номер провадження справи 5/118/23
28.08.2023 Справа № 908/1406/23
м. Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі: судді Проскурякова К.В., при секретарі судового засідання Соколові А.А., розглянувши матеріали справи
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецвік" (електрона пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1; вул. Бойчука Михайла, буд. 43, офіс 5, м. Київ, 01103; код ЄДРПОУ 42439205)
До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат" (електрона пошта: sitiz@ztmc.zp.ua; вул. Теплична, буд. 18, м. Запоріжжя, 69600; код ЄДРПОУ 38983006)
про стягнення 568 732,69 грн.,
За участю представників сторін:
від позивача: Гончарова Я.М., ордер серії АР № 1076311 від 23.01.2023, посвідчення №ЗП002897 від 14.12.2021, адвокат;
від відповідача: Кравченко Г.О., довіреність № 20 від 21.12.2022, представник;
26.04.2023 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецвік" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат" про стягнення 568 732,69 грн.
26.04.2023 автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу розподілено судді Проскурякову К.В.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 01.05.2023 (суддя Проскуряков К.В.) прийнято позовну заяву до розгляду та відкрите провадження у справі № 908/1406/23 в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 29.05.2023 о 12 год. 30 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явку представників сторін визнано обов'язковою, запропоновано сторонам здійснити відповідні процесуальні дії.
25.05.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат" до суду надійшов відзив на позовну заяву № 25-16/407 від 24.05.2023 (вх. № 11304/08-08/23 від 25.05.2023), згідно якого відповідач просить суд позовну заяву залишити без розгляду.
У судовому засіданні 25.05.2023 за участю представників позивача та відповідача суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, оскільки вимоги ТОВ "Спецвік" до ТОВ «ЗТМК» зазначені у позовній заяві № б/н від 24.04.2023 (вх. № 1530/08-07/23 від 26.04.2023) пов'язаних між собою підставами виникнення, поданими доказами та не ускладнюють розгляд справи. У судовому засіданні суд відклав підготовче засідання на 28.06.2023 об 11 год. 30 хв., про що присутні представники сторін повідомлені під розписку.
21.06.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецвік" до суду надійшла відповідь на відзив № б/н від 19.06.2023 (вх. № 13413/08-08/23 від 21.06.2023), згідно якої позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі.
Ухвалою суду від 28.06.2023 № 908/1406/23 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів. Закрите підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті, перше судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 31.07.2023 о 10 год. 30 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явку представників сторін визнано обов'язковою та запропоновано сторонами здійснити відповідні процесуальні дії.
31.07.2023 від ТОВ «ЗТМК» до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив № б/н від 27.07.2023 (вх. № 16271/08-08/23 від 31.07.2023), згідно яких відповідач заперечив проти заявлених позовних вимог.
Вищевказані документи долучені судом до матеріалів справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, судове засідання 28.08.2023 здійснювалось із застосуванням технічних засобів фіксації судового процесу за допомогою ПАК "Акорд".
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги зазначивши, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Спецвік" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат" (покупець) укладено договори поставки № 137 від 19.03.2020 (договір № 138), № 297 від 20.10.2020 (договір № 297), № 63 від 18.02.2021 (договір №63) та № 246 від 07.06.2021 (договір № 246). Згідно умов вищевказаних договір, постачальник зобов'язався поставити покупцю товар зазначений у специфікаціях, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити його на умовах вказаних договорів. Станом на 01.01.2021 заборгованість ТОВ «ЗТМК» перед ТОВ «Спецвік» становила 418 668,68 грн., що підтверджується актом звіряння взаємних розрахунків станом на 31.01.2023. На виконання умов договорів поставки позивачем у період з початку 2021 по квітень 2022 поставлений відповідачу товар на загальну суму 1 262 046,30 грн., що підтверджується відповідними видатковими накладними та товарно-трансопртними накладними. За вищевказаний період позивачем здійснено оплату поставленого товару на загальну суму 1 200 031,61 грн., у зв'язку з чим станом на березень 2023 розмір заборгованості ТОВ «ЗТМК» перед ТОВ «Спецвік» за вказаними договорами становить 480 683,37 грн. У зв'язку з порушенням строків оплати, нараховано 3% річних за період з 11.05.2022 до 01.03.2023 на суму 11 654,912 грн. та інфляційні витрати за період з травня 2022 по лютий 2023 включно на суму 76 394,40 грн. На підставі викладеного, посилаючись на умови договорів поставки, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 20, 193, 199, 230 Господарського кодексу України, позивач просить суд позов задовольнити.
