Справа № 545/2899/23
Провадження № 3/545/1348/23
"31" серпня 2023 р. суддя Полтавського районного суду Полтавської області - Потетій А.Г., розглянувши матеріали, які надійшли з Відділу поліції № 2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого, інші відомості суду не відомі,
за ст. 130 ч. 1 КУпАП, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №015499 від 27.07.2023 року, 27.07.2023 року, о 11 год. 45 хв., на 167 км автодороги Полтава-Суми, водій ОСОБА_1 керував автомобілем «Renault Megane» д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив п. 2.9 «а» ПДР України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306, за що відповідальність передбачена ст. 130 ч. 1 КУпАП. Медичний огляду на визначення стану сп'яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проведений на місці зупинки транспортного за допомогою спеціального технічного пристрою газоаналізатора Alcotest 6810 «Drager» № ARВH-0506, тест № 1006, результат огляду 0,93 ‰ алкоголю у видихуваному повітрі.
Захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - адвокат Болтік А.С. надав до суду клопотання в якому просив закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, оскільки у судовому засіданні не доведено, що останній керував автомобілем в стані алкогольного сп'яніння.
Захисник звертає увагу на те, що єдиним доказом вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП є відео з нагрудного відеореєстратора. На вище зазаченому відео зафіксовано спілкування ОСОБА_1 з працівниками поліції та складання адміністративного матеріалу.
Тобто, відповідно до зазначеного відео ОСОБА_1 неможливо ідентифікувати як водія, адже функцій з керування він не виконував. Відповідно, ОСОБА_1 не є суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Отже, керування транспортним засобом - це умисне виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зрушення з місця, а під час руху для зміни напрямку руху та/чи швидкості транспортного засобу.
Саме по собі знаходження особи в нетверезому стані за кермом транспортного засобу, який знаходиться у нерухомому стані чи побіля нього, не є доказом вчинення останньою адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, адже саме перебування особи на місці водія не доводить факт керування транспортним засобом, незалежно від наявності ввімкненого двигуна.
Відповідальності за порушення ПДР підлягає виключно водій транспортного засобу (постанова Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 19 лютого 2020 року по справі № 204/8036/16-а). А тому, обов'язковому з'ясуванню підлягає факт керування особою транспортним засобом, відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП України.
Факт порушення ПДР має бути належним чином задокументованим та доведеним належними і допустимими доказами (постанова Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 15 березня 2019 року по справі № 686/11314/17).
На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення ініціатором складення протоколу надано до суду: Акт огляду на стан сп'ніння, направлення КППО «Центр залежностей ПОР», розписка, копія чек Драгера, відеозапис з камери ВІ00056.
Оцінюючи наведені докази, зазначає, що ні жоден із них окремо, ні всі вони в своїй сукупності не лише не підтверджують факту вчинення інкримінованого ОСОБА_1 правопорушення, а, навпаки, спростовують існування як самої події правопорушення, так і наявності його ознак в діяннях останнього.
Щодо порушення Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції захисник зазначає, що як зафіксовано на відео, наявному в матеріалах справи, після проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці ОСОБА_1 не було запитано погоджується він з таким результатом чи ні, не було запропоновано проїхати до найближчого закладу охорони здоров'я для повторного огляду.
Тобто, всупереч Інструкції поліцейський не доставив ОСОБА_1 до найближчого закладу охорони здоров'я для проведення повторного огляду на стан алкогольного сп'яніння, але склав направлення водія на огляд в заклад охорони здоров'я.
Зазначене направлення не відповідає формі направлення, затвердженого Інструкцією, а також складене всупереч їй, оскільки повинно складатись лише в разі, якщо водій направляється для повторного проходження огляду в медичний заклад, чого здійснено не було. Такі дії поліцейського суперечать Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 22 Розділу III Інструкції, висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.
ОСОБА_1 надав до суду письмові пояснення в яких підтримав позицію захисника вказавши, що за кермом автомобіля була його дружина ОСОБА_2 .
Дослідивши протокол та додані до протоколу про адміністративне правопорушення докази, вважаю, що провадження по справі підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП в діях ОСОБА_1 з таких підстав.
Згідно ч. 2 ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до положення ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
При цьому, на підставі задекларованого принципу, що міститься в ст. 7 КУпАП, кожній особі, щодо якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності гарантовано, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
З даних протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №015499 від 27.07.2023 року, 27.07.2023 року, о 11 год. 45 хв., на 167 км автодороги Полтава-Суми, водій ОСОБА_1 керував автомобілем «Renault Megane» д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив п. 2.9 «а» ПДР України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306, за що відповідальність передбачена ст. 130 ч. 1 КУпАП.
