31 серпня 2023 р. Справа № 440/5904/23
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Русанової В.Б.,
Суддів: Перцової Т.С. , Жигилія С.П. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 31.05.2023, головуючий суддя І інстанції: А.О. Чеснокова, по справі № 440/5904/23
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
10.05.2023 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, в якому просив:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу у виплаті з 01 липня 2021 року щомісячної доплати до основного розміру пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів України "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" від 14 липня 2021 року № 713 у розмірі 2000 грн;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу з 01 липня 2021 року щомісячну доплату до основної пенсії, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб", у розмірі 2000 грн.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 15.05.2023 року позов залишено без руху з підстав його невідповідності вимогам ст. ст. 160, 161, 172 КАС України, а саме: не надання доказів направлення на адресу відповідача листом з описом вкладення копії позовної заяви із додатками; позовні вимоги, які охоплюють період, що передує шестимісячному строку звернення до суду з цим позовом, заявлені з пропуском строку, встановленого ч. 2 ст. 122 КАС України за відсутності заяви позивача про поновлення цього строку, запропоновано позивачу протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали усунути недоліки шляхом надання до Полтавського окружного адміністративного суду заяви про поновлення строку звернення до суду з цим позовом та доказів, які свідчать про поважність причин пропуску цього строку в частині позовних вимог, що охоплюють період з 01.07.2021 року по 10.11.2022 року, а також доказів направлення на адресу відповідача листом з описом вкладення копії позовної заяви з додатками.
26.05.2023 представником позивача, через систему " Електронний суд" подано до суду заяву про усунення недоліків в якій просить поновити строк звернення до суду .
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 31.05.2023 на підставі п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позов повернуто заявнику.
Позивач, не погодившись з ухвалою суду, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просив її скасувати та ухвалити нову, якою прийняти до розгляду позовну заяву.
Зазначає, що повернення позовної заяви виключно з підстав не надання доказів надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів, за умови наявності у суду обов'язку та можливості направити копію позову та доданих документів відповідачу у разі відкриття провадження у справі, тим більш за умови реєстрації відповідача у системі «Електронний суд» та надання позивачем квитанції про доставку позовної заяви з документами до зареєстрованого Електронного кабінету користувача ЄСІТС представляє собою по суті надмірний формалізм у тлумаченні національного процесуального законодавства, чим невиправдано обмежується доступ позивача до правосуддя.
Вказав, що не проведення виплати належної суми пенсії відбулося з вини держави в особі її компетентних органів, а тому виплата недоплаченої суми пенсії має проводитися без обмеження будь-яким строком.
Відповідач не подав відзив на апеляційну скаргу.
Відповідно до ч. 2 ст. 312 КАС України апеляційна скарга розглянута судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду першої інстанції, матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Згідно ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Право на судовий захист реалізується особою шляхом подання позовної заяви до суду, форма та зміст якої визначаються ст. 160 КАС України.
Пунктами 3, 5, 6 частини першої статті 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161, 172 Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За приписами ч. 1 ст 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до ч. 6 ст. 121 КАС України про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.
Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Приймаючи ухвалу про повернення позовної заяви, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не виконано вимоги ухвали суду про залишення позову без руху, не надано доказів направлення на адресу інших учасників справи листом з описом вкладення копії позовної заяви.
Колегія суддів вважає такі висновки суду передчасними з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що позивач 10.05.2023 , через систему " Електронний Суд" подав адміністративний позов з вимогами оскарження бездіяльності ГУ ПФУ в Полтавській області щодо не виплати з 01.07.2021 щомісячної доплати до пенсії в розмірі 2 000, 00 грн. та зобов'язання здійснити такі виплати.
Позовна заява залишена ухвалою суду першої інстанції від 15.05.2023 без руху з підстав не надання доказів надіслання копії позову іншим учасникам справи, а також не подання позивачем заяви про поновлення строку щодо вимог, які заявлені поза межами 6 місячного строку, встановленого ст.122 КАС України.
