02.08.2023 Справа №607/9906/23
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі головуючого судді Дзюбича В.Л., за участю секретаря судового засідання Кочмар С.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Позивач АТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що 28.08.2007 року між АТ КБ «Приват банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № б/н, відповідно якого відповідач отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. У зв'язку з порушеннями зобов'язань за кредитним договором відповідач має заборгованість перед АТ КБ «ПриватБанк» в сумі 84148,26 грн., яка складається з наступного: 69344, 08 грн. - заборгованість за кредитом, 00,00 грн. - заборгованість за комісією, 0,00 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором. Посилаючись на наведене, позивач просить стягнути вказану заборгованість та понесені судові витрати з відповідача.
Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 07.06.2023 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи у порядку спрощеного провадження із викликом сторін.
У судове засідання представник АТ КБ «Приватбанк» не з'явився, однак разом із позовною заявою подав заяву про розгляд справи без його участі, позов підтримує у повному обсязі.
Відповідач будучи належним чином повідомленою про день та час розгляду справи, в судове засідання не з'явилася, не повідомивши суд про причини своєї неявки. Заяв про відкладення розгляду справи не подавала. Правом на подачу відзиву на позов, не скористалася.
Відтак, суд вважає, що відповідач про дату та час розгляду справи повідомлена належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомила, а тому відповідно до ст. 280 ЦПК України, справу слід вирішити на підставі наявних доказів та постановити заочне рішення.
Судом встановлено, що 28.08.2007 року між АТ КБ «Приват банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №б/н, відповідно якого відповідач отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок (а.с.24).
При укладенні Договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути уклинений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правила надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», складає між нею та банком договір, що підтверджується підписом у заяві (а.с.24 зворот).
Разом із цим, відповідач проінформована з умовами кредитування в АТ КБ «Приватбанк», що підтверджується паспортом споживчого кредиту (а.с.25-26).
Формулярами та стандартними формами є саме «Умови та правила надання банківських послуг» та «Тарифи Банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua згідно яких обслуговується відповідач.
Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту Банк керувався п.п. 3.2, п. 3.3 договору на підставі яких відповідач при укладанні Договору дав свою згоду, щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою Банку.
У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 25000 гривень, що підтверджується копією довідки про зміну умов кредитування (а.с.23)
Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором станом на 24.04.2023 становить 84148,26 грн., з яких: 69344,08 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 14804,18 грн. - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625 ЦК України.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Відповідач не надавала своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов'язаннями, що має відображення у Розрахунку заборгованості за договором (а.с.6-21). Таким чином, у порушення умов кредитного договору, а також ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України, Відповідач зобов'язання за вказаним договором не виконала, хоча ст. 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, Відповідач порушує зобов'язання за даним договором.
Виникнення простроченої заборгованості відбувається у разі несплати Мінімального платежу до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено трати за рахунок кредитного ліміту, зобов'язання Клієнта вважаються простроченими.
Прострочене тіло кредиту це частина використаного кредитного ліміту або вся сума використаного кредитного ліміту, що на конкретну дату мало бути погашено Відповідачем, але не погашено, або погашено частково не у повному обсязі.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Крім того, суд зауважує, що позивачем нараховано заборгованість за відсотками на прострочений кредит відповідно до ст. 625 ЦК України у розмірі 14 804, 18 грн., однак ним не ставиться вимога щодо стягнення зазначеної суми. Також, в позовній заяві дана вимога нічим не обґрунтована та не містить посилання на жодні вимоги закону.
Таким чином, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд вважає, що банк вправі вимагати захисту своїх прав, шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути в примусовому порядку з боржника суму простроченого тіла кредиту в розмірі 69 344, 08 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 1, п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України).
Отож, беручи до уваги те, що позов задоволено частково, а саме на 82,4 %, то з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору в розмірі 2211,60 грн. (2684/100%х82,4%), пропорційно до задоволеної частини позовних вимог.
На підставі наведеного, керуючись ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 81, 258-268, 273, 280-282, 289, 352-355 ЦПК України, суд, -
Позов Акціонерного товариства «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором №б/н від 28.08.2007 року, зокрема заборгованість за простроченим тілом кредиту в розмірі 69 344, 08 грн.
У задоволені решти позовних вимог, відмовити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ПриватБанк» 2 211, 60 гривень судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення суду може бути оскаржене позивачем у загальному порядку безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Реквізити сторін:
Позивач: Акціонерне товаристве «ПриватБанк», адреса місцезнаходження: вул. Грушевського, 1Д, м. Київ, код. ЄДРПОУ 14360570.
Відповідач: ОСОБА_1 , адреса зареєстрованого місця проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Головуючий суддяВ. Л. Дзюбич