Представник відповідача підтвердив наявність заборгованості ТОВ «ЗТМК» перед ТОВ "Спецвік" у розмірі 480 683,37 грн. проте заперечив стосовно позовних вимог посилаючись у відзиві на позовну заяву на те, що не всі докази надані позивачем містять посилання на договори поставки № 137 від 19.03.2020, № 297 від 20.10.2020, № 63 від 18.02.2021 та № 246 від 07.06.2021. Копії видаткових накладних № РН-02/25/16 від 25.02.2021, № РН-12/07/01 від 07.12.2021, № РН-04/12/02 від 12.04.2022, № РН-02/25/14 від 25.02.2021 № РН-02/25/15 від 25.02.2021, № РН-11/05/01 від 05.11.2021, № РН-11/30/07 від 30.11.2021, № РН-01/28/02 від 28.01.2022, № РН-02/25/17 від 25.02.2021 взагалі не містять посилання на вищезазначені позивачем договори поставки. Просить суд врахувати вказані заперечення.
Представник позивача не погодився з позицією відповідача з підстав зазначених у відповіді на відзив. Суду надані наступні пояснення. Станом на 01.01.2021 заборгованість ТОВ «ЗТМК» перед ТОВ «Спецвік» становила 418 668,68 грн., що підтверджується актом звіряння взаємних розрахунків станом на 31.01.2023. З початку 2021 по квітень 2022 позивач здійснив відповідачу поставку товару на загальну суму 1 262 046,30 грн. Відповідач здійснив часткову оплату за отриманий товар на суму 1 200 031,61 грн., внаслідок чого загальна сума основної заборгованості складає 480 683,37 грн., а саме: за договором поставки № 63 від 18.02.2021 - 278 368,01 грн., за договором поставки № 138 від 19.03.2020 - 72,60 грн., за договором поставки № 297 від 20.10.2020 - 140 783,92 грн., за договором поставки № 246 від 07.06.2021 - 58 895,64 грн., за видатковими накладними № РН-12/07/01 від 07.12.2021 та № РН-04/12/01 від 12.04.2022 - 2 563,20 грн., відповідно. У зв'язку з порушенням строків оплати за отриманий товар, позивач просить суд стягнути з відповідача 3 % річних на суму 11 654,912 грн. та інфляційні витрати у розмірі 76 394,40 грн.
Представник відповідача підтримав заперечення на відповідь на відзив зазначивши, що не всі видаткові накладні надані позивачем містять посилання на договори поставки. Крім цього, позивачем не викладено обґрунтованих розрахунків основного боргу, 3 % річних на суму 11654,92 грн. та інфляційних витрат у розмірі 76 394,40 грн. Позивачем лише зазначено здійснення нарахування інфляційних витрат та 3 % річних за період з 11.05.2022 по 01.03.2022, без урахування обов'язку здійснювати оплату за поставлений товар у залежності від умов оплати визначених у договорах поставки. Просить суд врахувати зазначенні заперечення при розгляді справи по суті та прийнятті судового рішення.
Надані до матеріалів справи докази дозволяють розглянути справу по суті.
В судовому засіданні 28.08.2023 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд
Як вбачається з матеріалів справи, 19.03.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Спецвік (постачальник) укладено договір № 138, відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов'язався у 2020 році поставити покупцю товар, зазначений в специфікаціях, а покупець - прийняти і оплатити такий товар.
