Справа № 161/18311/22
Провадження № 2/161/320/23
22 серпня 2023 року місто Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді Черняка В.В.,
за участю секретаря судового засідання - Ленічевої Н.М.,
представника позивача - ОСОБА_1 ,
відповідача - ОСОБА_2 ,
представника відповідача - ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: приватний нотаріус Луцького міського округу Рачкова Тетяна Олександрівна, про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини,-
28 грудня 2022 року ОСОБА_5 (далі - позивач, ОСОБА_4 ) звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач, ОСОБА_2 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача приватний нотаріус Луцького міського округу Рачкова Тетяна Олександрівна (далі - третя особа), про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача - ОСОБА_6 . Позивач на той час, як і батько, хворіли COVID-19, тому із заявою про прийняття спадщини до нотаріуса не зверталася.
Відповідач є сестрою спадкодавця, тобто, спадкоємцем другої черги за законом.
За життя спадкодавець був зареєстрований за іншою адресою, ніж позивач, а саме за адресою: АДРЕСА_1 , частка в якій належала йому, а також в якій зареєстрована та проживає відповідач у справі.
Однак, позивач стверджує, що спадкодавець на час відкриття спадщини постійно проживав з нею та її чоловіком ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_2 . За адресою своєю реєстрації у АДРЕСА_3 позивач не проживала, оскільки в ній проводився ремонт після затоплення.
Відповідач заперечує факт постійно проживання позивача зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а оскільки від цього залежить встановлення факту прийняття спадщини, позивач просить суд встановити факт, що ОСОБА_5 постійно проживала на час відкриття спадщини із спадкодавцем ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою АДРЕСА_2 (а.с.1-3).
Відповідач у письмовому відзиві позовні вимоги заперечила. Зазначає, що спадкодавець на момент відкриття спадщини постійно проживав за адресою: АДРЕСА_1 , разом з відповідачем та її сім'єю. Цей факт підтверджується зазначенням адреси спадкодавця у всіх офіційних документах (постановах про відкриття виконавчого провадження, довідка тощо), а також перевіркою органом Національної поліції (а.с.30-31).
Третя особа своїх письмових пояснень на позов не надала.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.
Відповідач та її представник у судовому засіданні позовні вимоги заперечили.
Третя особа в судове засідання не прибула, про причини неявки суд не повідомляла.
Заслухавши присутніх учасників справи, дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити повністю, з таких підстав.
Судом встановлено та сторонами не заперечується, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Луцьку помер ОСОБА_6 (далі - спадкодавець) (а.с.8).
Позивач є донькою спадкодавця, а відповідач - його рідною сестрою.
На час відкриття спадщини спадкодавець був зареєстрований за адресою6 АДРЕСА_1 , за якою також зареєстрована і відповідач (а.с.104, 127).
Позивач у строк встановлений законом не зверталася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті батька.
З відомостей Спадкового реєстру слідує, що станом на 03 квітня 2023 року спадкова справа після смерті ОСОБА_6 не заводилася (а.с.177).
Матеріали справи не містять відомостей про будь-яких інших спадкоємців першої черги за законом. Спадкоємців інших черг, які зацікавлені в отриманні спадщини, окрім відповідача, також не встановлено.
В ході розгляду справи судом, за клопотаннями сторін, були допитані та заслухані свідки ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 .
Так, допитана у судовому засіданні 27 червня 2023 року свідок ОСОБА_13 показала, що є сусідкою відповідача та проживала раніше в будинку за адресою: АДРЕСА_4 , на 8 поверсі. Свідок стверджує, що спадкодавець все життя проживав в цьому будинку на 9 поверсі, разом із сестрою. Зловживав алкоголем, часто «йшов у запій». Свідку відомо, що спадкодавець був одружений на ОСОБА_11 , але вони прожили не довго, а потім розвелись, на думку свідка, через алкоголізм ОСОБА_6 . Свідок вказує, що у спадкодавця за життя була своя кімната в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , там були і його речі. Це все свідок бачила, коли заходили у гості. Також ОСОБА_6 часто заходив до її чоловіка, щось позичити. Стверджує, що відносини ОСОБА_6 із сестрою були напружені, часто бували скандали, але вона терпіла. Свідок також вказала, що останні 4-5 років не живе на АДРЕСА_4 і проживає за іншою адресою. Наразі в квартирі свідка на вул. Ветеранів проживає її донька.
