Ухвала від 25.08.2023 по справі 127/25108/23

Справа №127/25108/23

Провадження № 2/127/3176/23

УХВАЛА

25 серпня 2023 року м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Шаміна Ю.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Зазначена позовна заява не відповідає вимогам, встановленим ст.ст. 175, 177 ЦПК України, а тому є підстави для залишення її без руху відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України з метою усунення недоліків.

Як вбачається із позовної заяви позивачем заявлено вимогу немайнового характеру, а саме про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Згідно ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Позивачка, звертаючись до суду з даним позовом, подала клопотання про відстрочення сплати судового збору, обґрунтовуючи тим, що перебуває в скрутному матеріальному становищі, оскільки протягом попереднього року майже не отримувала доходу. Її річний дохід за 2022 рік згідно відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків становить 396,34 грн, тому розмір судового збору, який підлягає сплаті перевищує 5% її доходу за минулий рік. За викладених обставин позивачка просить відстрочити їй сплату судового збору до винесення рішення.

Положеннями ст. 136 ЦПК України передбачена можливість суду, враховуючи майновий стан сторони, відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі; з підстав, зазначених в частині першої цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати.

Згідно ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

За змістом вказаної вище норми відстрочення, розстрочення, звільнення від сплати судового збору чи зменшення його розміру є правом суду, а не його обов'язком. Таку ж позицію висловив Верховний Суд у постанові від 17.05.2018 у справі №904/9117/17.

Отже, відстрочення, розстрочення сплати судового збору або зменшення його розміру з підстав, передбачених статтею 136 ЦПК України та статтею 8 Закону України «Про судовий збір», є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо). Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов'язок, а право суду на власний розсуд відстрочити, розстрочити його сплату судового збору або зменшити його розмір.

Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Доказами рівня майнового стану можуть бути документи, які підтверджують скрутний майновий стан особи, що, відповідно, унеможливлює сплату нею судових витрат. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

Вказана позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 31.07.2019 по справі №821/1896/15-а.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі ст. 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому законом порядку та розмірі.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Звернувшись до суду із клопотанням про відстрочення сплати судового збору, на підтвердження майнового стану позивач надала лише відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків від 18.07.2023 з яких вбачається, що у період з 1 кварталу 2022 року по 4 квартал 2022 року ОСОБА_1 нараховано дохід у розмірі 396,34 грн.

Проте надані позивачем відомості не є достатнім доказом на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому законом розмірі, оскільки позивачем не надано суду інших достатніх доказів, які б свідчили про реальний розмір її доходів, зокрема, доказів про наявність (відсутність) рухомого і нерухомого майна, рахунків у банківських установах та наявність (відсутність) коштів на таких рахунках, тощо.

Слід зазначити, що відстрочення сплати судового збору вирішується судом окремо у кожній справі на підставі наданих заявником доказів на підтвердження підстав відстрочення сплати судового збору відповідно до закону.

При цьому, слід звернути увагу позивача, що за практикою ЄСПЛ вимога про сплату зборів судам у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду (рішення від 19.06.2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (Case of Kreuz v. Poland), заява №28249/95, п. 60).

Європейський суд з прав людини зазначив, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1статті 6 Конвенції про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (Рішення ЄСПЛ у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland») від 19 червня 2001 року, пункт 59).

З огляду на викладене вище, враховуючи те, що позивач не надала достатніх доказів на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору при подані позовної заяви у встановленому законом розмірі, суд вважає, що заява про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає, а тому позивачу необхідно сплатити судовий збір за подання позовної заяви в розмірі, визначеному ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» відповідно до якого за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, судовий збір становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1073,60 грн).

Платiжнi реквiзити для перерахування судового збору наступні: отримувач коштів: ГУК у Він.обл./м.Вінниця/22030101; код ЄДРПОУ отримувача: 37979858; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA318999980313181206000002856.

Окрім того, відповідно до ч. 1 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

Відповідно до ч. 1, 2, 4 ст. 95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Частиною п'ятою ст. 95 вказаного Закону передбачено, що учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Натомість копії доданих до позовної заяви документів не засвідченні належним чином. Отже, позивачу слід надати до позовної заяви завірені у відповідності до вимог ч. 5 ст. 95 ЦПК України копії документів з оригіналів, що додаються до позовної заяви, в примірнику для суду, відповідача та третіх осіб.

До того ж, всупереч вимог п.п. 2, 7, 8, 9, 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява не містить: повне найменування відповідача ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс»; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Отже, вказані вище недоліки перешкоджають вирішенню питання про можливість прийняття позовної заяви до розгляду, а тому вона підлягає залишенню без руху для їх усунення.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 260, 261 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору за подання позовної заяви до суду відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків не більше п'яти днів з дня отримання ухвали.

У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк заяву вважати неподаною та повернути заявникові зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з дня її підписання суддею.

Суддя Шаміна Юлія Анатоліївна

Попередній документ
113140146
Наступний документ
113140148
Інформація про рішення:
№ рішення: 113140147
№ справи: 127/25108/23
Дата рішення: 25.08.2023
Дата публікації: 01.09.2023
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Вінницький міський суд Вінницької області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (06.12.2023)
Результат розгляду: заяву задоволено повністю
Дата надходження: 18.08.2023
Предмет позову: про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню