Справа № 936/974/23
29 серпня 2023 року смт Воловець
Суддя Воловецького районного суду Закарпатської області Софілканич О.А., розглянувши справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , за ст.173 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
21.08.2023 до Воловецького районного суду Закарпатської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , в якому зазначено, що він 11.08.2023 близько 16-00 години, перебуваючи на подвір'ї свого дворогосподарства, вчинив сварку з гр. ОСОБА_2 , яка прийшла на свою земельну ділянку, яка розташована по сусідству. В ході сварки ОСОБА_1 висловлювався нецензурною лайкою на адресу потерпілої та погрожував фізичною розправою, за що передбачена відповідальність за ст.173 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 заперечив обставини викладені в протоколі про адміністративне правопорушення та будь-яку винуватість у порушенні громадського порядку та спокою громадян.
Потерпіла ОСОБА_2 на виклик суду не з'явилася.
Заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, суддя приходить наступного висновку.
Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з п.2 ч.1 ст.278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує, питання чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Відповідальність за ст. 173 КУпАП настає за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Згідно з п. 3 постанови Пленуму Верховного суду України N 19 від 22.12.2006 "Про судову практику у справах про хуліганство" дрібне хуліганство- це умисне порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, яке не супроводжується особливою зухвалістю за винятковим цинізмом.
Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських містах в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.
Найбільш розповсюдженою формою дрібного хуліганства є нецензурна лайка у громадських місцях, непристойні висловлювання.
Іншою формою цього правопорушення є образливе ставлення до громадян, під яким необхідно розуміти докучливу поведінку, пов'язану з образливими діями, що зневажають честь і гідність людини та утискають будь-чию волю, до того ж у грубій розв'язній манері, а також насильницьке вторгнення в громадські місця всупереч забороні певних осіб, які слідкують за порядком.
Об'єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян. При цьому дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка вчиняє таке правопорушення, усвідомлює, що своїми діями порушує громадський порядок і спокій громадян, та бажає чи свідомо припускає прояв неповаги до суспільства.
Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього правопорушення є місце його скоєння, а саме - громадське місце, яке дістало законодавче визначення як частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, зокрема під'їзди, а також підземні переходи, стадіони (ст. 1 Закон України "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення" від 22.09.2005 p. № 2899-IV).
Суб'єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у неповазі до суспільства, у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі. Умисний прояв винним явної неповаги до оточуючих головний момент, що визначає зміст і сенс поведінки хулігана. За відсутності такого мотиву не може бути дрібного хуліганства.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані посадовою особою відділу поліції за ст. 173 КУпАП як дрібне хуліганство.
Проте, як з'ясовано з пояснень ОСОБА_1 в судовому засіданні, та за матеріалами справи, конфлікт між сусідами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 викликаний особистими неприязними відносинами на ґрунті спірних питань щодо добросусідства, і відбувся на території приватного дворогосподарства за місцем проживання ОСОБА_1 , що у розумінні диспозиції ст.173 КУпАП, не є громадським місцем.
Надані на розгляд матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять доказів на підтвердження ознак дрібного хуліганства, вчиненого саме з метою порушення громадського порядку та спокою громадян.
При цьому наявність умислу в діях ОСОБА_1 на порушення громадського порядку і спокою інших громадян, прагнення показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі - судом не встановлено.
Інших належних та допустимих доказів наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, судді не надано.
Таким чином, будь-яких фактичних даних, на основі яких можна було б дійти висновку, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, яке посягає на громадський порядок і спокій громадян, тобто вчинив дрібне хуліганство, об'єктивна сторона якого передбачає посягання на суспільні відносини у громадських місцях, і як наслідок, порушення спокою громадян, тобто невизначеного кола осіб, як потерпілих, судом не встановлено, а наявні обставини, зокрема виникнення конфлікту з особистих спонукань, у приватній обстановці, не в умовах громадського місця, у своїй сукупності переконливо свідчать про відсутність прямого умислу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, у порушенні громадського порядку чи спокою громадян, на підставі чого суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП.
Враховуючи вищенаведене, приходжу до висновку, що провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП щодо ОСОБА_1 слід закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП- у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. ст.173, 247, ст.283, ст.284 КУпАП, суддя -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення за ст.173 КУпАП щодо ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП -у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Софілканич О. А.