79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
21.08.2023 Справа № 914/1788/23
місто Львів
За позовом: Приватного акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС», м. Київ
до відповідача: Приватного акціонерного товариства - акціонерна страхова компанія «Скарбниця», м. Львів
про стягнення 24480,05 грн
Суддя Олена ЩИГЕЛЬСЬКА
Заяв про відвід судді не надходило. У відповідності до ст.222 ГПК України, фіксування судового процесу за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку vkz.court.gov.ua. не здійснювалося.
1. ІСТОРІЯ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ
1.1. Приватне акціонерне товариство «Страхова Група «ТАС» (надалі - позивач, АТ «СГ «ТАС») звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Приватного акціонерного товариства - акціонерна страхова компанія «Скарбниця» (надалі - відповідач, ПРАТ АСК «СКАРБНИЦЯ») про стягнення коштів в порядку суброгації в розмірі 24 480,05 грн, з яких 16 496,44 грн сума основного боргу, 4 787,37 грн індекс інфляції, 629,12 грн 3% річних та 2 567,12 грн пеня.
1.2. Ухвалою суду від 08.06.2023 року, позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судових засідань та повідомлення (виклику) сторін.
1.3. Заперечень від сторін проти розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження у встановлений чинним процесуальним законом строк не надходило.
1.4. Сторони належним чином повідомлені про відкриття провадження у справі.
1.5. Суд звертає увагу, що ухвала суду надсилались позивачу на електронну пошту зазначену ним у позовній заяві, а відповідачу за місцезнаходженням відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
1.6. Поштова кореспонденція надіслана відповідачу була ним отримана - 16.06.2023 року, що підтверджується відстеженням поштового відправлення на сайті АТ «Укрпошта» (трек-номер відправлення 7901414906446).
1.7. Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
1.8. Відповідно до ч. 2 ст. 252 ГПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
1.9. Судом встановлено, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з'ясування обставин справи і прийняття судового рішення, відповідно до ст. 13 ГПК України, сторонам створювались необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
2. АРГУМЕНТИ СТОРІН
2.1. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує, що АТ «СГ «ТАС» на підставі Договору добровільного страхування наземного транспорту №FО-00937583 від 15.03.2021, внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди, сплачено суму страхового відшкодування в сумі 16496,44 грн, а тому до позивача, відповідно до положень ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 Цивільного кодексу України, перейшло право вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки, цивільна відповідальність власника/водія транспортного засобу з вини водія якого трапилось ДТП, була застрахована відповідачем - ПРАТ АСК «СКАРБНИЦЯ» позивачем заявлено до відповідача позов про стягнення 16496,44 грн.
2.2. Крім суми основного боргу позивачем нараховано та заявлено до стягнення 4787,37 грн індексу інфляції, 629,12 грн 3% річних та 2567,12 грн пені.
2.3. Відповідач заперечень та/або відзиву на позовну заяву не подав.
3. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
3.1. 15.03.2021 між АТ «СГ «ТАС» (позивач по справі, страховик за договором) та ОСОБА_1 (страхувальник за договором) було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту №FO-00937583.
3.2. Згідно з договором страхування у позивача був застрахований автомобіль Honda HR-V, держ. номер НОМЕР_1 . Строк дії договору страхування визначений з 00 год. 00 хв. 15.03.2021 до 23 год. 59 хв. 15.03.2022 року.
3.3. 22.09.2021 року у м. Львові на вулиці Любінська, 50, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Opel Vectra, держ. номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 та автомобіля Honda, держ. номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 .
3.4. Наведене підтверджується наявною в матеріалах справи Відповіддю від НПУ № 3021266565479974
3.5. Згідно постанови Франківського районного суду міста Львова від 09.11.2021 у справі № 465/7842/21 дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення ОСОБА_2 вимог п. 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальністьст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Зазначеною постановою ОСОБА_2 визнано винним за ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят гривень) грн. в дохід держави.
3.6. Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено транспортний засіб Honda, держ. номер НОМЕР_1 , застрахований позивачем - АТ «СГ «ТАС»
3.7. Вартість матеріалів та робіт, необхідних для проведення відновлювального ремонту автомобіля визначені згідно Рахунку №М000010833, Рахунку № М000010832 від 29.09.2021 р., Наряду-замовлення №0000035470 від 15.11.2021 р. ТОВ «Арія Моторс».
3.8. За страховим випадком (ДТП) згідно складеного страхового акту №27583/51/921 від 01.10.2021, страхового акту №27762/51/921 від 04.10.2021 по договору страхування було визначено суму страхового відшкодування в розмірі 16496,44 грн. виплата якого підтверджується позивачем наявним в матеріалах справи платіжними дорученнями №216885 від 04.10.2021 та № 217146 від 05.10.2021 року.
