28 серпня 2023 року Справа № 915/160/23
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області,
головуючий суддя Коваль С.М.,
розглянувши без виклику сторін
справу № 915/160/23,
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресурстехнобуд",
81100, вул. М. Грушевського, буд. 8, м. Пустомити, Львівський район, Львівська
Область, e-mail:ІНФОРМАЦІЯ_2;
представник позивача: Кунтий Назар Орестович,
АДРЕСА_1 , e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
до відповідача: Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом",юридична адреса: 01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд.3, електронна пошта: energoatom@atom.gov.ua; в особі Відокремленого підрозділу "Південноукраїнська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", 55001, Миколаївська обл., м. Южноукраїнськ; електронна пошта: office@sunpp.atom.gov.ua;
про: стягнення коштів у сумі 310329 грн. 79 коп.,
Товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "РЕСУРСТЕХНОБУД" звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою від 08.02.2023 (вх. № 1473/23 від 08.02.2023) про стягнення з Державного підприємства (ДП) "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Південноукраїнська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" заборгованості за Договором № 47-10-2021 (№ 11-123-01-21-071197 від 19.10.2021) на закупівлю робіт за темою: "ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 Капітальний ремонт покрівлі будівлі локомотивного депо ЖДД" 281912,00 грн. інфляційних втрат та 28417,79 грн. 3% річних.
Позивач також просить суд про стягнення з ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Південноукраїнська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" грошових коштів на відшкодування судових витрат.
Ухвалою суду від 13.02.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, визначено відповідачеві 15-денний строк від дня отримання даної ухвали для подання до суду заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, встановлено сторонам процесуальні строки для подання до суду заяв по суті справи.
Позивач у своїй позовній заяві позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх повністю.
15.03.2023 засобами поштового зв'язку на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву разом із заявою про поновлення пропущеного процесуального строку, в якій відповідач просить суд поновити строк на надання відзиву. В обґрунтування заяви відповідач зазначив, що згідно указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" процесуальні строки продовжуються на строк дії воєнного стану. Також відповідач зазначив, що не умисно допустив пропуск процесуальних строків.
У відзиві на позовну заяву № 32/294 від 07.03.2023 відповідач проти позовних вимог заперечує, оскільки вважає нарахування позивачем інфляційних та 3% річних неправомірним.
Відповідач зазначає, що у зв'язку із значним зростанням простроченої заборгованості ДП "Гарантований покупець" перед ДП НАЕК "Енергоатом" суттєвим зменшенням відпуску електроенергії, виникла серйозна фінансова криза неплатежів, що в свою чергу призвело до порушення строків виконання зобов'язання за договором.
Посилаючись на ст. 614 ЦК України відповідач вважає, що вина як підстава для відповідальності відповідача відсутня. За контррозрахунком відповідача у період з 22.02.2022 до 24.02.2022 інфляційні втрати становлять 0 грн, 3% річних - 393,62 грн.
У відзиві на позовну заяву відповідач також зазначив про те що, відповідно до договору п. 13.4 сторона, для якої склалась неможливість виконання обов'язків за договором, зобов'язана на протязі 10 днів, з врахуванням можливостей технічних засобів миттєвого зв'язку і характеру існуючих перешкод повідомити іншу сторону про наявність форс-мажорних обставин і їх вплив на виконання цього договору.
Пунктом 13.5 договору передбачено якщо форс-мажорні обставини і (або) їх наслідки тимчасово перешкоджають виконанню цього договору, то виконання цього договору зупиняється на термін, впродовж якого воно є неможливим.
Відповідач зазначає, що згідно листа від 10.03.2022 № 51/3644, який був надісланий на електронну адресу ТОВ «Ресурстехнобуд», у зв'язку з військовим станом виконання зобов'язань за договором є неможливим, тому інфляційні та 3 % річних по договору нараховані неправомірно без врахування форс- мажорних обставин.
Відповідно до частин 5, 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від відповідача до суду не надходило.
Згідно з приписами ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.
Враховуючи, що відповідач не заперечив про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд, керуючись засадами рівності учасників судового процесу перед законом і судом, розумності строків розгляду справи, вважає обґрунтованим постановляння рішення в цій справі у строк, визначений ст. 248 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.
05.10.2021 між Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Южно-Українська АЕС" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (надалі - замовник, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ресурстехнобуд" (надалі - підрядник, позивач), укладений договір № 47-10-2021 (№ 11-123-01-21-071197 від 19.10.2021) на закупівлю робіт за темою: "ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 Капітальний ремонт покрівлі будівлі локомотивного депо ЖДД" (надалі -Договір), за умовами якого підрядник, в межах договірної ціни, виконує на свій ризик власними силами і засобами, якісно і у встановлений Договором термін, роботи за темою: "ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 Капітальний ремонт покрівлі будівлі локомотивного депо ЖДД", за кодом згідно Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016:2010 (далі ДКПП):43.99 (п.1.1. Договору).
Згідно п. 2.1. Договору, договірна ціна робіт, доручених до виконання Підряднику складає: 1 869 006,38 грн., у тому числі ПДВ 20% - 311 501,06 грн.
Згідно п. 4.1. Договору розрахунки за Договором виконуються наступним чином: оплата за виконані роботи здійснюється замовником шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок підрядника після підписання сторонами довідки про вартість виконаних робіт за формою КБ-3, складену на підставі актів виконаних будівельних робіт за формою КБ-2В протягом 45 банківських днів.
За умовами п. 4.6. Договору остаточний розрахунок за виконані роботи підрядником здійснюється після здачі об'єкта в експлуатацію. Замовник має право затримати кінцевий розрахунок за виконані роботи до усунення недоліків та дефектів, які виявлені при прийнятті об'єкту в експлуатацію.
Відповідно до акту виконаних робіт №1 від 15.12.2021 та підписаної сторонами довідки про вартість будівельних робіт, позивачем виконано робіт на суму 1 596 367,58 грн.
Таким чином, строк виконання відповідачем обов'язку, визначеного п. 4.1. Договору сплив 21.02.2022.
Як витікає з поданих позивачем доказів, відповідачем зобов'язання за договором виконано несвоєчасно, вартість виконаних робіт оплачено частинами, починаючи з 29.08.2022 по 17.10.2022.
Предметом спору у даній справі є майнова вимога про стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання за договором.
Суд вважає такі доводи позивача обґрунтованими, виходячи з такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Згідно ст. 846 Цивільного кодексу України, строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
За приписами ст. 193 Господарського кодексу України та положеннями ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України).
Статтею 854 Цивільного кодексу України встановлено порядок оплати роботи. Зокрема, частиною першою зазначеної норми встановлено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
За приписами ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Інфляційні та проценти, що сплачуються відповідно до ст. 625 ЦК України, складають зміст додаткових вимог, оскільки законодавець опосередковано визнає їх мірами відповідальності (відповідальність за порушення грошового зобов'язання).
На підставі ст. 625 ЦК України позивач правомірно нарахував та просив суд стягнути з відповідача 3% річних та інфляційні втрати.
Перевіривши розрахунок позивача щодо нарахування 3% річних та інфляційних втрат судом встановлено, що позивачем правильно визначено період нарахувань.
Крім того, щодо доводів відповідача, з посиланням на лист ТПП України від 28.02.2022 № 204/02.0-7.1, про те, що з 24.02.2022 Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Південноукраїнська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" немає можливості виконувати належним чином зобов'язання за укладеним сторонами у справі договором у зв'язку з настанням форс-мажорних обставин, згідно п. 13.5 укладеного сторонами договору, є підставою для зупинення Державному підприємству "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Південноукраїнська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від виконання обов'язків за договором на період дії форс-мажорних обставин, та від відповідальності за неналежне виконання зобов'язань, суд зазначає наступне.
Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ч. 1 ст. 74 ГПК).
Приписами ст. 617 ЦК України встановлено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Частиною 2 ст. 218 ГК України визначено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.
Згідно з ч. 1 ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України", ТПП України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності.
Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо (ч. 2 ст. ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України").
