ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
01.09.2023Справа № 910/8252/23
Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. розглянувши матеріали господарської справи у спрощеному позовному провадженні без проведення судового засідання
за позовом Адвокатського бюро «МАМАЄВА ДМИТРА ЮРІЙОВИЧА»
до Публічного акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКИЙ ЗОНАЛЬНИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ І ПРОЕКТНИЙ ІНСТИТУТ ПО ЦИВІЛЬНОМУ БУДІВНИЦТВУ» - ПАТ «КИЇВЗНДІЕП»
про стягнення 56 344,85 грн
Без повідомлення (виклику) учасників справи
Короткий зміст і підстави позовних вимог
Адвокатське бюро «МАМАЄВА ДМИТРА ЮРІЙОВИЧА» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКИЙ ЗОНАЛЬНИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ І ПРОЕКТНИЙ ІНСТИТУТ ПО ЦИВІЛЬНОМУ БУДІВНИЦТВУ» - ПАТ «КИЇВЗНДІЕП» про стягнення 56 344,85 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором №23/08/17-01 про надання юридичних послуг від 23.08.2017.
Процесуальні дії у справі
Господарський суд міста Києва ухвалою від 30.05.2023 зазначену позовну заяву залишив без руху, встановив позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
05.06.2023 через канцелярію суду позивачем подано заяву про усунення недоліків, допущених при поданні до суду позову.
Ухвалою від 09.06.2023 Господарський суд міста Києва прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/8252/23, постановив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).
У відповідності до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Частинною третьою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
21.06.2023 через відділ діловодства суду від відповідача надійшли відзив на позов та клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.06.2023, з урахуванням ч. 6 ст. 252 ГПК України у задоволенні клопотання Публічного акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКИЙ ЗОНАЛЬНИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ І ПРОЕКТНИЙ ІНСТИТУТ ПО ЦИВІЛЬНОМУ БУДІВНИЦТВУ» - ПАТ «КИЇВЗНДІЕП» про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін відмовлено, оскільки відповідач належним чином не обґрунтував та не надав належних доказів в підтвердження існування обставин, які можуть бути підставою для розгляду справи № 910/8252/23 у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При цьому, судом враховано, що предметом позову в даній справі є стягнення заборгованості у 56 344,85 грн та встановлено, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у даному спорі не є такими, що вимагають проведення судового засідання з викликом сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
30.06.2023 через канцелярію суду від позивача надійшла відповідь на відзив.
13.07.2023 через відділ діловодства суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.
Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Позиція позивача
Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що на виконання умов договору про надання юридичних послуг № 23/08/17-01 від 23.08.2017 ПП «Велідіт» надав ПАТ «Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву» - ПАТ «КИЇВЗНДІЕП» юридичні послуги.
У подальшому на виконання договору №20/04/20-01 від 20.04.2020, укладеного між ПП «Велідіт» та Адвокатським бюро «МАМАЄВА ДМИТРА ЮРІЙОВИЧА», ПП «Велідіт» передав борг позивачу за надані юридичні послуги відповідачу згідно договору № 23/08/17-01 від 23.08.2017.
Звертаючись до суду з цим позовом, позивач посилається на те, що направив відповідачу лист від 12.05.2021 за вих.№12/05/21-01 з вимогою сплатити наявну заборгованість у сумі 27 029,35 грн. Однак, відповідачем направлено позивачу лист вих.№0113300553965 від 18.05.2021, згідно якого ПАТ «Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву» - ПАТ «КИЇВЗНДІЕП» відмовився сплачувати наявну заборгованість за надання послуг та повернув Акти приймання-передачі послуг без виконання.
Таким чином, оскільки відповідачем не виконано умови договору в частині повної сплати наданих послуг у порядку та в терміни визначені договором про надання юридичних послуг № 23/08/17-01 від 23.08.2017, у зв'язку із чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості у розмірі 27 029,35 грн.
У зв'язку із простроченням грошового зобов'язання, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача 3% річних у сумі 1 632,87 грн, пені у сумі 18 096,33 грн та інфляційні втрати у сумі 9 586,30 грн.
У відповіді на відзив позивач зазначив про не вірне трактування відповідачем положення п. 6.2. договору № 23/08/17-01 від 23.08.2017, оскільки даним пунктом не передбачено виплата винагороди позивачеві після фактичного зменшення суми податкового боргу, а чітко передбачено винагорода за зменшення суми боргу.
Позивач вважає, що послуги вважаються такими, що прийняті, оскільки з даних листа №0113300553965 вбачається, що відповідач відправив лист-відповідь від 18.05.2021 лише 20.05.2021, тобто поза межами дводенного строку встановленого положеннями п. 5.1. договору.
Позиція відповідача
У відзиві на позов відповідач проти позову заперечив посилаючись на те, що вартість послуг за договором про надання юридичних послуг № 23/08/17-01 від 23.08.2017 становила 7000,00 грн без ПДВ, які відповідачем були оплачені позивачу згідно платіжного доручення № 417 від 12.02.2018 у розмірі 8400,00 грн, з ПДВ.
Також, відповідач посилався на те, що ухвалення судового рішення по справі №826/10973/17 за позовом Публічного акціонерного товариства «Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву» - ПАТ «КИІВЗНДІЕП» до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправною та скасування податкової вимоги №Ю-8095-17 від 08.08.2017 не зменшило податковий бог, а лише його відтермінувало.
Крім того, відповідач стверджує, що позивач не надає жодних доказі того, що за результатами розгляду позову та ухвалення рішення по справі №826/10973/17 у відповідача зменшився податковий борг по сплаті єдиного внеску, а тому, на думку відповідача, у останнього відсутні підстави сплачувати позивачу винагороду, яка передбачена п.6.2. договору.
У своїх заперечення на відповідь на відзив відповідач зазначив, що предметом спору в судовій справі №826/10973/17 за позовом Публічного акціонерного товариства «Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву» - ПАТ «КИІВЗНДІЕП» до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправною та скасування податкової вимоги №Ю-8095-17 від 08.08.2017 було скасування вимоги, тобто скасування вимоги не тягне за собою зменшення боргу.
Відповідач стверджує, що оскільки ухвалення рішення по справі №826/10973/17, на яке посилається позивач, не призвело до зменшення податкового боргу по сплаті єдиного внеску, то у відповідача відсутні підстави сплачувати позивачу винагороду, яка передбачена п. 6.2. договору.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
23.08.2017 між Приватним підприємством «Велідіт» (виконавець) та Публічним акціонерним товариством «Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву» - ПАТ «КИЇВЗНДІЕП» (замовник, відповідач) укладений договір про надання юридичних послуг № 23/08/17-01 (надалі - договір), відповідно до умов якого виконавець зобов'язується надавати, а замовник приймати та оплачувати послуги по представництву замовника та підготовки та отриманні всіх необхідних документів для подання до адміністративних судів відповідно до підсудності за позовом до ПАТ «КИЇВЗНДІЕП», про визнання дії протиправними та зменшення заборгованості з єдиного соціального внеску згідно вимоги від 8 серпня 2017 року (п. 1.1. договору).
Відповідно до п. 2.1. договору, виконавець зобов'язується протягом строку дії цього договору надавати замовнику такі види юридичних послуг:
2.1.1. подання позовних заяв та інших документів до суду, адміністративного суду;
2.1 2. участь у всіх судових засіданнях, представництво інтересів замовника в суді, господарському суді, перед органами нотаріату, правоохоронними органами;
2.1.3. подання запитів, скарг, листів, звернень до органів МВС, прокуратури, нотаріату, інших правоохоронних органів та інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування з питань розшуку боржника чи його майна;
2.1.4. надання консультацій і роз'яснень з питань діючого законодавства;
2.1.5. виконання доручень замовника за рахунок останнього;
2.1.6. забезпечення захисту майнових та немайнових прав і охоронюваних інтересів замовника на будь-якій стадії провадження;
2.1.7. надання юридичних висновків з окремих питань, що стосуються предмету договору;
2.1.8. здійснення інформаційного правового обслуговування замовника за його рахунок;
Вид та характер послуг можуть переглядатись сторонами шляхом укладання додаткової угоди до цього договору (п. 2.2. договору).
Відповідно до п. 3.1.1. договору виконавець зобов'язався, зокрема надавати послуги якісно та своєчасно, відповідно до вимог договору, вказівок замовника та чинного законодавства України.
Водночас, замовник зобов'язався приймати надані послуги згідно статті 5 договору та оплачувати послуги згідно статті 6 договору (п.п. 3.2.2. та 3.2.3. договору).
За змістом пункту 5.1. договору сторони домовились, що замовник, протягом двох днів з моменту отримання Акту прийому-передачі послуг, зобов'язаний підписати його та надіслати (вручити) один екземпляр виконавцю.