Ухвала суду направлена в день її винесення на адресу представника позивача та отримана ним 15.05.2023 в 13.00, згідно довідки про доставку електронного листа (а.с.10).
26.05.2023 представником позивача , через систему "Електронний Суд" подано заяву про усунення недоліків в якій міститься вимога про поновлення строку на апеляційне оскарження.(а.с.11-12).
Повертаючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що в строк визначений судом, а саме до 25.05.2023 представником позивача вимоги ухвали суду про залишення позову не виконані, а саме не надано доказів направлення копії позову іншим учасникам справи.
Отже, за змістом оскаржуваної ухвали суду вбачається, що судом не взято до уваги заяву позивача від 26.05.2023 про усунення недоліків та поновлення строку звернення до суду.
Поряд із цим, суд першої інстанції, зробивши висновки про не усунення недоліків позовної заяви, вдався також до вирішення питання поважності причин пропуску строку на звернення з позовом.
Отже, фактично суд першої інстанції дійшов до суперечливих висновків, зазначивши, що заява позивачем не подана в строк та одночасно вдався до оцінки доводів викладених в ній.
При цьому, суд першої інстанції, повертаючи позов через невиконання у встановлений судом строк вимоги ухвали суду від 15.05.2023 про без руху проявив надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства, оскільки не врахував фактичне виконання апелянтом вимог ухвали до ухвалення судом першої інстанції 31.05.2023 спірної ухвали та короткостроковий період часу пропуску позивачем строку на усунення недоліків (1 день).
Верховний Суд, зокрема, у постанові від 13.04.2023 у справі № 440/4089/21, зазначав, що при застосуванні процесуальних норм потрібно уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, установлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Конституція України, як Закон прямої дії, має найвищу юридичну силу, а офіційне тлумачення конституційних положень здійснюється Конституційним Судом України, який у низці своїх рішень висловив правову позицію щодо права доступу до правосуддя, згідно з якою кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку; суд не може відмовити у правосудді, якщо особа вважає, що її права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод; відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке, згідно зі статтею 64 Конституції України, не може бути обмежене (пункти 1, 2 резолютивної частини Рішення від 25 грудня 1997 року № 9-зп, абзац 7 пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11 - рп/2012).
Колегія суддів також зауважує, що перевірка дотримання строку звернення до суду з позовною заявою передує вирішенню питання дотримання вимог до позовної заяви.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до ч.2 ст.241 КАС України процедурні питання, пов'язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.
Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції, надаючи оцінку доводам заяви про поновлення строку, мав прийняти процесуальне рішення, передбачене ст.123 КАС України, проте таких дій не вчинив.
З урахуванням встановлення порушення судом першої інстанції норм процесуального законодавства при постановленні ухвали від 31.05.2023, колегія суддів не надає оцінки, як висновкам суду першої інстанції щодо наявності недоліків позовної заяви, так і поважності причин пропуску строку звернення до суду, а також доводам апеляційної скарги в цій частині, позаяк судом першої інстанції не вирішено питання своєчасності звернення до суду, тому наслідки невідповідності заяви вимогам КАС України застосовані передчасно.
Вимоги апеляційної скарги щодо прийняття апеляційним судом ухвали про прийняття позову до розгляду не підлягають задоволенню, оскільки такі повноваження у апеляційного суду відсутнні.
Відповідно до пунктів 1, 4 ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Таким чином, колегія суддів вважає передчасним висновок суду першої інстанції про наявність підстав для повернення позову, у зв'язку з чим ухвала суду на підставі ст.320 КАС України підлягає скасуванню, з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 320, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 31.05.2023 по справі № 440/5904/23 - скасувати.
Адміністративну справу 440/5904/23 направити до Полтавського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя В.Б. Русанова
Судді Т.С. Перцова С.П. Жигилій