Справа № 750/8782/23
Провадження № 2-а/750/96/23
04 вересня 2023 року м. Чернігів
Деснянський районний суд міста Чернігова у складі
Головуючого судді Требух Н.В.
З секретарем Галета Ю.В..
розглянувши в відкритому судовому засіданні в приміщенні зали суду в м.Чернігові справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, поліцейського ВРПП Чернігівського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області сержанта поліції Щиглевського Артура Едуардовича про визнання протиправними дій поліцейського, скасування постанов про притягнення до адміністративної відповідальності,-
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів, в якому просить визнати протиправними дії поліцейського щодо винесення стосовно ОСОБА_1 постанови від 05.06.2023 року серії БАД №257744 та постанови від 05.06.2023 року серії БАД №257745 по притягненню його до адміністративної відповідальності за ч.5 ст. 121 КУпАП тта ч.1 ст. 126 КУпАП та скасувати зазначені постанови.
Позивач обґрунтував свій позов тим, що він не порушив правил дорожнього руху, а відповідачем не були з'ясовані і не доведені обставини, які б свідчили про наявність в його діях проступку, за який законом встановлено адміністративну відповідальність.
Позивач, його представник в судове засідання не з'явились, просили справу розглядати за їх відсутності, позовні вимоги підтримують.
Відповідачі відзиву не надали, в судове засідання не з'явились.
Дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про наявність підстав для частково задоволення позову.
Як встановлено судом, 05.06.2023 року позивач рухався на автомобілі Subaru Forester днз НОМЕР_1 по автодорозі Чернігів-Мена-Сосниця-Грем'яч і на 7 км був зупинений працівниками патрульної поліції. Того ж дня відносно позивача відповідачем ОСОБА_2 о 18 год. 15 хв. була винесена постанова у справі про адміністративне правопорушення серії БАД № 257744, відповідно до якої позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.121 КУпАП за вчинення правопорушення, а саме водієм керував автомобілем, який обладнаний засобами пасивної безпеки, був не пристебнутий паском пасивної безпеки, що є порушенням пункту 2.3.в ПДР України.
Також, того ж дня о 18 год. 25 хв. відповідачем ОСОБА_2 відносно позивача була винесена постанова у справі про адміністративне правопорушення серії БАД № 257745, відповідно до якої позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП за вчинення правопорушення, а саме ОСОБА_1 керував автомобілем Subaru Forester днз НОМЕР_1 та не пред'явив для перевірки на вимогу працівника поліції посвідчення водія відповідної категорії та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чим порушив п.2.4 а ПДР України.
Відповідно до ч.5 ст. 121 КУпАП порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами - тягне за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч.1 ст. 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред'явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, як це передбачено статтею 245 КУпАП, є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Пунктом 11 частини 1 статті 23 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Положеннями п. 8 ч. 1 ст. 23 вказаного Закону зазначено, що у випадках, визначених законом, поліція здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Відповідно до ст. 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи, зокрема, про порушення правил дорожнього руху. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Надаючи оцінку оскарженим постановам у справах про адміністративне правопорушення, суд дійшов висновку про наступне.
Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 року "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", судам слід звернути увагу на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників.
Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
За нормою ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з п.1 ст. 247 КпАП України, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).
Отже, особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення зобов'язана по-перше, встановити склад правопорушення, яким згідно статті 9 КУпАП протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, по-друге, дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).
Належних та допустимих доказів, які б свідчили про вчинення позивачем порушення правил дорожнього руху при винесенні оскаржуваних постанов відповідачами не надано, зокрема, відповідачами не надано суду пояснення свідків, фото-, відеофіксації порушення позивачем правил дорожнього руху тощо.
На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що оскаржувані постанови підлягають скасуванню, а справи про адміністративне правопорушення за ч. 5 ст. 121 КУпАП, ч.1 ст. 126 КУпАП відносно позивача підлягає закриттю.
Що стосується позовної вимоги позивача, про визнання дій посадової особи неправомірними, суд приходить до висновку про відмову у задоволені позову в цій частині виходячи з наступного.
Так, ґрунтуючись на правових висновках Верховного Суду у подібних правовідносинах, викладених в постанові від 07.02.2019 року у справі № 640/6550/15-а та в постанові 10.05.2018 року у справі № 760/9462/16-а, суд дійшов висновку, що визнання протиправними дій інспектора щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності, що є процесуальною діяльністю суб'єкта владних повноважень, спрямованою на фіксацію адміністративного правопорушення, є предметом оцінки суду при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності, не дозволить ефективно захистити та відновити порушене право позивача, що не відповідає завданням адміністративного судочинства та у подальшому може призвести до виникнення нових судових спорів.
До того ж, позивач зі скаргою на дії інспектора не звертався, службова перевірка наявності в діях інспектора ознак протиправної поведінки не проводилася та відповідно до вимог ст. 222 КУпАП відповідач має право розглядати справи про адміністративні порушення і накладати адміністративні стягнення, безпосередньо за ч. 1 ст. 126 КУпАП, ч.5 ст. 121 КУпАП тобто останній діяв в межах своїх повноважень.
З огляду на наведене, для належного захисту порушеного права позивача достатнім способом буде визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, що відповідає вимогам ч. 3 ст. 286 КАС України, а не визнання протиправними дії відповідача по складанню оскаржуваної постанови щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Відповідно до положень ч.1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Стаття 132 КАС України передбачає, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу. Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката ( ст.. 134 КАС України).
З матеріалів справи вбачається, що позивачу була надана правнича допомога відповідно до договору від 13.06.2023 року адвокатом Березовським О.Д., розмір витрат на правову допомогу становить відповідно до акту прийому-передачі 6000 грн.
Враховуючи, що позовні вимоги задоволені частково (50%) з відповідача ( за рахуноку його бюджетних асигнувань) на користь позивача необхідно стягнути 3000 грн. у відшкодування витрат на правову допомогу.
Керуючись статтями 2, 3,11, 69, 94, 139, 158 - 163, 171-2 КАС України, суд
адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області (місто Чернігів проспект Перемоги 74 код 40108651), поліцейського ВРПП Чернігівського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області сержанта поліції Щиглевського Артура Едуардовича задовольнити частково.
Скасувати постанову про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії БАД №257744 від 05.06.2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 121 КУпАП та справу про адміністративне правопорушення закрити.
Скасувати постанову про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії БАД №257745 від 05.06.2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП та справу про адміністративне правопорушення закрити.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 3000 грн. 00 коп. у відшкодування витрат на правову допомогу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів після його проголошення.
Суддя Н.В.Требух