Допитана у судовому засіданні 27 червня 2023 року свідок ОСОБА_12 показала, що є свекрухую позивача. Зі сватами (спадкодавцем ОСОБА_6 та ОСОБА_11 ) свідок знайома з 2015 року. Свідок стверджує, що перед своєю смертю ОСОБА_6 проживав за адресою АДРЕСА_5 , будинок свідок не пам'ятає, квартира АДРЕСА_6 . Сестри спадкодавця ніколи, окрім весілля, не бачила. Вказує, що ОСОБА_6 часто провідував свою маму, яка жила із сестрою. Свідок вказує, що мала спільні родинні подорожі за кордон разом із ОСОБА_6 , останній раз - за рік до його смерті в ОСОБА_16 . Спочатку позивач разом з чоловіком проживали у сусідньому будинку по АДРЕСА_5 , але в 2018 році їх квартиру затопило, вони почали робити ремонт, який тривав приблизно 3 роки, а в цей час вони жили разом з батьками позивача у квартирі по АДРЕСА_7 . Свідок вказує, що спадкодавець працював, займався страхуванням.
Допитана у судовому засіданні 27 червня 2023 року свідок ОСОБА_11 показала, що є матір'ю позивача та колишньою дружиною спадкодавця ОСОБА_6 . Свідок вказує, що хоча вони з ОСОБА_6 були розлучені з 2000 року, але далі проживали разом за адресою АДРЕСА_2 . Вони часто подорожували за кордон, діти оплачували їх подорожі. Спадкодавець працював, займався страховками, а також таксував у службі таксі «579». У 2018 році позивач разом з чоловіком тимчасово переїхали до квартири свідка на АДРЕСА_7 , оскільки робили ремонт у своїй квартирі, бо її затопило. Проживали вони в ній ще приблизно 2 місяці після смерті ОСОБА_6 . Вказує, що позивач з чоловіком доглядали спадкодавця, оскільки останній місяць життя він був фактично лежачий. Спадкодавець інколи ночував у квартирі своєї матері по АДРЕСА_4 .
Допитаний у судовому засіданні 27 червня 2023 року свідок ОСОБА_10 показав, що він є дідом позивача та тестем спадкодавця. Свідок вказує, що спадкодавець та ОСОБА_11 все життя проживали разом за адресою: АДРЕСА_2 , хоча були офіційно розлучені. З 2018 по 2020 року разом з ними жила і позивач з чоловіком, оскільки їх квартиру затопило, вони робили ремонт там. Спадкодавець ОСОБА_6 мав гарні стосунки зі своєю матір'ю. В останні роки ОСОБА_6 таксував, часто хворів. В останній місяць життя був фактично лежачим. В лікарні відповідач його не відвідувала.
Допитаний у судовому засіданні 27 червня 2023 року свідок ОСОБА_9 показав, що є чоловіком відповідача. Стверджує, що спадкодавець постійно проживав з ними в квартирі по АДРЕСА_4 . Свідок стверджує, що позивач ніколи не проживала за мамою за адресою: АДРЕСА_5 , а жила в квартирі дідуся у сусідньому будинку. Свідку невідомо де ще проживав спадкодавець. Із відповідачем у спадкодавця були погані відносини. Спадкодавець ніколи не платив за комунальні послуги за адресою АДРЕСА_4 . Він ніколи не приймав участі в утриманні цієї квартири. Спадкодавець зловживав алкоголем, періодично пропадав з квартири, свідок не знає куди. Свідок ствердив, що ключа від квартири по АДРЕСА_4 у спадкодавця не було. Свідок також не заперечував, що ОСОБА_6 періодично їздив за кордон відпочивати з колишньою дружиною.