Диспозиція ст. 130 ч.1 КУпАП визначає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Згідно даних протоколу про адміністративне правопорушення свідки при проведенні огляду ОСОБА_1 на визначення стану алкогольного сп'яніння були відсутні.
Крім того, відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію» від 2 липня 2015 року, № 580-VIII, поліція може застосовувати такі превентивні заходи, зокрема, застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.
Статтею 40 цього Закону № 580-VIII закріплено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
З дослідженого у судовому засіданні СD-диску встановлено, що на відео зафіксовано спілкування ОСОБА_1 з працівниками поліції та складання адміністративного матеріалу.
Тобто, відповідно до зазначеного відео ОСОБА_1 неможливо ідентифікувати як водія, адже функцій з керування він не виконував. Відповідно, ОСОБА_1 не є суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Отже, керування транспортним засобом - це умисне виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зрушення з місця, а під час руху для зміни напрямку руху та/чи швидкості транспортного засобу.
Саме по собі знаходження особи в нетверезому стані коло транспортного засобу, який знаходиться у нерухомому стані чи побіля нього, не є доказом вчинення останньою адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, адже саме перебування особи на місці водія не доводить факт керування транспортним засобом, незалежно від наявності ввімкненого двигуна.
Відповідальності за порушення ПДР підлягає виключно водій транспортного засобу (постанова Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 19 лютого 2020 року по справі № 204/8036/16-а). А тому, обов'язковому з'ясуванню підлягає факт керування особою транспортним засобом, відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП України.
Факт порушення ПДР має бути належним чином задокументованим та доведеним належними і допустимими доказами (постанова Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 15 березня 2019 року по справі № 686/11314/17).
Згідно ч. 1 ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.
У відповідності до ч. 3 ст. 266 КУпАП, у разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Таким чином, відповідно до статті 266 КУпАП, огляд на стан алкогольного сп'яніння є заходом забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення, який здійснюються в порядку визначеному Кабінетом Міністрів України.
Такий порядок був затверджений Постановою КМУ від 17.12.2008 року №1103 «Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» (далі - Постанова № 1103), яка зі змінами та доповненнями є чинною і на даний час.
Згідно п. 6, п. 7 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції затвердженої Наказом МВС України від 09.11.2015 року №1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за № 1413/27858 (далі - Інструкція № 1452/735) огляд на стан сп'яніння проводиться:
поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби);
лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я).
Аналогічні вимоги зазначені і в п. 6 Постанови №1103, відповідно до якого водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
У відповідності до п. 8 Інструкції № 1452/735, форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до цієї Інструкції.
З метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення. (п. 9 Інструкції № 1452/735).
Таким чином, законодавством визначений порядок направлення водія на огляд, форма цього направлення. Належним і допустимим доказом відмови водія від проходження огляду на стан сп'яніння є Направлення водія на огляд (Додаток 1 до Інструкції № 1452/735).
В порушення Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, як зафіксовано на відео, наявному в матеріалах справи, після проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки, ОСОБА_1 не було запитано погоджується він з таким результатом чи ні, не було запропоновано проїхати до найближчого закладу охорони здоров'я для повторного огляду.
Тобто, всупереч Інструкції поліцейський не доставив ОСОБА_1 до найближчого закладу охорони здоров'я для проведення повторного огляду на стан алкогольного сп'яніння, але склав направлення водія на огляд в заклад охорони здоров'я.
Зазначене направлення не відповідає формі направлення, затвердженого Інструкцією, а також складене всупереч їй, оскільки повинно складатись лише в разі, якщо водій направляється для повторного проходження огляду в медичний заклад, чого здійснено не було. Такі дії поліцейського суперечать Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 22 Розділу III Інструкції, висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.
Адміністративне правопорушення - це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.
Суд вважає, що працівниками поліції не доведено належними та допустимими доказами вчинення ОСОБА_1 порушення правил дорожнього руху, та не доведено що він є суб'єктом відповідальності за вказане правопорушення.
Згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП - провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вище викладене, вважаю, що надані докази та наявні суперечності між даними зазначеними в протоколі про адміністративне правопорушення та встановленими фактичними обставинами, недотримання порядку направлення водія ОСОБА_1 на проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, зокрема відсутність свідків події, відсутність взагалі будь якої відеофіксації факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, ставлять під сумнів винність останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП.
Аналізуючи вище викладені обставини в їх сукупності, вважаю, що провадження у справі підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст.130 КУпАП в діях ОСОБА_1 .
Керуючись ст. ст. 7, 245, 247, 251, 278, 280, 283, 284 КУпАП, суд, -
Провадження в справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст.130 КУпАП - закрити відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги через Полтавський районний суд Полтавської області. За відсутності скарги постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку встановленого для її оскарження.
Суддя: А.Г. Потетій