Згідно з п. 1.2 договору, найменування (номенклатура, асортимент) товару зазначені в специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору.
Відповідно до п. 1.3 договору, предметом поставки є одяг робітничий Код ДК (021:2015:18220000-7) (надалі - товар), загальна кількість, асортимент, номенклатура зазначені в специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору. Специфікації повинні містити найменування товару, одиницю виміру, загальну кількість товару, ціну за одиницю та загальну вартість товару.
Приймання товару покупцем по кількості і якості здійснюється відповідно з інструкціями П-6 від 15.06.1965 «Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по кількості» та П-7 від 25.04.1966 «Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по якості» у частині, що не суперечить даному договору (п. 2.4. договору).
Розділом 3 договору сторони визначили ціну договору.
3.1. Ціна цього договору становить 900 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 150 000,00 грн. Ціна договору визначається специфікаціями, які є невід'ємною частиною цього договору.
3.2. Ціна цього договору може бути змінена за взаємною згодою сторін.
3.3. Ціна на товар встановлюються в національній валюті України - гривні.
3.4. Усі витрати, що постачальник передбачає нести, виконуючи усі умови дійсного договору, враховані в ціні договору, згідно п. 3.1. цього договору. Невраховані у загальній ціні договору витрати сплачуватись покупцем окремо не будуть.
Відповідно до п. 4.1. договору, покупець здійснює оплату вартості товару на умовах 50% попередньої оплати на рахунок постачальника, 50% по факту поставки на протязі 20 банківських днів після поставки товару, оформленого належним чином (печатка, підпис, тощо).
Постачальник надає покупцю при поставці товару документи: а) видаткова накладна; б) сертифікат відповідності до товару; в) товарно-транспортна накладна (п. 4.2. договору).
Згідно з п. 5.1. договору, постачальник здійснює поставку товару згідно із заявками покупця протягом 20 днів з дати отримання 50% попередньої оплати на рахунок постачальника.
Пунктом 5.3. договору передбачено, що приймання товару по кількості проводиться по факту відповідно до товаро-супровідних документів (видаткова накладна).
Відповідно до п. 6.1. договору, покупець зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений товар (п.п. 6.1.1); приймати поставлений товар згідно з видатковою накладною, сертифікатом якості до товару (п.п. 6.1.2)
Крім цього, відповідно до п.п. 6.2.3. договору, покупець має право повернути рахунок постачальнику без здійснення оплати в разі неналежного оформлення документів (відсутність печатки, підписів, помилки тощо).
Згідно з п. 7.1. договору, у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність передбачену законами та цим договором.
Розділом 9 договору сторони передбачили, що у випадку виникнення спорів або розбіжностей сторони зобов'язуються вирішувати їх шляхом взаємних переговорів та консультацій (п. 9.1). У разі недосягнення сторонами згоди, спори (розбіжності) вирішуються у судовому порядку (п. 9.2).
У відповідності до умов договору, між сторонами підписані відповідні специфікації, а саме: № 1 від 19.03.2020 на суму 178 416,00 грн., № 2 від 19.03.20210 на суму 66 268,80 грн., № 4 від 03.04.2020 на суму 88 511,76 грн., № 5 від 13.05.2020 на суму 143 073,90 грн., № 6 від 20.07.2020 на суму 135 218,82 грн., № 7 від 21.07.2020 на суму 138 466,08 грн. та № 8 віл 23.07.2020 на суму 112 596,00 грн. Товар постачається окремими партіями згідно виробничої необхідності (а.с. 11-20).
Крім цього, 20.10.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Спецвік (постачальник) укладено договір № 297, відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов'язався у 2020 році поставити покупцю товар, зазначений в специфікаціях, а покупець - прийняти і оплатити такий товар.
Згідно з п. 1.2 договору, найменування (номенклатура, асортимент) товару зазначені в специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору.
