СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/15005/23
пр. № 3/759/6562/23
01 вересня 2023 року суддя Святошинського районного суду міста Києва Жмудь Вікторія Олексіївна, розглянувши матеріали, за участю захисника - адвоката Юрова В.П., які надійшли зі Святошинського УП ГУ Національної поліції в м. Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, який одружений, має на утриманні одну малолітню дитину, здобу середню освіту, працює у АТ «Укрпошта» на посаді інкасатора, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 1732 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_2 05.08.2023 о 15 год. 30 хв., перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 , вчинив стосовно своєї дружини ОСОБА_3 в присутності неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , домашнє насильство психологічного характеру, а саме: ображав словесно, принижував, погрожував, вигнав з помешкання. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 1732 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнав та пояснив, що він перебуває у шлюбі з ОСОБА_3 та мають спільну доньку ОСОБА_4 . Між ним та дружиною склалися напружені відносини і дружина з донькою переїхали до іншого помешкання. 05.08.2023 він був у дома, коли прийшла донька до помешкання забрати речі свої та матері, які залишилися. Донька відчинила двері до квартири своїми ключами. Він дозволив забрати речі, які належать доньці, а речі дружини він забирати не дозволив. Після цього, він забрав ключі у доньки. Донька вийшла з квартири та викликала поліцію. ОСОБА_3 під час його конфлікту з донькою не було, вона приїхала пізніше, коли вже прибули працівники поліції. Протокол про адміністративне правопорушення складали на вулиці біля будинку. Також зазначив, що причини, по якій його дружина та донька залишили помешкання, в якому вони проживали всі разом йому не відомі, спільний побут разом не ведуть приблизно шість місяців, відносини з донькою погіршились останнім часом, вважає, що це дружина налаштовує доньку проти нього. Крім того, зазначив, що він 22.08.2023 подав до суду позовну заяву про розірвання шлюбу. Крім того, пояснив, що під час складення протоколу була присутня його двоюрідна сестра ОСОБА_5 .
У судовому засіданні потерпіла ОСОБА_3 пояснила, що відносини з чоловіком ОСОБА_1 зіпсувалися за останніх три роки. Чоловік став грубим, постійно вживає ненормативну лексику стосовно неї та їхньої доньки, принижує їх. Вони з донькою вирішили з'їхати з квартири, у якій спільно проживали. Також зазначила, 05.08.2023 вона перебувала на роботі, коли їй зателефонувала донька і повідомила, що батько її вдарив, забрав ключі, не дозволив забрати речі та виштовхав з помешкання. Донька запитала дозволу чи можна викликати працівників поліції і вона їй дозволила. Після цього, вона відпросилася з роботи та поїхала до доньки. Коли вона приїхала, то працівники поліції вже прибули. У присутності працівників поліції ОСОБА_1 ображав, принижував її та доньку, висловлював нормативну лексику стосовно неї та доньки. Протокол про адміністративне правопорушення складався на вулиці біля будинку, бо ОСОБА_1 до квартири нікого не пускав. Також під час складення протоколу була присутня двоюрідна сестра чоловіка - ОСОБА_5 , яка теж ображала та принижувала її та доньку. Крім того, пояснила, що коли приїхали працівники поліції, то ОСОБА_1 тривалий час не відчиняв двері, відчинив лише тоді, коли працівники поліції подзвонили його батькам, номер телефону його батьків надала донька. Також зазначила, що вони вели спільний побут. Після цих подій на тілі доньки були синці та садна і вони звернулися до Київського міського бюро судово-медичної експертизи та отримали висновок експертного дослідження про те, що доньці заподіяно легкі тілесні ушкодження. До правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення поки ще не зверталися.
У судовому засіданні свідок ОСОБА_6 , який є працівником поліції та виїздив на виклик, пояснив, що 05.08.2023 він та його напарник ОСОБА_7 прибули на виклик, за вказаною адресою, де побачили неповнолітню ОСОБА_4 , яка була у стресовому стані, плакала, кричала. Вона пояснила, що приїхала до квартири забрати речі, однак, її батько не дозволив забрати речі, забрав ключі, ображав нецензурною лексикою та виштовхав з квартири. Вони стукали у двері квартири, щоб поговорити з ОСОБА_1 , вмовляли його відчинити двері, однак, останній двері не відчиняв. Неповнолітня ОСОБА_8 надала їм номер телефону батьків ОСОБА_1 , до яких вони подзвонили розповіли ситуацію і лише згодом ОСОБА_1 відчинив двері квартири та вийшов. До квартири він їх не впустив. Вони спустилися на вулицю, де спілкувалися. Потім приїхала ОСОБА_3 і у їх присутності ОСОБА_1 почав ображати дружину і доньку, виловлювався нецензурною лексикою. Також на місце події під'їхала сестра ОСОБА_1 , яка теж ображала ОСОБА_3 та ОСОБА_8 . Враховуючи всю ситуацію, яку вони побачили, вони склали протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , оскільки він вчиняв психологічне насильство стосовно дружини, не віддав речі. Також у їх присутності ОСОБА_1 пообіцяв віддати речі дружині та доньці, але не віддав.
