номер провадження справи 15/50/23
22.08.2023 Справа № 908/707/23
м. Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова І.С., розглянувши матеріали
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтернативенерго", 69001, м. Запоріжжя, вул. Возз'єднання України, буд. 22,
до відповідача Приватного акціонерного товариства "Агропромислова компанія", 72319, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Героїв України, буд. 175,
про стягнення коштів
за участю секретаря судового засідання Кабак І.Ю.
за участю представників сторін та учасників процесу:
від позивача: Саланська І.Л., адвокат, ордер АР 1131864 від 10.07.2023
Марченко О.С., директор ТОВ "Альтернативенерго" ;
від відповідача: не з'явився, в минулих засіданнях Мартиненко К.І., адвокат, ордер АР 1123062 від 02.05.2023;
установив
06.03.2023 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтернативенерго", м. Запоріжжя до відповідача Приватного акціонерного товариства "Агропромислова компанія", Запорізька область, м. Мелітополь про стягнення боргу за спожиту електроенергію в розмірі 270 267,48 грн, з яких: основний борг у розмірі 210 660,27 грн, пеня у розмірі 46 750,52 грн, 3% річних у розмірі 2804,95 грн, інфляційні втрати в розмірі 10 051,74 грн.
Крім того, позивачем заявлено клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.03.2023, справу № 908/707/23 передано на розгляд судді Горохову І.С.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 09.03.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/707/23. Присвоєно справі номер провадження 15/50/23, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання.
02.05.2023 на адресу суду від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи у порядку загального позовного провадження.
Ухвалою суду 10.05.2023 постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначити на 06.06.2023.
Ухвалою суду 06.06.2023 відкладено підготовче засідання на 10.07.2023.
04.07.2023 від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву.
10.07.2023 від представника відповідача до суду надійшла заява про відстрочення виконання судового рішення, у разі задоволення позову.
10.07.2023 від представника позивача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання для можливості підготувати письмову відповідь на відзив.
Ухвалою суду 10.07.2023 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів. Підготовче засідання відкладено на 07.08.2023.
17.07.2023 від представника позивача, адвоката Саланська І.Л. надійшла відповідь на відзив.
20.07.2023 від представника відповідача адвоката Мартиненко К.І. надійшли письмові заперечення.
07.08.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 22.08.2023.
Судове засідання 22.08.2023 проводилось в режимі відео конференції Підсистемі "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС).
22.08.2023 головуючим відкрито судове засідання та оголошено, яка справа розглядається.
Секретар судового засідання доповів суду, хто з учасників судового процесу з'явився в судове засідання.
Головуючим оголошено про відкриття судового засідання та встановлено осіб, тих хто бере участь у судовому засіданні, перевірено повноваження представника прокуратури.
Відводів складу суду не заявлено.
Головуючий з'ясував, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов'язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк.
Заяви та клопотання відсутні.
Представник позивача підтримала заявлені позовні вимоги з наступних підстав: між позивачем та відповідачем було укладено договір про постачання електричної енергії. За період січень 2022 року - лютий 2023 року відповідачу було відпущено електричну енергію на загальну вартість 5 030 660,27 грн, з яких оплачено відповідачем 4 820 000,00 грн, залишок боргу становить 210 660,27 грн. Позивач просить стягнути суми основного боргу з урахуванням пені, інфляційних втрат та 3% річних.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився.
У відзиві на позовну заяву (вх. № 14311/08-08/23 від 04.07.2023) відповідач зазначив, що заперечує проти позову з тих підстав, що позивач не надав до суду: рахунки про оплату електричної енергії, документи, що підтверджують зняття показників розрахункових засобів обліку, у тому числі за березень 2022 року, докази здійснення або не здійснення заходів з припинення постачання електричної енергії споживачу, докази укладення відповідачем договору про надання послуг з розподілу електричної енергії з оператором системи, не надано банківської виписки по рахунку позивача. Крім того, з 25.02.2022 та по теперішній час підприємство відповідача знаходиться на окупованій території російською федерацію, підприємство перейшло під управління окупаційної влади, зв'язок з підприємством відсутній. Ухвала суду про відкриття провадження у справі одержана представником після ознайомлення з матеріалами справи 20.06.2023.
