31.08.2023
Справа № 642/1725/23
Провадження № 1-кс/642/2691/23
31 серпня 2023 року слідчий суддя Ленінського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 за участю секретаря ОСОБА_2 , адвоката ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_5 , про скасування арешту майна,
До суду надійшло вказане клопотання, в якому заявник просив скасувати арешт з майна ОСОБА_6 , накладений ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Харкова від 30.06.2023. В обгрунтування клопотання вказав, що арешт майна є безпідставним, не обгрунтованим та на сьогоднішній день у його існуванні відпала потреба. Зазначив, що слідчим під час подання клопотання про арешт не було обгрунтовано належності вилученого в ОСОБА_6 майна до речових доказів. Крім того, вилучені банківські картки самі по собі не містять жодної доказової інформації. Також вважає накладення арешту на мобільні пристрої таким, що не відповідає розумності та доцільності, а також таким, що суперечить вимогам аб. 2 ч.2 ст. 168 КПК України. Також відсутні докази, що вилучена техніка здобуто злочинним шляхом, або є знаряддям вчинення злочину. При цьому, ОСОБА_7 під час проведення обшуку самостійно надано слідчому та прокурору доступ до мобільного телефону, шляхом зняття системи захисту. На підставі викладеного, просив скасувати арешт з майна.
Адвокат в судовому засіданні вимоги клопотання підтримав та додав, що ОСОБА_6 не має статусу підозрюваного у даному кримінальному провадженні, є цивільною особою, в той час, суб'єктом інкримінованого правопорушення є службова особа, а тому враховуючи строки проведення досудового розслідування не вбачає підстав для продовження існування накладеного арешту.
Прокурор проти клопотання адвоката заперечував, вказавши, що наразі досудове розслідування триває, встановлюються обставини та особи, що причетні до даного кримінального правопорушення. Крім того зазначив, що серед вилучених банківських карточок встановлені картки, які належать малозабезпеченим особам, які наразі є свідками у справі, які відкривали рахунки в банках, та на які пересилались кошти внаслідок вчинення даного кримінального правопорушення. Далі триває встановлення інших осіб, на яких зареєстровані такі карточки. Крім того, зазначив, що щодо мобільних телефонів планується призначення відповідних експертиз, а тому вони мають значення для даного кримінального провадження.
Вислухавши учасників процесу, дослідивши надані матеріали, слідчий суддя приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання, виходячи з наступного.
Згідно ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Таким чином, арешт майна має бути скасованим повністю або частково, якщо: відпали підстави його застосування; арешт було накладено необґрунтовано.
Тобто особа, що заявила клопотання про скасування арешту, повинна довести, що в подальшому застосуванні арешту майна відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідчий суддя зазначає, що заявником до клопотання не було долучено доказів, які б підтверджували, що в подальшій дії заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна відпала потреба.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арешт майна може накладатись і на майно третіх осіб, щодо якого існують підстави вважати, що вона може мати доказове значення у кримінальному провадженні.
Постановою слідчого Другого СА (з дислокацією в м. Харкові) ТУ ДБР, розташованого в м. Полтаві, ОСОБА_8 вилучене в ОСОБА_6 майно визнане речовим доказом у кримінальному провадженні.
В свою чергу, заявником не доведено, що вилучене майно не може мати доказового значення в кримінальному провадженні, враховуючи, що прокурором в судовому засіданні долучено протоколи огляду речових доказів, що також свідчить про проведення слідчих дій із вилученим майном для встановлення наявності чи відсутності в ньому доказової інформації.
Враховуючи, що досудове розслідування триває, органом досудового розслідування встановлюються обставини вчинення кримінального правопорушення, слідчий суддя наразі не вбачає підстав для скасування арешту з майна ОСОБА_9 та його повернення останньому, оскільки вказане може позбавити можливості встановлення істини у кримінальному провадженні та втрату доказів.
На підставі викладеного, клопотання адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту з майна задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 132, 173, 174, 376 КПК України, слідчий суддя,-
ухвалив:
клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_5 , про скасування арешту майна - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя