Номер провадження: 33/813/1231/23
Номер справи місцевого суду: 522/7785/23
Головуючий у першій інстанції Іванов В. В.
Доповідач Лозко Ю. П.
31.08.2023 року м. Одеса
Суддя Одеського апеляційного суду судової палати у цивільних справах Лозко Ю.П., за участю секретаря судового засідання Мокана В.В., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , та його захисника Макаренка Віталія Сергійовича
розглянувши апеляційну скаргу захисника Макаренка Віталія Сергійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1
на постанову судді Приморського районного суду м. Одеси від 15 червня 2023 року
Постановою судді Приморського районного суду м. Одеси від 15 червня 2023 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Вирішено питання щодо судового збору.
Судом першої інстанції встановлено, що 01 квітня 2023 року о 06 год. 00 хв.,
ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Chevrolet Aveo» д.н.з. НОМЕР_1 в м. Одесі по Старосінній площі, 13 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатора Drager та в медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, за кваліфікуючими ознаками: відмова водія на вимогу працівника поліції пройти у встановленому порядку пройти медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння.
В апеляційній скарзі захисник Макаренко В.С., який діє в інтересах ОСОБА_1 просить постанову Приморського районного суду м. Одеси від 15 червня 2023 року скасувати, прийняти нову постанову, якою закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 за відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що фрагменти відеозапису, якими зафіксовано події 05:57:05 та 06:03:52 є недопустимим доказами, оскільки у першому випадку на відеозаписі не зафіксовано відповідь водія, у іншому з тих причин, що водію не запропоновано спочатку пройти огляд на місці, та не роз'яснено його право відмовитись від огляду на місці, та після цього пройти огляд у спеціалізованому медичному закладі. На думку захисника, на відеозаписі, що міститься в матеріалах справи, не зафіксовано, що водій відмовився або погодився пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки з використанням спеціального технічного засобу, а тому на думку захисника є безпідставним звинуваченням ОСОБА_1 у відмові від проходження огляду в закладі охорони здоров'я. Захисник також вважає, що зафіксоване на відео не вжиття поліцейськими дій щодо проведення огляду водія на стан алкогольного сп'яніння на місці з використанням спеціальних технічних засобів за умови відсутності зафіксованої на відео відмови водія на такий огляд на місці зупинки, свідчить про невідповідність дій поліцейського вимогам ч.1,2,3 ст. 266 КУпАП, а тому згідно з ч.5 ст. 266 КУпАП відповідний огляд проведений з порушенням вимог цієї статті вважається недійсним. Окрім того, адвокат звертає увагу, що всупереч приписам ст. 266 КУпАП, пункту 6 розділу II Інструкції, відмова від проходження огляду ОСОБА_1 відбулася без присутності двох свідків. Вказані порушення, на думку захисника свідчать про те, що у цій справі має місце неналежна правова процедура фіксування факту відмови водія від проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння. Крім того, зважаючи на те, що під час фіксації адміністративного правопорушення, поліцейські неодноразово перешкоджали здійсненню відеозапису, долучений до матеріалів справи доказ у вигляді відеозапису з бодікамери, на переконання захисника, не можна вважати належним та допустимим та покладати в основу звинувачення.
Заслухавши особу, відносно якого складено протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 та його захисника Макаренка В.С. за доводами апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.
Відповідно до положень ч.7 ст. 294 КУпАП України апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Із тексту апеляційної скарги убачається, що захисником не оспорюється факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом. Не заперечується апелянтом і те, що обставини складення протоколу про адміністративне правопорушення відносно нього фіксувалися правоохоронцями за допомогою технічного засобу фіксації, а тому з огляду на приписи ч.7 ст. 294 КУпАП, ці обставини апеляційним судом не переглядаються.
Переглядаючи справу про адміністративне правопорушення в межах доводів викладених в апеляційній скарзі, апеляційний суд враховує таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Ознаками об'єктивної сторони вказаного адміністративного правопорушення є: по-перше, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції; по-друге, передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів; по-третє відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Апеляційний суд зважає на усталену практику ЄСПЛ, який зазначив, що: «будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобіля мита їздити на них,тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі» (Рішення Європейського суду з правлю дини по справі "О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства"("O'Halloran and Francis v. the United Kingdom") від 29 червня 2007 року).