Допитана у судовому засіданні 27 червня 2023 року свідок ОСОБА_8 показала, що була сусідкою відповідача та проживала у будинку по АДРЕСА_4 у період з 2012 по 2021 роки. Спадкодавець постійно проживав у цьому будинку, оскільки чоловік свідка палить, та часто виходив палити з ОСОБА_6 на площадку між 9 та 10 поверхами. Свідок часто зустрічала ОСОБА_6 коли вела дитину в школу, випадково зустрічалася з ним в під'їзді.
Допитаний у судовому засіданні 22 серпня 2023 року свідок ОСОБА_14 показав, що є головою ОСББ, яке обслуговує будинок за адресою АДРЕСА_7 . Він складав акт про факт місця проживання спадкодавця зі слів сусідів.
Допитана у судовому засіданні 22 серпня 2023 року свідок ОСОБА_15 показала, що працює бухгалтером в ОСББ, яке обслуговує будинок за адресою АДРЕСА_7 . Вона брала участь у складані акту про факт місця проживання спадкодавця в цьому будинку, вони опитували сусідів.
Надаючи свою правову оцінку відносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке.
Частиною третьою статті 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
З позиції відповідача слідує, що вона, як спадкоємець наступної, другої черги, заперечує факт постійного проживання спадкодавця з позивачем, отже між ними, як спадкоємця за законом існує спір з цього приводу, який безпосередньо впливає на визначення кола спадкоємців та підлягає вирішенню судом.
Частинами першою та шостою статті 29 ЦК України передбачено, що місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Фізична особа може мати кілька місць проживання.
З аналізу вищенаведеного слідує, що постійним місцем проживання особи в цілях спадкування необов'язково є те житло, в якому особа зареєструвала/задекларувала місце проживання за життя, а може бути і те житло, яке особа суб'єктивно сприймала як своє основне місце проживання, мала свої речі там, ночувала в ньому, а також була пов'язана із спільним побутом та взаємними правам та обов'язками з іншими особами, що проживають в ньому, тобто, які мали характер сімейних.
Тому позиція сторони відповідача про те, що спадкодавець був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , таку адресу зазначалося в офіційних документах на його ім'я (довідках, постановах про відкриття провадження, постановах про притягнення до адміністративної відповідальності тощо), а тому саме вона була постійним місцем проживання спадкодавця є помилковою, а для з'ясування дійсного постійного місця проживання особи підлягають дослідженню об'єктивні докази, зокрема покази свідків та письмові докази, які засвідчують суб'єктивне ставлення спадкодавця до вибору свого місця проживання за життя, характер його сімейних відносин та побуту.
Так, з дослідженого у судовому засіданні договору про надання ритуальних послуг від 26 жовтня 2020 року слідує, що організацією поховання спадкодавця займалася ОСОБА_11 , яка є його колишньою дружиною та матір'ю позивача. Вказана особа постійно проживала та проживає за адресою: АДРЕСА_2 . Така ж адреса зазначена у договорі. Сторона відповідача не надала суду доказів того, що саме вона займалася похованням, а також пояснень чому похованням займалася саме ОСОБА_11 , а не відповідач, яка стверджує що постійно проживала із спадкодавцем. Те що відповідач була заявником під час реєстрації факту смерті спадкодавця не свідчить про те, що вона організовувала саме ритуал поховання спадкодавця та сплачувала кошти за це (а.с.12-13).
Згідно виписки гастроенерологічного відділення КП «МО Луцької міської територіальної громади» від 26 жовтня 2020 року, спадкодавець поступив у медичний заклад 22 жовтня 2020 року та був доставлений бригадою швидкої допомоги з квартири за адресою: АДРЕСА_2 . Відповідач не надала суду будь-яких інших доказів, які б стверджували про інші обставини поступлення спадкодавця у медичний заклад перед його смертю, зокрема що він перебував за іншим місцем проживання (а.с.11).
