Справа № 495/6090/23
Номер провадження 2-а/495/52/2023
30 серпня 2023 рокум. Білгород-Дністровський
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:
головуючої судді Анісімової Н.Д.,
при секретарі судового засідання Коліниченко Н.О.
за участю:
позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_1 до поліцейського Білгород-Дністровського РВП в Одеській області Крецу Віктора Анатолійовича про скасування постанови від 12.02.023 року серії БАБ № 438631 по справі про адміністративне правопорушення, суд -
12.06.2023 року ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з позовом до поліцейського Білгород-Дністровського РВП в Одеській області Крецу Віктора Анатолійовича (далі - Відповідач) про скасування постанов у справах про адміністративне правопорушення, у якому просив визнати противоправною та скасувати постанову поліцейського Білгород-Дністровського РВП в Одеській області старшого сержанта Крецу В.А. про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не у автоматичному режимі серії БАБ № 438631 від 12.02.2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП та накладення стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510,00 грн., а провадження по адміністративній справі закрити, а також визнати противоправною та скасувати постанову поліцейського Білгород-Дністровського РВП в Одеській області старшого сержанта Крецу В.А. про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не у автоматичному режимі серії БАБ № 438632 від 12.02.2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладення стягнення згідно з постановою, а провадження по адміністративній справі закрити.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 8 червня 2023 року ним був виявлений у мобільному додатку «Дія» сплачений штраф сумою 1036,74 грн. за постановою по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ № 438631 від 12.02.2023 року поліцейським Білгород-Дністровського РВП в Одеській області старшим сержантом, винесена ОСОБА_2 та притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 121 КУпАП, якою накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510,00 грн.
9 червня він дізнався у співробітників поліції, що виявлений ним штраф ще не сплачений і вже переданий до виконавчої служби м. Білгород-Дністровський в Одеській області для подальшого примусового стягнення. Завітавши до канцелярії виконавчої служби м. Білгород-Дністровський в Одеській області, позивач отримав копії двох постанов.
Згідно з постановою про адміністративне правопорушення серії БАБ № 438631 від 12.02.2023 року о 11 год. 45 хв. зазначено, що позивач, керуючи автомобілем Subaru, державний номерний знак НОМЕР_1 , порушив вимогу Правил дорожнього руху п. 2.3, а саме не був пристебнутим ременем безпеки під час керування транспортним засобом на шляху в м. Білгород-Дністровський, вул. Шкільна, 9.
Згідно з постановою про адміністративне правопорушення серії БАБ № 438632 від 12.02.2023 року о 11 год. 45 хв. зазначено, що позивач, керуючи автомобілем Subaru, державний номерний знак НОМЕР_1 , порушив вимогу Правил дорожнього руху п. 2.1, а саме не надав для перевірки водійське посвідчення і свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на шляху в м. Білгород-Дністровський, вул. Шкільна, 9.
Позивач вважає, що винесення постанови відносно нього є безпідставною, протиправною, зазначені в постанові обставини не відповідають дійсності, в зв'язку з чим постанова підлягає скасуванню за наступних підстав: поліцейський посилався на постанову КМУ № 1456, хоча не вказав жодної із підстав для зупинки, перевірки документів та огляду, які ця постанова передбачає, і відсутність яких поліцейський признав під час діалогу. Крім того, поліцейським було порушено процедуру розгляду справи, зокрема, не було роз'яснено права, не відібрав пояснення, та не ознайомив мене з матеріалами справи. Також позивач зазначає, що в транспортному засобі зі ним був свідок, ОСОБА_3 , яка має аудіозапис даного діалогу, за необхідністю можу надати суду.
Позивач не заперечує, що 12 лютого 2023 року рухався по вул. Шкільна в м. Білгород-Дністровський, де і було його зупинено поліцейським. Під час руху він та його пасажир були пристебнутими ременями безпеки, після зупинки зняли, про що було повідомлено поліцейському. Далі від поліцейського була вимога надати документи на транспортний засіб і водійське посвідчення, на яку позивач відповів, що спочатку просить озвучити законні підстави для зупинки, вказати допущені ним порушення.
Крім того, зазначає, що ніхто йому не надав для ознайомлення вказані постанови, під час діалогу з працівником поліції ніхто не повідомив про їх складання.
Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 13.06.2023 року провадження по вказаній справі було відкрито, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з призначенням дати судового засідання.
У судове засідання, призначене на 23.06.2023 року, належним чином сповіщений відповідач не з'явився, судове засідання було відкладено на 30.08.2023 року.
11.07.2023 року від позивача надійшла заява про забезпечення позову.
Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 13.07.2023 року у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову було відмовлено у зв'язку з необґрунтованістю.
17.07.2023 року від позивача повторно надійшла заява про забезпечення позову.
Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 19.07.2023 року заяву позивача про забезпечення позову було задоволено та вжито заходів забезпечення позову до набрання чинності рішення у цій справі шляхом зупинення дії постанов у рамках виконавчого провадження ВП № 71997325 від 12.06.2023 року.
Позивач у судовому засіданні доводи позовної заяви підтримав, просив задовольнити, висловився, що ОСОБА_2 є належним відповідачем з огляду на те, що саме він склав постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності.
Відповідач у судове засідання, призначене на 30.08.2023 року повторно не з'явився, повідомлявся належним чином. Причини неявки суду не повідомив, відзиву чи заперечень не надав.
Згідно з ч. 1, 3 ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), незалежно від причин неявки; 3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з'явилася особа, яку він представляє, або інший її представник; 4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з'явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов'язковою.
У разі повторної неявки повідомленого належним чином відповідача в судове засідання, суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи та думку позивача, суд дійшов наступних висновків.