Згідно з п.2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 року, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення (ч.2 ст. 266 КУпАП).
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я (ч.3 ст. 266 КУпАП).
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним (ч.5 ст. 266 КУпАП).
Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (ч.6 ст. 266 КУпАП).
Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду”, затверджено Постановою КМУ від 17.12.2008 року №1103 (далі - Порядок).
Пунктом 6 Порядку передбачено, що водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
Згідно із пунктом 8 Порядку у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Поняття доказів та джерела їх отримання, визначені ст. 251 КУпАП, зокрема, до таких джерел законодавець відносить протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, відеозапис, інші документи.
Приймаючи постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП, суд в основу оскаржуваної постанови поклав відомості, зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №428919 від 01 квітня 2023 року, письмових поясненнях ОСОБА_1 у протоколі про адміністративне правопорушення, та відеозаписі, наданому правоохоронцями.
Із протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №428915 від 01 квітня 2023 року убачається, що поліцейськими установлено, що: «01 квітня 2023 року о 06.00 год. в м. Одеса площа Старосінна, 13, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Сhevrolet Aveo» номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки та спеціалізованому медичному закладі водій відмовився чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП.
Як убачається зі змісту протоколу, у графі «пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення» ОСОБА_1 надав такі пояснення (дослівно): «Відмовився в зв'язку з тим, що треба було терміново відвезти маму до лікарні».
Також зі змісту протоколу убачається, що ОСОБА_1 роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, що засвідчено його підписом.
Крім того, власним підписом ОСОБА_1 засвідчив, що зі змістом протоколу ознайомлений, копію протоколу отримав, внесені стосовно нього дані правильні.
Факт підписання протоколу, належність підпису у цьому документі
ОСОБА_1 , апелянтом не заперечується та під сумнів не ставиться, не вбачає таких підстав і суд апеляційної інстанції.
Окрім того, зі змісту протоколу також убачається, що у графі до «протоколу додаються» зазначено: «направлення на огляд, акт огляду, відеозапис з портативного нагрудного відеореєстратора №474936».
Із долученого до матеріалів цієї справи відеозапису убачається, що після зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , у ході спілкування з водієм, у останнього правоохоронцями виявлено ознаки алкогольного сп'яніння. На запитання поліцейського щодо часу вживання алкогольних напоїв, ОСОБА_1 надав відповідь про те, що востаннє вживав алкогольні напої позавчора. Установивши зазначені обставини, поліцейський висловив на адресу водія вимогу пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки, і хоча на відеозаписі не прослуховується відповідь водія, однак наступне запитання поліцейського на цю відповідь водія, а саме «чому?», та подальша відповідь ОСОБА_1 «позавчора вживав» дає підстави дійти безсумнівного висновку про те, що водій відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного засобу (алкотестеру). Як убачається з відеозапису, через деякий проміжок часу, правоохоронець повторно висловив на адресу ОСОБА_1 вимогу або пройти медичний огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою спеціального технічного засобу або ж пройти відповідний огляд у закладі охорони здоров'я на що водій відмовився, цей фрагмент розмови чітко зафіксований за допомогою відеозапису, що дає змогу беззаперечно встановити фактичні обставини події, унаслідок відтворення відеозапису.
Установивши наведені вище фактичні обставини, отримавши відмову водія від проходження огляду у встановленому законом порядку, зафіксувавши ці події за допомогою відеозапису, правоохоронці правомірно склали відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП у зв'язку з порушенням останнім правил дорожнього руху за п.2.5 ПДР.
Доводи захисника про те, що на відеозаписі не зафіксовано факту відмови
ОСОБА_1 , як від проходження огляду на місці зупинки з використанням спеціального технічного засобу (алкотестеру), так і закладі охорони здоров'я, апеляційний суд відхиляє, оскільки ці посилання апелянта спростовуються відеозаписом, долученим правоохоронцями до матеріалів справи.
Щодо посилань захисника на недопустимість та неналежність відеозапису, як доказу, що міститься в матеріалах справи, апеляційний суд зауважує про таке.