Стосовно показів допитаних у судовому засіданні свідків суд зазначає, що хоча вони є в деякій мірі взаємовиключними між собою, оскільки свідки сторони позивача стверджують про проживання спадкодавця з донькою та колишньою дружиною за адресою: АДРЕСА_2 , а свідки сторони відповідача - про проживання з відповідачем, її сім'єю та матір'ю за адресою: АДРЕСА_1 , але вони мають і спільні твердження, зокрема про те, що спадкодавець ОСОБА_6 за життя систематично зловживав алкогольними напоями. Поряд з його історією хвороби, яка зазначена у останній виписці з медичного закладу перед смертю, а конкретно наявність цирозу печінки, від якого фактично він і помер, слід дійти висновку, що такі покази свідків є правдивими.
Також покази свідків можливо звести до того, що ОСОБА_6 за життя часто змінював місце проживання, а саме періодично проживав як за адресою АДРЕСА_2 , так і за адресою АДРЕСА_1 , які знаходяться поряд. Такі зміни були викликані саме його зловживанням алкоголем та не сприйняття його близькими та рідними такої поведінки, її засудження.
Тому у даному випадку суд враховує з ким саме у спадкодавця був найтісніший зв'язок, а саме з ким він розділяв свій побут, хто доглядав за ним перед смертю та займався його лікуванням, тобто кого саме спадкодавець сприймав як свою сім'ю, та, відповідно, яке житло сприймав як своє постійне місце проживання. Для суду виглядає сумнівним, що відповідач маючи власну доньку та колишню дружину, з якою не зважаючи на розірвання шлюбу, підтримував відносини та проводив спільний відпочинок, проживав не з ними, а з сестрою, яка має власну сім'ю та дітей.
Також слід врахувати, що за показами більшості свідків, у ОСОБА_6 були погані відносини з відповідачем, він не сплачував комунальні послуги та не доглядав житло за адресою АДРЕСА_1 .
Жоден зі свідків не показав, що відповідач якимось чином допомагала своєму братові ОСОБА_6 , займалася його лікуванням, відвідувала його в медичних закладах.
Суд враховує, що свідок сторони відповідача - чоловік відповідача ОСОБА_9 показав, що ОСОБА_6 не мав власного ключа від квартири за адресою АДРЕСА_1 . Таких тверджень свідка відповідач нічим не спростувала та не заперечувала. Для суду є очевидним, що житло, до якого особа не має вільного та безперешкодного доступу неможливо вважати постійним місцем проживання, враховуючи зокрема наявність іншого житла, до якого спадкодавець мав доступ.
Підсумовуючи вищевикладене, оскільки перед своєю смертю спадкодавець ОСОБА_6 поступив у медичний заклад саме з адреси АДРЕСА_5 , його похованням займалася колишня дружина ОСОБА_11 , яка проживає за цією ж адресою, враховуючи, що ОСОБА_6 продовжував підтримувати відносини з ОСОБА_11 після розірвання шлюбу, а його періодичне проживання за двома адресами можливо пояснити зловживанням алкогольними напоями, про яке вказували більшість свідків, зважаючи на відсутність у ОСОБА_6 вільного доступу до квартири за адресою АДРЕСА_1 , а саме відсутність ключів від неї, суд дійшов висновку, що на момент відкриття спадщини позивач та спадкодавець постійно проживали саме за адресою АДРЕСА_2 , а тому позовні вимоги слід задовольнити та встановити відповідний факт.
Оскільки суд задовольнив позов повністю, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 992,40 грн, який був сплачений при зверненні до суду.
Керуючись ст. 268 ЦПК України,-
Позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: приватний нотаріус Луцького міського округу Рачкова Тетяна Олександрівна, про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини - задовольнити.
Встановити, що ОСОБА_5 на час відкриття спадщини постійно проживала зі спадкодавцем ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_2 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 судовий збір у розмірі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) грн. 40 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення виготовлений та підписаний 31 серпня 2023 року.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області В.В. Черняк