Ухвала
14 серпня 2023 року
м. Київ
справа № 947/2058/21
провадження № 61-11722ск23
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Карпенко С. О., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Бойко Анастасія Вадимівна, на рішення Київського районного суду міста Одеси від 27 липня 2021 року та постанову Одеського апеляційного суду від 11 липня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельного кооперативу «Морський 1», ОСОБА_2 про визнання недійсними повідомлення та правочину, визнання права власності,
4 серпня 2023 року подана касаційна скарга ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Бойко А. В., на рішення Київського районного суду міста Одеси від 27 липня 2021 року та постанову Одеського апеляційного суду від 11 липня 2023 року, повний текст якої складено 17 липня 2023 року.
Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених)
статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої
статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої
статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Оскаржуючи судові рішення, зазначені у пункті 1 частини першої
статті 389 ЦПК України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини другої статті 389 ЦПК України як на підставу для касаційного оскарження судових рішень.
Касаційна скарга ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Бойко А. В.,
не у повній мірі відповідає зазначеним вимогам закону.
Підставою касаційного оскарження рішення Київського районного суду міста Одеси від 27 липня 2021 року та постанови Одеського апеляційного суду від 11 липня 2023 рокузаявник визначає пункт 1 частини другої
статті 389 ЦПК України, зазначаючи постанови Верховного Суду, в яких викладено висновки про застосування норм права у подібних правовідносинах, які не враховано в оскаржуваних судових рішеннях.
Водночас заявником не вказано, в чому саме полягає невідповідність оскаржених судових рішень сформованій практиці, на яку він посилається у касаційній скарзі. Виключно зазначення номеру справи та дати прийняття Верховним Судом постанови у відповідній справі не свідчить про належне виконання ним вимог пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України.
Верховний Суд у постанові від 12 листопада 2020 року у справі № 904/3807/19 дійшов висновку, що у випадку визначення підставою касаційного скарження судових рішень пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, касаційна скарга має містити посилання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено висновок щодо застосування норми права, із зазначенням, в чому саме полягає невідповідність оскаржених судових рішень сформованій практиці у подібних правовідносинах.
За таких обставин заявнику необхідно подати до Верховного Суду виправлену касаційну скаргу, оформлену у відповідності до вимог статті 392 ЦПК України, та надати копії цієї скарги відповідно до кількості учасників справи.
Оскільки касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 ЦПК України, вона відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України залишається без руху.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Бойко Анастасія Вадимівна, на рішення Київського районного суду міста Одеси від 27 липня 2021 року та постанову Одеського апеляційного суду від 11 липня 2023 року залишити без руху.
Надати заявнику десять днів з дня вручення цієї ухвали для усунення зазначених недоліків.
У разі невиконання у встановлений судом строк вимог цієї ухвали скарга вважатиметься неподаною і буде повернута заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя С. О. Карпенко