У разі неотримання виконавцем підписаного акту або мотивованої відмови від підписання акту в термін, зазначений у п. 5.1. договору, послуги вважаються прийнятими замовником за обсягом, вартістю та якістю (п. 5.2. договору).
Згідно із п. 6.1. договору вартість послуг, становить 7000 грн без ПДВ, ПДВ додається до суми загальна сума до сплати 8400 грн.
У відповідності до п. 6.2. договору винагорода за зменшення суми боргу становить 5% без ПДВ, ПДВ 20% додається до суми винагороди.
У пунктах 7.2. та 7.4. договору сторони погодили, що у разі несвоєчасної або неповної оплати послуг та/або відшкодування витрат, замовник сплачує пеню у розмірі передбаченому чинним законодавством. Загальний строк позовної давності сторони погодили по виконанню фінансових розрахунків та стягненню пені в розмір 10 років.
Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє повного виконання зобов'язань, визначених цим договором (п. 10.1. договору).
За доводами позивача, на виконання договору про надання юридичних послуг № 23/08/17-01 від 23.08.2017 Приватним підприємством «Велідіт» було надані Публічному акціонерному товариству «Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву» - ПАТ «КИЇВЗНДІЕП» послуги по підготовці та подачі позовної заяви і представництво інтересів відповідача в Окружному адміністративному суді м. Києва та в судах апеляційної та касаційної інстанції по справі № 826/10973/17.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.11.2018 у справі № 826/10973/17, яке залишене без мін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.04.2019 та постановою Верховного Суду від 07.08.2019, позов Публічного акціонерного товариства «Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву» задоволено, визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління Державної фіскальної служби міста Києва від 08.08.2017 №Ю-8095-17.
Позивач посилається на те, що за наслідками надання юридичних послуг за договором № 23/08/17-01 від 23.08.2017 було скасовано вимоги про сплату єдиного соціального внеску на суму 540 587,05 грн згідно умов договору №23/08/17-01 від 23.08.2017, однак відповідач не виконав своїх зобов'язань за договором та не оплатив надані послуги.
У подальшому, 20.04.2020 між Приватним підприємством «Велідіт» (первинний кредитор) та Адвокатським Бюро «Мамаєва Д.Ю.» (новий кредитор, позивач) укладений договір № 20/04/20-01 право вимоги до Публічного акціонерного товариства «Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву» по договору про надання юридичних послуг (надалі - договір про передачу боргу).
Відповідно до умов п. 1 договору про передачу боргу сторони домовились про передачу боргу за наданні юридичні послуги згідно договорів №17/07/17-04 від 17 липня 2017 року та № 23/08/17-01 від 23 серпня 2017 року зазначений борг утворився за наслідками розгляду справ та задоволених заяв та скасування Вимог по сплаті єдиного соціального внеску. Згідно договору відступлення права вимоги передаються всі права та обв'язки за договорами про надання юридичних послуг №17/07/17-04 від 17 липня 2017 року та № 23/08/17-01 від 23 серпня 2017 по підписанню актів, рахунків та всіх документів по наданню послуг.
Загальна сума заборгованості, що передається за цим договором, складає 77244,16 грн (сімдесят сім тисяч двісті сорок чотири грн. 16 копійок ) та підтверджується рішеннями судів та оригіналом договорів.
Боржник проводить всі розрахунки за надані послуги з новим кредитором, після отримання уповноваженим представником повідомлення про уступку права вимоги. Новий кредитор проводить самостійно і на свій розсуд роботи по стягненню заборгованості. Первинний кредитор зобов'язаний надати новому кредитору всі підтверджуючі документи стосовно боржника та боргу. Боржник розраховується з вторинним кредитором відповідно до чинного законодавства.
Відповідно до п. 2.1. договору про передачу боргу, цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання зобов'язань, визначених цим договором.
Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що позивачем направлено на адресу відповідача вимогу про сплату заборгованості за вих. №04/05/21-02 від 04.05.2021 за договором № 23/08/17-01 від 23.08.2017 та направлено для підпису Акт приймання-передачі послуг № 05/05/21-1 від 05.05.2021 на суму 27 029,35 грн.
Листом за вих. №09-611 від 18.05.2021 відповідач повідомив позивача про сплату коштів у сумі 8400,00 грн за надані послуги та звернув увагу, що податковими органами не скасовано борг, про який зазначено в Акті приймання-передачі послуг № 05/05/21-1 від 05.05.2021.