Статтею 3.3 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням Президії ТПП від 18.12.2014 №44 (5) (далі Регламент), вказано, що сертифікат (в певних договорах, законодавчих і нормативних актах згадується також як висновок, довідка, підтвердження) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) (далі сертифікат) - це документ, за затвердженими Президією ТПП України відповідними формами, який засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), виданий ТПП України або регіональною торгово-промисловою палатою згідно з чинним законодавством, умовами договору (контракту, угоди тощо) та цим Регламентом.
Згідно з п. 6.2 Регламенту форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за зверненням суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб по кожному окремому договору, окремим податковим та/чи іншим зобов'язанням/обов'язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.
За результатами розгляду заяви і наданих документів та прийняття рішення уповноваженою особою щодо можливості засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) за наявністю підстав, видає Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) (п. 6.10 Регламенту).
Разом з тим, відповідний Сертифікат, виданий відповідно до Закону України "Про торгово-промислові палати України" та Регламенту, в матеріалах даної справи відсутній, як і відсутні докази, що відповідач звертався до ТПП України або відповідної регіональної ТПП для засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
Суд враховує, що листом від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1, розміщеному в мережі Інтернет https://ucci.org.ua/uploads/files/621cba543cda9382669631.pdf, та адресованому "Всім кого це стосується", ТПП України на підставі ст. ст. 14, 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" від 02.12.97 №671/97-ВР, Статуту ТПП України, цим засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні". Враховуючи це, ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов'язанням/обов'язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
Разом з тим, вказаний загальний офіційний лист ТПП України не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору, зокрема, укладеного між сторонами даної справи, виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин. Лист, як вже зазначалось, фактично адресований "Всім кого це стосується".
Суд вважає, що підтвердження форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) у випадку невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання через військову агресію проти України повинно супроводжуватися конкретними доказами на підтвердження неможливості виконати зобов'язання в строк та належним чином саме через ці обставини.
Проте, відповідачем не надано у встановленому процесуальним законом порядку належних та допустимих доказів, які б підтверджували безпосередній причинно-наслідковий зв'язок між військовою агресією проти України та неможливістю виконання ним конкретного зобов'язання.
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що лише посилання відповідача на лист ТПП України від 28.02.2022 № 204/02.0-7.1 за відсутності в матеріалах даної справи поданих у встановленому процесуальним законом порядку доказів на підтвердження неможливості виконати конкретне зобов'язання в строк та належним чином, не може вважатись безумовним підтвердженням форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
Таким чином, враховуючи положення ч. 2 ст. 237 ГПК України, суд вважає обґрунтованими, законними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних в сумі 28417,79 грн. та інфляційних втрат в сумі 281912,00 грн.
Таким чином, враховуючи вищенаведені норми та обставини, розглянувши даний спір із застосуванням норм матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, згідно з наданими сторонами доказами, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд приходить до наступного.
Господарським процесуальним законодавством передбачено покладання судових витрат, зокрема, витрат на оплату позовної заяви судовим збором, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України).
Ураховуючи викладене, та що спір у справі виник унаслідок порушення Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Південноукраїнська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" зобов'язань за укладеним з Товариством з обмеженою відповідальністю "РЕСУРСТЕХНОБУД", і судом визнано позовні вимоги обґрунтованими в повному обсязі, суд покладає на відповідача відшкодування витрат позивача на оплату позовної заяви судовим збором за платіжним дорученням від 08.02.2023 № 1888 у сумі 4655 грн. 00 коп.
З урахуванням наведеного, з відповідача належить стягнути на користь позивача 4655,00 грн. судового збору.
Керуючись статтями 86, 129, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити в повному обсязі.
2. Стягнути з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (ідентифікаційний номер 24584661, 01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3) в особі Відокремленого підрозділу "Південноукраїнська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (54001, Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, код ЄДРПОУ 20915546) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕСУРСТЕХНОБУД" (81100, Львівська область, Львівський район, м. Пустомити, вул. М.Грушевського, 8, код ЄДРПОУ 36621754, адреса електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_2) 281912,00 грн. інфляційних втрат, 28417,00 грн. 3% річних та витрати по сплаті судового збору в сумі 4655,00 грн.
Рішення може бути оскаржено до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.М. Коваль.