Справа № 161/14589/23
Провадження № 2-о/161/404/23
31 серпня 2023 року місто Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі :
головуючого - судді Гриня О. М.,
за участю секретаря судового засідання Жежерун Д. А.,
представника заявника ОСОБА_1 ,
заінтересованої особи ОСОБА_2 ,
представника заінтересованої особи органу опіки та піклування Луцької міської ради Шульгана Ф. П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за заявою ОСОБА_3 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Орган опіки та піклування виконавчого комітету Луцької міської ради, про видачу обмежувального припису,
Заявник ОСОБА_3 звернулась в суд із заявою про видачу обмежувального припису відносно ОСОБА_2 .
Вимоги заяви обґрунтовано тим, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 одружились ІНФОРМАЦІЯ_1 , у цьому шлюбі в них народився син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Заявник вказує, що впродовж тривалого часу ОСОБА_2 вчиняє відносно неї насильство фізичного та психологічного характеру. Відносно ОСОБА_2 працівники поліції за фактом вчинення домашнього насильства виносили термінові заборонні приписи, ОСОБА_2 неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства, що підтверджується постановами Луцького міськрайонного суду Волинської області. Однак, кривдник продовжує свою протиправну поведінку, зокрема 16 серпня 2023 року він виламав двері у її квартиру, вихопив з її рук телефон, а тому вона з дитиною вибігла на вулицю та за допомогою сторонніх осіб викликала поліцію. 16 серпня 2023 року відносно кривдника складено два термінові заборонні приписи (постраждалі особи - ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ). Наразі відносно ОСОБА_2 проводиться досудове розслідування за ст. 126-1 КК України.
На підставі наведеного заявник просить видати обмежувальний припис відносно ОСОБА_2 , мешканця АДРЕСА_1 , на строк 6 місяців, яким визначити такі тимчасові обмеження його прав, а саме:
-обмежити ОСОБА_2 спілкування з постраждалою дитиною ОСОБА_7 ;
-заборонити ОСОБА_2 наближатися на 500 метрів до місця проживання (перебування) ОСОБА_3 та ОСОБА_7 , інших місць частого відвідування ОСОБА_3 та ОСОБА_7 ;
-заборонити ОСОБА_2 особисто і через третіх осіб розшукувати ОСОБА_3 та ОСОБА_7 , якщо ОСОБА_3 за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та ОСОБА_7 , в будь-який спосіб спілкуватися з нею та дитиною;
-заборонити ОСОБА_2 вести листування, телефонні переговори, розмови в соціальних мережах та месенджерах, або контактувати зі ОСОБА_3 та ОСОБА_7 через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб.
Ухвалою судді від 29 серпня 2023 року відкрито провадження у справі, призначено судове засідання.
Представник заявника адвокат Стретович І. С. вимоги заяви підтримала з підстав, які зазначені в заяві, заяву просить задовольнити в повному обсязі. Додатково суду пояснила, що є високий рівень вірогідності продовження чи повторного вчинення ОСОБА_2 домашнього насильства та можливості настання тяжких або особливо тяжких наслідків щодо постраждалих осіб, такі ризики є реальними.
Заінтересована особа ОСОБА_2 у судовому засіданні вимоги заяви заперечив, суду пояснив, що його дружина всіляко перешкоджає йому бачитись з сином ОСОБА_4 , а тому навмисно викликає поліцію з метою отримання термінових заборонних приписів. ОСОБА_2 не заперечує наявність конфліктів між ним та дружиною, в ході яких він може застосовувати до дружини фізичну силу, однак він вважає, що він це робить «не сильно».
Заслухавши учасників справи, суд вважає, що заява про видачу обмежувального припису підлягає до задоволення за таких підстав.
Основним нормативно-правовим актом, який регулює спірні правовідносини, є Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству». Цей Закон визначає організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства.
Згідно з пунктами 3, 4, 14 та 17 частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Економічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.
Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 24 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належить обмежувальний припис стосовно кривдника.
За пунктом 7 частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» обмежувальний припис стосовно кривдника - встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов'язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи.
Згідно з частиною третьою статті 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків.
У пункті 9 частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що оцінка ризиків - це оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 350-4 ЦПК України у заяві про видачу обмежувального припису повинно бути зазначено обставини, що свідчать про необхідність видачі судом обмежувального припису, та докази, що їх підтверджують (за наявності).
Відповідно до частини першої статті 350-6 ЦПК України, розглянувши заяву про видачу обмежувального припису, суд ухвалює рішення про задоволення заяви або про відмову в її задоволенні.
З урахуванням змісту вищевказаних норм, видача обмежувального припису є заходом впливу на кривдника, який може вживатися лише в інтересах постраждалих осіб та у разі настання певних обставин та наявності ризиків.
Суди під час вирішення заяви про видачу обмежувального припису мають надавати оцінку всім обставинам та доказам у справі, вирішувати питання про дотримання прав та інтересів дітей і батьків, а також забезпечити недопущення необґрунтованого обмеження прав у разі безпідставності та недоведеності вимог заяви.
Під час вирішення питання про наявність підстав для видачі обмежувального припису суди мають встановлювати, яким формам домашнього насильства піддавався заявник, та оцінювати ризики продовження у майбутньому домашнього насильства у будь-якому його прояві.
Суд встановив, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 одружились ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 13). В шлюбі в них народився син: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а. с. 12).
Інформацією з Реєстру Луцької міської територіальної громади ОСОБА_3 разом з сином ОСОБА_7 зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_2 (а. с. 10, 11).