Відповідно до п. 1.3 договору, предметом поставки є спецодяг, а саме формений одяг, спеціальний робочий одяг та аксесуари (код ДК 021:2015 18100000-0) (надалі - товар), загальна кількість, асортимент, номенклатура зазначені в специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору. Специфікації повинні містити найменування товару, одиницю виміру, загальну кількість товару, ціну за одиницю та загальну вартість товару.
Приймання товару покупцем по кількості і якості здійснюється відповідно з інструкціями П-6 від 15.06.1965 «Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по кількості» та П-7 від 25.04.1966 «Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по якості» у частині, що не суперечить даному договору (п. 2.4. договору).
Розділом 3 договору сторони визначили ціну договору.
3.1. Ціна цього договору становить 600 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 100 000,00 грн. Ціна договору визначається специфікаціями, які є невід'ємною частиною цього договору.
3.2. Ціна цього договору може бути змінена за взаємною згодою сторін.
3.3. Ціна на товар встановлюються в національній валюті України - гривні.
3.4. Усі витрати, що постачальник передбачає нести, виконуючи усі умови дійсного договору, враховані в ціні договору, згідно п. 3.1. цього договору. Невраховані у загальній ціні договору витрати сплачуватись покупцем окремо не будуть.
Відповідно до п. 4.1. договору, покупець здійснює оплату вартості товару на умовах 100% оплати на протязі 14 банківських днів після поставки товару, оформленого належним чином (печатка, підпис, тощо).
Постачальник надає покупцю при поставці товару документи: а) видаткова накладна; б) сертифікат відповідності до товару; в) товарно-транспортна накладна (п. 4.2. договору).
Згідно з п. 5.1. договору, строк (термін) поставки товарів зазначений у специфікаціях до даного договору.
Пунктом 5.3. договору передбачено, що приймання товару по кількості проводиться по факту відповідно до товаро-супровідних документів (видаткова накладна).
Відповідно до п. 6.1. договору, покупець зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений товар (п.п. 6.1.1); приймати поставлений товар згідно з видатковою накладною, сертифікатом відповідності до товару (п.п. 6.1.2)
Крім цього, відповідно до п.п. 6.2.3. договору, покупець має право повернути рахунок постачальнику без здійснення оплати в разі неналежного оформлення документів (відсутність печатки, підписів, помилки тощо).
Згідно з п. 7.1. договору, у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність передбачену законами та цим договором.
Розділом 9 договору сторони передбачили, що у випадку виникнення спорів або розбіжностей сторони зобов'язуються вирішувати їх шляхом взаємних переговорів та консультацій (п. 9.1). У разі недосягнення сторонами згоди, спори (розбіжності) вирішуються у судовому порядку (п. 9.2).
У відповідності до умов договору, між сторонами підписані відповідні специфікації, а саме: № 1 від 20.10.2020 на суму 62 162,40 грн., № 2 від 20.10.2020 на суму 200 636,40 грн., № 3 від 16.11.2020 на суму 67 680,00 грн., № 4 від 14.12.2020 на суму 45 928,20 грн., № 5 від 03.02.2021 на суму 90 720,00 грн. та № 6 від 01.02.2021 на суму 96 360,00 грн. (а.с. 34-40).
Також матеріали справи свідчать, що 18.02.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Спецвік (постачальник) укладено договір № 63, відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов'язався поставити покупцю товар, зазначений в специфікаціях, а покупець - прийняти і оплатити такий товар.
Згідно з п. 1.2 договору, найменування (номенклатура, асортимент) товару зазначені в специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору.
Відповідно до п. 1.3 договору, предметом поставки є спецодяг, а саме формений одяг, спеціальний робочий одяг та аксесуари (код ДК 021:2015 18100000-0) (надалі - товар), загальна кількість, асортимент, номенклатура зазначені в специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору. Специфікації повинні містити найменування товару, одиницю виміру, загальну кількість товару, ціну за одиницю та загальну вартість товару.