Позивач надав відповідь на відзив (вх. № 15274/08-08/23 від 17.07.2023) в якій зазначив, що поданий відзив за змістом не відповідає вимога ст. 165 ГПК України. Рахунок про оплату спожитої електричної енергії було направлено 19.04.2022 відповідачу на електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_1 Відповідач оплатив більшу вартість спожитої електричної енергії. ПАТ «Запоріжжяобленерго» надано письмову відповідь про обсяги споживання електричної енергії ПрАТ «Агропромислова компанія» у період з 01.2.2022 по 31.03.2022. Акти та рахунки про вартість спожитої електричної енергії направлялись відповідача на його електронну адресу. З 01.04.2023 відповідача тимчасово переведено на постачальника універсальної послуги - ТОВ «Запоріжжяелектропостачання».
У запереченнях відповідач посилається на те, що відповідь на відзив подано позивачем з пропуском строку встановленого судом та без клопотання про його поновлення. Позивач в порушення вимог ГПК України не подав до суду усі докази разом із позовом та не зазначив, які докази не можуть бути подані разом з позовною заявою. З урахуванням того, що позивачем при подачі позову не додано до нього усі документи, які були наявні у позивача, вважає, що позов необхідно залишити без руху. Також з урахуванням настання форс-мажорних обставин просить зменшити розмін пені інфляційних втрат та 3% річних.
Додатково відповідачем було подано заяву про відстрочку виконання судового рішення на шість місяців, у зв'язку з перебуванням підприємства на окупаційній території, відсутністю контролю за підприємством та наявністю форс-мажорних обставин.
Позивач заперечив з приводу надання відстрочки, оскільки відповідачем не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували необхідність відстрочення виконання рішення суду.
Щодо подання позивачем відповіді на відзив, доказів до відповіді на відзив, залишення позову без руху.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 166 ГПК України, до відповіді на відзив застосовуються правила, встановлені частинами третьою - шостою статті 165 цього Кодексу.
Відповідь на відзив подається в строк, встановлений судом. Суд має встановити такий строк подання відповіді на відзив, який дозволить позивачу підготувати свої міркування, аргументи та відповідні докази, іншим учасникам справи - отримати відповідь на відзив завчасно до початку розгляду справи по суті, а відповідачу - надати учасникам справи заперечення завчасно до початку розгляду справи по суті.
Ухвалою від 10.05.2023 суд постановив перейти до розгляду справи № 908/707/23 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 06.06.2023, позивачу надано строк до 06.06.2023 для підготовки відповіді на відзив.
Відзив на позовну заяву надійшов до суду 04.07.2023, відповідь на відзив надійшла до суду 17.07.2023. Додатково суд не встановлював позивачу строку для подачі відповіді на відзив, лише було зазначено в ухвалі від 06.06.2023 про відкладення підготовчого засідання та необхідність сторонам виконати вимоги ухвали від 10.05.2023. Таким чином позивачем не пропущено строк для подачі відповіді на відзив. Крім того, подача доказів разом з відповіддю на відзив передбачена ч. 4 ст. 166 ГПК України, що свідчить про відсутність порушень вимог ГПК України позивачем, і як наслідок відсутність підстав для залишення позовної заяви без руху.
У судовому засіданні 22.08.2023 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
З'ясувавши обставини справи та дослідивши матеріали справи, суд установив.
05 листопада 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Альтернативенерго» (постачальник) та Приватним акціонерним товариством «Агропромислова компанія» (споживач) було укладено договір № 010 про постачання електричної енергії споживачу (договір № 010 від 05.11.2018).
Пунктом 2.1. договору № 010 від 05.11.2018 передбачено, що постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав споживач, а в частині проведення розрахунків в будь-якому разі діє до повного виконання сторонами своїх грошових зобов'язань.