У судовому засіданні свідок неповнолітня ОСОБА_8 пояснила, що між нею та батьком склалися напружені відносини, він її та матір постійно ображає, принижує. Вони виріши 03.08.2023 з'їхати з квартири, забрати всі речі не встигли. 05.08.2023 вона приїхала до квартири, щоб забрати речі, двері до квартири вона відчинила своїм ключем. У квартирі був батько, який почав знову її принижувати та ображати, забрати речі не дозволив, сказав, що на речі вона не має жодного права і вона ніхто. Після цього, він відібрав у неї ключі та виштовхав з квартири. Вона зателефонувала матері та запитала дозволу викликати поліцію, на що мати дозвіл надала та сказала, що зараз приїде. Коли приїхали працівники поліції, то батько тривалий час не відчиняв двері, відчинив лише тоді, коли вона надала їм номер телефону батькам батька, які умовили його відчини двері. Батько у квартиру нікого не впустив і вони вийшли на вулицю. Приїхала мати і батько почав ображати та принижувати матір та її у присутності працівників поліції. Також на місце події під'їхала сестра батька, яка теж їх ображала. Батько завдав їй тілесних ушкоджень, коли виштовхував з квартири.
У судове засідання свідок ОСОБА_7 , який є працівником поліції не прибув, причини неприбуття не повідомив.
У задоволенні клопотання захисника - адвоката Юрова В.П. про допит свідка ОСОБА_5 , яка є двоюрідною сестрою ОСОБА_1 відмовлено, у зв'язку з тим, що даний свідок є зацікавленим у розгляді справи.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , свідків ОСОБА_6 та неповнолітньої ОСОБА_4 , ретельно дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серія ВАВ № 260438 від 05.08.2023, складений стосовно ОСОБА_1 ; письмові пояснення ОСОБА_3 від 05.08.2023; рапорт зареєстрований у ЄО № 44747 від 05.08.2023; довідку інспектора СПДН Святошинського УП ГУ НП в м. Києві ст. лейтенанта поліції ОСОБА_6 від 05.08.2023, згідно з якою ОСОБА_1 протягом року до адміністративної відповідальності за ст. 1732 КУпАП не притягувався; копію позовної заяви про розірвання шлюбу від 22.08.2023; характеристику на ОСОБА_1 з місця роботи; копію висновку експертного дослідження № 043-220-2023 від 09.08.2023 стосовно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , суддя дійшла такого висновку.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.
Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, іншими документами тощо.
Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Тобто, з вказаних норм вбачається, що притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Положеннями ч. 1 ст. 1732 КУпАП передбачена відповідальність, зокрема, за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 1732 КУпАП виражається в умисному вчиненні будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконанні захисного припису особою, стосовно якої він винесений, не проходженні корекційної програми особою, яка вчинила насильство в сім'ї (матеріальний склад).
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Крім того, домашнє насильство розуміється як певний спосіб поведінки, якою одна особа намагається утвердити або підтримати контроль над іншою особою, що відноситься до певної вразливої групи і знаходиться у вразливій ситуації.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 3 Закону дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється, зокрема, на подружжя.
У судовому засіданні достовірно встановлено, що 05.08.2023 о 15 год. 30 хв. ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 , у присутності неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та працівників поліції вчинив стосовно своєї дружини ОСОБА_3 дії психологічного характеру, а саме: словесно, принижував, погрожував, чим вчинив домашнє насильство.
Вказане підтверджується матеріалами справи в їх сукупності, зокрема, поясненнями потерпілої ОСОБА_3 , свідків ОСОБА_6 та неповнолітньої ОСОБА_4 , які надані у судовому засіданні, а також самого ОСОБА_1 , який не заперечував того факту, що не дозволив забрати речі доньці, а також матеріалами справи в їх сукупності.
При цьому, інших доказів, які спростовують пояснення та позицію ОСОБА_1 останнім та його захисником не надано.
Таким чином, враховуючи, що по справі зібрано достатньо доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, та які підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 1732 КУпАП, є всі підстави для притягнення його до адміністративної відповідальності та накладення на нього адміністративного стягнення в межах, установлених у санкції ч. 1 ст. 1732 КУпАП.
При накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_1 з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи правопорушника, ступеню його вини, обставин, що пом'якшують та обтяжують його відповідальність, вважаю, що стягнення у виді штрафу, відповідає вимогам ст. 23, 33 КУпАП і є домірним скоєному. Накладання такого стягнення відповідає принципу співвідношення між тяжкістю вчиненого адміністративного правопорушення та заходом державного примусу.
Положеннями ст. 401 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору, міститься у ст. 5 вказаного Закону.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 не відноситься до осіб, які підлягають звільненню від сплати судового збору, а відтак, з нього слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення.
Керуючись ст. 9, 23, 33, 401, 1732, 245, 251, 252, 280, 283-285, 294 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя,
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 1732 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10 (десяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 (сто сімдесят) грн 00 к.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір за винесення постанови про накладення адміністративного стягнення у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 536 (п'ятсот тридцять шість) грн 80 к.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що штраф має бути сплачений не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу в вищезазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Зобов'язати відділ державної виконавчої служби повідомити про виконання постанови шляхом повернення останньої на адресу суду з відміткою про її виконання.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд міста Києва.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.
Суддя Святошинського
районного суду міста Києва В.О. Жмудь