Справа № 609/597/23
2/609/222/2023
31 серпня 2023 року Шумський районний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді Харлана М.В.
за участю:
секретаря судового засідання Семенюк О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шумськ цивільну справу за позовом: ОСОБА_1
до
відповідача: ОСОБА_2
вимоги позивача: про визнання права власності на спадкове майно
учасники справи не з'явились,-
І. Стислий виклад позиції позивача.
1. 10 липня 2023 року представник позивача ОСОБА_1 , адвокат Корф Петро Казимірович (далі позивач) звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 (далі відповідач) з вимогою про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на спадкове майно.
2. Позов обґрунтований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача - ОСОБА_3 . Після її смерті відкрилась спадщина на належне їй майно, що складається із частки житлового будинку з господарськими будівлями в АДРЕСА_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла баба позивача - ОСОБА_4 . Після її смерті відкрилась спадщина на належне їй майно, що складається із частки житлового будинку з господарськими будівлями в АДРЕСА_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_3 помер батько позивача - ОСОБА_5 . Після його смерті відкрилась спадщина на належне йому майно, що складається із частки житлового будинку з господарськими будівлями в АДРЕСА_1 .
Вказує, що дане будинковолодіння належить до суспільної категорії - колгоспний двір, станом на 15 квітня 1991 року, згідно погосподарської книги № 3, в колгоспному дворі АДРЕСА_1 проживали: ОСОБА_6 (голова колгоспного двору), ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 (члени колгоспного двору).
Зазначає, що вона є спадкоємцем за законом після смерті батька ОСОБА_5 , проте при зверненні до нотаріальної контори їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після його смерті. Таким чином, оскільки позивач позбавлена можливості реалізувати свої права у позасудовому порядку, представник позивача просив позов задовольнити.
ІІ. Інші процесуальні дії у справі.
3. Ухвалою Шумського районного суду Тернопільської області від 11 липня 2023 року прийнято до розгляду позовну заяву та призначено підготовче засідання на 16 серпня 2023 року.
4. Ухвалою Шумського районного суду Тернопільської області від 16 серпня 2023 року справу призначено до судового розгляду на 31 серпня 2023 року.
5. В судове засідання представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Корф П.К. не з'явився, на офіційну електронну адресу Шумського районного суду Тернопільської області надіслав заяву, згідно якої просив розгляд справи здійснювати у його відсутність, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, засобами поштового зв'язку надіслала суду заяву, в якій просила розгляд справи здійснювати у її відсутність, позовні вимоги визнала повністю, та не заперечила, щоб за позивачем було визнано право власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 .
6. Судом на підставі частини другої статті 247 Цивільно процесуального кодексу України (далі ЦПК), у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.
Дослідивши письмові матеріали справи, судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.
7. ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача - ОСОБА_3 , про що в Книзі реєстрації смертей 07 травня 2007 року зроблено відповідний актовий запис № 7, що стверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 виданого 07 травня 2007 року Піщатинською сільською радою Шумського району Тернопільської області.
8. Після її смерті відкрилась спадщина на належне їй майно, що складається із частки житлового будинку з господарськими будівлями в АДРЕСА_1 .
9. Із довідки №03-02/2/48 від 12 червня 2023 року виданої архівним відділом №2 Кременецької районної військової адміністрації Тернопільської області вбачається, що станом на 07 травня 2007 р., згідно погосподарської книги №5, особовий рахунок № НОМЕР_2 , в житловому будинку в АДРЕСА_1 проживали: ОСОБА_5 (голова колгоспного двору), ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_7 (члени колгоспного двору).
10. ІНФОРМАЦІЯ_2 померла баба позивача - ОСОБА_4 , про що в Книзі реєстрації смертей 20 березня 2008 року зроблено відповідний актовий запис № 3, що стверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 виданого 20 березня 2008 року Піщатинською сільською радою Шумського району Тернопільської області.
11. Після її смерті відкрилась спадщина на належне їй майно, що складається із частки житлового будинку з господарськими будівлями в АДРЕСА_1 .
12. Із свідоцтва на право особистої власності на жилий будинок від 13 липня 1989 року, що видане на підставі рішення виконкому Шумської районної Ради народних депутатів №136 від 27 червня 1989 року вбачається, що жилий будинок з приналежними до нього будівлями та спорудами у АДРЕСА_1 , належить колгоспному двору, головою якого є померла - ОСОБА_4 .
