18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
29 серпня 2023 року Черкаси справа №925/705/22
Господарський суд Черкаської області у складі судді Кучеренко О.І.,
розглянув у відкритому судовому засіданні
заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Мегаліт»
про розстрочення виконання судового рішення у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Уманьпиво»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Мегаліт»
про стягнення 1 334 780,46 грн
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 09.02.2023 частково задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Уманьпиво» та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Мегаліт» 543 484,63 грн пені, 247 811,21 грн штрафу та 20021,71 грн судового збору.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.07.2023 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Мегаліт» залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Черкаської області від 09.02.2023 у справі № 925/705/22 - без змін.
14.08.2023 на виконання рішення Господарського суду Черкаської області від 09.02.2023 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 18.07.2023, судом було видано відповідний наказ.
15.08.2023 до суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Мегаліт» про розстрочення виконання судового рішення, у якій відповідач просить суд розстрочити виконання рішення від 09.02.2023 у справі №925/705/22 на 12 місяців зі сплатою рівними частинами у розмірі 67609,80 грн. Заява мотивована тим, що з огляду на ведення бойових дій на території України взагалі, і Миколаївської області зокрема, часткову евакуацію населення з території Миколаївської області, зниження обсягів замовлень будівельних робіт і відповідно обсягів господарської діяльності відповідача, у останнього відсутня фінансова можливість сплатити суму заборгованості одним платежем одразу. Відповідач лише з весни 2023 року почав відновлювати господарську діяльність, керівництвом товариства велись перемовини з контрагентами щодо укладання договорів підряду та здійснення будівельних робіт та деякі з яких вже укладені, проте у зв'язку із військовою агресією відповідач втратив основну частину свого прибутку. Негайне звернення стягнення на кошти і майно боржника у виконавчому провадженні хоча й може забезпечити виконання рішення суду, однак позбавить відповідача можливості відновити свою господарську діяльність. Сума, яка стягнута на користь позивача за рішенням суду є штрафними санкціями, тому позивач не понесе жодних збитків у господарській діяльності у разі розстрочення виконання рішення суду. Крім того, у провадженні Господарського суду Черкаської області перебуває справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Мегаліт» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Уманьпиво» про стягнення 1 059 -46,14 грн заборгованості за цим же договором підряду №01-09/21. Задоволення цього позову, надасть можливість сторонам узгодити взаємний порядок розрахунків та уникнути додаткових витрат виконавчого провадження. У відповідача є домовленості на здійснення будівельних робіт у 2024 році, що надасть можливість повністю розрахуватись з боргами, своєчасно виплачувати заробітну плату працівникам підприємства та зберегти платоспроможність товариства.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 17.08.2023 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Мегаліт» про розстрочення виконання судового рішення у справі №925/705/22 призначено до розгляду у судовому засіданні о 14 год 30 хв 29.08.2023.
Позивач та відповідач (їх представники) у судове засідання 29.08.2023 не з'явились, хоча були повідомлені про дату, час та місце розгляду заяви належним чином, про що є відомості у матеріалах справи. Будь-яких заяв про відкладення розгляду заяви суду не надали.
Суд, розглянувши заяву про розстрочення рішення суду, зазначає, що частиною 2 статті 331 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Судом повідомлено учасників справи про час та місце розгляду заяви, тобто виконані вказівки наведеної вище правової норми, заявник навів обставини з яким він пов'язує неможливість виконання рішення у цій справі.
Відповідно до пункту 9 частини 2 статті 129 Конституції України, статті 326 Господарського процесуального кодексу України закріплено принцип обов'язковості рішень суду, згідно із яким судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковим на всій території України, невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2012 №18-рп/2012 виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.
Частина 2 статті 13 Цивільного кодексу України передбачає зобов'язання особи при здійсненні своїх прав утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.
Відповідно до положень статті 331 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, який розглядав справу як суд першої інстанції за заявою сторони, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (частини 3, 4 статті 331 Господарського процесуального кодексу України).
Європейський суд з прав людини у своїй практиці звертає увагу, що несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, однак відстрочення чи розстрочення виконання рішення суду не повинно шкодити сутності права, гарантованого частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно з якою «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру», а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. До того ж, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв'язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання.
Межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру спору, що визначено судом. Обставини, які зумовлюють надання розстрочки виконання рішення суду повинні бути об'єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення. Отже, питання щодо надання розстрочки (відстрочки) виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.
Отже, в основу судового акту про надання розстрочки або відстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим його виконання.
Звертаючись із заявою про розстрочення виконання рішення суду, відповідач посилався на обставини, які, на його думку, істотно ускладнюють виконання оскаржуваного рішення. Зокрема, введення з 24.02.2022 на всій території України режиму воєнного стану, у результаті чого відповідач позбавлений можливості здійснювати свою господарську діяльність та виконувати будівельні роботи, які є його основною діяльністю. Відповідач погоджується з тим, що у нього є обов'язок з виконання рішення суду, проте має можливість погашати заборгованість перед позивачем частинами. При цьому, негайне звернення стягнення на кошти і майно боржника у виконавчому провадженні позбавить відповідача можливості поновити свою господарську діяльність у режимі воєнного стану
Суд констатує, що на підтвердження наведених у своїй заяві доводів, відповідачем надано суду звіти про виконання будівельних робіт у період з січня 2023 року до липня 2023 року, з яких слідує, що відповідач дійсно проводив господарську діяльність лише у квітні та червні 2023 року. З наданого суду звіту про фінансову результати за 2022 рік випливає, що фінансові результати відповідача у 2022 році порівняно за аналогічний період попереднього року значно погіршились, що свідчить про уповільнення ведення господарської діяльності відповідачем.
Суд вважає загальновідомим та нормативно врегульованим питання існування на території України надзвичайних обставин - введення воєнного стану, що неодмінно обмежує безперешкодне провадження господарської діяльності і як наслідок впливає на спроможність суб'єктів господарювання своєчасного здійснювати розрахунки за зобов'язаннями, які виникли до цих обставин.
24 лютого 2022 року, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 14 березня 2022 року №133/2022 строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.
У подальшому дія воєнного стану неодноразово продовжувалась та на момент розгляду заяви про розстрочення виконання рішення суду Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 26.07.2023 № 451/2023 №451 дія воєнного стану продовжена до 15.11.2023.
Воєнний стан це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
У зв'язку із введенням в Україні воєнного стану, тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 34, 38, 39, 41 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб у межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
Також, слід зазначити, що відповідно до листа Торгово-промислової палати України (далі - ТПП) від 28.02.2022, вих.№2024/02.0-7.1 визнано військову агресію Російської Федерації проти України форс-мажорними обставинами з 24.02.2022. За даним листом ТПП засвідчує форс мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов'язанням/обов'язком, виконання яких/го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
Тобто, ТПП України підтвердила, що обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами, як для суб'єктів господарювання так і для населення.
У рішенні Конституційного Суду України №5-пр/2013 від 26.06.2013 зазначено, що відстрочення або розстрочення виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.
За практикою Європейського суду з прав людини в окремих справах проти України встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції («Корнілов та інші проти України», заява №36575/02, ухвала від 07.10.2003). І навіть два роки та сім місяців не визнавались надмірними і не розглядалися як такі, що суперечать вимогам розумного строку, передбаченого статтею 6 Конвенції (ухвала від 17.09.2002 у справі «Крапивницький та інші проти України», заява № 60858/00).
Отже, для з'ясування обставин чи є період виконання рішення надмірно тривалим, варто звернути увагу на особливі обставини кожної справи.
Розстрочення виконання рішення суду має здійснюватися з метою недопущення погіршення економічної ситуації боржника, а також з метою недопущення невиконання рішення суду на користь кредитора. Тобто, важливим є досягти балансу інтересів сторін.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.04.2018 у справі №920/199/16.
Суд вважає, що введений в Україні внаслідок військової агресії Російської Федерації воєнний стан та зниження наданих послуг відповідачем є обставинами, які суттєво ускладнюють виконання судового рішення по даній справі.
Варто зазначити, що передбачені у статті 331 Господарського процесуального кодексу України обставини, з якими закон пов'язує можливість надання відстрочки, є оціночними, а необхідність використання права на розстрочку, закон відносить на розсуд суду. Вказане право застосовується за визначених в законі умов, з урахуванням всіх обставин справи.