Копією постанови Луцького міськрайонного суду Волинської області від 09 листопада 2022 року підтверджується, що ОСОБА_2 19 жовтня 2022 року по АДРЕСА_3 в присутності дитини вчинив відносно своєї дружини ОСОБА_3 домашнє насильство, тобто умисні дії психологічного характеру, а саме: ображав нецензурною лайкою, штовхав, давав ляпаси. Вказаною постановою суду ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу (а. с. 6).
Копією постанови Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29 травня 2023 року підтверджується, що ОСОБА_2 13 травня 2023 року в присутності малолітньої дитини ОСОБА_7 вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру відносно дружини ОСОБА_3 , а саме: словесно ображав, принижував, вдарив долонею по обличчю. Вказаною постановою суду ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу (а. с. 5).
Крім того, копією постанови Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29 травня 2023 року підтверджується, що ОСОБА_2 13 травня 2023 року порушив термінові заборонні приписи, видані йому 13 травня 2023 року строком на 7 діб, зокрема, відчинив двері квартири за місцем проживання постраждалої особи та продовжив ображати, принижувати дружину ОСОБА_3 (а. с. 7).
З копії витягу з ЄРДР встановлено, що 17 серпня 2023 року внесено відомості по ст. 126- 1 КК України, де потерпілою визнано ОСОБА_3 . Судом також встановлено, що щодо ОСОБА_2 неодноразово було застосовано термінові заборонні приписи, як до кривдника, а саме 16 серпня 2023 року серії АА № 377263 та № 377264.
Також з довідки від 16 серпня 2023 року № 47 вбачається, що ОСОБА_3 з малолітнім сином ОСОБА_7 02 листопада 2021 року перебувала у притулку для осіб, які постраждали від домашнього насильства.
Наведене дає підстави для висновку, що ОСОБА_2 вчиняє відносно ОСОБА_3 домашнє насильство психологічного та фізичного характеру. При цьому акти насилля відбувались в присутності їхнього малолітнього сина ОСОБА_4 , а тому дитина також є жертвою домашнього насильства.
Оцінюючи ризики продовження у майбутньому домашнього насильства ОСОБА_2 , суд враховує факт притягнення кривдника до адміністративної відповідальності саме за вчинення домашнього насильства та порушення ним термінових заборонних приписів поліції.
Статтею 21 Закону України «Про запобігання та проти дію домашньому насильству» передбачено, що постраждала особа має право, зокрема, на: дієвий, ефективний та невідкладний захист в усіх випадках домашнього насильства, недопущення повторних випадків домашнього насильства.
Частинами 2, 3, 4 ст.26 Закону України «Про запобігання та проти дію домашньому насильству» визначено, що обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов'язків: 1) заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою; 2) усунення перешкод у користуванні майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи; 3) обмеження спілкування з постраждалою дитиною; 4) заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою; 5) заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; 6) заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб.
Рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків (оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи). Обмежувальний припис видається на строк від одного до шести місяців.
Згідно ст.350-6 ЦПК України розглянувши заяву про видачу обмежувального припису, суд ухвалює рішення про задоволення заяви або відмову в її задоволенні. У разі задоволення заяви суд видає обмежувальний припис у вигляді одного чи декількох заходів тимчасового обмеження прав особи, яка вчинила домашнє насильство, передбачених Законом України «Про запобігання та проти дію домашньому насильству» на строк від одного до шести місяців.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що ОСОБА_2 вчиняє домашнє насильство щодо ОСОБА_3 , тому для забезпечення дієвого та ефективного захисту постраждалих осіб до кривдника слід застосувати обмежувальний припис.
Відповідно до ч. 3 ст. 350-5 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, суд відносить на рахунок держави.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 259, 294, 350-1 350-8 ЦПК України,
Задовольнити заяву ОСОБА_3 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Орган опіки та піклування виконавчого комітету Луцької міської ради, про видачу обмежувального припису.
Видати обмежувальний припис відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яким визначити такі тимчасові обмеження його прав відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 :
- обмежити ОСОБА_2 спілкування з постраждалою дитиною ОСОБА_7 ;
- заборонити ОСОБА_2 наближатися на 500 метрів до місця проживання (перебування) ОСОБА_3 та ОСОБА_7 ;
- заборонити ОСОБА_2 особисто і через третіх осіб розшукувати ОСОБА_3 та ОСОБА_7 , якщо ОСОБА_3 за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та ОСОБА_7 , в будь-який спосіб спілкуватися з ними;
- заборонити ОСОБА_2 вести листування, телефонні переговори, розмови в соціальних мережах та месенджерах, або контактувати зі ОСОБА_3 та ОСОБА_7 через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб.
Встановити строк обмежувального припису - 6 місяців.
Рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє виконання рішення.
Судові витрати, пов'язані з розглядом справи про видачу обмежувального припису, віднести на рахунок держави.
Про видачу обмежувального припису не пізніше наступного дня з дня ухвалення рішення повідомити уповноважені підрозділи органів Національної поліції України за місцем проживання (перебування) заявника для взяття особи, стосовно якої видано обмежувальний припис, на профілактичний облік, а також районні державні адміністрації та виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад за місцем проживання (перебування) заявника.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заявник: ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 );
Заінтересована особа: ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_2 );
Заінтересована особа: Орган опіки та піклування Виконавчий комітет Луцької міської ради (адреса місцезнаходження: м. Луцьк, вул. Богдана Хмельницького, 19).
Дата складення повного рішення суду: 31 серпня 2023 року.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області О. М. Гринь