22 серпня 2023 року м. ТернопільСправа № 921/12/23
Господарський суд Тернопільської області у складі судді Сидорук А.М.
за участі секретаря судового засідання Качунь І.Є.
розглянув матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Західна Марка”, 46025, м. Тернопіль, вул. С.Крушельницької, буд.18, офіс 908/2 /представник позивача адвокат Теплюк Віталій Володимирович, 08700, Київська обл., м. Бровари, вул. Короленка, 54Б/130/
до відповідача: Державного підприємства “Зарубинський спиртовий завод”, 47343, с. Зарубинці Збаразький район Тернопільської області
про стягнення 112 901 310,50 грн
За участі представників:
Позивача: Теплюк В.В., адвокат;
Відповідача: Денис А.І., адвокат.
Суть справи: Товариство з обмеженою відповідальністю “Західна Марка” звернулось до господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до Державного підприємства “Зарубинський спиртовий завод” про стягнення 112 901 310,50 грн, із них: 52 644 061,00 грн боргу; 19 846 810,83 грн інфляційних втрат; 5 157 967,29 грн пені; 35 252 471,43 грн процентів за користування чужими грошовими коштами.
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 23.02.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 921/12/23 за правилами загального позовного провадження; призначено у справі підготовче засідання на 21 березня 2023 року об 12 год. 00 хв..
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 21.03.2023 відкладено підготовче засідання у справі № 921/12/23 на 11 квітня 2023 року.
Станом на дату розгляду справи в підготовчому засіданні 11.04.2023 на адресу суду надійшли наступні документи:
- 03.04.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю “Західна Марка” відповідь на відзив №29/03-23 від 29.03.2023;
- 10.04.2023 від ОСОБА_1 позовна заява про визнання удаваним договору про надання поворотної фінансової допомоги №31/07-18 від 31.07.2023;
- 11.04.2023 Державного підприємства “Зарубинський спиртовий завод” клопотання про витребування оригіналів доказів б/н від 11.04.2023, а саме: витребувати у ТОВ “Західна Марка” оригінали листів №17 від 28.08.2018p., № 22 від 01.10.2018р та № 29 від 28.12.2018р., Договору поворотної фінансової допомоги №31/07-18 з додатковими угодами.
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 11.04.2023 було продовжено строк підготовчого провадження у справі № 921/12/23 на тридцять днів; відкладено підготовче засідання у справі № 921/12/23 на 05 травня 2023 року.
05 травня 2023 року в судовому засіданні було оголошено перерву до 12 травня 2023 року о 15 год. 00 хв..
Станом на дату розгляду справи в підготовчому засіданні 12.05.2023 на адресу суду надійшли наступні документи:
- 10.05.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю “Західна Марка” письмові пояснення щодо клопотання про призначення експертизи №10/05-23 від 10.05.2023 та письмові пояснення щодо виклику свідка №10/05-23/1 від 10.05.2023;
- 12.05.2023 від ДП “Зарубинський спиртовий завод” надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи доказів /вх,№4121 від 12.05.2023/.
Ухвалою суду від 12.05.2023 відкладено підготовче засідання у справі № 921/12/23 на 26 травня 2023 року.
09.05.2023 за вх. №4005 Господарським судом Тернопільської області одержано ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 08.05.2023 у справі №921/12/23, якою у т.ч. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Донецької області від 13.04.2023 у справі №921/12/23 та витребувано з Господарського суду Тернопільської області матеріали справи №921/12/23.
22 травня згідно супровідного листа №921/12/23/278/2023 від 22.05.2023 на виконання ухвали Західного апеляційного господарського суду від 08.05.2023 матеріали справи №921/12/32 скеровано до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою суду від 26.05.2023 зупинено провадження у справі №921/12/23 до повернення матеріалів справи до Господарського суду Тернопільської області.