3.9. Цивільна відповідальність ОСОБА_2 , як водія автомобіля Opel Vectra, держ. номер НОМЕР_2 на момент ДТП була застрахована відповідачем - ПРАТ АСК «СКАРБНИЦЯ» за полісом ОСЦПВ №АР/001225101, що підтверджується витягом з Централізованої бази даних МТСБУ. Згідно вказаного полісу розмір франшизи становить 00,00 грн, ліміт відповідальності за шкоду завдану майну - 130 000,00 грн.
3.10. 03.11.2021 позивач звертався до відповідача з Заявою про виплату страхового відшкодування вих. номер 04950/9221, якою керуючись ст. 27 ЗУ «Про страхування» та ст. ст. 993, 1187 ЦК України, ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» просив здійснити відшкодування шкоди у розмірі 16496,44 гривень.
3.11. З долученої до матеріалів справи копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу встановлено, що заяву отримано відповідачем - 08.11.2021 року.
3.12. Відповіді на вказану заяву чи доказів сплати страхового відшкодування матеріали справи не містять.
4. ОЦІНКА СУДУ
4.1. Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
4.2. Частиною 2 ст. 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
4.3. За чинним законодавством України окрім особи, винної у завданні шкоди, потерпілий у ДТП має також право одержати майнове відшкодування або за рахунок страхової організації, якою застраховане його майно, за правилами і в порядку, встановленому ЦК України та ЗУ «Про страхування», або за рахунок страховика, яким застраховано відповідальність особи, що володіє транспортним засобом, водія якого визнано винним у ДТП, за правилами та у порядку, встановленому ЦК України та ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
4.4. Право потерпілого обрати той чи інший спосіб захисту чинним законодавством не обмежене. В цьому випадку особа якій завдано шкоди звернулася за відшкодуванням майнової шкоди до позивача, який застрахував його майно (автомобіль).
4.5. Як встановлено вище, позивачем як страховиком на підставі Договору добровільного страхування наземного транспорту №FO-00937583 було застраховано автомобіль Honda HR-V, держ. номер НОМЕР_1 та у зв'язку з настанням страхової події виплачено потерпілому суму страхового відшкодування в розмірі 16496,44 грн.
4.6. Статтею 27 ЗУ «Про страхування» та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
4.7. Відповідно до Правової позиції ВС викладеної у Постанові від 22.10.2020 р. у справі № 910/18279/19 суброгація (від лат. "subrogare" - заміщення, обрання взамін) є одним із видів відступлення права, який полягає в тому, що до нового кредитора, який реально виконав зобов'язання у вигляді сплати грошей, переходить право вимагати відповідного відшкодування від особи, відповідальної за завдану шкоду.
4.8. Згідно зі статтями 993 ЦК України та 27 ЗУ «Про страхування» до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов'язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов'язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому в деліктному зобов'язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією (пункт 70 постанови ВП ВС від 04.07.2018 у справі N 755/18006/15-ц).
4.9. Під час суброгації нового зобов'язання з відшкодування збитків не виникає, а відбувається заміна кредитора: потерпілий передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Тобто у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Страховик виступає замість потерпілого.
4.10. Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
4.11. Разом з тим, як зазначалося судом вище, цивільна відповідальність водія автомобіля винного у вчиненні ДТП на момент ДТП була застрахована відповідачем - ПАТ АСК «СКАРБНИЦЯ» за полісом ОСЦПВ №АР/001225101.
4.12. Уклавши договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов'язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов'язку страхувальника, який завдав шкоди. А тому страховик, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, згідно зі статтями 3 і 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» реалізує право вимоги, передбачене статтями 993 ЦК України та 27 Закону України "Про страхування", шляхом звернення з позовом до страховика, в якого завдавач шкоди застрахував свою цивільно-правову відповідальність (Правова позиція ВП ВС у справі від 04.07.2018 р. № 755/18006/15-ц)
4.13. Отже відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля, застрахованого у позивача, відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в межах, передбачених полісом №АР/001225101, а до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором страхування, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача, як особи, відповідальної за завдані збитки.
4.14. У зв'язку з наведеним позивач звертався до відповідача з Заявою про виплату страхового відшкодування вих.номер 04950/9221 від 03.11.2021, яка була отримана відповідачем 08.11.2021 року.
4.15. Відповідно до умов полісу ОСЦПВ №АР/001225101 франшиза становить 00,00 грн, ліміт відповідальності страховика за матеріальну шкоду - 130 000,00 грн. Тобто страхова сума є вищою ніж заявлені позовні вимоги щодо відшкодування вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля.
4.16. Станом на час вирішення спору по суті матеріали справи не містять доказів на підтвердження здійснення відповідачем виплати страхового відшкодування. Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 16496,44 грн страхового відшкодування підлягає задоволенню в повному обсязі.
4.17. Пунктом 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
4.18. Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певних дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
4.19. За змістом статей 524 та 533 ЦК України грошовим є зобов'язання, яке виражається в грошових одиницях України (або грошовому еквіваленті в іноземній валюті), тобто будь-яке зобов'язання зі сплати коштів.
