Справа №295/11257/23
1-кс/295/4702/23
Іменем України
25.08.2023 року м. Житомир
Слідчий суддя Богунського районного суду міста Житомира ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про арешт майна, внесене слідчим СВ Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Житомирської окружної прокуратури ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12023060400002546 від 18.08.2023, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, та додані до нього матеріали, -
Слідчий звернувся з клопотанням, в якому просить накласти арешт на автомобіль Man Lox-F р/н НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_2 належить Помісній Церкві «Заповіту Ісуса Христа», який перебував в користуванні ОСОБА_5 .
Досудовим розслідуванням у вказаному кримінальному провадженні встановлено, що 17.08.2023 близько 07 год. 35 хв. водій ОСОБА_5 , керуючи автомобілем Man Lox-F р/н НОМЕР_1 , рухаючись зі сторони с. Левків в напрямку с. Станишівка по а/д «Виступовичі - Житомир - Мотилів Подільський», допустив зіткнення з автомобілем Ford Transit р/н НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_6 , який виконував маневр розвороту в невстановленому для цього місці та рухався попереду в попутному напрямку. Внаслідок ДТП пасажири Ford Transit ОСОБА_7 та ОСОБА_8 отримали тілесні ушкодження.
В ході огляду місця ДТП від 17.08.2023 року було вилучено транспортний засіб, а саме автомобіль автомобілем Man Lox-F р/н НОМЕР_1 та поміщено на територію ГУНП в Житомирській області.
Слідчий зазначив, що в ході досудового розслідування, з метою проведення повного, об'єктивного та неупередженого дослідження всіх обставин вказаної ДТП, необхідно провести ряд експертних досліджень, зокрема: експертизу технічного стану автомобіля, експертизу механізму та обставин ДТП та судово-трасологічну експертизу.
Слідчий просив розгляд справи проводити без його участі, клопотання підтримав.
Від ОСОБА_5 надійшла заява, якою останній просив розгляд справи проводити без його участі, при винесенні рішення покладався на розсуд суду.
Дослідивши матеріали справи, слідчий суддя дійшов такого висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди (ч. 2 ст. 170 КПК України).
Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою
Згідно п.п. 1, 2, 5, 6 ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Встановлено, що в провадженні Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області перебуває кримінальне провадження №12023060400002546 від 18.08.2023, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Постановою слідчого СВ Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_3 від 18.08.2023 року майно, на яке слідчий просить накласти арешт, визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні.
З урахуванням викладеного, оскільки вилучене майно може бути використане як докази на підтвердження обставин, що підлягають встановленню під час кримінального провадження, взявши до уваги стадію досудового розслідування, мету та підстави застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, з метою проведення необхідних експертиз, слідчий суддя вважає за можливе задовольнити клопотання та накласти на вказане майно арешт.
Керуючись ст. ст. 98, 170 - 173 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на автомобіль Man Lox-F р/н НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_2 належить Помісній Церкві «Заповіту Ісуса Христа», та який перебував в користуванні ОСОБА_5 .
Тимчасово, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавити власника і третіх осіб права відчужувати, розпоряджатися та використовувати вищевказане майно.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Ухвала про арешт майна підлягає до негайного виконання.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1