Приймання товару покупцем по кількості і якості здійснюється відповідно з інструкціями П-6 від 15.06.1965 «Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по кількості» та П-7 від 25.04.1966 «Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по якості» у частині, що не суперечить даному договору (п. 2.4. договору).
Розділом 3 договору сторони визначили ціну договору.
3.1. Ціна цього договору становить 900 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 150 000,00 грн. Ціна договору визначається специфікаціями, які є невід'ємною частиною цього договору.
3.2. Ціна цього договору може бути змінена за взаємною згодою сторін.
3.3. Ціна на товар встановлюються в національній валюті України - гривні.
3.4. Усі витрати, що постачальник передбачає нести, виконуючи усі умови дійсного договору, враховані в ціні договору, згідно п. 3.1. цього договору. Невраховані у загальній ціні договору витрати сплачуватись покупцем окремо не будуть.
Відповідно до п. 4.1. договору, покупець здійснює оплату вартості товару на умовах 100% оплати на протязі 30 календарних днів після поставки товару оформленого належним чином (печатка, підпис, тощо).
Постачальник надає покупцю при поставці товару документи: а) видаткова накладна; б) сертифікат відповідності до товару; в) товарно-транспортна накладна (п. 4.2. договору).
Згідно з п. 5.1. договору, строк (термін) поставки товарів зазначений у специфікаціях до даного договору.
Відповідно до п. 5.3. договору, постачальник повинен надати покупцю товарно-транспортну накладну при поставці товару.
Пунктом 5.4. договору передбачено, що приймання товару по кількості проводиться по факту відповідно до товаро-супровідних документів (видаткова накладна).
Відповідно до п. 6.1. договору, покупець зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений товар (п.п. 6.1.1); приймати поставлений товар згідно з видатковою накладною, сертифікатом відповідності до товару (п.п. 6.1.2)
Крім цього, відповідно до п.п. 6.2.3. договору, покупець має право повернути рахунок постачальнику без здійснення оплати в разі неналежного оформлення документів (відсутність печатки, підписів, помилки тощо).
Згідно з п. 7.1. договору, у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність передбачену законами та цим договором.
Розділом 9 договору сторони передбачили, що у випадку виникнення спорів або розбіжностей сторони зобов'язуються вирішувати їх шляхом взаємних переговорів та консультацій (п. 9.1). У разі недосягнення сторонами згоди, спори (розбіжності) вирішуються у судовому порядку (п. 9.2).
У відповідності до умов договору, між сторонами підписані відповідні специфікації, а саме: № 1 від 18.02.2021 на суму 123 436,38 грн., № 2 від 18.02.2021 на суму 60 292,80 грн., № 3 від 18.02.2021 на суму 328 946,40 грн., № 4 від 19.02.2021 на суму 207 140,40 грн., № 5 від 11.03.2021 на суму 66 410,40 грн. та № 5 від 14.04.2021 на суму 166 477,44 грн. (а.с. 58-64).
З матеріалів справи також вбачається, що 07.06.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Спецвік (постачальник) укладено договір № 246, відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов'язався поставити покупцеві товар, який зазначений в специфікаціях, а покупець - прийняти і оплатити такий товар.
Згідно з п. 1.2 договору, найменування (номенклатура, асортимент) товару зазначені в специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору.
Відповідно до п. 1.3 договору, предметом поставки є спецодяг, а саме формений одяг, спеціальний робочий одяг та аксесуари (код ДК 021:2015 18100000-0) (надалі - товар), загальна кількість, асортимент, номенклатура зазначені в специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору. Специфікації повинні містити найменування товару, одиницю виміру, загальну кількість товару, ціну за одиницю та загальну вартість товару.
Приймання товару покупцем по кількості і якості здійснюється відповідно з інструкціями П-6 від 15.06.1965 «Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по кількості» та П-7 від 25.04.1966 «Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по якості» у частині, що не суперечить даному договору (п. 2.4. договору).
Розділом 3 договору сторони визначили ціну договору.