Відповідно до пунктів 3.1.-3.5. договору № 010 від 05.11.2018, початком постачання електричної енергії Споживачу є 01 число місяця наступного за розрахунковим періодом, у якому здійснені всі розрахунки з попереднім постачальником. Постачальник за цим Договором не має права вимагати від Споживача будь-якої іншої плати за електричну енергію, що не визначена у комерційній пропозиції, яка є додатком 2 до цього Договору.
В розділі 5 (п. п. 5.1.- 5.12.) договору № 010 від 05.11.2018, сторони визначили наступний порядок розрахунків. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата рахунку Постачальника має бути здійснена Споживачем у строк, визначений у рахунку, а саме протягом 5 банківських днів. Споживач здійснює оплату шляхом безготівкового перерахування коштів на відповідний поточний рахунок постачальника, зазначений в рахунку на оплату. Оплата вважається, здійсненою після того, як на відповідний рахунок постачальника надійшла всі сума коштів, що підлягає сплаті за електричну енергію відповідно до умов договору № 010 від 05.11.2018.
За приписами п. 4.12 розділу IV Постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 «Про затвер дження Правил роздрібно ринку електричної енергії (Правила), розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо поїш беруть участь у розрахунках) здійснюєтьсязгідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії. Плата за спожиту про тягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо лої опором не встановлена іншого терміну.
Згідно з п. 10 постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.2018, до запуску електронної плат форми Датахаб адміністратора комерційного обліку функції адміністратора комерційного об ліку на роздрібному ринку електричної енергії, у тому числі адміністрування процедури зміни постачальника електричної енергії в межах території ліцензованої діяльності, виконує відпові дний оператор системи розподілу.
Функції адміністратора комерційного обліку (АКО) з врахуванням положень п. 9, п. 10 постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 та відповідно до ч. 1 ст. 53 Закону України «Про ринок електричної енергії» покладаються на оператора системи передач/оператора сис теми розподілу (ОСП/ОСР). На території міста Запоріжжя та Запорізької області функції АКО здійснює ПАТ «Запоріжжяобленерго» на підставі отриманої ліцензії, виданої НКРЕКП постановою від 13.11.2018 № 1415.
Відповідно до п. 4.3 Правил, дані, необхідні для формування платіжних докумен тів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного облі ку, на підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерцій ної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів га/або наданих послуг.
На письмовий запит ТОВ «Альтернативенерго» адміністратором комерційного обліку ПАТ «Запоріжжяобленерго» надано письмову інформацію про обсяги споживання електричної енергії ПрАТ «Агропромислова компанія» у період з 01.02.2022 по 31.03.2023 від постачальника ТОВ «Альтернативенерго». Надані адміністратором комерційного обліку відомості про обсяги споживання електричної енергії відображені в Актах купівлі-продажу електричної енергії.
За період грудень 2021 року - березень 2022 року ТОВ «Альтернативенерго» поставлено на ко ристь відповідача електричну енергію на загальну суму 7 315 392,84 грн, відповідно до актів купівлі-продажу електричної енергії:
- Акт № 01021121 від 31.12.2021 на суму 2 176 029,96 грн, у т.ч. ПДВ (електрична енергія за грудень 2021 року та відшкодування витрат за послуги з передачі електричної енер гії за грудень 2021 року);
- Акт № 01022011 від 31.01.2022 на суму 1 821 191,00 грн, у т.ч. ПДВ (електрична енергія за січень 2022 року та відшкодування витрат за послуги з передачі електричної енергії за січень 2022 року);
- Акт № 01022021 від 28.02.2022 на суму 1 995 641,20 грн, у т.ч. ПДВ (електрична енергія за лютий 2022 року та відшкодування витрат за послуги з передачі електричної енергії за лютий 2022 року);
- Акт № 010220031 від 31.03.2022 на суму 1 322 530,68 грн, у т.ч. ПДВ (електричка енергія за березень 2022 року та відшкодування витрат та послуги з передачі електричної ене ргії за березень 2022 року).
