Рядок статзвіту № 57
Справа № 158/2723/23
Провадження № 2/0158/625/23
про залишення позовної заяви без руху
01 вересня 2023 року м. Ківерці
Суддя Ківерцівського районного суду Волинської області Польова М.М., вивчивши матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації та стягнення моральної шкоди,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації та стягнення моральної шкоди.
При вирішенні питання про відкриття провадження у справі суддею встановлено, що позовна заява подана без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України.
Відповідно до пунктів 4, 5 частини третьої статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Частина перша статті 5 ЦПК України передбачає, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (частина друга статті 5 ЦПК України).
Згідно із частиною другою статті 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Відповідно до пункту 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.06.2009 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.
Так, матеріально-правова вимога позивача до відповідача повинна мати правовий характер, тобто бути врегульованою нормами матеріального права, а також підпадати під цивільну юрисдикцію.
У разі порушення цивільного права чи інтересу у потерпілої особи виникає право на застосування конкретного засобу захисту, який залежить від виду порушення та від наявності чи відсутності між сторонами зобов'язальних правовідносин. Тобто, потерпіла особа обирає саме той засіб захисту, який відповідає характеру порушення його права чи інтересу та ґрунтується на законі.
Згідно із пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного суду України від 27.02.2009 № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об'єктів судового захисту.
Зокрема, під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності, з честю пов'язується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло, а під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов'язків .
Відповідно до пункту 9 вказаної постанови відповідачами у справі про захист гідності, честі чи ділової репутації є фізична або юридична особа, яка поширила недостовірну інформацію, а також автор цієї інформації.
Пунктом 14 зазначеної постанови передбачено, що при вирішенні питання про відкриття провадження у справі судам слід звертати увагу на те чи містить позовна заява відомості про те, в який спосіб була поширена інформація, що порушує особисті немайнові права позивача (заявника), яка саме інформація поширена відповідачем (відповідачами), із зазначенням часу, способу й осіб, яким така інформація повідомлена, інші обставини, які мають юридичне значення, посилання на докази, що підтверджують кожну з таких обставин, а також зазначення способу захисту, в який позивач бажає захистити своє порушене право.
Також у пункті 15 вищезазначеної постанови зазначено, що при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
Позивачем у позовній заяві не конкретизовані обставини, якими він обґрунтовує заявлені вимоги, зокрема не конкретизовано час коли була поширена інформація, що порушує особисті немайнові права позивача; не зазначено доказів, які підтверджують дану обставину, що унеможливлює у подальшому прийняття законного, чіткого та зрозумілого рішення суду та здійснення належного захисту порушеного права з визначенням такого у рішенні.
Окрім того, позивач у прохальній частині позовної заяви просить визнати недостовірною та такою, що порушує його права на повагу до його гідності, честі та ділової репутації, інформацію, розповсюджену ОСОБА_3 у Facebook в групах «Цуманська селищна рада», «Цуманська Барахолка», «Цумань: ліси, поля, ріки і прибережні села», проте не конкретизує яку саме інформацію.
Також позивач у позовній заяві просить стягнути моральну шкоду в розмірі 60 000 грн., однак не наводить відомостей в чому саме полягає моральна шкода, з яких міркувань він визначав її розмір та якими доказами це підтверджується.
Крім того, позивач у своїй позовній заяві просить стягнути витрати на пальне для авто у розмірі 1584 грн., однак не обґрунтовує яким чином дані витрати мають відношення до розгляду даної позовної заяви.
Відповідно до ч. 1 ст. 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.
Згідно із ст. 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.
За положеннями ст. 50 ЦПК України позов може бути пред'явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо другої сторони діє в цивільному процесі самостійно.
В порушення наведених норм позивачем у позовній заяві зазначено вимогу про зобов'язання спростувати недостовірну інформацію щодо ОСОБА_4 , який не є позивачем у даній справі.
Окрім того, відповідно до частини четвертої статті 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Згідно із пп. 5 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні позовної заяви про захист честі та гідності фізичної особи, ділової репутації фізичної або юридичної особи, а саме: позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб; позовної заяви про відшкодування моральної шкоди - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» з 01.01.2023 встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2684 грн.
Відтак, оскільки позивачем одночасно заявлено дві вимоги немайнового характеру (визнання недостовірною інформацію та зобов'язання спростувати поширену інформацію) та одну вимогу майнового характеру (стягнення моральної шкоди), тому судовий збір за даним позовом повинен бути оплачений за кожну вимогу окремо, а саме: за немайнові вимоги про визнання недостовірної інформації та зобов'язання спростувати поширену інформацію в розмірі 2147,20 грн. (1073,60 х 2) та за майнову вимогу про стягнення моральної шкоди у розмірі 2684 грн.
Однак в порушення вимог частини четвертої статті 177 ЦПК України до позовної заяви позивачем не додано документу про сплату судового збору в розмірі 4831,2 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно із ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, оскільки позовна заява не відповідає зазначеним вище вимогам, встановленим ст. 175 ЦПК України, її необхідно залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків - п'ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Позивачу у вказаний строк необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду уточненої позовної заяви із чітким визначенням учасників справи; зазначенням обставин поширення недостовірної інформації із посиланням на докази, які підтверджують кожну з таких обставин; уточнення позовних вимог; обґрунтування в чому полягає саме моральна шкода, її розміру та посиланням на докази, які це підтверджують, а також долученням квитанції про сплату судового збору.
Керуючись статтями 175, 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації та стягнення моральної шкоди залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - п'ять днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити позивачу, що в разі якщо у вказаний строк недоліки позовної заяви не будуть усунуті, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Копію ухвали надіслати особі, яка звернулася із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена..
Суддя Ківерцівського районного суду М.М. Польова