13 червня 2023 на адресу суду надійшло від позивача клопотання №08/06-23 від 08.06.2023 /вх. №5074 від 13.06.2023/ про збільшення розміру позовних вимог, в якому просить стягнути з ДП "Зарубинський спиртовий завод", 47242, ідент. код 0375065) на користь ТОВ "Західна Марка" (вул. С.Крушельницької, 18, офіс 908/2, м. Тернопіль, 46003, ідент. код 41045336) 127 070 985,90 грн. з яких: 52 644 061,00 грн основного боргу, 21 899 929,18 грн інфляційних втрат, 5 157967,29 грн пені, 47 369 028,50 грн процентів за користування чужими грошовими коштами.
19 липня 2023 року на адресу Господарського суду Тернопільської області повернулись матеріали справи №921/12/23.
Ухвалою суду від 24.07.2023 поновлено провадження у справі № 921/12/23 та призначено підготовче засідання у даній справі на 22 серпня 2023 року.
Присутній в підготовчому засіданні 22.08.2023 уповноважений представник позивача підтримав подане клопотання №08/06-23 від 08.06.2023 /вх. №5074 від 13.06.2023/ про збільшення розміру позовних вимог; просить його прийняти до розгляду та задовольнити.
Представник відповідача заперечив щодо клопотання №08/06-23 від 08.06.2023, зокрема зазначив про застосовування позовної давності в частині нарахування позивачем пені та в іншій частині стягнення заборгованості відмовити.
Відповідно до п.2 ч.2 ст.46 Господарського процесуального кодексу України крім прав та обов'язків, визначених у ст.42 цього Кодексу, зокрема, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Виходячи із змісту поданого клопотання, а також змісту первісно поданої позовної заяви, позивач не змінює предмет або підстави позову, а лише збільшує суму, заявлену до стягнення. При цьому, клопотання позивача про збільшення позовних вимог відповідає вимогам, встановленим ст.170 Господарського процесуального кодексу України.
Отже, оскільки збільшення розміру позовних вимог - це процесуальне право, передбачене п.2 ч.2 ст.46 Господарського процесуального кодексу України, судом прийнято клопотання про збільшення розміру позовних вимог позивача, а відтак має місце нова загальна ціна позову 127 070 985,90 грн, з якої й вирішується спір.
Окрім того, представник ДП "Зарубинський спиртовий завод" в підготовчому засіданні підтримав подані клопотання №122/3 від 28.04.2023 /вх.№3868 від 05.05.2023/ про залучення третьої особи, б/н та б/д /вх. №3869 від 05.05.2023/ про призначення експертизи, б/н та б/д /вх. №3870 від 05.05.2023/ про виклик свідка та б/н та б/д /вх. №4121 від 12.05.2023/ про приєднання до матеріалів справи доказів, з підстав викладених у них.
Розглянувши клопотання ДП "Зарубинський спиртовий завод" №122/3 від 28.04.2023 /вх.№3868 від 05.05.2023/ про залучення третьої особи, б/н та б/д /вх. №3869 від 05.05.2023/ про призначення експертизи, б/н та б/д /вх. №3870 від 05.05.2023/ про виклик свідка та б/н та б/д /вх. №4121 від 12.05.2023/ про приєднання до матеріалів справи доказів, суд зазначає наступне.
В обґрунтування клопотання щодо залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Фонду державного майна України, представник відповідача зазначає, що Договір №31/07-18 від 31.07.2018 був укладений із порушенням норм ч. 4 ст. 67 ГК України та п. 2, 4 Порядку погодження залучення державними підприємствами, у тому числі господарськими товариствами (крім банків), у статутному капіталі яких 50 та більше відсотків акцій (часток) належать державі, кредитів (пози), надання гарантій або поруки за такими зобов'язаннями затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №809 від 15.05.2011.
Представник ТОВ "Західна Марка" заперечив щодо вищезазначених клопотань позивача з врахуванням підстав викладених у поясненнях №10/05-23 від 10.05.2023. Зокрема щодо залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Фонду державного майна України, вказує на те, що позивач виконав свої зобов'язання відповідно до умов Договору №31/07-18 від 31.07.2018, надавши грошові кошти у користування відповідача, який при підписанні даного правочину не міг не знати, що Державне підприємство мало керуватися при цьому положеннями вищевказаного Порядку в частині погодження такого договору відповідними органами державної влади. Разом з тим, представник позивача зазначає, що при залученні третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог, підлягають ті особи, які мають відмінний юридичний інтерес від заявника.
