30 серпня 2023 року № 640/15273/22
Суддя Київського окружного адміністративного суду Леонтович А.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві
визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії,
I. Зміст позовних вимог
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, у якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 із заробітної плати у розмірі 736,22 крб за період роботи у зоні відчуження з 01.09.1986 по 11.09.1986 на підставі довідки про заробітну плату №3837-01/2022-1 від 08.02.2022, з урахуванням пільг по обчисленню середнього заробітку відповідно до статті 57 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", починаючи з 22.06.2022;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві перерахувати пенсію ОСОБА_1 із заробітної плати у розмірі 736,22 крб за період роботи у зоні відчуження з 01.09.1986 по 11.09.1986 на підставі довідки про заробітну плату №3837-01/2022-1 від 08.02.2022, з урахуванням пільг по обчисленню середнього заробітку відповідно до статті 57 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", починаючи з 22.06.2022;
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови здійснити обчислення та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 із її збільшенням на 20% заробітку за 20 років понаднормового стажу відповідно до частини 1 статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", частини 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-XII від 28.02.1991, починаючи з 22.06.2022;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити обчислення та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 із її збільшенням на 20% заробітку за 20 років понаднормового стажу відповідно до частини 1 статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", частини 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-XII від 28.02.1991, починаючи з 22.06.2022;
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до статті 40 Закону України №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2019, 2020 та 2021 роки, починаючи з 01.03.2022;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити обчислення та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 40 Закону України №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2019, 2020 та 2021 роки, починаючи з 01.03.2022.
II. Позиція позивача та заперечення відповідача
В обґрунтування позовних вимог позивач послався на протиправність пенсійного органу щодо відмови у здійсненні перерахунку виплати пенсії виходячи із заробітної плати 736,22 крб за роботу в зоні відчуження, згідно довідки про заробітну плату, обчисливши розмір пенсії відповідно до ч.1 ст.27 Закону №1058-IV, здійснивши обчислення та виплату пенсії за віком із її збільшенням на 1% заробітку за кожен рік роботи понад стаж 20 років, але не вище 75% заробітку, у відповідності до ч.1 ст.27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ч.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-XII від 28.02.1991 та провести перерахунок та виплату пенсії згідно із Законом України «Про внаслідок загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2019-2021 роки.
Відповідач проти задоволення позову заперечив з підстав, викладеному у відзиві, направленому на адресу суду.
III. Процесуальні дії у справі
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.09.2022 відкрито спрощене позовне провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд без повідомлення (виклику) учасників справи.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25.04.2023 адміністративну справу №640/15273/22 прийнято до провадження.
Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Згідно з частиною 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання; якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів.
З огляду на завершення 30-ти денного терміну для подання заяв по суті справи, суд вважає можливим розглянути та вирішити справу по суті за наявними у ній матеріалами.
IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини
ОСОБА_1 є пенсіонером, перебуває на обліку в Головному управлінню Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
01.04.2022 позивача було переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України №1058-IV.
Листом Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 06.09.2022 №2600-0202-8/111174 повідомило про те, що для розрахунку пенсії за віком застосовано показник середньої заробітної плати в розмірі 6186,32 грн. Більше того, враховувати при обчисленні розміру пенсії показник середньої заробітної плати за 2019 - 2021 роки відсутні підстави.
22.06.2022 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою в якій просив: провести перерахунок та виплату пенсії позивачу із заробітної плати 736,22 крб за роботу в зоні відчуження, згідно довідки про заробітну плату №3837-01/2022-1 від 08.02.2022, обчисливши розмір пенсії відповідно до ч.1 ст.27 Закону №1058-IV; здійснити обчислення та виплату пенсії за віком із її збільшенням на 1% заробітку за кожен рік роботи понад стаж 20 років, але не вище 75% заробітку, у відповідності до ч.1 ст.27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ч.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-XII від 28.02.1991; провести перерахунок та виплату пенсії згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2019-2021 роки, починаючи з 01.03.2022.
