Справа № 947/25535/23
Провадження № 1-кп/947/1174/23
31.08.2023 року м. Одеса
Київський районний суд м. Одеса у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
та обвинуваченого ОСОБА_4
потерпілої ОСОБА_5 , її представника - адвоката ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду обвинувальний акт, складений за результатами досудового розслідування обставин кримінального провадження №12023162480000627, за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець села Княждвір, Коломийського району, Івано-Франківської області, громадянин України, з середньою освітою, офіційно не працює, одруженого, дітей не має, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.122 КК України, -
17.04.2023 приблизно о 23:30, перебуваючи за адресою: вул. Рибальська, 20 у м. Одесі, у ОСОБА_4 , який знаходився у стані алкогольного сп'яніння під час раптово виниклого словесного конфлікту із ОСОБА_5 , виник злочинний умисел на спричинення тілесних ушкоджень останній.
Реалізуючи свій умисел ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки, діючи умисно наніс один удар кулаком правої руки в область голови ОСОБА_5 .
У подальшому висловлюючи образи на адресу ОСОБА_5 він продовжив повторно наносити удари по голові, що змусило останню прикриватися руками у разі чого у неї утворилися тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому діафізу у середній третині правої ліктьової кістки із зміщенням уламків, синець в проекції лівого ліктьового суглобу, що в сукупності за висновком судово-медичного експерта відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості.
Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_4 у пред'явленому йому обвинуваченні у вчиненні за викладених вище обставин кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, винним себе визнав повністю та під час допитув суді пояснив, що обставини викладені в обвинувальному акті відповідають дійсності, він їх не заперечує, також додав, що 17.04.2023 року приблизно о 23:30, перебуваючи за адресою: вул. Рибальська, 20 у м. Одесі, він перебував в стані алкогольного сп'яніння, в нього виник конфлікт з дружиною ОСОБА_5 , внаслідок чого він наніс один удар кулаком правої руки в область голови ОСОБА_5 .. У подальшому висловлюючи образи на адресу ОСОБА_5 він продовжив наносити удари по голові, та рукам. У скоєному щиро каявся просив суворо не карати. Цивільний позов визнав, зобов'язався компенсувати всі витрати.
В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_5 суду пояснила, що 17.04.2023 року приблизно 23год 30хв перебувала за адресою: вул. Рибальська, 20 у м. Одесі, де в неї з чоловіком виник словесний конфлікт, внаслідок чого вона отримала удар в область голови, після чого почала прикривати обличчя отримала також декілька ударів по рукам в наслідок чого отримала пошкодження рук у вигляді синців, перелому суглобу. Обвинувачений вибачався перед нею але вона його не вибачила, тому просила призначити покарання у вигляді позбавлення волі.
Відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України, обвинувачений не оспорює фактичні обставини, що викладені у наведеному вище формулюванні обвинувачення, пояснив в судовому засіданні, що правильно розуміє зміст зазначених обставин та його позиція є добровільною з огляду на що суд вважає їх встановленими.
Показання обвинуваченого повністю відповідають фактичним обставинам, що викладені у наведеному вище формулюванні обвинувачення, і жоден з учасників процесу ці обставини не оспорює, з огляду на що суд вважає їх встановленими.
Таким чином, суд вважає доведеною вину ОСОБА_4 у вчиненні злочину за викладених вище обставин. При цьому, дії ОСОБА_4 стороною обвинувачення правильно кваліфіковано за ч. 1 ст. 122 КК України, як спричинення умисних нанесення середньої тяжкості тілесних ушкоджень, що спричинило тривалий розлад здоров'я.
При призначенні покарання обвинуваченому, суд відповідно до ст. 65 КК України враховує, що він вчинив умисний нетяжкий злочин проти життя та здоров'я людини, його особу, а саме те, що він має постійне місце проживання, одружений, дітей не має, офіційно не працює, з середньою освітою.
Відповідно до довідки №633 від 24.05.2023р. з КНП «Міський Психіатричний диспансер» ОСОБА_4 на обліку не перебуває. Відповідно до відповіді №3700 від 24.05.2023 року з КУ «ООМЦПЗ» ОСОБА_4 на обліку не перебуває.
Обставиною, що пом'якшує покарання суд визнає щире каяття.
Обставина, що обтяжує покарання - вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп'яніння.
З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне за вчинений злочин призначити ОСОБА_4 покарання в межах санкції, встановленої ч.1 ст. 122 КК України у виді позбавлення волі строком на один рік, яке вважає таким, що відповідає особі обвинуваченого і тяжкості вчиненого ним злочину.
