вул. В'ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,
тел. (0522) 32 05 11, код ЄДРПОУ 03499951,
e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua
31 серпня 2023 рокуСправа № 912/1240/23
Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Коваленко Н.М.
при секретарі судового засідання Пастуховій А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу №912/1240/23 від 03.08.2023
за позовом: Акціонерного товариства "Акцент-Банк" (далі - АТ "А-Банк"), код ЄДР 14360080, вул. Батумська, 11, м. Дніпро, 49074
до відповідача: гр. ОСОБА_1 (далі - гр. ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1
про стягнення заборгованості в розмірі 144 519,54 грн,
від позивача - участі не брали;
від відповідача - участі не брали.
До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява АТ "Акцент-Банк" до гр. ОСОБА_1 з вимогами:
1.1. Стягнути з Відповідача Фізична особа - підприємець - Белінська Тетяна Юріївна ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь АТ "А-БАНК" заборгованість за кредитним договором №N20.59.0000000979 від 25.01.2022 року у розмірі 144519,54 грн станом на 28.04.2023, яка складається з наступного:
-107826,12 грн - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом Кредиту);
- 24589,96 грн - загальний залишок заборгованості за процентами.
-12103,46 грн - загальний залишок заборгованості за винагородою.
- 0,00 грн - пеня.
- 0,00 грн - штраф (фіксована складова);
- 0 грн. - штраф (змінна складова).
2.2. Стягнути з Відповідача Фізична особа - підприємець - Белінська Тетяна Юріївна на користь АТ "А-БАНК" судові витрати у розмірі 2684 грн.
3.3. В разі неявки в судове засідання відповідача, АТ "А-БАНК" не заперечує проти розгляду справи за відсутності представника Банку у порядку спрощеного позовного провадження.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов кредитного договору №20.59.0000000979 від 25.01.2022 в частині сплати кредитних платежів.
17.07.2023 на електронну адресу суду (з КЕП) від позивача надійшла заява №2021092АВS000000026 від 17.07.2023, відповідно до якої повідомлено, що інформація щодо статусу відповідача як Фізична особа-підприємець в прохальній частині позовної заяви зазначена помилково.
Ухвалою від 03.08.2023 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №912/1240/23 за правилами спрощеного позовного провадження, судовий розгляд призначив на 31.08.2023 - 12:00, встановив сторонам строк для подання заяв по суті справи.
При прийнятті позовної заяви господарським судом враховано, що господарська діяльність Фізичної особи - підприємця Белінської Тетяни Юріївни припинена за власним рішенням, про що 26.05.2022 внесений запис за №2004440060004009583 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Таким чином, відповідачем у справі є фізична особа, однак зі змісту позовної заяви вбачається, що вимоги позову стосуються спору, що виник у зв'язку із здійсненням господарської діяльності відповідача як фізичної особи-підприємця, яким на момент подання позовної заяви припинено підприємницьку діяльність.
За змістом ст. 51, 52, 598-609 Цивільного кодексу України, ст. 202-208 Господарського кодексу України, ч. 9 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" у випадку припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця (із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію такого припинення) її зобов'язання (господарські зобов'язання) не припиняються, а продовжують існувати, оскільки вона як фізична особа не перестає існувати та відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном. Наведене вище узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду у постанові від 13.02.2019 у справі №910/8729/18.
Отже, позивач, звертаючись до господарського суду, обґрунтовано визначив належність спору до господарської юрисдикції відповідно до суб'єктного складу та змісту правовідносин сторін.
Поштовий конверт із вкладенням - копією ухвали від 03.08.2023, що направлявся судом на адресу відповідача, вказану в Єдиному державному демографічному реєстрі, повернутий органом поштового зв'язку із довідкою ф. 20 з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою", дата поштового штемпеля 12.08.2023.
Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Отже, дата невдалої спроби вручити поштовий конверт з ухвалою 03.08.2023 вважається днем вручення судового рішення гр. ОСОБА_1 .
Крім того, 28.08.2023 господарський суд намагався повідомити відповідача про відкриття провадження у справі №912/1240/23 телефонограмою №199, відповідно до якої за наявними засобами зв'язку (+38(099) 187-17-61) зв'язатись з відповідачем не вдалось.
За приписами ч. 4 ст. 120 ГПК України ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п'ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії.
Відповідно до положень ч. 6 ст. 176 ГПК України у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, що не є підприємцем, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
Крім того, ч. 8-9 ст. 176 ГПК України передбачено, що суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.
Відповідно до ч. 3 ст. 120 ГПК України передбачено, що виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Згідно з ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Відповідно до ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Водночас, місце проживання відповідача суду відоме і на таку адресу направлено ухвалу господарського суду від 03.08.2023.
Верховний Суд у своїй постанові від 08.04.2019 у справі №922/2887/16 наголошує, що відповідно до ч. 3, 7 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає. Сам лише факт не отримання скаржником кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу за належною адресою та яка повернулася в суд у зв'язку з її неотриманням адресатом, вказує на суб'єктивну поведінку сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що неотримання ухвали суду у даній справі відповідачем та повернення її до суду з відповідною відміткою є наслідком діяння (бездіяльності) відповідача щодо її належного отримання та неповідомлення суду про зміну свого місця проживання, тобто його власною волею.