Листом Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 27.07.2022 №2600-0309-8/89117 повідомило, що для врахування заробітної плати за роботу в зоні відчуження 736,22 крб, за період із пенсійне 01.09.1986 по 11.09.1986, відсутні законні підстави. Крім того, у листі пенсійним орган зазначив, що здійснює позивачу доплату за понаднормовий відповідно до абз.2 ч.1 ст.28 Закону №1058-IV.
Не погоджуючись з вказаними вище діями пенсійного органу щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії, вважаючи їх такими, що порушують права та інтереси, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
V. Норми права, які застосував суд
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 та 2 ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Положеннями ст.6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, визначення соціального захисту потерпілого населення встановлено Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-XII від 28.02.1991 (далі - Закон України №796-XII).
Відповідно до ч.3 ст.55 Закону України №796-XII встановлено, що призначення та виплата пенсій за віком особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, провадиться відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і цього Закону.
Статтею 57 Закону України №796-XII визначено, що обчислення середньомісячного заробітку провадиться відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон України №1058-IV).
У разі обчислення пенсії відповідно до ч.2 ст.27 Закону України №1058-IV за бажанням того, хто звернувся за пенсією, середньомісячний фактичний заробіток для обчислення пенсії може визначатися за будь-які 12 місяців підряд роботи на територіях радіоактивного забруднення.
Якщо особа, яка звернулася за пенсією, пропрацювала на територіях радіоактивного забруднення: мене 12 місяців, - середньомісячний заробіток визначається шляхом поділу загальної суми заробітку за календарні місяці роботи на кількість цих місяців; не менше 30 календарних днів у двох місяцях, - середньомісячний заробіток визначається за будь-які фактично відпрацьовані 30 календарних днів роботи; менше місяця, - середньомісячний заробіток визначається за цей календарний місяць з подаванням по заробітку на основній роботі.
Порядок обчислення середньомісячного заробітку для призначення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, призначеної відповідно до ст.54 цього Закону, визначається Кабінетом Міністрів України.
Особам, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році, а також в евакуації населення на добровільній безплатній основі і стали особами з інвалідністю внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджено відповідними документами, пенсія по інвалідності за їх бажанням обчислюється з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, що був встановлений на час їхнього перебування в зоні відчуження.
Статтею 27 Закону України №1058-IV встановлювалось, що розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп/Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях, Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до ст.40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до ст.25 цього Закону.
За бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно по раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.
При цьому частина розміру пенсії за віком, обчислена за раніше діючим законодавством, не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, визначених законом для відповідних категорій пенсіонерів, та не може бути нижчою, ніж розмір трудової пенсії за віком з урахуванням цільової грошової допомоги на прожиття, що діяли на день набрання чинності цим Законом.
Розмір пенсії за віком, обчислений за раніше діючим законодавством, підвищується з дня набрання чинності цим Законом до дня її призначення в порядку, передбаченому ч.1 та 2 ст.42 цього Закону.
Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31.12.2017, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10 740 гривень.
Згідно приписів ст.40 Закону України №1058-IV, для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 01.07.2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 01.07.2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж.
За вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсі, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абз.3 ч.1 ст.24 Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. Додатково за бажанням особи можуть бути виключені періоди строкової військової служби, навчання, догляду за особою з інвалідністю 1 групи або дитиною з інвалідністю віком до 16 років, за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за період з 01.07.2000 до 01.01.2005, а також періоди, коли особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до п.7, 8, 9 і 14 ст.11 цього Закону. У всіх випадках, крім випадку, передбаченого абзацом другим цієї частини, період, за який враховується заробітна плата, не може бути меншим, ніж 60 календарних місяців.
Для визначення розміру пенсії за віком відповідно до ч.2 ст.27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини.
Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 01.07.2000 враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 01.07.2000 - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
У разі подання застрахованою особою для обчислення розміру пенсії даних про заробітну плату (дохід) за період до 01.01.1992 при визначені коефіцієнта заробітної плати (доходу) середня заробітна плата за рік (квартал) у відповідному періоді вважається щомісячною середньою заробітною платою (доходом) в України, з якої сплачено страхові внески, відповідного року (кварталу).
VI. Оцінка суду
З аналізу наведених положень законодавства випливає наявність у застрахованої особи права обирати умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, які встановлено загальним Законом №1058-IV або спеціальним, тобто Законом №796-XII.
Відтак, з огляду на викладене вище, суд приходить до висновку, що обрахунок коефіцієнта заробітної плати для обчислення пенсії позивача з урахуванням пільг по обчисленню середнього заробітку відповідно до ст.57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має бути наступним.
Відповідно до обставин справи, заробітна плата позивача в вересні 1986 року становила 736,22 крб. Страховий стаж позивача на день звернення із заявою про перерахунок пенсії становить 40 років і 1 місяць і 05 днів. Середня місячна заробітна плата позивача в вересні 1986 року складала 736,22 крб.
Вказані вище обставини відповідачем не заперечувались.
Показник середньомісячної заробітної плати робітників та службовців, зайнятих у галузях національної економіки, за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати у 1986 році становив 179 крб.
Отже, індивідуальний коефіцієнт заробітної плати позивача складає Кз = 736,22/179 = 4,11296.
Відповідно до вказаних даних розраховується і пенсія.
Таким чином, у позивача, як учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, категорія 2, наявне право обирати умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, які встановлено загальним Законом України №1058-IV або спеціальним Законом України №796-XII.
Пунктом 2.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України «Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону: України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №22-1 від 25.11.2005, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846, встановлено, що довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами. У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровко виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми. Установлення заробітку для обчислення пенсії на підставі показань свідків не допускається. Виписка зі штатного розпису про посадовий оклад, профспілкові квитки, квитки партій та рухів, громадських об'єднань не є документами, що засвідчують фактичний заробіток для обчислення розміру пенсії.
Суд звертає увагу, що довідка про заробітну плату №3837-01/2022-1 від 08.02.2022, видана Галузевим державним архівом Міністерства оборони на підставі особового рахунку позивача за 1986 рік. Вказана довідка та її складові пенсійним органом не оскаржувались.
Відтак, з огляду на викладене вище суд приходить до висновку, що відмова відповідача у проведенні перерахунку пенсії позивачу із заробітної плати за період роботи в зоні відчуження є протиправною, що дає підстави суду для висновку про наявність підстав для належного, об'єктивного захисту прав позивача для зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести перерахунок та виплату пенсії позивача із заробітної плати за період роботи в зоні відчуження з 01.09.1986 по 11.09.1986 згідно довідки про заробітну плату №3837-01/2022-1 від 08.02.2022, відповідно до ч.1 ст.27 Закону України №1058-IV, починаючи з 22.06.2022 (дати подачі заяви про перерахунок пенсії).
Щодо перерахунку та виплати пенсії із збільшенням пенсії на один відсоток заробітку за кожний повний рік стажу роботи понад встановлений мінімальний стаж, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до листа Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 27.07.2022 №2600-0309-8/89117 вбачається, що пенсійний орган здійснює позивачу доплату за понаднормовий стаж відповідно до абз.2 ч.1 ст.28 Закону України №1058-IV.
В свою чергу суд звертає увагу, що відповідно до ст.15 Закону України «Про пенсійне забезпечення» вiд 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон України №1788-XII) умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом України №796-XII або їм надається право на одержання пенсій па підставах, передбачених цим Законом.
Згідно ч.2 ст.27 Закону України №1058-IV за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.
Відповідно ст. 57 Закону України №796-XII обчислення середньомісячного заробітку провадиться згідно з Законом України №1058-IV.
У разі обчислення пенсії відповідно до ч.2 ст.27 Закону України №1058-IV за бажанням того, хто звернувся за пенсією, середньомісячний фактичний заробіток для обчислення пенсії може визначатися за будь-які 12 місяців підряд роботи на територіях радіоактивного забруднення.