Оскільки відповідач взяті на себе зобов'язання за договором в частині оплати вартості послуг не виконав, вимогу позивача залишив без задоволення та повернув Акт приймання-передачі послуг № 05/05/21-1 від 05.05.2021 без підпису, позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення заборгованості за надані послуги у сумі 27 029,35 грн.
У зв'язку із простроченням грошового зобов'язання, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача 3% річних у сумі 1 632,87 грн, пені у сумі 18 096,33 грн та інфляційні втрати у сумі 9 586,30 грн.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Як встановлено судом вище, між Приватним підприємством «Велідіт» та Публічним акціонерним товариством «Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву» - ПАТ «КИЇВЗНДІЕП» укладений договір про надання юридичних послуг № 23/08/17-01, відповідно до умов якого ПП «Велідіт» зобов'язався надавати, а відповідач приймати та оплачувати послуги по представництву замовника та підготовки та отриманні всіх необхідних документів для подання до адміністративних судів відповідно до підсудності за позовом до ПАТ «КИЇВЗНДІЕП», про визнання дії протиправними та зменшення заборгованості з єдиного соціального внеску згідно вимоги від 8 серпня 2017 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно із ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
20.04.2020 між Приватним підприємством «Велідіт» та Адвокатським Бюро «Мамаєва Д.Ю.» укладений договір № 20/04/20-01 право вимоги до Публічного акціонерного товариства «Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву» по договору про надання юридичних послуг, зі змісту якого вбачається, що сторони домовились про передачу боргу за наданні юридичні послуги, зокрема згідно договору № 23/08/17-01 від 23 серпня 2017 року, який утворився за наслідками розгляду справ та задоволених заяв та скасування Вимог по сплаті єдиного соціального внеску.
Пунктом 1 договору про передачу боргу сторони встановили, що згідно договору відступлення права вимоги передаються всі права та обв'язки за договором про надання юридичних послуг № 23/08/17-01 від 23 серпня 2017 по підписанню актів, рахунків та всіх документів по наданню послуг.
Отже, у відповідача була наявна заборгованість перед Приватним підприємством «Велідіт» за договором про надання юридичних послуг № 23/08/17-01 від 23.08.2017, про що сторони зазначили безпосередньо у договорі № 20/04/20-01 від 20.04.2020.
У силу ст. 510 Цивільного кодексу України сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відступлення права вимоги за своєю правовою суттю означає договірну передачу зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.
Згідно ст. 513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).
Відповідно до ст. 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Матеріалами справи підтверджено, що заміна кредитора відбулась шляхом укладення договору № 20/04/20-01 від 20.04.2020 право вимоги до Публічного акціонерного товариства «Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву».
Договір № 20/04/20-01 від 20.04.2020 є чинним, недійсним в судовому порядку не визнавався.
У зв'язку із неналежним виконанням відповідачем обов'язку відповідно до договору про надання юридичних послуг № 23/08/17-01 від 23.08.2017, що призвело до виникнення заборгованості, позивачем було направлено на адресу відповідача вимогу про сплату заборгованості за вих. №04/05/21-02 від 04.05.2021 за договором № 23/08/17-01 від 23.08.2017 та підписати Акт приймання-передачі послуг № 05/05/21-1 від 05.05.2021 на суму 27 029,35 грн.
Листом за вих. №09-611 від 18.05.2021 відповідач відмовив у підписанні Акту приймання-передачі послуг № 05/05/21-1 від 05.05.2021 та сплати коштів у сумі 27 029,35 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наявність боргу у відповідача, який виник на підставі п. 6.2. договору № 23/08/17-01 від 23.08.2017 в якості винагороди. Тобто, позивач зазначає, що оскільки рішенням суду було скасовано вимогу про сплату єдиного соціального внеску на суму 540 587,05 грн, у відповідача виникло зобов'язання щодо сплати позивачу винагороди, передбаченою п. 6.2. договору № 23/08/17-01 від 23.08.2017.
У свою чергу, відповідач заперечує факт наявності заборгованості з оплати винагороди, оскільки ухвалення рішення по справі №826/10973/17 не призвело до зменшення податкового боргу по сплаті єдиного внеску, а тому у відповідача відсутні підстави сплачувати позивачу винагороду, яка передбачена п. 6.2. договору № 23/08/17-01 від 23.08.2017.