13. Із довідки №03-02/2/32 від 04 травня 2023 року виданої архівним відділом №2 Кременецької районної військової адміністрації Тернопільської області вбачається, що станом на 15.04.1991 р., згідно погосподарської книги №3, особовий рахунок № НОМЕР_4 , в колгоспному дворі АДРЕСА_1 проживали: ОСОБА_6 (голова колгоспного двору), ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 (члени колгоспного двору).
14. Із довідки № 163 від 24 жовтня 2022 року виданої старостою Піщатинського старостинського округу Борсуківської сільської ради Тернопільської області вбачається, що ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , на день смерті постійно проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , разом з нею на час її смерті за даною адресою ніхто зареєстрований не був.
15. ІНФОРМАЦІЯ_3 помер батько позивача - ОСОБА_5 , про що в Книзі реєстрації смертей 11 січня 2022 року зроблено відповідний актовий запис № 12, що стверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 виданого 11 січня 2022 року Лановецьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Кременецькому районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ).
16. Після його смерті відкрилась спадщина на належне йому майно, що складається із частки житлового будинку з господарськими будівлями в АДРЕСА_1 .
17. Із довідки № 02-01-04/590 від 19 червня 2023 року виданої Борсуківською сільською радою Кременецького району Тернопільської області вбачається, що ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , на день смерті постійно проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , разом з ним проживали та були зареєстровані: ОСОБА_2 , ОСОБА_8 , ОСОБА_1 .
18. Як стверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_6 , виданого 14 вересня 1985 року Матвіївською сільською Радою Шумського району Тернопільської області, позивач ОСОБА_1 , народилась ІНФОРМАЦІЯ_4 в с. Піщатинці Шумського району Тернопільської області та в графі батьки вказано - ОСОБА_5 та ОСОБА_3 .
19. Як стверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_7 , виданого 10 січня 1961 року Піщатинською сільською Радою Шумського району Тернопільської області, батько позивача ОСОБА_5 , народився ІНФОРМАЦІЯ_5 в с. Піщатинці Шумського району Тернопільської області та в графі батьки вказано - ОСОБА_9 та ОСОБА_6 .
20. Приватним нотаріусом Кременецького районного нотаріального округу Михайловою Г.В. 15 листопада 2022 року посвідчено договір про поділ спадкового майна належного ОСОБА_5 між його спадкоємцями ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , згідно з яким позивачу переходить право власності на житловий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_1 .
21. Постановою приватного нотаріуса Кременецького районного нотаріального округу Тернопільської області Михайлової Г.В. від 05 грудня 2022 року позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_1 , що належав померлій ОСОБА_4 , матері померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 .
ІV. Оцінка Суду.
22. Згідно ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
23. Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
24. Як передбачено ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
25. Відповідно пунктів 1, 6 частини 1 статті 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами та належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, імя, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
26. Згідно роз'яснення п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо твердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину та інше.
27. Пункт 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» вказує, що суд може встановити факт родинних відносин, якщо в органах РАЦС не зберігся відповідний запис чи відмовлено в його відновленні, або ж він може бути відновлений лише на підставі рішення суду.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 дійсно була матір'ю ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується письмовими доказами, які досліджені судом.
З врахуванням викладеного, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, беручи до уваги той факт, що позивач не в змозі встановити факт родинних відносин між померлими батьком та бабою, що впливає на оформлення нею спадкових прав, суд вважає, що заявлені вимоги в частині встановлення факту родинних відносин підлягають задоволенню.
В той же час, судом враховується ч. 3 ст. 315 ЦПК України, п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" № 5 від 31.03.1995 р., яка встановлює, що заяви про встановлення факту належності свідоцтв, що їх видають органи реєстрації актів цивільного стану, та інших документів, що посвідчують особу, не підлягають розгляду в окремому провадженні, оскільки ці питання вирішуються органом, який видав документ. Судами також не встановлюється тотожність осіб, а також імені, по батькові та прізвища осіб, по-різному записаних у документах.
Схожого висновку дійшов і Верховний Суд у постанові від 15.10.2020, справа № 641/1386/18 (провадження №61-19317св19).
Відтак, суд вважає за необхідне відмовити позивачу в частині позовної вимоги про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме того, що ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_7 є однією і тією ж особою.
Що стосується позовних вимог про визнання права власності на спадкове майно, суд зазначає наступне:
28. Постановою Верховної Ради України № 807-ІХ від 17.07.2020 р. Про утворення та ліквідацію районів, що набрала чинності 19.07.2020 р., змінений адміністративно-територіальний устрій нашої Держави.
