КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ
Справа №552/3551/22
Провадження № 1-кс/552/1411/23
31.08.2023 року слідчий суддя Київського районного суду м. Полтави ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , за участю слідчого ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ ВП №1 Полтавського РУЮ поліції ГУНП в Полтавській області ОСОБА_5 про накладення арешту,-
Слідча СВ ВП №1 Полтавського РУЮ поліції ГУНП в Полтавській області ОСОБА_5 звернулася до слідчого судді з клопотанням про арешт майна.
Клопотання обґрунтоване тим, що у провадженні слідчого відділення відділу поліції №1 Полтавського районного управління поліції ГУ НП в Полтавській області перебувають матеріали досудового розслідування №120211704320001167 від 06.11.2021, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.15, ч. 4 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 185 КК України. 26.06.2023 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, а 27.06.2023 року повідомлено про зміну підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.15, ч.4 ст. 185, ч. 4 ст. 185 КК України ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .
Враховуючи відсутність будь-яких засобів для існування: офіційних джерел доходів, постійного або тимчасового місця роботи, заощаджень, а також розмір шкоди, завданої потерпілій стороні, існують достатні підстави вважати, що збиток, завданий ФОПам діями підозрюваних ОСОБА_7 та ОСОБА_6 не буде відшкодовано, а тому просив накласти арешт на майно підозрюваного ОСОБА_6 , а саме на частину квартири за адресою: АДРЕСА_1 , автомобіль DAEWOO MATIZ д.н.з. НОМЕР_1 , а також на майно підозрюваного, а саме автомобіль, який знаходиться в користуванні ОСОБА_7 ЗАЗ «Таврія» д.н.з. НОМЕР_2 з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінальних правопорушень
В судовому засіданні слідчий ОСОБА_3 повністю підтримав клопотання та просив його задовольнити.
Захисник ОСОБА_4 заперечує щодо клопотання, вважає його безпідставним та не обґрунтованим. ОСОБА_6 перебуває під вартою, а тому у нього відсутня можливість розпорядитись своїм майном. Крім того, відсутність обґрунтування розміру цивільного позову. Просив відмовити в задоволенні клопотання.
Інші особи в судове засідання не з'явились, належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи.
Розглянувши матеріали клопотання, заслухавши пояснення осіб, що з'явились в судове засідання, слідчий суддя дійшов до таких висновків.
З матеріалів клопотання вбачається, що у провадженні слідчого відділення відділу поліції №1 Полтавського районного управління поліції ГУ НП в Полтавській області перебувають матеріали досудового розслідування №120211704320001167 від 06.11.2021, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.15, ч. 4 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 185 КК України.
26.06.2023 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, а 27.06.2023 повідомлено про зміну підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.15, ч.4 ст. 185, ч. 4 ст. 185 КК України ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .
Згідно ч.1 ст. 16 КПК України позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
У відповідності до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 4 ст. 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 07 червня 2007 року у справі «Смирнов проти Росії» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.
Відповідно до ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкту нерухомого майна №325390728 від 29.04.2023 квартира АДРЕСА_2 належить на праві приватної спільної часткової власності в частці н ОСОБА_6 .
Тому слідчий судді дійшов до висновку про те, що клопотання про накладення арешту на нерухоме майно є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Що стосується накладення арешту на транспортні засоби, то ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Полтави від 29 червня 2023 року накладено арешт на: автомобіль червоного кольору марки ЗАЗ «Таврія» д.н.з. НОМЕР_2 , автомобіль Daewoo Matiz білого кольору д.н.з. НОМЕР_1 , VIN-код: НОМЕР_3 .
У ході розгляду справи, слідчим не надано доказів,що зазначена ухвала суду скасована, а тому відсутні підстави для повторно накладення арешту на зазначене рухоме майно.
Керуючись ст.ст.171-172 КПК України, суд,-
Клопотання про накладення арешту задовольнити частково.
Накласти арешт на майно, а саме на частину квартири, що розташована за адресою АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_6 .
У задоволенні іншої частини клопотання відмовити.
Ухвала про арешт майна виконується слідчим, прокурором.
Арешт діє до скасування арешту майна у встановленому КПК України порядку.
Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.
Повний текст ухвали виготовлений та оголошений 01 вересня 2023 року о 10 год.
Слідчий суддя ОСОБА_1