Справа № 359/8623/23
Провадження № 1-кс/359/1498/2023
31 серпня 2023 року м. Бориспіль
Слідчий суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3
затриманого ОСОБА_4
захисника - адвоката ОСОБА_5
перекладача ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду з технічною фіксацією клопотання прокурора Бориспільської окружної прокуратури ОСОБА_7 про застосування відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Російської Федерації, уродженця с. Шалі Чеченської республіки РФ, перебуваючого у міжнародному розшуку за вчинення злочину передбаченого ч.2 ст. 208 КК РФ - запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (екстрадиційний арешт),
Прокурор Бориспільської окружної прокуратури ОСОБА_8 звернувся з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для забезпечення видачі особи (екстрадиційного арешту) громадянина Російської Федерації ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Клопотання мотивовано тим, що офісом Генерального прокурора 03.03.2021 року прийнято рішення про видачу (екстрадицію) до РФ ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , для притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 208 КК РФ. Вказане рішення набрало законної сили.
Одночасно вказана особа на даний час відбуває покарання за вироком Деснянського районного суду м. Києві від 24.05.2021 року у Державній установі «Бориспільська виправна колонія (№119)». Строк відбування покарання закінчується 01.09.2023 року.
Екстрадиційна перевірка відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проводилась Київською міською прокуратурою, під час якої до останнього застосовано ув'язнення у зв'язку з перебуванням у міжнародному розшуку з 03.09.2020 року по 20.08.2021 року. Зокрема, 03.09.2020 року ОСОБА_4 затриманий в порядку ст.ст. 208, 582 КПК України. З 05.09.2020 року по 20.08.2021 року до останнього застосовано тимчасовий та екстрадиційний арешти. Таким чином, з урахуванням положень ч. 10 ст. 584 КПК України, строк не відбутого вказаною особою екстрадиційного арешту складає 14 днів.
Офісом Генерального прокурора 31.08.2023 року надано доручення на застосування до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , екстрадиційного арешту з метою забезпечення фактичної передачі останнього на запит іноземної держави.
Прокурор в судовому засіданні підтримала клопотання та просила його задовольнити, з мотивів у ньому наведеним.
Захисник заперечував з приводу клопотання, просив застосувати більш м'який запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.
Затримана особа щодо, якої вирішується питання про застосування екстрадиційного арешту ОСОБА_4 заперечував щодо застосування запобіжного заходу мотивуючи це тим, що його видача в іншу державу є політично вмотивованою.
Вивчивши надані слідчому судді матеріали екстрадиційної перевірки, перевіривши наявність підстав для застосування екстрадиційного арешту до особи, щодо якої розглядається клопотання, вислухавши думку прокурора, ОСОБА_4 та його захисника, слідчий суддя вважає необхідним застосувати до ОСОБА_4 екстрадиційного арешту, у зв'язку з наявністю підстав для подальшого тримання його під вартою, з огляду на вищезазначене, оскільки доводи прокурора знайшли своє підтвердження в судовому засіданні.
Відповідно до ст.2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 541 КПК України, видача особи (екстрадиція) - видача особи державі, компетентними органами якої ця особа розшукується для притягнення до кримінальної відповідальності або виконання вироку. Екстрадиція включає: офіційне звернення про встановлення місця перебування на території запитуваної держави особи, яку необхідно видати, та видачу такої особи; перевірку обставин, що можуть перешкоджати видачі; прийняття рішення за запитом; фактичну передачу такої особи під юрисдикцію запитуючої держави.
Відповідно до ч. 8 ст. 584 КПК України, при розгляді клопотання слідчий суддя не досліджує питання про винуватість та не перевіряє законність процесуальних рішень, прийнятих компетентними органами іноземної держави у справі стосовно особи, щодо якої надійшов запит про видачу.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 585 КПК України, за наявності обставин, які гарантують запобігання втечі особи та забезпечення у подальшому її видачі, слідчий суддя може обрати щодо такої особи запобіжний захід, не пов'язаний із триманням під вартою (екстрадиційним арештом).
При вирішенні питання про можливість застосування запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою, слідчий суддя обов'язково враховує:
1) відомості про ухилення особи від правосуддя у запитуючій стороні та дотримання нею умов, на яких відбулося звільнення її з-під варти під час цього або інших кримінальних проваджень;
2) тяжкість покарання, що загрожує особі в разі засудження, виходячи з обставин, встановлених під час заявленого кримінального правопорушення, положень закону України про кримінальну відповідальність і усталеної судової практики;
3) вік та стан здоров'я особи, видача якої запитується;
4) міцність соціальних зв'язків особи, у тому числі наявність у неї родини та утриманців.
З огляду на положення ст.584 КПК України слідчий суддя, перевіривши запит про видачу та наявні матеріали екстрадіційної перевірки, в разі відповідності поданого клопотання вищевикладеним вимогам, постановляє рішення про екстрадиційний арешт. При цьому, відповідно до ч.ч.10, 11 ст.584 КПК України екстрадиційний арешт застосовується до вирішення питання про видачу особи (екстрадицію) та її фактичної передачі, але не може тривати більше дванадцяти місяців. В межах цього строку слідчий суддя суду, за місцем територіальної юрисдикції якого особа перебуває під вартою, за клопотанням прокурора не рідше одного разу на два місяці перевіряє наявність підстав для подальшого тримання особи під вартою або її звільнення.