4.20. Статтею 979 ЦК України встановлено, що у разі настання страхового випадку страховик зобов'язаний виплатити страхувальнику грошову суму (страхову виплату).
4.21. Таким чином, правовідношення, в якому страховик у разі настання страхового випадку зобов'язаний здійснити страхову виплату, є грошовим зобов'язанням. А правовідношення з відшкодування шкоди в порядку суброгації, які склалися між сторонами у справі, що розглядається, також є грошовим зобов'язанням.
4.22. Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають із підстав, встановлених ст. 11 ЦК України.
4.23. Згідно зі ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, інші юридичні факти.
4.24. Таким чином, грошове зобов'язання може виникати між сторонами не тільки із договірних відносин, а й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством, зокрема і факту завдання майнової шкоди іншій особі. Отже, зважаючи на таку юридичну природу правовідносин сторін як грошових зобов'язань, на них поширюється дія положень ч. 2 ст. 625 ЦК України. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 01.06.2016 року у справі № 910/22034/15, від 07.02.2018 року у справі №910/18319/16.
4.25. Перевіривши наведений позивачем у позовній заяві розрахунок інфляційних втрат, суд зазначає, що заявлена до стягнення сума в розмірі 4787,37 грн підлягає до задоволення в повному обсязі.
4.26. Перевіривши наведений позивачем у позовній заяві розрахунок 3% річних суд встановив, що він виконаний арифметично вірно, відтак заявлені до стягнення 629,12 грн 3% річних підлягають до задоволення в повному обсязі.
4.27. Щодо позовної вимоги про стягнення 5060, 00 грн пені, нарахованої за період з 08.01.2023 по 21.03.2023, суд зазначає таке.
4.28. Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.
4.29. Згідно із положень ст. 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є пеня.
4.30. За змістом ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
4.31. Відповідно до ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
4.32. Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 551 ЦК України предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
4.33. Згідно з ст. ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
4.34. На відміну від індексу інфляції та процентів річних, нарахування яких на суму невиконаного грошового зобов'язання відбувається на основі закону, незалежно від того чи містить укладений між сторонами договір відповідні положення, то пеня є договірною санкцією. Якщо у вчиненому сторонами правочині розмір та базу нарахування пені не визначено або вміщено умову (пункт) про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, суму пені може бути стягнуто лише в разі, якщо обов'язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.
4.35. Щодо посилання позивача на п. 36.5 ст. 36 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» яким встановлено, що за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня, варто зауважити таке.
4.36. Відповідно до положень ст. 9 ЗУ «Про страхування» страховим відшкодуванням є страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.
4.37. Оскільки у справі, що розглядається, спір виник між двома страховими компаніями щодо відшкодування витрат, понесених позивачем у зв'язку із виплатою страхового відшкодування, в порядку суброгації, суд приходить до висновку що положення п. 36.5 ст. 36 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в цьому випадку не застосовуються.
4.38. Беручи до уваги вищенаведене, суд звертає увагу, що нового зобов'язання з відшкодування збитків між сторонами не виникає, а до позивача перейшло право вимоги в межах понесених ним фактичних затрат в сумі 16 496,44 грн (серед яких не було нарахованої пені), зважаючи, що між сторонами не існує договірних зобов'язань, а стягнення пені за невиконання чи неналежне виконання зобов'язання з оплати сторонами не визначено та не погоджено, суд приходить до висновку, що така позовна вимога є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
4.39. Статтею 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
4.40. У відповідності з п.4 ч.3 ст.129 Конституції України та ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
4.41. Відповідно до ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
4.42. Згідно зі ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Відповідно до ст.77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
4.43. У відповідності до ч.ч. 1,2 ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
4.44. Виконавши вимоги процесуального права, всебічно і повно перевіривши обставини справи в їх сукупності, дослідивши представлені докази, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС» до Приватного акціонерного товариства - акціонерна страхова компанія «Скарбниця» підлягають до задоволення в частково в сумі 16 496,44 грн основного боргу, 4 787,37 грн індексу інфляції, 629,12 грн 3% річних, в задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.
5. СУДОВІ ВИТРАТИ
Відповідно до положень ст.129 ГПК України, судовий збір в сумі 2402,45 грн покладається на відповідача, в решті залишається за позивачем.
Керуючись ст. ст. 13, 74, 76, 77, 78, 129, 233-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства - акціонерна страхова компанія «СКАРБНИЦЯ» (79005, Львівська область, місто Львів, вулиця Саксаганського, будинок 5; ідентифікаційний код 13809430) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС» (03117, місто Київ, проспект Берестейський, будинок 65; ідентифікаційний код 30115243) 16 496,44 грн суми основного боргу, 4 787,37 грн індексу інфляції, 629,12 грн 3% річних та 2402,45 грн судового збору.
3. В решті позовних вимог відмовити.
4. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили в порядку ст. 327 ГПК України.
Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано суддею 30.08.23р.
Суддя Щигельська О.І.