На підтвердження надання послуг та розміру винагороди, до матеріалів справи позивачем надано належним чином засвідчену копію Акту приймання-передачі послуг № 05/05/21-1 від 05.05.2021 на суму 27 029,35 грн. Відповідно до Акту приймання-передачі послуг відповідачу надано послуги по підготовці позовної заяви та представництва інтересів клієнта в Окружному адміністративному суді міста Києва, за наслідками яких було скасовано вимогу Головного управління Державної фіскальної служби міста Києва від 08.08.2017 №Ю-8095-17 про сплату єдиного соціального внеску на суму 540 587,05 грн.
Листом за вих. №09-611 від 18.05.2021 відповідач повернув та відмовив у підписанні Акту приймання-передачі послуг № 05/05/21-1 від 05.05.2021.
Пунктом п. 6.2. договору № 23/08/17-01 від 23.08.2017 визначено, що винагорода за зменшення суми боргу становить 5% без ПДВ, ПДВ 20% додається до суми винагороди.
При цьому, суд звертає увагу, що предметом договору № 23/08/17-01 від 23.08.2017 сторони визначили зобов'язання виконавця надавати, а замовнику приймати та оплачувати послуги по представництву замовника та підготовки та отриманні всіх необхідних документів для подання до адміністративних судів відповідно до підсудності за позовом до ПАТ «КИЇВЗНДІЕП», про визнання дії протиправними та зменшення заборгованості з єдиного соціального внеску згідно вимоги від 8 серпня 2017 року.
Водночас, у п. 2.1. договору № 23/08/17-01 від 23.08.2017, виконавець зобов'язується протягом строку дії цього договору надавати замовнику такі види юридичних послуг:
2.1.1. подання позовних заяв та інших документів до суду, адміністративного суду;
2.1 2. участь у всіх судових засіданнях, представництво інтересів замовника в суді, господарському суді, перед органами нотаріату, правоохоронними органами;
2.1.3. подання запитів, скарг, листів, звернень до органів МВС, прокуратури, нотаріату, інших правоохоронних органів та інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування з питань розшуку боржника чи його майна;
2.1.4. надання консультацій і роз'яснень з питань діючого законодавства;
2.1.5. виконання доручень замовника за рахунок останнього;
2.1.6. забезпечення захисту майнових та немайнових прав і охоронюваних інтересів замовника на будь-якій стадії провадження;
2.1.7. надання юридичних висновків з окремих питань, що стосуються предмету договору;
2.1.8. здійснення інформаційного правового обслуговування замовника за його рахунок.
Аналіз положень договору про надання юридичних послуг № 23/08/17-01 від 23.08.2017 дають підстави для висновку, що умовами договору визначено як оплату наданих юридичних послуг, так і оплату винагороди за зменшення суми борг, за наслідками судового розгляду адміністративної справи, та відповідно відновлення прав відповідача щодо заборгованості з єдиного соціального внеску.
Як підтверджено наданими позивачем у матеріали справи доказами, Публічне акціонерне товариство "Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправною та скасування податкової вимоги від 08.08.2017 №Ю-8095-17.
Під час розгляду справи №826/10973/17, судами встановлено, що 08.08.2017 Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві винесено податкову вимогу №Ю-8095-17 про сплату недоїмки та штрафних санкцій та пені Публічному акціонерному товариству "Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву" на суму 540 587, 05 грн, з яких: 3 789, 44 штрафна санкція, 363 371, 82 грн пені, основний борг 173 425, 79 грн.
Не погоджуючись із податковою вимогою, позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправною та скасування податкової вимоги від 08.08.2017 №Ю-8095-17 посилаючись на те, що позивачем своєчасно сплачувався єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, заборгованості у Публічного акціонерного товариства "Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву" зі сплати зазначено внеску немає.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.11.2018 у справі № 826/10973/17, яке залишене без мін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.04.2019 та постановою Верховного Суду від 07.08.2019, позов Публічного акціонерного товариства "Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву" задоволено, визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління Державної фіскальної служби міста Києва від 08.08.2017 №Ю-8095-17.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, враховуючи, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.11.2018 у справі № 826/10973/17, яке залишене без мін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.04.2019 та постановою Верховного Суду від 07.08.2019, було визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління Державної фіскальної служби міста Києва від 08.08.2017 №Ю-8095-17, а тому такі обставини в силу ч. 4 ст. 75 ГПК України не підлягає доведенню при розгляді даної справи.