Якщо особа, яка звернулася за пенсією, пропрацювала на територіях радіоактивного забруднення не менше 30 календарних днів у двох місяцях, - середньомісячний заробіток визначається за будь-які фактично відпрацьовані 30 календарних днів роботи.
При цьому частина розміру пенсії за віком, обчислена за раніше діючим законодавством, не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, визначених законом для відповідних категорій пенсіонерів, та не може бути нижчого, ніж розмір трудової пенсії за віком з урахуванням цільової грошової допомоги на прожиття, що діяли на день набрання чинності цим Законом.
Розмір пенсії за віком, обчислений за раніше діючим законодавством, підвищується з дня набрання чинності цим Законом до дня й призначення в порядку, передбаченому ч.1 та 2 ст.42 цього Закону.
Отже, позивач має право на перерахунок пенсії з урахуванням середньомісячного фактичного заробітку на території радіоактивного забруднення.
Згідно ч.2 ст.56 Закону України №796-XII право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4 за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку.
Відповідно до абз.2 ч.1 ст.28 Закону України №1058-IV за кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1% розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш як на 1% мінімального розміру пенсії за віком, зазначеного в абзаці першому цієї частини.
Для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, ця розрахункова величина має пільговий характер і визначена в п.2 ст.56 Закону України №796-XII як сума заробітку за кожний рік роботи понад установлений цим пунктом стаж роботи.
Відповідно до ч.2 ст.56 Закону України №796-XII право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком №1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку.
Отже, на законодавчому рівні чітко визначено процедуру збільшення пенсії громадян віднесених до категорій 1, 2, 3, 4 Закону України №796-XII.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України у постанові від 07.07.2015 у справі №21-72715 та у постанові Верховного Суду від 06.02.2018 у справі №560/675/17.
Таким чином, суд приходить до висновку, що у відповідача наявні підстави для перерахунку (збільшення) пенсії позивача відповідно до ч.2 ст.56 Закону України №796-XII (шляхом розрахунку відповідно до ч.1 ст.27 Закону України №1058-IV) на 1 процент заробітку, який був розрахований при визначенні розміру пенсії, за 27 років понаднормового стажу позивача, починаючи з 22.06.2022.
Щодо здійснення перерахунку пенсії відповідно до ст.40 Закону України №1058-IV із застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2019, 2020 та 2021 роки.
З аналізу матеріалів справи судом встановлено, що 11.11.2007 позивачу було призначено пенсію за віком, зі зниженням пенсійного віку, передбаченого Закону України №796-XII, розмір якої обчислений відповідно до Закону України №1788-XII.
Згідно поданої заяви від 01.04.2022 позивача було переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України №1058-IV.
Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України №1058-IV за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно з приписами ч.2 ст.40 Закону України №1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:
Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики.
Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + K3 n);
К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Частиною 3 ст.45 Закону України №1058-IV встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду України.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в ч.1 ст.40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Частина 3 ст.45 Закону України №1058-IV вказує на порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом України №1058-IV.
Втім, суд зауважує, що у цій справі позивачу була призначена пенсія відповідно до Закону України №3723-XII, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії відповідно до Закону України №1058-IV позивач звернувся вперше.
Окрім того, Верховний Суд України у постанові від 29.11.2016 у справі №133/476/15-а висловив правову позицію стосовно того, що у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до одного Закону, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону України №1058-IV, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно з ч.3 ст.45 Закону України №1058-IV.
Отже, пенсія позивачу відповідно до Закону України №1058-IV має бути перерахована, виходячи з показника середньої заробітної плати по Україні за три останні роки, тобто за 2018-2020 роки, що передували року звернення (2021 рік) за призначенням пенсії за віком до територіального управління Пенсійного фонду України.
