Справа № 127/8874/23
Провадження №11-кп/801/839/2023
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
28 серпня 2023 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 ,
ОСОБА_4 ,
з секретарем судового засідання ОСОБА_5 ,
за участю прокурора ОСОБА_6 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Вінниці кримінальне провадження за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 12.06.2023, якою відмовлено в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_7 про зарахування строку попереднього ув'язнення в строк покарання,
До Вінницького міського суду Вінницької області звернувся засуджений ОСОБА_7 з клопотанням, в якому просив зарахувати строк попереднього ув'язнення в строк покарання з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 12.06.2023 в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_7 про зарахування судом строку попереднього ув'язнення в порядку ч. 5 ст. 72 КК України, відмовлено.
Своє рішення суд першої інстанції мотивує тим, що на час вчинення ним діяння, за яке засуджений ОСОБА_7 , попередня редакція ч. 5 ст. 72 КК України втратила чинність, а відповідно не підлягає застосуванню. Крім того, вироком Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 10.05.2019 відповідно до положень ч. 5 ст. 72 КК України, ОСОБА_7 зараховано у строк покарання період його тримання під вартою з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі з 11.12.2017 по 01.06.2018 (включно).
Не погоджуючись із вказаною ухвалою, засуджений ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просив зарахувати йому строк попереднього ув'язнення з 11.12.2017 по 01.06.2018 у строк покарання за вироком Покровського районного суду Донецької області з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Заслухавши суддю - доповідача, виступ прокурора, який щодо задоволення апеляційної скарги заперечував, просив ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з таких підстав.
Частина 1 ст. 404 КПК України передбачає, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно вимог ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Суд першої інстанції дотримався зазначених вимог Закону.
Як слідує з матеріалів провадження вироком Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 10.05.2019, ОСОБА_7 засуджено за ч. 2 ст. 186 КК України до 5 років позбавлення волі. У строк відбування покарання ОСОБА_7 зараховано період його попереднього ув'язнення з 11.12.2017 до 01.06.2018 включно.
Закон України №838-VIII в редакції від 26.11.2015, застосовується до всіх осіб, щодо яких на момент набрання чинності цього Закону вступив в законну силу обвинувальний вирок, покарання за яким не відбуте повністю.
Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України «Про попереднє ув'язнення» попереднє ув'язнення є запобіжним заходом, який у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, застосовується щодо підозрюваного, обвинуваченого (підсудного) та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили. Строк тримання під вартою після набрання вироком законної сили і до дати прибуття в установу виконання покарання не є строком попереднього ув'язнення, та не може бути до нього включений, так як це не передбачено ч. 5 ст. 72 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Велика Палата Верховного Суду у своєму рішенні від 29.08.2018 у справі №663/537/17 констатувала, що:
- «попереднє ув'язнення» та «зарахування строку попереднього ув'язнення у строк покарання» - не тотожні поняття. Норма ч. 5 ст. 72 КК України про зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання є нормою матеріального кримінального права, а не кримінального процесуального права. Ця норма за своєю суттю та цілями не виконує функцію вирішення процесуальних питань, а є складовою частиною інституту призначення покарання, який, у свою чергу, є одним з кримінально-правових інститутів, передбачених у розділі ХІ Загальної частини КК України;
- зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання є кримінально-правовим наслідком діяння в розумінні ч. 2 ст. 4 КК України, який впливає на становище особи за ст. 5 КК України (поліпшує або погіршує його);
- Закон № 838-VIII є законом про кримінальну відповідальність, який іншим чином поліпшує становище особи у розумінні ст. 5 КК України, оскільки передбачає коефіцієнт зарахування строку попереднього ув'язнення у строк покарання з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі;
- Закон № 2046-VIII є законом про кримінальну відповідальність, який іншим чином погіршує становище особи у розумінні ст. 5 КК України, оскільки вводить (повертає) коефіцієнт зарахування строку попереднього ув'язнення у строк покарання з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі;
- вирішуючи питання про те, якою редакцією ч. 5 ст. 72 КК України належить керуватися у конкретному випадку, варто враховувати час вчинення особою діяння, як це визначено у ч. 2 і 3 ст. 4 КК України, тобто застосовувати правила дії у часі закону України про кримінальну відповідальність, а не правила дії у часі кримінального процесуального закону.
Якщо особа вчинила злочин в період з 24.12.2015 до 20.06.2017 (включно), то під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII (пряма дія Закону № 838-VIII).
Як вбачається з матеріалів провадження, засуджений ОСОБА_7 просить зарахувати йому у строк відбування покарання строк з 11.12.2017 по 01.06.2018 за час перебування його у СІЗО.
На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що клопотання ОСОБА_7 задоволенню не підлягає, оскільки ним вчинено кримінальне правопорушення 15.07.2017, вже на момент дії Закон № 2046-VIII, яким попереднє ув'язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день.
Крім цього, як зазначалося вище, вироком суду, ОСОБА_7 , на підставі ч. 5 ст. 72 КК України, вже зараховано строк попереднього ув'язнення з 11.12.2017 по 01.06.2018.
За таких обставин, суд першої інстанції належним чином дослідив матеріали судового провадження, проаналізував нормативну базу законодавства України, в результаті чого дійшов обґрунтованого висновку про необхідність відмовити в задоволенні клопотання засудженого про зарахування судом строку попереднього ув'язнення в порядку ч. 5 ст. 72 КК України.
На підставі викладеного, колегія суддів не вбачає будь-яких законних підстав для скасування ухвали суду, адже вона є належним чином обґрунтована та вмотивована, внаслідок чого підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга без задоволення.
Керуючись ст.ст. 405, 407 КПК України, суд
Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 12.06.2023, якою відмовлено в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_7 про зарахування строку попереднього ув'язнення в строк покарання, залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4