29. Зокрема, відповідно до підпункту 19 пункту 3 та абзацу 1 підпункту 19 пункту 1 цієї Постанови ліквідований Шумський район Тернопільської області та утворений Кременецький район Тернопільської області (з адміністративним центром у місті Кременець) у складі територій Борсуківської сільської, Великодедеркальської сільської, Вишнівецької селищної, Кременецької міської, Лановецької міської, Лопушненської сільської, Почаївської міської, Шумської міської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України.
30. Правовий статус майна колгоспного двору був врегульований ст. ст. 120 - 126 Цивільного кодексу УРСР 1963 року. Частиною 1 статті 112 Цивільного кодексу УРСР було передбачено, що колгоспний двір - це сімейно-трудове об'єднання осіб, які використовують майно двору для ведення підсобного господарства і сімейних потреб. Майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності.
31. Згідно зі ст. 120 Цивільного кодексу УРСР 1963 року, майно колгоспного двору належить всім членам двору на праві спільної сумісної власності.
32. За змістом ст. 123 Цивільного кодексу УРСР 1963 року розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних. Частку працездатного члена двору в майні двору може бути зменшено або у її виділенні зовсім відмовлено у зв'язку з недовгочасним його перебуванням у складі двору або незначною участю своєю працею чи коштами в господарстві двору.
33. Пунктом 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» судам роз'яснено, що положення статей 17, 18 Закону «Про власність» щодо спільної сумісної власності поширюються на правовідносини, які виникли після введення в дію цього Закону (з 15 квітня 1991 року). До правовідносин, що виникли раніше, застосовується діюче на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, ще регулювали власність цього двору, а саме: а) право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору (в цей строк не включається час перебування на дійсній строковій військовій службі, навчання в учбовому закладі, хвороба).
Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду України від 14.01.2014 року у справі №6-14 5цс 13 та від 18 листопада 2015 року № 6-350цс15.
Таким чином, право на частку у колгоспному дворі, яке було набуто до 15 квітня 1991 року мають всі члени двору, які до 15 квітня 1991 року не втратили
34. Із довідки №03-02/2/32 від 04 травня 2023 року виданої архівним відділом №2 Кременецької районної військової адміністрації Тернопільської області вбачається, що станом на 15.04.1991 р., згідно погосподарської книги №3, особовий рахунок № НОМЕР_4 , в колгоспному дворі АДРЕСА_1 проживали: ОСОБА_6 (голова колгоспного двору), ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 (члени колгоспного двору).
Таким чином, право власності на житловий будинок з відповідною частиною господарських будівель та споруд, що знаходиться в АДРЕСА_1 мали ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , тобто по .
35. Згідно із ст.ст. 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
36. У відповідності до cт. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Право на спадкування мають особи, визначені в заповіті (ч. 1 ст. 1223 ЦК України).
37. Частинами 1, 3, 5 ст. 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
38. У відповідності до статті 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
39. У відповідності до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народженні після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
40. Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів, і вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
41. Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
42. З приписів ч. 1 ст. 5 ЦПК України вбачається, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
43. Пунктом 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України визначено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.
Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановлені обставини справи, досліджені у судовому засіданні письмові докази, суд приходить до висновку, що спадкові права позивача ОСОБА_1 , як спадкоємця майна померлих членів колишнього колгоспного двору, а також її права, як останнього члена колгоспного двору, підлягають захисту в судовому порядку, шляхом визнання за нею права власності на житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями по АДРЕСА_1 , належний колгоспному двору, згідно свідоцтва про право особистої власності на жилий будинок від 13.07.1989 р.
V. Розподіл судових витрат між сторонами.
44. Позивачем при подачі позову було сплачено 1610 грн. 40 коп. судового збору.
З цих підстав,
Керуючись ст. ст. 2, 4, 12, 13 , 76-78, 258-268, 273, 315, 352-355 ЦПК України, ст.ст. 328, 1216, 1217, 1233, 1261, 1268, 1276 Цивільного кодексу України, ст. 120 Цивільного кодексу УРСР 1963 року, Постановою Пленуму Верховного суду України № 20 від 22.12.1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити частково.
2. Встановити факт родинних відносин між фізичними особами, зокрема встановити той факт, що ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 була матір'ю ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 .
3. Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями в АДРЕСА_1 , належний колгоспному двору, згідно свідоцтва на право особистої власності на жилий будинок від 13 липня 1989 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Повний текст судового рішення складено 31 серпня 2023 року.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , паспорт серії НОМЕР_8 , РНОКПП: НОМЕР_9 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_10 .
Суддя: М. В. Харлан