До аналогічних висновків дійшов також Верховний Суд: постанова від 02.04.2019 по справі №495/620/17, постанова від 10.04.2019 по справі №211/1898/17, постанова від 15.05.2019 по справі №504/503/17, постанова від 31.07.2019 у справі №720/208/17 та постанові від 18.08.2020 у справі №263/6611/17.
Вказані висновки щодо застосування норм права, також узгоджуються з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 31.10.2018 у справі №876/5312/17, а також з висновками Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 06.03.2018 року у справі №185/1474/17.
Щодо посилання Відповідача на постанову Кабінету Міністрів України від 22.02.2021 №127 «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році», то варто зазначити, що зазначена постанова регулює порядок перерахунку пенсії згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до ч.2 ст.42 Закону України №1058-IV, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 №124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» під час переведення з одного виду пенсії на інший в межах одного закону.
Водночас варто ще раз наголосити, що за призначенням пенсії відповідно до Закону України №1058-IV позивач звернувся вперше, відтак, призначення пенсії за віком відбулося вперше. Тому положення постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.2021 №127 «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році» та ч.3 ст.45 Закону України №1058-IV на позивача не розповсюджуються.
Таким чином, дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови у перерахунку та виплаті пенсії позивачу за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2019, 2020 та 2021 роки при призначенні пенсії Позивачу згідно із Законом України №1058-IV мають протиправний характер. А тому пенсія Позивачу має бути перерахована та виплачуватись виходячи з показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за три останні роки, тобто за 2019, 2020 та 2021 роки, що передували року (2021 рік) призначенням пенсії за віком відповідно до Закону України №1058-IV.
Виходячи викладеного вище, суд приходить до висновку, що порушене право позивача підлягає захисту та має бути відновлене з моменту такого порушення (дати призначення пенсії позивачу за віком).
Крім того, суд звертає увагу, що у відповідності до встановленого до законодавства визначення пенсія - це власність особи, а не допомога від держави і Відповідач, не виплачуючи пенсію в повному обсязі, фактично позбавив позивача його власності у вигляді частини пенсійних виплат.
За нормами ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Наведене свідчить про обгрунтованість позовних вимог.
VII. Висновок суду
Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).
Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду доказів на підтвердження правомірності своїх дій.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову.
VIII. Розподіл судових витрат
Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Згідно ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивач під час звернення з даним позовом до суду позивач судовий збір не сплачував, оскільки є звільненим від сплати судового збору. Таким чином, судовий збір за рахунок відповідача на користь позивача відшкодуванню не підлягає.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 із заробітної плати у розмірі 736,22 крб за період роботи у зоні відчуження з 01.09.1986 по 11.09.1986 на підставі довідки про заробітну плату №3837-01/2022-1 від 08.02.2022, з урахуванням пільг по обчисленню середнього заробітку відповідно до статті 57 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", починаючи з 22.06.2022.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ: 42098368, місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16) перерахувати пенсію ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) із заробітної плати у розмірі 736,22 крб за період роботи у зоні відчуження з 01.09.1986 по 11.09.1986 на підставі довідки про заробітну плату №3837-01/2022-1 від 08.02.2022, з урахуванням пільг по обчисленню середнього заробітку відповідно до статті 57 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", починаючи з 22.06.2022;
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови здійснити обчислення та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 із її збільшенням на 20% заробітку за 20 років понаднормового стажу відповідно до частини 1 статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", частини 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-XII від 28.02.1991, починаючи з 22.06.2022.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ: 42098368, місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16) здійснити обчислення та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) із її збільшенням на 20% заробітку за 20 років понаднормового стажу відповідно до частини 1 статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", частини 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-XII від 28.02.1991, починаючи з 22.06.2022.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до статті 40 Закону України №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2019, 2020 та 2021 роки, починаючи з 01.03.2022.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ: 42098368, місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16) здійснити обчислення та виплату пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) відповідно до статті 40 Закону України №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2019, 2020 та 2021 роки, починаючи з 01.03.2022.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Леонтович А.М.
Дата виготовлення та підписання повного тексту рішення - 30.08.2023