про залишення позовної заяви без руху
30 серпня 2023 року м. Київ № 320/27854/23
Суддя Київського окружного адміністративного суду Щавінський В.Р., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в якому просить суд:
- визнати неправомірними дії Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у відмові актуалізувати дані ОСОБА_1 (ІНН - НОМЕР_1 ) за договором банківського вкладу в національній валюті «Київська Русь» № 25170-62.3 від 19.03.2015;
- зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб актуалізувати дані щодо ОСОБА_1 (ІНН - НОМЕР_1 ) та включити інформацію щодо ОСОБА_1 (ІНН - НОМЕР_1 ) до переліку вкладників Публічного акціонерного товариства «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гаранту ванн - вкладів фізичних осіб, за договором банківського вкладу в національній валют «Київська Русь» №25017-62.3 від 19.03.2015.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі за даним адміністративним позовом, суд зазначає таке.
Згідно з частиною другою статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Необхідно зазначити, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Суд звертає увагу на те, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Рішенням Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Верховний Суд у постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 зазначив, що під час вирішення питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатись.
Так, під поняттям "дізнався" необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушення її прав, свобод та інтересів.
Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 у справі № 340/1019/19).
З відкритих джерел інформації суддя встановив, що на підставі постанови Правління Національного банку України "Про віднесення ПАТ "Банк "Київська Русь" до категорії неплатоспроможних" від 19.03.2015 №190, виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк "Київська Русь" від 19.03.2015 №61, згідно з яким з 20.03.2015 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Банк "Київська Русь". Уповноваженою особою Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Банк " Київська Русь" призначено Волкова О.Ю. Тимчасову адміністрацію в ПАТ "Банк "Київська Русь" запроваджено строком на 3 місяці з 20.03.2015 до 19.06.2015. Рішенням виконавчої дирекції Фонду "Про продовження строків здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк "Київська Русь" від 15.06.2015 № 116 строк тимчасової адміністрації продовжено до 19.07.2015.
На офіційному сайті Фонду було опубліковано оголошення про те, що з 24.07.2015 Фонд розпочинає виплати коштів вкладникам ПАТ "Банк "Київська Русь" через установи банків-агентів Фонду, для отримання яких вкладникам Банку необхідно в строк до 03.09.2015 звернутися до установ банків-агентів Фонду залежно від місця реєстрації проживання за паспортом, вказаному вкладниками при укладанні договору банківського вкладу/рахунку.
З метою отримання коштів позивач звернулася до Уповноваженої особи Волкова О.Ю. із відповідними заявою від 13.08.2015, на яку отримала усну відповідь про нікчемність правочинів.
Також суд встановив, що у липні 2015 року до Окружного адміністративного суду міста Києва позивач звернулася до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві "Банк "Київська Русь" Волкова Олександра Юрійовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, в якому просили суд: визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в Публічному акціонерному товаристві "Банк "Київська Русь" Волкова Олександра Юрійовича при розгляді вимог щодо відшкодування коштів за вкладами позивачів у Публічному акціонерному товаристві "Банк "Київська Русь" та зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в Публічному акціонерному товаристві "Банк "Київська Русь" Волкова Олександра Юрійовича включити позивачів у загальний реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами у Публічному акціонерному товаристві "Банк "Київська Русь" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києві від 20.06.2017 у справі № 826/22323/15 у задоволенні позову відмовлено повністю.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2016 справі №826/22323/15 визнано протиправною та скасовано постанову Правління Національного банку України від 19.03.2015 №190 «Про віднесення ПАТ «Банк Київська Русі до категорії неплатоспроможних»; визнано протиправною та скасовано постанову Правління Національного банку України від 16.07.2015 № 460 «Про відкликання банківської ліцензії ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь», зобов'язано Національний банк України надати можливість ПАТ «Банк «Київська Русь» протягом розумного строку провести дії з фінансово оздоровлення банку після проведених заходів з його ліквідації.
Постановою Вищого адміністративного суду України від 08.06.2017 у справі №826/22323/15 постанову Київського апеляційного адміністративного суду 05.12.2016 змінено, рішення в частині зобов'язання Національного банку України надати можливість ПАТ «Банк «Київська Русь» протягом розумного строку провести дії з фінансові оздоровлення банку після проведених заходів з його ліквідації - скасовано та прийнято в і частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог в цій частині відмовлено, в реї постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2016 залишено змін.
При цьому суд звертає увагу, що стаття на офіційній Інтернет сторінці Фонду під назвою "Вкладники банків, ліквідація яких триває більше 5 років, мають актуалізувати свої дані у Фонді гарантування вкладів" датована 21.09.2021. Разом з цим, позивач лише 07.03.2023 звернувся до Фонду із заявою про актуалізацію свої даних.
З урахуванням зазначеного, суд вважає, що про порушення своїх прав позивач знав/міг знати ще з 2015 року. З аналізу матеріалів справи суд встановив, що позивач просить включити інформацію про позивача до переліку вкладників ПАТ "Банк "Київська Русь", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, однак до суду звернулася 10.08.2023.
Суд звертає увагу, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою у рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, не реалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
Відповідно до частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Також згідно з вимогами частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
З огляду на те, що позивач пропустила шестимісячний строк звернення до суду та не подала обґрунтованого клопотання про його поновлення, суд вважає, що позовну заяву необхідно залишити без руху.
Позивачу в порядку усунення вказаного недоліку позовної заяви необхідно надати суду докази, які підтверджують звернення до суду з даною позовною заявою в межах строку, встановленого КАС України, або надати обґрунтоване клопотання про поновлення строку звернення до суду з цим позовом із доказами на підтвердження поважності причин пропуску позивачем строку звернення до суду.
Суд наголошує, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, що є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Відповідно до частини п'ятої статті 160 КАС України у позовній заяві зокрема зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Згідно з частиною шостою статті 160 КАС України якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п'ятої цієї статті стосовно представника.
У позовній заяві позивачем не зазначено індекс позивача та реєстраційний номер облікової картки платника податків. У зв'язку з чим позивачу варто уточнити такі відомості.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Вказані недоліки повинні бути усунуті у десятиденний строк з дня отримання позивачем копії даної ухвали шляхом подання до суду:
- належним чином оформленої позовної заяви відповідно до вимог ст. 160 КАС України та її копій відповідно до кількості учасників справи та для суду, із зазначенням поштового індексу позивача;
- заяви про поновлення пропущеного строку на звернення до суду з даним позовом та доказів поважності причин пропуску такого строку.
При цьому необхідно зазначити, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням у доступі до правосуддя. Так, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, сформульовану, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 р. у справі "Пелевін проти України" (п. 27), від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України" (п. 31) зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Керуючись статтями 15, 80, 160, 161, 169, 171, 243, 248 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, - залишити без руху.
Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати (вручити) позивачеві (його представнику), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Щавінський В.Р.