Статус доказів, перелік джерел, правила їх допустимості визначаються виключного національним законом. Конвенційне право та його тлумачення ЄСПЛ залишає правила допустимості доказів на розсуд держав, з поправкою на вимогу загальної справедливості судового провадження.
Національний припис закону ст. 251 КУпАП встановлює абсолютний характер джерел та змісту доказової інформації по справі "будь - які фактичні дані". Також, на відміну від правил кримінального провадження, КУпАП не містить критеріїв недопустимості доказів.
Як на підставу неналежності та недопустимості відеозапису, як доказу у справі, захисник посилається на те, що під час фіксації подій, зі сторони поліцейських мало місце перешкоджання у здійсненні відеозапису, обумовлене тим, що деякий час обставини події фіксувалися за допомогою бодікамери, яку на певний проміжок часу поліцейський зняв з форменого одягу та залишив увімкнену на даху службового автомобіля.
Апеляційний суд вважає, зазначені вище обставини, на які посилається захисник в якості доводів апеляційної скарги не можуть слугувати правовими підстава для визнання відеозапису неналежним та недопустимим доказом, як про те вказує останній, оскільки долучений до матеріалів справи відеозапис за своєю повнотою відповідає критерію достатності, так як містить фіксацію подій, починаючи з моменту зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , та перебігу подій щодо вимоги поліцейського до водія щодо необхідності проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, як на місці зупинки за допомогою спеціальних технічних засобів, так і у закладі охорони здоров'я, також відеозапис містить відображення подій щодо складення протоколу про адміністративне правопорушення, надання пояснень водієм, що занесені до його змісту.
Водночас апеляційний суд зауважує, що на вказаному вище відеозаписі зафіксовані події, котрі мають істотне значення для встановлення істини у справі, і фактичні дані, що містяться на DVD-диску (а.с.5) апелянтом не спростовані, тому апеляційний суд погоджується з оцінкою доказів, котра надана судом першої інстанції.
Доводи апеляційної скарги про те, що у цій справі має місце неналежна правова процедура фіксування факту відмови водія від проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, апеляційний суд вважає необґрунтованими, оскільки дії правоохоронців відповідали засадам законності та вимогам законодавства, обставин, які б свідчили про порушення порядку направлення водія транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, апеляційним судом не встановлено.
Установивши, що ОСОБА_1 вперше відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою спеціального технічного засобу (алкотестру), що прослідковується з розмови водія та поліцейського, у подальшому повторно висловивши вимогу на адресу водія, як щодо проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, у вказаний вище спосіб, так і у закладі охорони здоров'я, отримавши відмову водія, та зафіксувавши ці обставини за допомогою технічного засобу відеозапису, поліцейський у відповідності до приписів ст. 266 КУпАП, п.8 розділу II Порядку правомірно склав протокол про адміністративне правопорушення.
Щодо посилань захисника на те, що поліцейськими не залучалися свідки під час фіксування відмови ОСОБА_1 від огляду на стан алкогольного сп'яніння, апеляційний суд зауважує, що у даному випадку правоохоронцями здійснювалася фіксація подій за допомогою нагрудного поліцейського відеореєстратора №474936, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 266 КУпАП, п.8 розділу II Порядку, а тому не залучення свідків у цьому випадку, всупереч цих доводів апеляційної скарги, не свідчить про порушення вимог закону, оскільки за умови відеофіксації подій, участь свідків у такому разі не вимагається.
Іншими доводами апеляційну скаргу захисник не обґрунтовує.
Отже апеляційним переглядом встановлено, що суддею відповідно до ст. 252 КУпАП, оцінені докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Порушень судом першої інстанції норм КУпАП під час з'ясування обставин по справі апеляційним судом не встановлено.
За таких обставин, підстав для закриття справи не встановлено, і висновок судді про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є вірним.
Підсумовуючи наведене вище апеляційний суд вважає, що відсутні передбачені законом підстави для скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження по справі за п. 1 ст.247 КУпАП, з мотивів наведених у скарзі.
Керуючись ст. 294 КУпАП
Апеляційну скаргу захисника Макаренка Віталія Сергійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 15 червня 2023 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Ю.П. Лозко