Справа № 545/2849/23
Провадження № 1-в/545/509/23
31.08.2023 року Полтавський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1
за участю секретаря: ОСОБА_2
за участю прокурора: ОСОБА_3
засудженого: ОСОБА_4
представника адміністрації: ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засідання в приміщенні Полтавського районного суду Полтавської області в м. Полтава в режимі відеоконференції з державною установою «Божковська виправна колонія (№16)» заяву засудженого:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеса Одеської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України, українця, не працюючого, учня 1 курсу ПТУ №30 с. Торговиця Новоархангельського району, не одруженого, утриманців не має, раніше судимого:
- вироком Новоархангельського районного суду від 15.05.2019 за ч. 1 ст. 185 КК до 1 р. позбавлення волі, на підставі ст. 75, 104 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком 1 p.;
- вироком Новоархангельського районного суду від 17.05.2019 року за ч. ч. 1, 2, 3 ст. 185 КК України з урахуванням ч. 1 ст. 70 КК України до 4 р. 6 міс. позбавлення волі, на підставі ч. 4 ст. 70 КК України призначено остаточне покарання у виді 5 років позбавлення волі, на підставі ст. ст. 75, 104 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком 2 роки;
- вироком Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 05.11.2019 року за ч. 3 ст. 186 КК України призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки, на підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків призначено остаточне покарання у виді 5 років позбавлення волі,
по даній справі засудженого: 22.12.2020 року вироком Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області за ч. 1 ст. 185 та ч.3 ст. 185, ч. 1 ст. 70, ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у вигляді 5 (п'яти) років 6 (шести) місяців позбавлення волі,
про умовно-дострокове звільнення, -
Засуджений ОСОБА_4 звернувся до суду із заявою про умовно-дострокового звільнення від відбування покарання посилаючись на те, що він відбув встановлені законом строку покарання і довів своє виправлення.
У судовому засіданні представник адміністрації заперечував проти задоволення заяви засудженого.
Засуджений ОСОБА_4 подану заяву підтримав, прохав задовольнити.
У судовому засіданні прокурор заперечив щодо задоволення заяви засудженого про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, посилаючись на те, що засуджений за весь час відбування покарання не має заохочень, має 15 стягнень, що свідчить про те, що засуджений не став на шлях виправлення.
Заслухавши думку учасників судового розгляду, вивчивши матеріали особової справи засудженого ОСОБА_4 , суд приходить до висновку, що подання не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, має право вирішувати питання, зокрема, про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Згідно до ч. 2, ч. 3 ст. 107 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою та ставленням до праці та навчання довів своє виправлення.
Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване до засуджених за кримінальне правопорушення, вчинене у віці до вісімнадцяти років, після фактичного відбуття:
1) не менше третини призначеного строку покарання у виді позбавлення волі за нетяжкий злочин і за необережний тяжкий злочин;
2) не менше половини строку покарання у виді позбавлення волі, призначеного судом за умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисне кримінальне правопорушення і до погашення або зняття судимості знову вчинила у віці до вісімнадцяти років нове умисне кримінальне правопорушення, за яке вона засуджена до позбавлення волі;
3) не менше двох третин строку покарання у виді позбавлення волі, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин, а також, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі і була умовно-достроково звільнена від відбування покарання, але до закінчення невідбутої частини покарання та до досягнення вісімнадцятирічного віку знову вчинила умисне кримінальне правопорушення, за яке вона засуджена до позбавлення волі.
Необхідною умовою застосування положень частини 2 статті 107 КК України є те, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення про що, зокрема, може свідчити дотримання засудженим правил внутрішнього розпорядку, беззаперечне виконання законних вказівок і розпоряджень адміністрації органів кримінально-виконавчої системи, відсутність порушень дисципліни, зайняття трудовою діяльністю, добросовісне відношення до трудових обов'язків.
У п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» № 2 від 26.04.2002 року визначено, що при вирішенні питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання слід ретельно з'ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених виправно-трудової установи, а також його наміри щодо прилучення до суспільно корисної праці та потребу в наданні допомоги при обранні місця проживання і працевлаштування.
Відповідно до п. 1 та п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» № 2 від 26.04.2002 року, умовно-дострокове звільнення особи від відбування покарання має сприяти досягненню мети, передбаченої ст. 50 КК України - виправленню засудженого і запобіганню вчинення нових злочинів. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливе лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого.
Як встановлено судом, ОСОБА_4 засуджений 22.12.2020 року вироком Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області за ч. 1 ст. 185 та ч.3 ст. 185, ч. 1 ст. 70, ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у вигляді 5 (п'яти) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.
Згідно характеристики на засудженого, засуджений ОСОБА_4 не працевлаштований через небажання працювати, безвідповідально відноситься до робіт з благоустрою.
Характеризується асоціальною поведінкою, послідовно криміногенною, має 15 стягнень, заохочень взагалі не має.
Відповідно до ст. 6 КВК України виправлення засудженого - процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої право слухняної поведінки.
Ресоціалізація - свідоме відновлення засудженого в соціальному статусі повноправного члена суспільства; повернення його до самостійного загальноприйнятого соціально-нормативного життя в суспільстві. Необхідною умовою ресоціалізації є виправлення засудженого.
Однією із головних умов для умовно дострокового звільнення засудженого від відбування покарання є доведеність виправлення засудженого, тобто доведеність готовності засудженого до: самокерованої поведінки, сприйняття встановлених у суспільстві норм та правил поведінки, дотримання норм чинного законодавства.
Сумлінна поведінка і ставлення до праці є необхідним і достатнім доказом виправлення засудженого. При цьому висновок суду про виправлення засудженого повинен ґрунтуватися на всебічному врахуванні даних про його поведінку і ставлення до праці за весь час відбування покарання, а не за час, який безпосередньо передує настанню строку, після відбування якого можливе умовно-дострокове звільнення.
Необхідною умовою застосування положень статті 107 КК України до засудженого ОСОБА_4 є те, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці, а також навчання, як обов'язкової умови для застосування умовно-дострокового звільнення за ст. 107 КК України, довів своє виправлення, однак засуджений за весь час відбування покарання не працював, має 15 стягнень, заохочень не має, характеризується виключно негативно.
Дані про навчання засудженого ОСОБА_4 під час відбування покарання також відсутні.
Таким чином, перевіривши доводи викладені в заяві, дослідивши матеріали особової справи засудженого ОСОБА_4 , суд приходить до висновку, що за весь час відбування покарання засуджений не довів своє виправлення, взагалі не став на шлях виправлення і не заслуговує на умовно-дострокове звільнення згідно ст.107 КК України.
З наведеного убачається, що на даний час засуджений не досяг необхідного ступеня виправлення та не довів своє виправлення та відновлення в соціальному статусі, як повноправного члена суспільства та готовності до самокерованої правослухняної поведінки, а отже заява засуджено не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 107 КК України, ч. 2 ст. 537 КПК України суд, -
В задоволенні заяви засудженого ОСОБА_4 про умовно-дострокове звільнення - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Полтавський районний суд Полтавської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Ухвала надрукована суддею в нарадчій кімнаті одноособово і являє собою оригінал.
Суддя: ОСОБА_1