Завданням адміністративного судочинства відповідно до вимог ст. 2 КАС України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Як вбачається з матеріалів справи, постановою про адміністративне правопорушення серії БАБ № 438631 від 12.02.2023 року, винесеною поліцейським Білгород-Дністровського РВП Крецу В.А., позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП, у зв'язку з порушенням п.п. 2.5 «В» Правил дорожнього руху, та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510,00 грн. Постановою про адміністративне правопорушення серії БАБ № 438632 від 12.02.2023 року позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП у зв'язку з не наданням для перевірки працівнику поліції водійського посвідчення і свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.
Відповідно до ст. ст. 1, 13 Закону України «Про Національну поліцію», національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Систему поліції складають центральний орган управління поліцією та територіальні органи поліції.
Згідно з п. 11 ч. 1 ст. 23, п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. Поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) під час розгляду справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Аналіз наведених норм права свідчить про те, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, працівники відповідного орану поліції діють не як самостійний суб'єкт владних повноважень, а від імені органів Національної поліції.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
У ст. 46 КАС України зазначено, що сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.
Позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб'єкти владних повноважень.
Відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Зі змісту наведених положень процесуального законодавства вбачається, що належним є відповідач, який дійсно є суб'єктом порушеного, оспорюваного чи невизнаного матеріального право відношення. Належність відповідача визначається, перш за все, за нормами матеріального права. Відтак, неналежним відповідачем є особа, яка не має відповідати за пред'явленим позовом.
Тобто у разі, якщо норма матеріального права, яка підлягає застосуванню за вимогою позивача, вказує на те, що відповідальність повинна нести інша особа, а не та, до якої пред'явлено позов, оскільки не є учасником спірних правовідносин, то підстави для задоволення такого позову відсутні (Постанова ВС КАС від 21 грудня 2018 року у справі № 803/1252/17, адміністративне провадження № К/9901/50685/18).
Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб'єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб'єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв'язку з позовною вимогою, яка пред'являється до нього.
Найчастіше під неналежними відповідачами розуміють таких відповідачів, щодо яких судом під час розгляду справи встановлено, що вони не є зобов'язаними за вимогою особами.
У постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі № 742/2298/17 від 17.09.2020 року зазначено, що належним відповідачем у справах про скасування постанов про накладення адміністративного стягнення є орган, який таке стягнення застосував, а не конкретна посадова особа вказаного органу.
Інспектори або поліцейські не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який положеннями відповідної статті КУпАП покладено функціональний обов'язок розглядати справи про адміністративне правопорушення.
Верховний Суд підкреслив, що для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити у нього обов'язку відповідати за даним позовом. Установлення цієї умови підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов'язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Про неналежного відповідача можна говорити тільки в тому випадку, коли суд може вказати особу, що повинна виконати вимогу позивача, - належного відповідача.
Таким чином, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред'явленим позовом за наявності даних про те, що обов'язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.
Відповідно до ч. 3 ст. 48 КАС України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.
Частиною 5 цієї ж статті передбачено, що під час вирішення питання про залучення співвідповідача чи заміну належного відповідача суд враховує, зокрема, чи знав або чи міг знати позивач до подання позову у справі про підставу для залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач зазначив відповідачем поліцейського Білгород-Дністровського РВП Крецу Віктора Анатолійовича, однак належним відповідачем у справі є Головне управління Національної поліції в Одеській області.
Крім цього, суд також враховує той факт, що позивач під час розгляду справи в суді, не заявляв клопотання про заміну належного відповідача або залучення співвідповідача.
Таким чином, враховуючи вищезазначені обставини, а також враховуючи Постанову ВС КАС від 21.12.2018 року у справі № 803/1252/17, суд приходить до висновку, що відповідачем у даній справі повинно бути Головне управління Національної поліції в Одеській області, як відповідний суб'єкт владних повноважень, від імені якого винесена оскаржувана постанова.
Оскільки позов заявлено до неналежного відповідача, а клопотання позивача про заміну первісного відповідача належним відповідачем до суду не надходило, а тому за відсутності згоди саме позивача на заміну відповідача, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову з підстав його заявлення до неналежного відповідача.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 26.12.2019 року по справі № 724/716/16-а зауважив, що визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи.
За вказаних обставин, в задоволенні позову ОСОБА_1 до поліцейського Білгород-Дністровського РВП в Одеській області Крецу Віктора Анатолійовича слід відмовити.
Суд зауважує, що відмова у задоволені позову не має бути розцінена як обмеження позивача до доступу до правосуддя, з огляду на те, що позивач має можливість звернутися до суду з позовом вже до належного відповідача.
Інші доводи позовної заяви, які стосуються оскаржуваної постанови, не підлягають оцінці, виходячи з того, що позов пред'явлений до неналежного відповідача, а тому і законність його дій може бути перевірена лише у випадку пред'явлення позову до особи, яка є належним відповідачем у справі.
Відповідно до ч. 6 ст. 157 КАС України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо відмови у задоволенні позову заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним судовим рішенням.
У зв'язку з відмовою у задоволені позову судові витрати позивачу не відшкодовуються.
Керуючись ст.ст. 222, 255, 294 КУпАП та на підставі ст.ст. 48, 241, 246, 250-251, 255, КАС України, суд -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до поліцейського Білгород-Дністровського РВП в Одеській області Крецу Віктора Анатолійовича про скасування постанови від 12.02.023 року серії БАБ № 438631 по справі про адміністративне правопорушення - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду у відповідності до ст. 286 КАС України може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст судового рішення складено 31.08.2023 року.
Суддя Н.Д. Анісімова