Акти направлялись відповідачу електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_1
Відповідно до п. 5.8. договору на адресу відповідача направлялись рахунки на оплату:
- 08 січня 2022 року - рахунок на оплату № 010211219 за грудень 2021 року на суму 2 176 029,96 грн, у т. ч. ПДВ (електрична енергія за грудень 2021 року та відшкодування ви трат на послуги і передачі електричної енергії за грудень 2021 року);
- 08 лютого 2022 року - рахунок на оплету № 010220119 за січень 2022 року на суму 1 821 191,00 грн, у т. ч. ПДВ (електрична енергія за січень 2022 року та відшкодування витрат запослуги з передачі електричної енергії за січень 2022 року);
- 08 березня 2022 року - рахунок на оплату № 010120219 за лютий 2022 року на суму 1 995 641,20 грн, у т. ч. ПДВ (електрична енергія за лютий2022 року та відшкодування витрат за послуги з передачі електричної енергії за лютий 2022 року);
- 19 квітня2022 року - рахунок на оплату № 010220319 за березень 2022 року на суму 1 322 530,68 грн, у т. ч. ПДВ (електрична енергія за березень 2022 року та відшкодування витрат за послуги з передачі електричної енергії за березень 2022 року).
Акти направлялись відповідачу електронною поштою на адресу ІНФОРМАЦІЯ_1
Усього поставлено електричної енергії на суму 5 030 660,27 грн, залишок несплачених коштів становить 210 660,27 грн.
Оплата вартості одержаної електричної енергії здійснювалася відповідачем протягом квітня - вересня 2022 року, що підтверджується інформацією про надходження коштів на рахунки ТОВ «Альтернативенерго» а період з 01.01.2022 по 10.07.2023.
На підставі звернення ТОВ «Альтернативенерго» вих.. № 660/22 від 11.03.2022 щодо неможливості продовження виконання своїх зобов'язань відповідно до умов договору в частині постачання електричної енергії споживачам у зв'язку із форс-мажорними обставинами, а саме, введенням воєнного стану в Україні та відповідно до вимог наказу № 104 від 04.03.2022 Міністерства енергетики України «Щодо проведення розрахунків на ринку електричної енергії», ПАТ «Запоріжжяобленерго» надало підтвердження тимчасового переведення споживача ПрАТ «Агропромислова компанія» з 01.04.2023 на постачальника універсальної послуги - ТОВ «Запоріжжяелектропостачання».
Згідно з ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання € його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідач всупереч умовам укладеного сторонами договору, не здійснив розрахунок за поставлену електричну енергію в повному обсязі. В частині стягнення суми основного боргу суд вважає позов обґрунтованим та таким що підлягає задоволенню.
Позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 46 750,52 грн за період з 19.09.2022 по 27.02.2023.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
На особу, яка допустила неналежне виконання зобов'язання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі передбачені статтями 611, 625 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Вимогу щодо сплати штрафних санкцій за господарське правопорушення може заявити учасник господарських відносин, права чи законні інтереси якого порушено, а у випадках, передбачених законом, - уповноважений орган, наділений господарською компетенцією (ч. 3 ст. 232 ГК України).
Відповідно до п. 5.9 договору № 010 від 05.11.2018, якщо споживач не здійснив оплату за договором у строки, передбачені комерційною пропозицією, постачальник має право вимагати сплату пені. Пеня нараховується за кожен день прострочення. Відповідно до п. 7 Комерційної пропозиції (Додатку № 2), у разі несвоєчасної оплати електричної енергії, що постачається на умовах договору, споживач зобов'язаний, незалежно від відшкодування збитків, сплатити постачальнику пеню в розмірі 0,2% від суми простроченого платежу (але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент прострочення) за кожен день прострочення. Пеня нараховується до повного виконання споживачем своїх зобов'язань по оплаті купованої в постачальника електричної енергії.
Перевіривши розрахунок пені, суд вважає його частково виконаним неправильно та обґрунтованим розміром пені 46 460,69 грн.
