31 серпня 2023 р. Справа № 440/3567/23
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Кононенко З.О.,
Суддів: Калиновського В.А. , Мінаєвої О.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 11.04.2023, головуючий суддя І інстанції: Г.В. Костенко, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 11.04.23 по справі № 440/3567/23
за позовом ОСОБА_1
до Департаменту освіти Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області , Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області
про визнання дій та рішення протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди,
ОСОБА_1 звернулася через систему "Електронний суд" до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, Департаменту освіти Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області про:
- визнання протиправними та нечинними в повному обсязі рішення №1980 від 29.12.2022 та №1842 від 28.12.2021;
- визнати дії виконавчого комітету Кременчуцької міської ради в особі міського голови Малецького В.О. та директора Департаменту освіти Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області Москалика Г.Ф. протиправними та зобов'язати дотримуватись законодавства України в подальшому;
- стягнути з відповідача - міського голови Малецького В.О., очільника суб'єкта владних повноважень кошти на відшкодування моральної шкоди, заподіяної його діями в розмірі 30000,00 грн.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 11.04.2023 року позовну заяву ОСОБА_1 до Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, Департаменту освіти Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області про визнання дій та рішення протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди повернуто позивачеві.
Не погоджуючись із судовим рішенням, в апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 11.04.2023 року про повернення позову та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначає, що суд не зміг всебічно з'ясувати всі обставини справи, бо з'ясувати все можливо виключно в процесі розгляду судової справи, що відбувається тільки після відкриття провадження (не встановлено ані факту законності та правомірності дій відповідачів, ані факту протиправності та протизаконності, бо відповідачі навіть не мали змоги надати відзив на позов (із доказами законності та правомірності своїх дій, за наявності), чим, при ухваленні рішення суду першої інстанції, недотримано вимоги ст.244 КАС України, що, надалі, призвело до недотримання ст.242 та ч.1 ст.243 КАС України.
Позивач звертає увагу, що на виконання ухвали від 03.03.2023 року, нею 03.03.2023 була подана заява про усунення недоліків за допомогою модулю ЄСІТС “Електронний Суд” із аргументацією та додатками - зразками оскаржуваних рішень, розміщених на офіційному сайті Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області.
Крім того, позивачем в заяві про усунення недоліків наведені підстави для визначення відповідачем саме Міської ради та надані пояснення з приводу надання належним чином завіреної копії паспорту на підтвердження повноважень щодо підписання позовної заяви.
Однак, на думку позивача, суд першої інстанції не врахув наведену аргументацію.
Відповідач, Департамент освіти Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області надав до Другого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому зазначає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про невірно визначений склад учасників судового процесу, оскільки одним з відповідачів визначено Кременчуцьку міську раду Кременчуцького району Полтавської області, а в резолютивній частині позовної заяви скасовується рішення Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області.
Також відповідачем у відзиві на апеляційну скаргу зазначено, що відсутність оригіналу або копії оскаржуваного рішення та ненадання документів, що посвідчують особу є недоліком позовної заяви.
Таким чином, відповідач, просить суд апеляційної інстанції залишити без задоволення апеляційну скаргу позивача, а ухвалу суду першої інстанції про повернення позову без змін.
На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Згідно з ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2023 року позовну заяву залишено без руху. Позивачу надано строк для усунення недоліків протягом семи днів з дня вручення, шляхом надання до суду: позовної заяви з відкоригованими позовними вимогами із зазначенням належного складу учасників справи; належним чином завірену копію паспорту на підтвердження повноважень щодо підписання позовної заяви; копії оскаржуваних рішень №1980 від 29.12.2022 та №1842 від 28.12.2021 або, у разі відсутності у позивача, - клопотання про її витребування.
Копію ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2023 року надіслано в електронний кабінет позивача 03 квітня 2023 року, що підтверджується відповідною довідкою.
04 квітня 2023 року через систему "Електронний суд" до Полтавського окружного адміністративного суду надійшла заява про усунення недоліків.
Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що заява позивача про усунення недоліків в повній мірі не усуває недоліки позовної заяви, які зазначені в ухвалі Полтавського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2023 року, суддя дійшов висновку про повернення позовної заяви позивачу.
Колегія суддів вважає такі висновки суду першої інстанції помилковими з огляду на наступне.
Процесуальне законодавство встановлює вимоги до змісту позовної заяви. Такі вимоги визначені статтею 160 КАС України.
Так, згідно приписів цієї норми, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
В позовній заяві зазначаються:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти;
3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень;
4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;
10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб'єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт;
11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у п. 2 ч. 5 цієї статті стосовно представника.
У разі пред'явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.
У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.
Зміст наведених норм дає підстави дійти висновку, що залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання. Недоліки можуть стосуватися як позовної заяви (змісту та форми), так і порядку подання. При цьому, оцінка позовної заяви та констатація недоліків у ній є суб'єктивною.
Водночас, беручи до уваги завдання суду забезпечити розгляд і вирішення справи в розумний строк, суд може не залишати позовну заяву без руху, якщо недоліки є неістотними, і можуть бути усунуті в процесі підготовки справи до судового розгляду.
Відповідно до статей 1 та 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначено, що «надмірний формалізм» може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду скарг заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (див. рішення у справах «Zubac v. Croatia», «Beles and Others v. the Czech Republic», №47273/99, пп. 50-51 та 69, та «Walchli v. France», №35787/03, п. 29).
При цьому, ЄСПЛ провів лінію між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Натомість надмірний формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя.
У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке відповідно до практики ЄСПЛ включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати «вирішення» спору судом (рішення у справі «Kutic v. Croatia», заява №48778/99, пункт 25).
Рішеннями ЄСПЛ визначено, що право на доступ до суду має «застосовуватися на практиці і бути ефективним». Для того щоб право на доступ було ефективним, особа «повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує її права» (рішення у справах «Bellet v. France» та «Nunes Dias v. Portugal»).
Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) може позбавити заявників права звертатися до суду (рішення ЄСПЛ у справі «Perez de Rada Cavanilles v. Spain»).
Колегія зазначає, що якщо особа наводить аргументи, які свідчать про помилковість висновків суду, з якими пов'язувалося залишення позовної заяви без руху, суд повинен зважати на них і у разі обґрунтованості цих заперечень, виходити з того, що недолік відсутній, а тому усувати його не потрібно.
Натомість проаналізувавши підстави для залишення позовної заяви без руху, та як наслідок її повернення, предмет та підстави позову, а також доводи апелянта, колегія суддів вважає, що такі недоліки можуть бути усунуті в процесі підготовки справи до судового розгляду, оцінені при вирішені справи по суті.
Недоліків, які перешкоджають розгляду справи по суті, і не можуть бути усунені в процесі підготовки справи до судового розгляду, судом першої інстанції не наведено.
Із врахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції помилково зробив висновок про наявність підстав для повернення позовної заяви ОСОБА_1 , оскільки на виконання вимог ухвали без руху позивачем наведені підстави щодо кожного із зазначеного недоліку виявлено судом першої інстанції.
Як наслідок, колегія суддів прийшла до висновку про наявність підстав для задоволення вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ст.320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали порушені норми процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, що відповідно до ст. 320 КАС України, є підставою для скасування ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 11.04.2023 з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 11.04.2023 по справі № 440/3567/23 - скасувати.
Адміністративну справу № 440/3567/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту освіти Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області про визнання дій та рішення протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди направити до суду першої інстанції для продовження розгляду .
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя (підпис)З.О. Кононенко
Судді(підпис) (підпис) В.А. Калиновський О.М. Мінаєва