3.1. Ціна цього договору становить 900 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 150 000,00 грн. Ціна договору визначається специфікаціями, які є невід'ємною частиною цього договору.
3.2. Ціна цього договору може бути змінена за взаємною згодою сторін.
3.3. Ціна на товар встановлюються в національній валюті України.
3.4. Усі витрати, що постачальник передбачає нести, виконуючи усі умови дійсного договору, враховані в ціні договору, згідно п. 3.1. цього договору. Невраховані у загальній ціні договору витрати сплачуватись покупцем окремо не будуть.
Відповідно до п. 4.1. договору, покупець здійснює оплату вартості товару на умовах 100% оплати на протязі 30 календарних днів після поставки товару оформленого належним чином (печатка, підпис, тощо).
Для здійснення вищевказаних розрахунків постачальник своєчасно направляє покупцеві рахунок (п. 4.2 договору).
Згідно з п. 4.3. договору, постачальник надає покупцю при поставці товару документи: а) видаткова накладна; б) сертифікат відповідності до товару; в) товарно-транспортна накладна.
Пунктом 5.1. договору передбачено, що постачальник здійснює поставку товару згідно із заявками покупця протягом 30 календарних днів з дати надіслання заявки на адресу постачальника.
Відповідно до п. 5.4. договору, постачальник повинен надати покупцю товарно-транспортну накладну при поставці товару.
Пунктом 5.5. договору визначено, що приймання товару по кількості проводиться по факту відповідно до товаро-супровідних документів (видаткова накладна).
Відповідно до п. 6.1. договору, покупець зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений товар (п.п. 6.1.1); приймати поставлений товар згідно з видатковою накладною, сертифікатом відповідності до товару (п.п. 6.1.2)
Крім цього, відповідно до п.п. 6.2.3. договору, покупець має право повернути рахунок постачальнику без здійснення оплати в разі неналежного оформлення документів (відсутність печатки, підписів, помилки тощо).
Згідно з п. 7.1. договору, у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність передбачену законами та цим договором.
Розділом 9 договору сторони передбачили, що у випадку виникнення спорів або розбіжностей сторони зобов'язуються вирішувати їх шляхом взаємних переговорів та консультацій (п. 9.1). У разі недосягнення сторонами згоди, спори (розбіжності) вирішуються у судовому порядку (п. 9.2).
У відповідності до умов договору, між сторонами підписані відповідні специфікації, а саме: № 1 від 07.06.2021 на суму 122 253,48 грн., № 2 від 03.06.2021 на суму 12 096,00 грн., № 3 від 14.06.2021 на суму 60 099,66 грн., № 4 від 03.08.2021 на суму 109 413,60 грн., № 5 від 07.09.2021 на суму 336 468,00 грн. та № 6 від 24.09.2021 на суму 128 502,00 грн. (а.с. 97-107).
З матеріалів справи вбачається, що станом на 01.01.2021 заборгованість ТОВ «ЗТМК» перед ТОВ «Спецвік» становила 418 668,68 грн., що підтверджується підписаним та скріпленим печатками позивача та відповідача актом звіряння взаємних розрахунків станом на 31.01.2023 (а.с. 124-126). Вказаний факт відповідачем не заперечуються.
Як свідчать матеріали справи, у період з лютого 2021 по квітень 2022 включно на виконання умов договорів № 138 від 19.03.2020, № 297 від 20.10.2020, № 63 від 18.02.2021 та № 246 від 07.06.2021 та окремо за видатковими накладними № РН-12/07/01 від 07.12.2021 та № РН-04/12/02 від 12.04.2022 позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 1 262 046,30 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними, товарно-транспортними накладними та довіреностями на отримання товару (а.с. 22-30, 42-53, 65-92, 108-122).
Відповідачем поставлений позивачем товар отримано у повному обсязі, без зауважень та заперечень, що підтверджується підписаними та скріпленими печатками з боку відповідача вищевказаними документами.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач частково сплатив за вищевказаний отриманий товар на загальну суму 1 200 031,61 грн.
