Справа № 127/21561/23
Провадження №3/127/5769/23
"23" серпня 2023 р. м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Жмудь О.О., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 17.07.2023, 17.07.2023 о 16 год. 08 хв. в м. Вінниці по вул. Чехова, 10, водій ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 21013, д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідість обличчя, звужені зіниці очей, які не реагують на світло . Від проходження огляду у встановленому законом порядку водій відмовився на місці зупинки, допустивши таким чином порушення вимог п. 2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні вищевказаного правопорушення не визнав, зазначив, що в стані наркотичного сп'яніння за кермом не перебував. Від проходження огляду на стан сп'яніння не відмовлявся, а вказав, що пройде огляд пізніше, оскільки не має на кого зараз залишити сина, в якого температура. Протягом двох годин пройти огляд не встиг. В подальшому його двічі зупиняли поліцейські з підозрою на вживання наркотичних засобів, однак відповідно до висновків КНП «Центр терапії залежностей «Соціотерапія» ОСОБА_1 був тверезий. Зазначив, що працює скляром, тому постійно очі втомлені та червоні.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП слід закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення з наступних підстав.
Частиною 1 статті 130 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з п. 2.5 Правил дорожнього руху - водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Стаття 251 КУпАП визначає, що доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку суд встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення. Ці дані встановлюються зокрема, поясненнями свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Як встановлено у ході судового розгляду ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння не відмовлявся.
Судом було оглянуто відеоматеріал, який було додано до матеріалів про адміністративне правопорушення, з якого вбачається, що пояснення ОСОБА_1 підтверджуються відеоматеріалами. Жодних ознак, які вказані у протоколі, судом не встановлено.
Із висновків КНП «Центр терапії залежностей «Соціотерапія» від 26.07.2023 та від 31.07.2023, наданих водієм ОСОБА_1 , вбачається, що останньому було проведено медичний огляд на стан сп'яніння, за результатом якого ОСОБА_1 - тверезий.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Крім того, суд звертає увагу на те, що доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Інших доказів, які підтверджували обставини зазначенні в протоколі про адміністративне правопорушення, суду надано не було.
Згідно статтею 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.
У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративне правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачиться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
У п. 24 постанови Пленуму Верховного суду України №14 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про деякі адміністративні правопорушення на транспорті» звернуто увагу судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування, зокрема, прав осіб, яких притягають до відповідальності.
У справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанїї» від 06 грудня 1998 року Європейський Суд з прав людини зазначив, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою». Всі виявлені під час складання протоколу про адміністративне правопорушення недоліки та сумніви мають застосовуватись на користь особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності.
Спираючись на положення ч. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також на практику Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09 червня 2011 року, заява № 16347/02), «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30 травня 2013 року, заява № 36673/04), «Карелін проти Росії» (заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року), суд, виходить з того, що, як і у кримінальному провадженні, суд у цій справі має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі.
Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Суд зазначає, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не повинна доводи свою невинуватість, а навпаки її вину у вчиненні правопорушення повинен довести орган, який виявляє правопорушення та складає відносно неї протокол, як то передбачено ч. 2 ст. 251 КУпАП, і суд, розглядаючи матеріали адміністративної справи на підставі всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, повинен прийти до висновку про винність особи поза розумним сумнівом.
Відповідно до ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю якщо відсутня подія і склад адміністративного правопорушення.
Таким чином, вищенаведені обставини свідчать про наявність істотних суперечностей в матеріалах справи.
Приймаючи до уваги, що всі сумніви щодо доведеності вини правопорушника слід тлумачити на його користь, за відсутності переконливих доказів вини ОСОБА_1 , суд приходить до висновку, що при розгляді справи не доведено, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
За таких обставин суд вважає, що справу слід закрити, в зв'язку з відсутністю складу правопорушення в діях ОСОБА_1 .
Керуючись п. 1 ст. 247, 283, 284, 294 КУпАП, суд, -
Адміністративну справу стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 - закрити в зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя О.О. Жмудь