Згідно п. f ч. 1 ст. 5 Конвенції по захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом, зокрема, законний арешт або затримання особи з метою запобігання її недозволеному в'їзду в країну чи особи, щодо якої провадиться процедура депортації або екстрадиції.
У своєму рішенні «Солдатенко проти України», п. 109 ЄСПЛ зазначено, що взяття особи під варту на підставі п. f ч. 1 ст. 5 Конвенції не вимагає наявності підстав вважати, що тримання під вартою особи, стосовно якої вчиняються дії з метою її екстрадиції, потребується наприклад, для того, щоб запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі. У цьому зв'язку пункт 1(f) статті 5 Конвенції передбачає захист на рівні, відмінному від рівня захисту за пунктом 1(c) статті 5: все, що потребується згідно з підпунктом (f), - це здійснювана «процедура депортації або екстрадиції».
При розгляді клопотання встановлено, що ОСОБА_4 перебуває у розшуку компетентними органами Російської Федерації для притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення.
При цьому, ОСОБА_4 відбуває покарання за вироком Деснянського районного суду м. Києві від 24.05.2021 року у Державній установі «Бориспільська виправна колонія (№119)». Строк відбування покарання закінчується 01.09.2023 року.
Постановою слідчого в особливих справах від 01.07.2015 року ОСОБА_4 оголошено в міжнародний розшук.
Постановою Шалінського міського суду Чеченської Республіки від 01.07.2015 року ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до відомостей запитуючої сторони ОСОБА_4 , є громадянином Російської Федерації.
Інкримінований ОСОБА_4 злочин, передбачений ч. 2 ст. 208 КК Російської Федерації (участь на території іноземної держави у збройному формуванні, не передбаченому законодавством цієї держави, в цілях, що суперечать інтересам Російської Федерації), відповідає злочину, який передбачений ч. 4 ст. 447 КК України та є екстрадиційним, оскільки за його вчинення передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк більше 1 року.
Передбачений ст.49 КК України строк давності притягнення особи до кримінальної відповідальності за вищевказаний злочин не закінчився.
Враховуючи характер пред'явленого обвинувачення ОСОБА_4 , та тяжкість покарання, що загрожує у разі визнанням його винуватим, а також те, що останній оголошений у розшук, у зв'язку з ухиленням від правосуддя Російської Федерації, а також враховуючи, що обґрунтованість рішень компетентних органів Російської Федерації, не являється предметом перевірки слідчим суддею, він статус біженця та статус особи, що потребує додаткового захисту не отримував, строки давності не закінчилися, а тому вважаю, що в даному випадку відсутні підстави для застосування міри запобіжного заходу не пов'язаної з позбавленням волі на час вирішення питання щодо екстрадиції.
Крім того, варто уваги й те, що ОСОБА_4 затримано 03.09.2020 року, при цьому з даних матеріалів екстрадиційної перевірки, вбачається, що йому інкримінується компетентними органами Російської Федерації вчинення злочину 2015 року, що свідчить про залишення території Російської Федерації, а саме, з метою переховування від правосуддя.
А тому вважаю, що менш суворіші запобіжні заходи ніж екстрадиційний арешт, який слід застосувати, не здатен буде запобігти можливості ОСОБА_4 , переховуватись, з метою уникнення екстрадиції.
На час розгляду клопотання будь-яких доказів того, що ОСОБА_4 за станом здоров'я не може утримуватися в СІЗО, слідчому судді надано не було.
Підстав для застосування щодо ОСОБА_4 іншого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, суд не вбачає з урахуванням відсутності підтвердження наявності у затриманого на території України сімейних, соціальних зв'язків та з урахуванням даних про ухилення від кримінальної відповідальності, перебування ОСОБА_4 у міжнародному розшуку, що дає достатні підстави вважати, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки і не зможуть гарантувати запобігання ризику ухилення особи, забезпечення в подальшому його видачі до прийняття рішення про видачу ОСОБА_4 .
Матеріали клопотання містять всі необхідні дані запиту про екстрадицію та повноваження прокурора щодо здійснення екстрадиційної перевірки. Таким чином, на час розгляду клопотання не встановлені обставини, які перешкоджають видачі особи (екстрадиції).
З огляду на викладене, а також враховуючи те, що при розгляді клопотання слідчий суддя не досліджує питання про винуватість або невинуватість та не перевіряє законність процесуальних рішень, прийнятих компетентними органами іноземної держави у справі стосовно особи, щодо якої надійшов запит про видачу, слідчий суддя дійшов висновку, що на момент перевірки в порядку ч. 11 ст. 584 КПК України наявні підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 до вирішення Офісом Генерального прокурора питання про його видачу і фактичну передачу до компетентних органів Російської Федерації.
На підставі викладеного, керуючись Європейською конвенцією про видачу правопорушників 1957 р., ст. 584 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання прокурора Бориспільської окружної прокуратури ОСОБА_7 - задовольнити.
Застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою (екстрадиційний арешт) строком 14 діб до громадянина Російської Федерації ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до вирішення питання Офісом Генерального прокурора про його фактичну передачу до РФ та утримувати його в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.
Строк тримання під вартою рахувати з 31.08.2023 року.
Ухвала слідчого судді діє до 13.09.2023 року включно.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 5 днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали суду виготовлено та проголошено 01.09.2023 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1