Внаслідок часткової оплати за отриманий товар, станом на 31.01.2023 сума основної заборгованості відповідача за вищевказаними договорами та видатковими накладними становить 480 683,37 грн., про що 31.01.2023 сторонами підписаний та скріплений печатками відповідний акт звіряння взаємних розрахунків (а.с. 124-126).
У зв'язку з простроченням оплати за отриманий товар, 22.03.2023 позивачем на адресу відповідача направлено лист-вимогу № 21/03 від 21.03.2023 про сплату 568 732,69 грн., яка складається з основної заборгованості у розмірі 480 683,37 грн., 3 % річних на суму 11 654,92 грн. та інфляційних витрат у розмірі 76 394,40 грн. (а.с. 127-132).
Проте, вищевказана вимога залишена ТОВ «ЗТМК» без відповіді та задоволення.
У зв'язку з порушенням відповідачем строків оплати за отриманий товар, позивач просить суд стягнути з відповідача суму основної заборгованості у розмірі 480 683,37 грн., 3 % річних на суму 11 654,92 грн. та інфляційні витрати у розмірі 76 394,40 грн.
Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи, додаткові пояснення, заслухавши представників, проаналізувавши норми чинного законодавства суд при прийнятті рішення враховує наступне.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до частини 2 цієї ж статті підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Правочином згідно ч. 1 ст. 202 ЦК України є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.
Зобов'язанням відповідно до частини 1 та 2 ст. 509 цього Кодексу є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 ЦК України.
Згідно ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформації тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Пунктом 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься і в статті 526 ЦК України.
Згідно ч. 1 ст. 181 ГК України, господарський договір укладається в порядку, встановленому Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Таким чином, на підставі дій позивача, який передав майно за видатковими накладними, та дій відповідача, який це майно прийняв, у сторін виникли взаємні права та обов'язки: у позивача - право вимагати оплати за поставлений товар, а у відповідача - обов'язок сплатити вартість поставленого товару, тобто мають ознаки укладення договору поставки у спрощений спосіб визначений ч. 1 ст. 181 ГК України.
Правовідносини сторін ґрунтуються на договорі поставки, який регулюється статтями 264-271 Господарського кодексу України.
Частиною 1 ст. 265 ГК України, передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 1 ст. 266 ГК України, предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками.
Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або ін. подібним використанням, а замовник зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або випливає з характеру відносин сторін.
За приписами ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 662 ЦК України унормовано, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.
Таким чином, на підставі вказаних вище дій позивача, який поставив товар, та дій відповідача, який цей товар прийняв, у сторін виникли взаємні права та обов'язки: у позивача - право вимагати оплати за поставлений товар, а у відповідача - обов'язок сплатити вартість отриманого товару.
За приписами ст. 629 ЦК України - договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а замовник приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 691 ЦК України передбачено, що замовник зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Згідно ст. 692 ЦК України, замовник зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
З матеріалів справи вбачається, що позивач на виконання п. 1.1. договорів № 138 від 19.03.2020, № 297 від 20.10.2020, № 63 від 18.02.2021 та № 246 від 07.06.2021 та окремо за видатковими накладними № РН-12/07/01 від 07.12.2021 та № РН-04/12/02 від 12.04.2022 у період з лютого 2021 по квітень 2022 включно позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 1 262 046,30 грн.
Вказаний товар без жодних зауважень щодо кількості та якості прийнятий відповідачем, що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними та товарно-трансопртними накладними, які підписані та скріплені печатками обох сторін (а.с. 22-30, 42-53, 65-92, 108-122).
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч. 2).
Враховуючи направлення 22.03.2023 позивачем на адресу відповідача вимоги про сплату заборгованості, серед іншого окремо за видатковими накладними № РН-12/07/01 від 07.12.2021 та № РН-04/12/02 від 12.04.2022, строк здійснення оплати станом на дату звернення до суду з вказаним позовом настав.