Приписами частин 1, 2 статті 50 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.
Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, виступає в процесі на боці тієї сторони, з якою в неї існують певні правові відносини.
Залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору до участі у справі вирішується господарським судом з урахуванням того, чи є у цієї особи юридичний інтерес до даної справи.
Що ж до наявності юридичного інтересу у третьої особи, то у вирішенні відповідного питання суд має з'ясовувати, чи буде у зв'язку з прийняттям судового рішення з даної справи таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов'язки, або змінено її наявні права та/або обов'язки, або позбавлено певних прав та/або обов'язків у майбутньому.
Оскільки відповідач заявляє про необхідність введення до складу учасників судового процесу третю особу - Фонд державного майна України, заява повинна відповідати підставам для такого залучення (ч.3 ст. 50 Кодексу). Посилання відповідача на те, що такою підставою є те, що ДП "Зарубинський спиртовий завод" є державним підприємством, яке повністю перебуває в управлінні Міністерства аграрної політики, у відповідності до встановлених законом завдань та принципів не є достатнім, оскільки імперативне правило ч. 4 ст. 50 Кодексу вимагає від суду в ухвалі про залучення третіх осіб до участі у справі зазначити, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.
Недоведеність необхідності залучення третіх осіб у справі є підставою для відмови в їх залученні (п. 37 постанови Великої палати Верховного Суду від 12.05.2021 у справі №9901/360/20).
З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку про наявність обґрунтованих підстав для відмови у задоволенні клопотання про залучення третьої особи на стороні відповідача Фонд держаного майна України.
Щодо клопотання про призначення експертизи у справі №921/12/23 представник відповідача в обґрунтування посилається на те, що на підтвердження перерахування коштів в рамках Договору №31/07-18 від 31.07.2018 позивач надав платіжні доручення, в яких призначення платежу вказано як "оплата за етанол зг. Дог. Комісії №б/н від 26.04.2017 у т.ч. ПДВ 20%" та жодних вказівок на Договір, який є предметом даного спору немає, хоча між сторонами дійсно було укладено Договір комісії №бн від 26.04.2017., згідно якого ДП "Зарубинський спиртовий завод" являється комітентом, а ТОВ "Західна Марка" - комісіонером, тобто відбувалося здійснення поставки товарів за декількома договорами та фінансових взаєморозрахунків за правовідносинами, що мають різний правовий характер, здійснення оплат з одним призначенням платежу з подальшою зміною призначення.
Представник позивача зазначив, що проведення судової експертиз є недоцільним, оскільки всі обставини отримання відповідачем фінансової допомоги вже повністю встановлені Господарським судом Тернопільської області у справі №921/778/19 і не потребують доказуванню у даній справі. Окрім того, для визначення суми заборгованості відповідача перед позивачем за договором №31/07-18 від 31.07.2018 спеціальних знань не потребують, а питання які запропоновані ДП "Зарубинський спиртовий завод" при призначенні судової експертизи відносяться до компетенції органів державного фінансового та податкового контролю, та не належить до завдань економічної експертизи.
Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу. При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза). Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну. Питання, які ставляться експерту, і його висновок з них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.
Згідно п.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 23.03.2012 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" судова експертиза призначається лише у разі:
дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші способи доказування;
якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.
Недопустимими є порушення перед експертом питань, вирішення яких не спрямовано на встановлення даних, що входять до предмету доказування у справі (п. 9 постанови Пленуму ВГСУ).
Позивач заперечує проти задоволення клопотання про призначення у справі комплексної судової почеркознавчої експертизи та технічної експертизи документів, проведення яких може значно збільшити строк розгляду справи.
При цьому у постанові Верховного Суду від 11.06.2018 р. у справі № 922/2716/17 об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зазначила, що суду слід виходити з того, що призначення судової експертизи, як процесуальної дії суду, яка у будь-якому випадку збільшує строк розгляду справи, що, відповідно, може мати наслідком порушення прав і охоронюваних законом інтересів учасників справи, а тому у кожному разі має бути обґрунтованою. При цьому призначення судової експертизи з порушенням зазначених вимог має наслідком безпідставне збільшення строку розгляду справи, тобто вихід за межі розумного строку розгляду справи, що суперечитиме статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Оцінюючи матеріали справи, суд зауважує, що предметом доказування у справі №921/12/23 є стягнення заборгованості за порушення відповідачем умов Договору поворотної фінансової допомоги.
