31 серпня 2023 року
м. Київ
справа №580/3737/22
адміністративне провадження № К/990/29003/23
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Жука А.В.,
суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.,
перевіривши касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1
на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2023 року
та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2023 року
у справі №580/3737/22
за позовом ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1
про визнання протиправним та скасування наказу в частині та зобов'язання вчинити дії,
У серпні 2022 року ОСОБА_2 (далі - Позивач, ОСОБА_2 ) звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - Відповідач, в/ч НОМЕР_1 ) про:
1) визнання протиправним та скасування наказу командира військової частини НОМЕР_1 №206 від 26.07.2022 в частині:
- виплатити ОСОБА_1 щомісячну додаткову грошову винагороду на період дії воєнного стану, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького стану, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» та внесеними змінами постановою Кабінету Міністрів України від 07 березня 2022 року №217, в розмірі 30000 гривень із розрахунку на місяць, пропорційно участі у таких діях та заходах у травні місяці з «20» по « 31» травня 2022 року;
- виплатити ОСОБА_1 щомісячну додаткову грошову винагороду на період дії воєнного стану, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького стану, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» та внесеними змінами постановою Кабінету Міністрів України від 07 березня 2022 року №217, в розмірі 30000 гривень із розрахунку на місяць, пропорційно участі у таких діях та заходах у червні місяці з «01» по « 14» та з « 28» по « 30» червня 2022 року;
2) зобов'язання військової частини НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) винести наказ про виплату ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) щомісячної додаткової грошової винагороди на період дії воєнного стану, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького стану, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» та внесеними змінами постановою Кабінету Міністрів України від 07 березня 2022 року №217, в розмірі 100000 гривень із розрахунку на місяць у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини та перебуванням на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я 17.05.2022; з 20.05 по 14.06.2022; з 28.06 по 01.07.2022, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2023 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2023 року, позов задоволено повністю.
22 серпня 2023 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Військової частини НОМЕР_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2023 року у справі №580/3737/22.
Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження, Верховний Суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз указаних положень дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Згідно з пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Разом з цим, за змістом пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень слідує, що ОСОБА_2 проходила службу на посаді, яка не відноситься до посад, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища та спірні правовідносини у цій справі склались з приводу проходження позивачем публічної служби, а отже в розумінні частини 6 статті 12 КАС України є справою незначної складності.
Таким чином, в силу вимог пункту першого частини шостої статті 12 КАС України дана справа законом віднесена до справ незначної складності.
Враховуючи, що дана справа є справою незначної складності, для можливості відкриття касаційного провадження процесуальним законом передбачено необхідність обґрунтувати наявність підстав для розгляду цієї касаційної скарги про наявність одного з випадків, визначених підпунктами «а-г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України та обґрунтувати посилання на конкретний підпункт.
Оскаржуючи судові рішення, прийняті у справі незначної складності, відповідачем не наведено обґрунтованих посилань на існування виняткових обставин, передбачених підпунктами «а»-«г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, за яких оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають перегляду в касаційному порядку, що є передумовою для перевірки вмотивованості підстав, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.
Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що за поданою касаційною скаргою оскаржуються судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Разом з тим, Суд також враховує позицію висловлену Європейським Судом з прав людини в ухвалі від 9 жовтня 2018 року щодо неприйнятності у справі "Азюковська проти України" (Azyukovska v. Ukraine, заява №26293/18). Суд визнав, що заява є неприйнятною ratione materiae у сенсі п. 3 (а) ст. 35 Конвенції і має бути відхилена відповідно до п. 4 цієї статті. ЄСПЛ зазначив, що застосування критерію малозначності справи в цій справі було передбачуваним, справу розглянули суди двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявниця не продемонструвала наявності інших виключних обставин, які за положеннями Кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи. В ухвалі також ідеться, що в контексті аналізу застосування критерію ratione valoris щодо доступу до вищих судових інстанцій ЄСПЛ також брав до уваги наявність або відсутність питання щодо справедливості провадження, яке здійснювалося судами нижчих інстанцій. Однак у цій справі тією мірою, в якій заявниця ставила питання щодо справедливості провадження в судах першої і другої інстанцій, ЄСПЛ не визнав, що мали місце порушення процесуальних гарантій пункту 1 статті 6 Конвенції.
На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 328, 333 КАС України, Суд -
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2023 року у справі №580/3737/22.
2. Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
СуддіА.В. Жук Н.М. Мартинюк Ж.М. Мельник-Томенко