресора.
Не є такими, що впливають на правильність висновків суду першої інстанції доводи апелянта про не відсторонення водія від керування транспортним засобом та не вилучення прав водія, оскільки ці дії не впливають на диспозицію та санкцію частини 1 статті 130 КУпАП.
Постанова суду першої інстанції, а саме її мотивувальна частина, яка узгоджується з резолютивною містить зазначення про ознаки алкогольного сп'яніння, а тому доводи апелянта в наведеній частині є недоречними.
Таким чином, доводи апелянта апеляційний суд не приймається до уваги та розцінює, як форму захисту з метою уникнення від адміністративної відповідальності.
За таких обставин, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, суддя районного суду дійшов правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права. Дотримуючись вимог вищенаведеного закону суд апеляційної інстанції бере до уваги наступну практику Європейського суду з прав людини.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Крім того, Європейський суд з прав людини в своєму рішенні «Ісмаїлов проти Росії» від 06 листопада 2008 року зазначив, що згідно з принципом верховенства права однією з підвалин демократичного суспільства, який закріплений в усіх статтях Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, при розгляді справи та призначенні стягнення потрібно досягти справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, щоб під час відповідного втручання був дотриманий принцип законності і воно не було свавільним, тобто стягнення повинне бути пропорційним, воно має відповідати тяжкості скоєного правопорушення, а також його наслідкам.
Накладаючи адміністративне стягнення, суд дотримався вимог ст. ст. 30, 33 КУпАП і призначив його в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, а також того, що вчинене правопорушення є одним із найнебезпечніших правопорушень в сфері безпеки дорожнього руху і найгрубішим порушенням порядку користування правом керування транспортними засобами та становить велику суспільну небезпеку.
При апеляційному перегляді не встановлено порушень судом першої інстанції ст. ст. 279, 280 КУпАП, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене правопорушення.
За таких обставин, оскільки за приписами ч. 1 ст. 130 КУпАП відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння, є окремою підставою для притягнення до адміністративної відповідальності незалежно від того тверезий водій чи ні, апеляційний суд вважає доведеним факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Таким чином, вважаю необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову судді першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд,
Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - адвоката Старюка Віталія Анатолійовича на постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 03 серпня 2023 року - залишити без задоволення.
Постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 03 серпня 2023 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя
Херсонського апеляційного суду І.В. Склярська