При цьому, суд звертає увагу, що розстрочення виконання рішення суду це не спосіб уникнути відповідачем відповідальності, а навпаки організація та створення умов для подальшого виконання рішення суду.
Сума, про розстрочення якої просить заявник, є не боргом відповідача за невиконаними ним зобов'язаннями, а є штрафними санкціями у вигляді пені та штрафу, тому розстрочення судом строку виконання рішення з їх стягнення суттєво не вплинуть на майнові інтереси позивача у справі.
У даному випадку судом враховуються інтереси усіх сторін, адже розстрочення виконання рішення надає відповідачу можливість без суттєвого погіршення майнового стану належним чином виконати рішення суду на користь позивача.
На державі лежить позитивне зобов'язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі «Чижов проти України», заява № 6962/02).
Відповідно до частини 5 статті 331 Господарського процесуального кодексу України розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Як зазначалось судом вище, рішенням Господарського суду Черкаської області від 09.02.2023, яке залишено без змін Постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.07.2023, частково задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Уманьпиво» та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Мегаліт» 543484,63 грн пені, 247 811,21 грн штрафу та 20021,71 грн судового збору.
Як зазначено вище, розмір штрафних санкцій включає пеню у сумі 543 84,63 грн та штраф у сумі 247 811,21 грн, загальна сума становить 791295,84 грн (543 484,63 грн + 247 811,21). Водночас, боржник до суми, яку він просить розстрочити включив також і суму судового збору у розмірі 20021,71 грн.
Згідно з частиною 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору урегульовані Законом України «Про судовий збір». Зокрема, у статті 8 цього Закону передбачено підстави відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати. Так, суд має право, врахувавши майновий стан сторони, відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за певних умов. Отже, можливість розстрочення сплати судового збору визначено законодавцем виключно до настання обставин, які визначені у наведеній статті, а саме до ухвалення рішення судом.
Враховуючи, що сума сплаченого позивачем судового збору не входить до сум, які стягнуті за рішенням суду, а є судовими витратами у розумінні частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що відсутні підстави для включення суми судового збору до загальної суми заборгованості.
Враховуючи дату ухвалення рішення Господарським судом Черкаської області (09.02.2022), суд може розстрочити виконання рішення суду на строк, що не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, тобто до 09.02.2023.
Розстрочення виконання судового рішення забезпечить реальне виконання судового рішення із дотриманням балансу інтересів сторін, не порушить справедливої рівноваги та справедливого балансу у розумінні статті 6 Конвенції, оскільки надасть можливість виконати судове рішення при максимальному дотриманні співмірності негативних наслідків для боржника з інтересом стягувача реально отримати грошові кошти.
Враховуючи запровадження воєнного стану в Україні, обмеження господарської діяльності відповідача та те, що розмір заборгованості відповідача складається лише зі штрафних санкцій, з урахуванням балансу майнових інтересів усіх сторін, виходячи із загальних засад, встановлених нормою статті 3 Цивільного кодексу України, зокрема, справедливості, добросовісності та розумності, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення поданої заяви з урахуванням строку, визначеним частиною 5 статті 331 Господарського процесуального кодексу України та розстрочення виконання рішення суду у частині сплати відповідачем заборгованості строком на 6 місяців рівними частинами починаючи з 09.09.2023 із щомісячним платежем у сумі 131 882,64 грн.
Керуючись статтями 233-235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Мегаліт» про розстрочення виконання судового рішення задовольнити частково.
2.Розстрочити виконання рішення Господарського суду Черкаської області від 09.02.2022 у справі №925/705/22 про стягнення 543 484,63 грн пені, 247 811,21 грн штрафу, згідно з графіком:
до 09 вересня 2023 року - 131 882,64 грн,
до 09 жовтня 2023 року - 131 882,64 грн,
до 09 листопада 2023 року - 131 882,64 грн,
до 09 грудня 2023 року - 131 882,64 грн,
до 09 січня 2024 року - 131 882,64 грн,
до 09 лютого 2024року - 131 882,64 грн,
3.В іншій частині заяви - відмовити.
Ухвала набирає чинності з моменту підписання та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня набрання нею чинності.
Повна ухвала складена 31.08.2023.
Суддя О.І.Кучеренко