Таким чином, господарський суд вчинив всі необхідні дії для повідомлення відповідача про дату, час та місце проведення засідання суду.
Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позов.
Відповідно до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Згідно з клопотанням №б/н від 28.04.2023 АТ "А-Банк" про розгляд справи за відсутності позивача останній позов підтримує в повному обсязі та просить розглянути його без участі представника позивача.
За ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
З огляду на викладене, враховуючи відсутність підстав для відкладення розгляду справи, господарський суд розглядає справу по суті в судовому засіданні 31.08.2023 за відсутності представників сторін.
Дослідивши матеріали справи, господарський суд встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини сторін.
25.01.2022 між АТ "А-Банк" (далі - Банк) та Фізичною особою - підприємцем Белінською Тетяною Юріївною (далі - Позичальник) укладено кредитний договір №N20.59.0000000979, згідно з умовами п. 1.1. якого Банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати Позичальнику кредит у вигляді згідно з п. А.1 цього Договору, з лімітом та на цілі, зазначені у п. А.2 цього Договору, не пізніше 5 днів з моменту, зазначеного у третьому абзаці п. 2.1.2 цього Договору, в обмін на зобов'язання Позичальника щодо повернення кредиту, сплати процентів, винагороди, в обумовлені цим Договором терміни. Строковий кредит надається Банком у безготівковій формі шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок Позичальника з подальшим перерахуванням за цільовим призначенням (далі - Кредитний договір).
У розділі А. Кредитного договору сторонами погоджено істотні умови кредитування.
Так, відповідно до пунктів А1., А2., А3. Кредитного договору:
- вид кредиту - строковий кредит;
- ліміт цього договору: 110 000,00 грн на фінансування поточної діяльності;
- термін повернення кредиту - 23.01.2025. Позичальник здійснює погашення кредиту та процентів щомісячно ануїтетними (однаковими платежами в розмірі та в строки згідно з графіком платежів (Додаток №1 цього Договору). Ануїтетний платіж включає в себе погашення частини основної суми кредиту та процентів за його користування.
У п. А6. Кредитного договору передбачено, що за користування кредитом Позичальник сплачує фіксовані проценти у розмірі 20,90 % річних.
Згідно п. А7. Кредитного договору у випадку порушення Позичальником будь-якого із грошових зобов'язань та при реалізації права Банку, передбаченого п. А.3 цього Договору, Позичальник сплачує Банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочки. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою, передбаченою повідомленням.
За умовами п. А10. Кредитного договору Позичальник щомісячно сплачує Банку винагороду за кредитне обслуговування у розмірі 0,79% від суми зазначеного у п. А2 цього договору ліміту у поточну дату сплати процентів. Сплата винагороди здійснюється у гривні. Розрахунок здійснюється щоденно. Нарахування винагороди здійснюється у дату сплати.
У п. 2.2. Кредитного договору передбачені обов'язки Позичальника, серед іншого, використовувати кредит на цілі та у порядку, передбаченому п. 1.1. цього Договору, сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до п.п. 4.1, 4.2, 4.3 цього Договору, повернути кредит у терміни, встановлені п.п. 1.2, 2.2.14, 2.3.2 цього Договору, сплатити Банку винагороду відповідно до 2.3.5, 4.4, 4.5, 4.6, 4.13 цього Договору.
Відповідно до пп. 2.3.2., 2.3.8. п. 2.3. Кредитного договору при порушенні Позичальником будь-якого із зобов'язань, передбачених умовами цього Договору, у т.ч. у випадку порушення цільового використання кредиту, Банк на свій розсуд, має право, зокрема, змінити умови цього договору - зажадати від Позичальника дострокове повернення кредиту, сплати процентів за його користування, виконання інших зобов'язань за цим Договором у повному обсязі шляхом відправлення повідомлення.
Банк, незалежно від настання термінів виконання зобов'язань Позичальником за цим Договором, має право вимагати дострокового повернення суми кредиту, сплати процентів та винагород, при настанні умов, передбачених п. 2.3.2. цього Договору або порушення Позичальником вимог п. 1.1. цього Договору в частині вимог щодо цільового використання кредитних коштів, або у випадку зменшення розміру активів Позичальника на 30 і більше процентів у порівнянні з розміром його активів зазначених у відповідної річної звітності за попередній рік.
Згідно абз. 6 п. А3. Кредитного договору у відповідності до ст. 212, 651 Цивільного кодексу України у випадку порушення Позичальником будь-якого із зобов'язань, передбачених цим договором, Банк на свій розсуд, починаючи з 31-го для порушення будь-якого із зобов'язань, має право змінити умови цього Договору, встановивши інший термін повернення кредиту. При цьому Банк направляє Позичальнику письмове повідомлення із зазначенням дати терміну повернення кредиту. У випадку непогашення Позичальником заборгованості за цим Договором у термін, зазначений у повідомленні, уся заборгованість, починаючи з наступного дня дати, зазначеної у повідомленні, вважається простроченою.