Також позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати у розмірі 10 051,74 грн за період з жовтня 2022 року по січень 2023 року та 3% річних у розмірі 2804,95 грн.
Відповідно до частини 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Інфляційні нарахування позивачем проведено з урахуванням того, що при зменшенні суми боргу, внаслідок часткового виконання зобов'язання боржником, сума погашення має відніматися не від основного боргу, який існував на початок розрахункового місяця, а від суми основного боргу, помноженої на індекс інфляції у цьому місяці (фактичної вартості грошей на кінець розрахункового місяця з урахуванням інфляційних процесів). А подальший розрахунок інфляційних збитків здійснюється з урахуванням саме проіндексованого залишку основного боргу за попередній місяць у тій же послідовності (шляхом перемножування на індекс інфляції за наступний місяць та віднімання конкретної суми погашення боргу у новому розрахунковому місяці).
Перевіривши наведені розрахунки інфляційних втрат та 3% річних, суд вважає розрахунок 3% річних частково правильним та обґрунтованим розміром є 2787,64 грн.
Щодо посилання відповідача на форс-мажорні обставини суд зазначає наступне.
Відповідно до 12.1. договору, сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов'язань за дим договором, якщо не невиконання є наслідком непереборної сили (форс-мажорних обставин). В цьому випадку під обставинами непереборної сили слід розуміти події надзвичайного характеру, які виникли після укладання цього договору поза волі та бажань сторін (сторони), наприклад, але не виключно: дії природних сил та катаклізмів, війна (у тому числі неоголошена), воєнні дії, безчинства та ін., заборони та обмеження, які випливають з документів нормативного та ненормативного характеру органів державної влади і управління, які унеможливлюють виконання стороною своїх зобов'язань за договором.
Достатнім доказом дії форс-мажорних обставин є документ, виданий компетентними уповноваженими державними органами України - довідка Торгово-промислової палати України, наданий іншій стороні протягом 20 (двадцяти) календарних днів з дати виникнення форс-мажорних обставин. Ненадання такого документу (довідки) позбавляє сторону права посилатися на обставини непереборної сили, як на підставу звільнення від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов'язань за цим договором, п. 12.2 договору.
Строк виконання зобов'язань за ним договором відкладається на строк дії форс-мажорних обставин. У разі наявності довгострокових форс-мажорних обставин (терміном дії понад три місяці) сторони проводять взаємні переговори та консультації і вирішують питання доцільності продовження цього договору, про що укладають додаткову угоду, п. 12.3 договору.
Сторона, для якої склались форс-мажорні обставини, зобов'язана без затримки, але не пізніше 3-х (трьох) робочих днів з дати настання таких обставин, в письмовій формі проінформувати іншу сторону про настання таких обставин та про їх наслідки та прийняти можливі дії з метою максимального обмеження негативних наслідків, які викликані форс-мажорними обставинами. Аналогічні вимоги стосуються інформування про припинення дій форс-мажорних обставин та їх наслідків, п. 12.4 договору.
Виникнення форс-мажорних обставин не є підставою для відмови споживача від сплати постачальнику за електричну енергію, яка була надана до їх виникнення.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України, Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 на підставі пропозиції ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні було введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який продовжено і на час вирішення спору в суді.
Відповідно до листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 визнано форс-мажорною обставиною військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану 24 лютого 2022 року. Торгово-промислова палата України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними.
Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень. У зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 34, 38, 39, 41 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб у межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
28 лютого 2022 року Торгово-промислова палата України на підставі ст.ст. 14, 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" від 02.12.1997 № 671/97-ВР, Статуту ТПП України засвідчила форс-мажорні обставини (обставин непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану з 24.02.2022 відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні". Враховуючи викладене, Торгово-промислова палата України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для об'єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов'язанням/обов'язком, виконання яких настало згідно з умовами договору (контракту, угоди тощо) обов'язків згідно із законодавчими чи іншими нормативними актами виконання відповідно яких стало неможливим у встановлений термін внаслідок таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
Тобто, Торгово-промислова палата України підтвердила, що обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами, як для суб'єктів господарювання так і для населення.
Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків, згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт та ситуації, що з ним пов'язані (включаючи, але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, ембарго, діями іноземного ворога): загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибухи, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані положеннями відповідних рішень або актами державних органів влади, закриття морських проток, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також обставини, викликані винятковими погодними умовами чи стихійним лихом - епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха, тощо (ч. 2 ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України").
Статтею 617 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Також згідно з положеннями ст. 218 Господарського кодексу України, у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.
Однак, форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов'язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку.
Відповідач не повідомляв позивача про настання форс-мажорних обставин, взаємні переговори та консультації щодо доцільності продовження договору не проводили. Відповідач до ТПП України та уповноважених нею регіональних ТПП за отриманням відповідного сертифіката про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) не звертався. Лист ТПП України від 28.02.2022 є загальним офіційним документом та не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору, виконання якого стало неможливим через наявність форс-мажорних обставин. Договір в частині оплати вартості поставленої електричної енергії виконувався відповідачем протягом 2022 року.
Заперечення відповідача щодо позову суд вважає безпідставними з урахуванням наведеного. Також із урахуванням наведених вище обставин та вимог законодавства України суд не вбачає підстав для відмови в позові щодо стягнення пені, інфляційних втрат з підстав наявності форс-мажорних обставин, а також не вбачає підстав для зменшення їх розміру, оскільки нарахування проведені відповідно до умов договору та вимог ст. 625 ЦК України та не є завищеними.
Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 238 ГПК України у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про надання відстрочки або розстрочки виконання рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 239 ГПК України, суд який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.
В обґрунтування надання відстрочки виконання рішення на шість місяців відповідач посилається на перебування товариства на тимчасово окупованій території, захоплення товариства громадянами російської федерації та наявністю форс-мажорних обставин.
Разом з тим, відповідачем протягом 2022 року здійснювалися платежі за поставлену електричну енергію. Належними та допустимими доказами, не підтверджено виконання умов договору та чинного законодавства України щодо повідомлення та підтвердження настання форс-мажорних обставин, та як наслідок неможливість виконувати умови договору № 010.
Підстав для надання відстрочки виконання рішення суд не вбачає та відповідно в задоволенні клопотання відповідача відмовляє.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до статей 76, 77, 78, 79, 80 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Відповідачем не доведено обґрунтованість своїх заперечень щодо позову.
Враховуючи вище викладене, суд вважає позов таким, що підлягає частковому.
Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 46, 74, 76-80, 129, 233, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Агропромислова компанія» (вул. Героїв України буд. 175, м. Мелітополь, Запорізька область, 72319, Україна, ідентифікаційний код юридичної особи 31914947) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтернативенерго» (вул. Возз'єднання України 22 прим. 2, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69001, Україна, ідентифікаційний код юридичної особи 42090458) суму основного боргу у розмірі 210 660,27 грн (двісті десять тисяч шістсот шістдесят гривень 27 коп.), пеню в розмірі 46 460,69 грн (сорок шість тисяч чотириста шістдесят гривень 69 коп.), 3% річних у розмірі 2787,64 грн (дві тисячі сімсот вісімдесят сім гривень 64 коп.), інфляційні втрати у розмірі 10 051,74 грн (десять тисяч п'ятдесят одна гривня 74 коп.). Видати наказ.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Агропромислова компанія» (вул. Героїв України буд. 175, м. Мелітополь, Запорізька область, 72319, Україна, ідентифікаційний код юридичної особи 31914947) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтернативенерго» (вул. Возз'єднання України 22 прим. 2, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69001, Україна, ідентифікаційний код юридичної особи 42090458) судовий збір у розмірі 4049,41 грн (чотири тисячі сорок дев'ять гривень 41 коп.). Видати наказ.
У задоволенні іншої частини позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст. ст. 240, 241 ГПК України 01 вересня 2023 року.
Суддя І. С. Горохов