Разом з цим, враховуючи позицію сторони обвинувачення та те, що ОСОБА_4 є раніше не судимий, має постійне місце проживання, в судовому засіданні надав правдиві покази та щиро покаявся у вчиненому злочині, зобов'язався компенсувати матеріальну та моральну шкоду, суд вважає можливим виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства, а тому на підставі ст. 75 КК України, слід звільнити його від відбування цього покарання з випробуванням строком на один рік, з покладенням обов'язків, передбачених ч. 1 ст. 76 КК України.
22 серпня 2023 року ОСОБА_5 був поданий до суду цивільний позов, в якому вона просить: стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 матеріальну шкоду в розмірі 26 900 грн. та моральну шкоду у розмірі 25 000 грн.;
Згідно ст. 56 КПК особа, яка зазнала матеріальної шкоди від злочину, вправі при провадженні в кримінальній справі пред'явити до обвинуваченого або до осіб, що несуть матеріальну відповідальність за дії обвинуваченого, цивільний позов, який розглядається судом разом з кримінальною справою.
Відповідно до ст. 1197 ЦК України розмір втраченого фізичною особою внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров'я заробітку (доходу), що підлягає відшкодуванню, визначається у відсотках від середнього місячного заробітку (доходу), який потерпілий мав до каліцтва або іншого ушкодження здоров'я, з урахуванням ступеня втрати потерпілим професійної працездатності, а за її відсутності - загальної працездатності.
Середньомісячний заробіток (дохід) обчислюється за бажанням потерпілого за дванадцять або за три останні календарні місяці роботи, що передували ушкодженню здоров'я або втраті працездатності внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров'я. Якщо середньомісячний заробіток (дохід) потерпілого є меншим від п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, розмір втраченого заробітку (доходу) обчислюється виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати.
Відповідно до п. 12. Постанови № 6 Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», розмір відшкодування шкоди, пов'язаної з втратою потерпілим заробітку (його частини) у зв'язку з ушкодженням здоров'я, встановлюється виходячи зі ступеня втрати професійної працездатності та середньомісячного заробітку, який потерпілий мав до ушкодження здоров'я.
Потерпілою ОСОБА_5 , надано інформативні довідки з електронної системи охорони здоров'я з медичним висновком та консультаційні висновки спеціалістів про тимчасову втрату працездатності за період з 19.04.2023 рік по 30.06.2023 рік.
Так, потерпілою ОСОБА_5 було надано довідку доходи КП «Одесміськелектротранс» №277 від 15.06.2023 року згідно якого заробіток за 3 місяці складає: за січень 10182,61 грн., за лютий 12228,37 грн. за березень 18330,23грн, що загалом складає 40 741,21грн.
З врахуванням вимог ч.2 ст.1197 ЦК України, суд погоджується з розрахунком розміру відшкодування втраченого заробітку, який навели позивач та його представник в позовній заяві, за період лікування потерпілої з 19.04.2023 рік по 30.06.2023року, що загалом становить 26900,51грн.
Таким чином, розмір відшкодування втраченого заробітку (доходу) внаслідок втрати потерпілою працездатності становить 26900,51 грн.
Щодо відшкодування моральної шкоди завданої в результаті протиправних дій обвинуваченого ОСОБА_4 , то такі вимоги підлягають частковому задоволенню.
Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд виходить з вимог ч. 3 ст. 23 ЦК України, згідно яких розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 р. передбачено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Судом враховується, що вчинені ОСОБА_4 дій щодо умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження, що призвело до завдання фізичного болю та страждань потерпілій ОСОБА_5 внаслідок пошкоджень які утворились, а саме: закритого перелому діафізу у середній третині правої ліктьової кістки із зміщенням уламків, синець в проекції лівого ліктьового суглобу. Зазначені дії викликали зміни у житті потерпілої, що полягали у необхідності проведення тривалого лікування, обмежили потерпілій можливість в повноцінно виконувати своєї роботи, займатися улюбленою справою яка була єдиним доходом. Водночас, суд враховує матеріальний стан обвинуваченого.
З огляду на обставини справи, беручи до уваги вищевказані засади, які повинні враховуватись при стягненні моральної шкоди, суд приходить до висновку про необхідність стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь потерпілої ОСОБА_5 , 20 000 грн., що об'єктивно відповідатиме характеру дій заподіювача шкоди, глибині страждань та розміру моральної шкоди.
Судові витрати відсутні, заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367-368, 370, 371, 373, 374 КПК України, -
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.
На підставі ст. 75 КК України, ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання звільнити, якщо він протягом 1 (одного) року від дня проголошення вироку не вчинить нового злочину та виконуватиме покладені на нього судом обов'язки.
На підставі ч. 1 ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином 26 900 (двадцять шість тисяч дев'ятсот)грн. 51 коп.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої злочином 20 000 (двадцять тисяч) грн.
На вирок може бути подано апеляційну скаргу до Одеського апеляційного суду через Київський районний суд м. Одеса протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Роз'яснити обвинуваченому право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.
Суддя ОСОБА_1