У п. 5.8. Кредитного договору визначено, що у випадку порушення Позичальником термінів платежів по будь-якому із грошових зобов'язань, передбачених цим договором, більш ніж на 30 днів, що спричинило звернення Банку до судових органів, Позичальник сплачує Банку штраф, що розраховується за наступною формулою: 1 000,00 гривень + 5 % від суми встановленого у п. А2. цього Договору ліміту на цілі, відмінні від платежів для сплати за реєстрацію предметів застави у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.
Відповідно до п. 6.1., 6.2. Кредитного договору він вважається укладеним з моменту підписання його сторонами. Цей Договір у частині п. 4.4. цього Договору набуває чинності з моменту підписання цього Договору, в решті частин - з моменту надання Позичальником розрахункових документів на використання кредиту у межах зазначених у них сум, та діє в обсязі перерахованих коштів до повного виконання зобов'язань сторонами за цим Договором.
У додатку 1 до Кредитного договору узгоджено графік погашення кредиту, сплати процентів та комісійних винагород.
Кредитний договір та додаток 1 до нього підписані сторонами.
На виконання умов Кредитного договору позивач надав відповідачу кредит в сумі 110 000,00 грн, який не перевищує встановлений банком ліміт, що підтверджується меморіальним ордером №TR.21755519.32842.64999 від 25.01.2022.
Також матеріли справи містять виписку по особовому рахунку відповідача з 25.01.2022 по 28.04.2023.
Відповідач свої зобов'язання щодо повернення тіла кредиту, сплати відсотків за користування кредитними коштами та сплати винагороди (комісії) за користування кредитом не виконав.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем направлялась відповідачу вимога щодо погашення заборгованості за кредитом до 19.04.2023 (з посиланням на абз. 6 п. А3 Кредитного договору), яка не виконана.
У зв'язку з викладеним, позивач звернувся до суду з вимогами до відповідача про стягнення заборгованості в судовому порядку.
Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до частини 2 цієї ж статті ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
За приписами п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Статтею 202 Господарського кодексу України визначено, що господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами. Господарське зобов'язання припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду. До відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
За відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).
Частина 1 ст. 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Частиною 1 ст. 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
За змістом ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
Частиною 1 ст. 1050 ЦК України визначено, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Згідно наданої позивачем виписки по особовому рахунку за період з 25.01.2022 по 28.04.2023, відповідачем внесені грошові кошти для погашення кредиту, частина з яких у розмірі 2 173,88 грн зарахована Банком в рахунок погашення заборгованості за тілом кредиту.
Господарським судом під час вирішення даного спору встановлено, що відповідачем не повернуто у строк до 19.04.2023 кредитні кошти, отримані від АТ "А-Банк", в результаті чого, станом на момент вирішення даного спору за відповідачем рахується прострочена заборгованість за тілом кредиту в розмірі 107 826,12 грн.
За викладених обставин, позовні вимоги АТ "А-Банк" до гр. ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за тілом кредиту в розмірі 107 826,12 грн підлягають задоволенню як законні та обґрунтовані.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 1056 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.
З посиланням на умови Кредитного договору АТ "А-Банк" заявлено до стягнення проценти у розмірі 24 589,96 грн та винагороду в сумі 12 103,46 грн, відшкодування яких передбачено п. А6., А9. та А.10 Кредитного договору.
Перевіривши розрахунок процентів та винагороди за період з 25.01.2022 до 26.04.2023, суд дійшов висновку про його правильність та обґрунтованість, відповідність умовам Договору та додатку 1 до Договору "Графік погашення", що має наслідком задоволення заявлених АТ "А-Банк" позовних вимог до гр. ОСОБА_1 у названій частині.
Згідно з ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 ГПК України).
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3 ст. 74 ГПК України).
За приписами ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Отже, на підставі повного, всебічного, об'єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів, встановивши усі обставини справи, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги АТ "А-Банк" до гр. ОСОБА_1 про стягнення 144 519,54 грн, з яких: 107 826,12 грн заборгованості за наданим кредитом, 24 589,96 грн заборгованості за процентами та 12 103,46 грн заборгованості за винагородою є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з гр. ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства "Акцент-Банк" (код ЄДР 14360080, вул. Батумська, 11, м. Дніпро, 49074) 144 519,54 грн, з яких: 107 826,12 грн заборгованості за наданим кредитом, 24 589,96 грн заборгованості за процентами, 12 103,46 грн заборгованості за винагородою, а також 2 684,00 грн судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Копії рішення надіслати позивачу через систему "Електронний суд", відповідачу засобами поштового зв'язку.
Суддя Н.М. Коваленко
Повідомити учасників справи про відсутність у суду технічної можливості надавати інформацію про вебадресу судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, одночасно з врученням (надсиланням/видачі) копії повного або скороченого такого рішення до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його вебадресою: http://reyestr.court.gov.ua.
Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://court.gov.ua/fair/sud5013.