Справа № 564/2088/22
23 серпня 2023 року
Костопільський районний суд Рівненської області в складі:
головуючого судді Олійника П. В.
з участю секретаря Зберун К. Ф.
за участю представника позивача ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_2 , представника третьої особи Атаманчук А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Костопіль цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ПАТ “НАСК Оранта” про стягнення збитків спричинених ДТП
ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_4 в якій просить суд, стягнути із відповідачки на користь позивача 49 664,37 грн. в якості суми завданих збитків, що не покриті отриманим стаховим відшкодуванням.
В обгрунтування позовних вимог покликається на обставини викладені в позовій заяві.
Позивач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився про розгляд справи повідомлений у встановленому законом порядку.
Представник позивача -адвокат Шевчук В.С. позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилась, про розгляд справи повідомлена у встановленому законом порядку.
Представник відповідача адвокат Євгеюк О.Є. позовні вимоги визнав лише в частині відшкодування збитків в розмірі франшизи та просив суд відмовити в задоволенні позову в іншій частині.
Представник третьої особи ПАТ “НАСК Оранта”- Атаманчук А.О. пояснила, що страховою компанією були відшкодовані збитки згідно страхового полісу.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступного висновку .
Так, судом встановлено, що 08 жовтня 2021 року о 17 год. 44 хв. на 147 км + 100 м автомобільної дороги "Городище -Рівне - Старокостянтинів" водій ОСОБА_4 (надалі - Відповідач), керуючи автомобілем марки "Renault Sandero", державний номерний знак НОМЕР_1 , допустила зіткнення із автомобілем марки "Toyota RAV4", державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_5 , який рухався в попутному напрямку, а той в свою чергу за інерцією здійснив зіткнення із автомобілем марки "Opel Vivaro", державний номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_3 (надалі - Позивач), що рухався в попутному напрямку. Внаслідок такого ДТП автомобіль ОСОБА_3 отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Постановою Рівненського районного суду №570/669/22 від 25.02.2022 р. ОСОБА_4 було визнано винною у скоєнні вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди, та притягнуто до відповідальності за ст. 124 КУпАП.
Цивільна відповідальність ОСОБА_4 , як водія транспортного засобу була застрахована в ПАТ «HACK «ОРАНТА».
06.05.2022 р. ОСОБА_3 було отримано від ПАТ «HACK «ОРАНТА» 10 188,99 грн. в якості страхового відшкодування збитків спричинених відповідачем внаслідок пошкодження автомобіля позивача.
Однак, позивач вважає, що отриманих від страхової компанії коштів є недостатньо для проведення відповідного відновлювального ремонту належного йому транспортного засобу.Для визначення розміру спричинених відповідачем збитків, позивач звернувся до судово-експертної установи ПП «Експерт-Серівс-Альфа». За результатами огляду пошкодженого автомобіля та проведення відповідних розрахунків, експертами було визначено, що вартість відновлювального ремонту автомобілю марки "Opel Vivaro", д.н.з. НОМЕР_3 , в результаті його пошкодження при ДТП складає 59 853,36 грн, що підтверджуються Звітом №144.22Е про оцінку від 23.08.2022 р.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 988 ЦК України страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.
За змістом статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відшкодування шкоди власником транспортного засобу або винуватцем ДТП, відповідальність яких застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, якщо у страховика не виник обов'язок з відшкодування шкоди, або розмір шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, а також у разі, коли страховик має право регресу до особи, яка застрахувала свою відповідальність.
Згідно зі статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Згідно з роз'ясненнями, викладеними в пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого його вартості (при відшкодуванні збитків).
Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року № 6-691цс15, яка згідно зі ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для судів, де було зазначено, що правильним є стягнення із винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов'язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати). На підставі цього висновку Верховий Суд визначив, що страховик за договором обов'язкового страхування відповідає у межах страхового ліміту за мінусом фізичного зносу, а за арешту безпосередній винуватець.
З позовної заяви вбачається, що позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_4 49 664, 37 грн. завданих збитків, що не покриті отриманим страховим відшкодуванням. Дана сума була визначена відповідно до Звіту №144.22Е про оцінку від 23.08.2022 р.
Зважаючи на те, що даний Звіт був складений через значний проміжок часу після ДТП, без належного повідомлення та участі відповідача, у ньому зазначені як ошкоджені і підлягають заміни деталі, які не були встановлені під час огляду страховим комісаром (зокрема, дверка задня), то суд не приймає його до уваги, як такий, що містить завищений розмір шкоди.
З цих же підстав суд відмовляє у вимозі про відшкодування витрат за проведення цього дослідження.
За клопотанням позивача ухвалою суду від 14 лютого 2023 року було призначено транспортно-товарознавчу експертизу.
Згідно висновку транспортно-товарознавчої експертизи від 31.05.2023 року, вбаачється, що вартість відновлювального збитку, складає 25878,67 грн., вартість відноволювального ремонту з врахуванням значення коефіцієнта зносу (0,7) складає 15564,04 грн.. Вартість складових, що підлягають заміні складає 23106,68 грн. з ПДВ. Враховуючи, що дані деталі не були встановлені на автомобіль, то суд зменшує їх вартість на 20 відсотків, а отже вартість складових для заміни дорівнює 18485,34 грн.. Таким чином вартість вартість відновлювального ремонту з врахуванням значення коефіцієнта зносу (0,7) становить 14177,64 грн. (4578,00 +4054,04+18485,34х(1-07). Враховуючи вартість сплаченого страхового відшкодування 10188,99 грн. на користь позивача підлягає стягненню сума 3988,65 грн..
Таким чином з ОСОБА_4 підлягає стягненню різниця між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні в сумі 3988,65 грн, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов'язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати). Крім того, з відповідача підлягає стягненню франшиза в розмірі 1500 грн. а всього 5488, 65 грн..
Судом встановлено, що відповідно до п.9, 13 ч.1 ст. 5 ЗУ “Про судовий збір” позивач звільнений від сплати судового збору.
Статтею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місце знаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
З квитанції № 68 від 22.05.2023 року вбачається, що позивач сплатив 2868, грн. за проведення транспортно-товарознавчої експертизи.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволення позовних вимог, а інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача та у разі відмови в позові - на позивача.
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 2868 грн. у відшкодування витрат на проведення експертизи та на користь держави 180, 36 коп. судового збору.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку що позовні вимоги позивача підлягають до часткового задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 89, 141, 259, 260 ЦПК України , суд
Позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ПАТ “НАСК Оранта” про стягнення збитків спричинених ДТП задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 5488 (п'ять тисяч чотириста вісімдесят вісім) грн. 65 коп. у відшкодування збитків спричинених ДТП, та 2868 (дві тисячі вісімсот шістдесят вісім) грн. у відшкодування витрат на проведення експертизи, а всього 8356 (вісім тисяч триста п'ятдесят шість) грн. 65 коп.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави 180 (сто вісімдесят) грн.36 коп. судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду через Костопільський районний суд Рівненської області шляхом подачі апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_3 , АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_4 , АДРЕСА_2 .
Третя особа: ПАТ “НАСК Оранта”, 02081, м. Київ, Дарницький район, вул. Здолбунівська, 7-Д.
Повний текст рішення виготовлено 31 серпня 2023 року.
СуддяП. В. Олійник