Постанова
Іменем України
(додаткова)
30 серпня 2023 року
м. Київ
справа № 754/4352/21
провадження № 61-2723св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є. (суддя-доповідач),
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Акціонерне товариство «ОТП Банк»,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження заяву представника Акціонерного товариства «ОТП Банк» - адвоката Танцюри Юлії Борисівни, про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ОТП Банк» про захист прав споживача,-
1.Описова частина
Короткий зміст заяви
У березні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до АТ «ОТП Банк» про захист прав споживача.
Короткий зміст судових рішень
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 17 червня 2022 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з АТ «ОТП Банк» на користь ОСОБА_1 інфляційні нарахування в розмірі 242 089,50 грн, три відсотки річних в розмірі 126 045,61 грн, пеню в період з 22 березня 2020 року по 11 березня 2021 року в розмірі 22 344 250,00 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Постановою Київського апеляційного суду від 15 вересня 2022 року апеляційну скаргу АТ «ОТП Банк» задоволено. Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 17 червня 2022 року скасовано та постановлено нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до АТ «ОТП Банк» про захист прав споживача відмовлено.
Додатковою постановою Київського апеляційного суду від 14 листопада 2022 року заяву АТ «ОТП Банк» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «ОТП Банк» судові витрати на правничу допомогу в розмірі 438 369,84 грн.
Постановою Верховного Суду від 19 січня 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Постанову Київського апеляційного суду від 15 вересня 2022 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 19 квітня 2023 року апеляційну скаргу АТ «ОТП Банк» задоволено. Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 17 червня 2022 року скасовано та постановлено нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до АТ «ОТП Банк» про захист прав споживача відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 26 липня 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Постанову Київського апеляційного суду від 19 квітня 2023 року залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 26 липня 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Додаткову постанову Київського апеляційного суду від 14 листопада 2022 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «ОТП Банк» судових витрат на професійну правничу допомогу в суді першої та апеляційної інстанції в розмірі 438 369,84 грн скасовано.
Короткий зміст вимог заяви про ухвалення додаткового рішення
У серпні 2023 року АТ «ОТП Банк» подало до Верховного Суду заяву про ухвалення додаткового рішення у справі.
Клопотання обґрунтовано тим, що представництво інтересів АТ «ОТП Банк» в суді касаційної інстанції здійснювалося адвокатом АО «ЕВЕРЛІГАЛ» на підставі рамкового договору про надання правової допомоги № 22/06-22 від 22 червня 2022 року, та договору № 23/05-1-0 від 08 червня 2023 року, у якому сторони безпосередньо зафіксували вартість послуг об'єднання за правову допомогу банку в суді касаційної інстанції, еквівалентну 1 550,00 дол. США. На виконання умов договору адвокат АО «ЕВЕРЛІГАЛ» виконав такі роботи: аналіз касаційної скарги ОСОБА_1 ; аналіз судової практики у подібних справах; написання відзиву на касаційну скаргу.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Перевіривши доводи клопотання АТ «ОТП Банк» про ухвалення додаткового рішення, суд дійшов висновку про часткове задоволення клопотання, з огляду на таке.
Відповідно до статті 270 ЦПК України суд, що ухвали рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (частина перша статті 15 ЦПК України).
Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно положень частини першої - шостої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподіл судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (надання послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У частині третій статті 141 ЦПК України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Тобто у ЦПК України передбачено критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Такий висновок міститься у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц.
У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п'ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.
Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Схожі за змістом висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2022 року у справі № 357/380/20, від 08 червня 2021 року у справі 550/936/18.
У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21).
Заперечуючи проти стягнення на користь АТ «ОТП Банк» витрат на професійну правничу допомогу, ОСОБА_1 посилався на завищений розмір гонорару, відсутність детального опису робіт з визначенням витраченого адвокатом часу на надання послуг, що свідчить про неспівмірність вартості наданих послуг (дій представника) та заявлених вимог.
Установлено, що інтереси АТ «ОТП Банк» у суді касаційної інстанції представляв адвокат Танцюра Ю. Б.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу представник АТ «ОТП Банк» надав договір № 23/05-10 від 08 червня 2023 року, платіжне доручення № 2901559039 від 13 червня 2023 року на суму 57 815 грн, що еквівалентно 1 550,00 дол. США., акт виконаних робіт від 27 липня 2023 року.
В контексті оцінки доводів відповідача щодо недоведеності позивачем понесення витрат на професійну правничу допомогу з огляду на відсутність детального опису робіт (наданих послуг), витраченого адвокатом часу, колегія суддів враховує правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, висловлений у подібних правовідносинах (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21), згідно з яким учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.
Отже, у випадку визначення договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.
Правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися з суто формальних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги, у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару.
Оцінюючи заявлений стороною позивача розмір витрат на професійну правничу допомогу, понесених АТ «ОТП Банк» у суді касаційної інстанції при перегляді у касаційному порядку судового рішення апеляційного суду, на предмет їх пропорційності складності справи, колегія суддів погоджується із доводами відповідача про їх завищений розмір.
Враховуючи складність справи, необхідність надання адвокатом позивача послуг під час розгляду справи в суді касаційної інстанції за касаційною скаргою відповідача та їх характер, розгляд справи в суді касаційної інстанції в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, використання стороною права на ознайомлення з процесуальними документами через систему «Електронний суд», а також необхідність дотримання критерію розумності розміру понесених стороною витрат, пов'язаність цих витрат з розглядом справи, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу на стадії касаційного розгляду цієї справи.
Керуючись статтями 133, 137, 141, 270 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Заяву представника Акціонерного товариства «ОТП Банк» - адвоката Танцюри Юлії Борисівни, про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ОТП Банк» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн, понесені в суді касаційної інстанції.
Додаткова постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
ГоловуючийМ. Є. Червинська
Судді:А. Ю. Зайцев
Є. В. Коротенко
В. М. Коротун
М. Ю. Тітов