Отже, станом на момент розгляду даної справи вимога Головного управління Державної фіскальної служби міста Києва від 08.08.2017 №Ю-8095-17 скасована, питання щодо права власності відповідача на спірні об'єкти нерухомості, а також правомірність відчуження таких об'єктів відповідачем, не вирішені,
За таких обставин, оскільки рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.11.2018 у справі № 826/10973/17, яке залишене без мін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.04.2019 та постановою Верховного Суду від 07.08.2019, визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління Державної фіскальної служби міста Києва від 08.08.2017 №Ю-8095-17, яка стала підставою для укладення договору про надання юридичних послуг № 23/08/17-01 від 23.08.2017 та звернення з позовом до адміністративного суду для відновлення відповідних прав відповідача, а тому згідно умов п. 6.2. договору № 23/08/17-01 від 23.08.2017 винагорода у розмірі 5% підлягає сплаті відповідачем.
За таких обставин суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача винагороди у розмірі 5% без ПДВ, що становить 27 029,35 грн.
Доказів, які б спростовували заборгованість у розмірі 27 029,35 грн, або доказів оплати відповідачем не надано.
Враховуючи викладене вище, оскільки, невиконане зобов'язання у розмірі 27 029,35 грн підтверджується матеріалами справи, доказів оплати вказаної суми заборгованості відповідачем не надано, суд задовольняє позовні вимоги про стягнення заборгованості у сумі 27 029,35 грн.
Відповідно до статей 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
У зв'язку із простроченням грошового зобов'язання позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3% річних у сумі 1 632,87 грн, пені у сумі 18 096,33 грн та інфляційні втрати у сумі 9 586,30 грн.
За змістом з ч. 2 ст. 217 ГК України одним з видів господарських санкцій є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч. 1 ст. 230 ГК України).
За приписами ч.1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).
У пунктах 7.2. та 7.4. договору сторони погодили, що у разі несвоєчасної або неповної оплати послуг та/або відшкодування витрат, замовник сплачує пеню у розмірі передбаченому чинним законодавством. Загальний строк позовної давності сторони погодили по виконанню фінансових розрахунків та стягненню пені в розмірі 10 років.
Судом враховано, що відповідно до п. 1. договору № 20/04/20-01 від 20.04.2020 боржник проводить всі розрахунки за надані послуги з новим кредитором, після отримання уповноваженим представником повідомлення про уступку права вимоги. Новий кредитор проводить самостійно і на свій розсуд роботи по стягненню заборгованості.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
З аналізу наведених положень договору, вбачається, що сторони, реалізуючи при укладенні договору своє законодавчо визначене право забезпечення виконання грошових зобов'язань встановленням відповідальності у вигляді пені, узгодили обов'язок відповідача сплатити позивачу пеню за період часу строком 10 років, протягом якого не виконане грошове зобов'язання. Отже, в даному випадку сторони передбачили інший період нарахування пені, аніж шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України), у зв'язку із чим період нарахування пені не обмежується шестимісячним строком.
Розрахунок пені у сумі 18 096,33 грн є арифметично вірним, а тому вимоги у цій частині підлягають задоволенню.
Частиною 2 статті 625 Цивільного Кодексу України передбачено, що за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачені вищевказаними нормами законодавства наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов'язання у вигляді відшкодування інфляційних втрат та 3% річних, що нараховуються на суму основного боргу не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові (постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань").
Розрахунки інфляційних втрат у сумі 9 586,30 грн, 3% річних у сумі 1 632,87 грн є арифметично вірними, у зв'язку із чим вимоги у цій частині підлягають задоволенню.
Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи вищевикладене, повно і всебічно з'ясувавши обставини справи, суд задовольняє позовні вимоги Адвокатського бюро «МАМАЄВА ДМИТРА ЮРІЙОВИЧА» до Публічного акціонерного товариства «Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву» - ПАТ «КИЇВЗНДІЕП» повністю.
У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись статтями 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКИЙ ЗОНАЛЬНИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ І ПРОЕКТНИЙ ІНСТИТУТ ПО ЦИВІЛЬНОМУ БУДІВНИЦТВУ» - ПАТ «КИЇВЗНДІЕП» (01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, ідентифікаційний код 01422826) на користь Адвокатського бюро «МАМАЄВА ДМИТРА ЮРІЙОВИЧА» (02055, місто Київ, проспект Григоренка, будинок 15, офіс 218, ідентифікаційний код 42759693) основний борг у сумі 27 029,35 грн, інфляційні втрати у сумі 9 586,30 грн, 3% річних у сумі 1 632,87 грн, пеню у сумі 18 096,33 грн та судовий збір у розмірі 2684,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано: 01.09.2023.
Суддя О.В. Гулевець