Водночас, суд приходить до переконання, що запропоновані питання для проведення судово-економічної експертизи, не пов'язані з предметом доказування у даній справі та не спрямоване на з'ясування обставин, що мають значення для справи та вирішення спору по суті.
Оскільки при розгляді справи №921/12/23 немає наявних обставин для призначення експертизи в порядку ч. 1 ст. 99 ГПК України та враховуючи, що не наведені жодні обґрунтування, які можуть ставити під сумнів долучених платіжних доручень, та враховуючи, що в матеріалах справи відсутні докази які є взаємно суперечливими, суд дійшов висновку про відсутність підстав для призначення по справі судово-економічної експертизи, та відповідно відмови у задоволенні клопотання відповідача.
Окрім того, ДП "Зарубинський спиртовий завод" у клопотанні б/н та б/д просить викликати в судове засідання для допиту в якості свідка директора ТОВ "Західна Марка" ОСОБА_2 , для з'ясування обставин за яких обставин вказана особа підписувала листи №17 від 28.08.2018, №22 від 01.10.2018 та №29 від 28.12.2018, яким чином надсилалися вказані листи на адресу ДП "Зарубинський спиртовий завод" та чи надходили від відповідача усні клопотання щодо надання позики та від кого саме з уповноважених осіб відповідача.
Представник позивача заперечує щодо даного клопотання та вказує на те, що станом на сьогодні ні позивач, ні відповідач не надавав суду заяву свідка ОСОБА_2 , і тому немає ніяких підстав для його допиту як свідка. Окрім того, позивач надав всі належні докази щодо підтвердження своєї правової позиції у справі №921/12/23 і як наслідок не вбачає підстав для допиту ОСОБА_2 ..
Відповідно до ч. 1 ст. 66 ГПК України свідком може бути будь-яка дієздатна фізична особа, якій відомі будь-які обставини, що стосуються справи
Згідно зі ст. 87 ГПК України, показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини, або які ґрунтуються на повідомленнях інших осіб.
Відповідно до ст. 89 ГПК України свідок викликається судом для допиту за ініціативою суду або за клопотанням учасника справи у разі, якщо обставини, викладені свідком у заяві, суперечать іншим доказам або викликають у суду сумнів щодо їх змісту, достовірності чи повноти.
Відповідно до ст. 88 ГПК України, показання свідка викладаються ним письмово у заяві свідка. У заяві свідка зазначаються ім'я (прізвище, ім'я та по батькові), місце проживання (перебування) та місце роботи свідка, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків свідка за його наявності або номер і серія паспорта, номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти (за наявності), обставини, про які відомо свідку, джерела обізнаності свідка щодо цих обставин, а також підтвердження свідка про обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань та про готовність з'явитися до суду за його викликом для підтвердження своїх свідчень. Підпис свідка на заяві посвідчується нотаріусом. Не вимагається нотаріальне посвідчення підпису сторін, третіх осіб, їх представників, які дали згоду на допит їх як свідків. Заява свідка має бути подана до суду у строк, встановлений для подання доказів.
Відповідачем не було надано до суду заяви свідка ОСОБА_2 , оформлену відповідно до вимог ст. ст. 88, 89 ГПК України.
У зв'язку з вищевикладеним, враховуючи, що представником відповідача порушено процесуальний порядок подачі до суду клопотання про допит у якості свідка директора ТОВ "Західна Марка", суд відмовляє в задоволенні клопотання відповідача про допит судом в підготовчому засіданні свідка.