Однак, в порушення умов договору відповідачем частково здійснено оплату за отриманий товар на суму 1 200 031,61 грн., та враховуючи наявність заборгованості ТОВ «ЗТМК» перед ТОВ «Спецвік» станом на 01.01.2021 у розмірі 418 668,68 грн., заявлені позовні вимоги щодо стягнення з відповідача основної заборгованості за договорами № 138 від 19.03.2020, № 297 від 20.10.2020, № 63 від 18.02.2021 та № 246 від 07.06.2021 та окремо за видатковими накладними № РН-12/07/01 від 07.12.2021 та № РН-04/12/02 від 12.04.2022 на загальну суму 480 683,37 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Контррозрахунку спірної суми як і доказів сплати у повному обсязі або частково відповідачем суду не надано.
У зв'язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов'язання позивачем заявлено 3 % річних на суму 11 654,92 грн. та інфляційні витрати у розмірі 76 394,40 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
На особу, яка допустила неналежне виконання зобов'язань, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі передбачені статтями 611, 625 ЦК України.
Частиною 2 статті 625 Цивільного кодекс України передбачено, що боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до п. 4.1. договору № 138 від 19.03.2020, покупець здійснює оплату вартості товару на умовах 50% попередньої оплати на рахунок постачальника, 50% по факту поставки на протязі 20 банківських днів після поставки товару, оформленого належним чином (печатка, підпис, тощо).
Пунктом 4.1. договору № 297 від 20.10.2020 сторони передбачили, що покупець здійснює оплату вартості товару на умовах 100% оплати на протязі 14 банківських днів після поставки товару, оформленого належним чином (печатка, підпис, тощо).
Згідно з п. 4.1. договору № 63 від 18.02.2021, покупець здійснює оплату вартості товару на умовах 100% оплати на протязі 30 календарних днів після поставки товару оформленого належним чином (печатка, підпис, тощо).
Відповідно до п. 4.1. договору № 246 від 07.06.2021, покупець здійснює оплату вартості товару на умовах 100% оплати на протязі 30 календарних днів після поставки товару оформленого належним чином (печатка, підпис, тощо).
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, предметом розгляду справи є стягнення заборгованості на підставі 16 (шістнадцяти) видаткових накладних за загальний період з лютого 2021 по квітень 2022 включно (а.с. 22-30, 42-53, 65-92, 108-122).
Проте, позивачем не надано суду обґрунтованих розрахунків, періодів нарахування 3 % річних та інфляційних витрат за кожною видатковою накладною, відповідних розрахунків, не зазначено дат виникнення заборгованості щодо кожного з вищевказаних видаткових накладних, у зв'язку з чим суд не вбачає підстав для задоволення вказаних вимог у зв'язку з їх необґрунтованістю.
Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 11 ГПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права (ч. 1). Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно із ст. 129-1 Конституції України, ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За приписами ст. ст. 13 та 74 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
У відповідності до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно зі ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Статтею 78 ГПК України визначено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Статтею 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Також у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини в вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
Підсумовуючи викладене, враховуючи предмет та визначені позивачем підстави позову, принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Інші доводи сторін у відповідних частинах сум до уваги судом не приймаються в силу викладеного.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача зі сплати судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме на відповідача - 7 210,25 грн. судового збору.
Керуючись ст. ст. 76-79, 86, 129, 130, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат" (вул. Теплична, буд. 18, м. Запоріжжя, 69600; код ЄДРПОУ 38983006) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецвік" (вул. Бойчука Михайла, буд. 43, офіс 5, м. Київ, 01103; код ЄДРПОУ 42439205) основну заборгованість у розмірі 480 683 (чотириста вісімдесят тисяч шістсот вісімдесят три) грн. 37 коп. та витрати по сплаті судового збору на суму 7 210 (сім тисяч двісті десять) грн. 25 коп. Видати наказ після набрання рішенням чинності.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити.
Повний текст рішення складено та підписано 31.08.2023.
Суддя К.В. Проскуряков
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.