Окрім того, відповідач просить поновити строк для приєднання до матеріалів справи №921/12/23 копію Договору про внесення змін до від до Договору №31/07-18 про надання поворотної фінансової допомоги від 31.07.2018, оскільки укладаючи даний правочин 16.05.2019, сторони прийшли до згоди внести зміни до Договору №31/07-18, вказавши кінцевою датою повернення коштів 16 травня 2022 року, оскільки, виявлений він був на підприємстві тільки при проведенні аудиторської перевірки, що стало причиною не подання даного доказу в строк, передбачений Господарським процесуальним кодексом України.
Представник позивача заперечив щодо приєднання до матеріалів справи №921/12/23 даного доказу, посилаючись на приписи ст. 118 Господарського процесуального кодексу України.
Разом з тим, в підготовчому засіданні 22.08.2023 представник відповідача просить оголосити перерву для надання йому можливості підготувати клопотання про призначення судової експертизи.
Частиною 1 статті 42 ГПК України визначено право учасників справи подавати в тому числі докази, заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ст. 73 ГПК України).
Згідно ч.8 ст. 80 ГПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Згідно ч.1, ч.6 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.
Зважаючи на визначені приписи Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких сторони мають право подавати докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази, беручи до уваги об'єктивні причини, якими відповідач обґрунтовує неможливість подання доказів у визначений законом строк, суд вважає за доцільне клопотання про приєднання доказів задоволити та долучити до матеріалів справи № 921/12/23 поданий відповідачем документ.
Відповідно до частин 1-3 статті 216 Господарського процесуального кодексу України, суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу. Якщо спір, розгляд якого по суті розпочато, не може бути вирішено в даному судовому засіданні, судом може бути оголошено перерву в межах встановлених цим Кодексом строків розгляду справи, тривалість якої визначається відповідно до обставин, що її викликали, з наступною вказівкою про це в рішенні або ухвалі. Про відкладення розгляду справи або перерву в судовому засіданні, місце, дату і час нового судового засідання або продовження судового засідання суд повідомляє під розписку учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів, які були присутніми в судовому засіданні. Учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не прибули або яких суд вперше залучає до участі в судовому процесі, повідомляються про судове засідання ухвалами.
Згідно з приписами статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.
При цьому, Європейський суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України від 02.05.2013 року, Папазова та інші проти України від 15.03.2012 року).
Європейський суд щодо тлумачення положення розумний строк в рішенні у справі "Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства" роз'яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.
Також судом враховано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
За змістом ч.2 ст.232 Господарського процесуального кодексу України процедурні питання, пов'язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.
Враховуючи необхідність забезпечення участі сторін у судовому засіданні, та їх право на належний захист своїх прав в суді першої інстанції, та приймаючи до уваги неявку в підготовче судове засідання представника відповідача, а також з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, суд вважає за необхідне оголосити перерву з метою повного, об'єктивного та всебічного розгляду справи та належної підготовки справи для розгляду по суті.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 50, 80, 119, 176, 177, 182, 183, 185, 202, 216, 232 - 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Відмовити у задоволенні клопотання ДП "Зарубинський спиртовий завод" №122/3 від 28.04.2023 /вх.№3868 від 05.05.2023/ про залучення в якості третьої особи Фонд державного майна України.
2. Відмовити у задоволенні клопотання ДП "Зарубинський спиртовий завод" б/н та б/д /вх. №3869 від 05.05.2023/ про призначення експертизи.
3. Відмовити у задоволенні клопотання ДП "Зарубинський спиртовий завод" б/н та б/д /вх. №3870 від 05.05.2023/ про виклик свідка.
4. Поновити пропущений строк для подання доказів.
5. Клопотання Державного підприємства "Зарубинський спиртовий завод" б/н та б/д /вх. №4121 від 12.05.2023/ про приєднання до матеріалів справи доказів - задовольнити.
6. Оголосити перерву в підготовчому судовому засіданні до 25 серпня 2023 року о 14 год. 00 хв..
Засідання відбудеться у приміщенні господарського суду, який знаходиться за адресою м. Тернопіль, вул. Князя Острозького, 14,а, зал судових засідань № 2, 5 поверх.
7. Звернути увагу учасників справи, що заяви, клопотання і заперечення при розгляді справи судом подаються за правилами, встановленими статями 169, 170 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.
Суддя А.М. Сидорук