31.08.2023
Справа № 642/4480/23
н/п 1-кс/642/2268/23
24 серпня 2023 року слідчий суддя Ленінського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю заявника ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові, скаргу ОСОБА_3 на постанову старшого слідчого Другого СВ (з дислокацією у м. Харкові) ТУ ДБР, розташованого в м. Полтаві ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження № 42017170000000268 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України, -
встановив:
ОСОБА_3 звернувся до суду зі скаргою на постанову слідчого Другого СВ (з дислокацією у м. Харкові) ТУ ДБР, розташованого в м. Полтаві ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження № 42017170000000268 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України.
В обґрунтування скарги вказав, що в провадженні слідчого Другого слідчого відділу Слідчого управління Територіального управління державного бюро розслідувань розташованого у місті Полтаві перебували матеріали вказаного кримінального провадження, відкриті на підставі його заяви та внесені в ЄРДР за № 42017170000000268.
24.03.2022 року слідчим другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві ОСОБА_4 кримінальне провадження закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Зазначає, що при винесенні оскаржуваної постанови слідчим не вжито всіх передбачених законом заходів щодо збирання, перевірки та дослідження доказів у відповідному кримінальному провадженні, зокрема не проведено його допиту , та не взято до уваги ухвали слідчих суддів про скасування постанов слідчих у межах даного кримінального провадження, не здійснено інших слідчих дій на перевірку та встановлення обставин викладених у заяві про кримінальне правопорушення.
Посилається на передчасність та необґрунтованість закриття кримінального провадження з підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, оскільки з матеріалів кримінального провадження не вбачається всебічного, повного та об'єктивного дослідження обставин справи.
Заявник у судове засідання з'явився, вимоги скарги підтримав та просив її задовольнити.
Слідчий до суду не з'явився, про розгляд скарги повідомлений належним чином. Матеріали кримінального провадження № 42017170000000268 на запит суду не надали.
Відсутність слідчого, прокурора, відповідно до положень ст.306 КПК України не є перешкодою для розгляду скарги.
Дослідивши матеріали скарги, вислухавши доводи заявника, слідчий суддя приходить до висновку про задоволення вимог скарги, виходячи з таких підстав.
Згідно з вимогами п.2 ч.1ст.284КПКУкраїни кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність складу кримінального правопорушення.
Судом встановлено, що в провадженні Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтава знаходилось кримінальне провадження № 42017170000000268 від 11.08.2017 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України.
Постановою старшого слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Харкові) ТУ ДБР, розташованого у м. Полтава ОСОБА_4 від 24.03.2022 року кримінальне провадження № 42017170000000268 від 11.08.2017 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України закрито на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України, у зв'язку з відсутністю в діях слідчого прокуратури Харківської області ОСОБА_5 складу злочину передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України.
Згідно ч.1 п.1 ст.303 КПК України під час досудового провадження можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, зокрема, рішення слідчого про закриття кримінального провадження, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
В межах даного кримінального провадження ОСОБА_3 є заявником, та відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України має право на оскарження рішення слідчого про закриття кримінального провадження.
Відповідно до ст. 2 КПК України установлено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до жодного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно положень ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання. При цьому кримінальним процесуальним законом передбачено, що доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після дослідження всіх обставин кримінального провадження та безпосереднього дослідження і оцінки слідчим, прокурором показань, речей і документів, які стосуються цього провадження, у їх сукупності.
Закриття кримінального провадження є одним із способів її остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів.
Пункт 2 ч.1 ст.284 КПК України передбачає закриття кримінального провадження у разі встановлення відсутності в діянні складу кримінального правопорушення. Зміст мотивувальної частини постанови слідчого повинен містити відомості про обставини, які є підставами для прийняття постанови, мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу.
Розглядаючи скаргу на постанову про закриття кримінального провадження, слідчий суддя повинен на підставі пояснень заявника, слідчого (прокурора) та матеріалів кримінального провадження встановити, чи вжив слідчий (прокурор) всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і обєктивного дослідження як обставин зазначених в заяві про скоєння кримінального правопорушення так і обставин встановлених ним в кримінальному провадженні, і чи маються передбачені ст.284 КПК України підстави для його закриття.
Відповідно до ч.2 ст. 93 КПК України сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій,службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Ухвалюючи рішення за даною скаргою, слідчий суддя погоджується з доводами скаржника в тій частині, що у ході досудового розслідування слідчим не був допитаний сам ОСОБА_3 , як заявник, про відомі йому обставини, які підлягають встановленню у кримінальному провадженні.
З тексту постанови слідчого протилежного не встановлено.
Згідно п. 2 ч. 5 ст. 110 КПК України, постанова слідчого, прокурора складається з мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу.
Оскільки, закриття кримінального провадження є одним із способів її остаточного вирішення, провадження має закриватися після всебічного, повного, об'єктивного дослідження всіх обставин та після надання оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів. Відповідно до закону, постанова слідчого про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, має бути викладена суть заяви особи, фактичні обставини, має бути надана відповідь на всі поставлені запитання особою, що здійснює захист своїх прав.
У п. 42 рішення Європейського Суду з прав людини від 13.01.2011 р. у справі «Михалкова та інші проти України» розтлумачено, що застаттею 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод держава зобов'язана «гарантувати кожному, хто перебуває під її юрисдикцією, права і свободи, визначені у Конвенції», що також опосередковано вимагає наявності будь-якої форми ефективного розслідування. Розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців; доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.
Слідчий суддя враховуючи вищевказане, приходить до висновку що вимоги ч.2 ст.9 КПК України та ч. 2 ст. 93 КПК України слідчим виконані не в повному обсязі.
Як перевірено слідчим суддею, при винесенні оскаржуваної постанови слідчий, в порушення вимог ч. 2 ст. 9 КПК України щодо всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин кримінального провадження, ним не надана належна правова оцінка обставинам кримінального правопорушення про які повідомляв заявник, та передчасно прийнято рішення про закриття кримінального провадження, за відсутністю складу кримінального правопорушення.
Також, в розумінні ч. 5 ст. 110 КПК України постанова, на думку слідчого судді є необґрунтованою, оскільки слідчим не в повному обсязі надана оцінка зібраним та встановленим під час досудового розслідування обставинам, не містить відомостей про обсяг слідчих дій, спрямованих на встановлення обставин кримінального провадження.
За таких обставин слідчий суддя вважає, що прийнята постанова є передчасною, постанова слідчого про закриття кримінального провадження підлягає скасуванню, при проведенні досудового розслідування необхідно повно та об'єктивно перевірити обставини кримінального правопорушення, вказаного в повідомленні про вчинення злочину, надати обґрунтовану юридичну оцінку встановленим обставинам; в достатньому для встановлення об'єктивної істини, провести інші необхідні слідчі дії, за результатом чого прийняти законне та обґрунтоване рішення.
За змістом положень п. 1 ч. 2 ст. 307 КПК України Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора.
Згідно ч. 3ст.307 КПК України, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора не може бути оскаржена, окрім ухвали про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження.
Керуючись ст.ст.284,303,306,307, 376 КПК України, слідчий суддя -
ухвалив:
Скаргу - задовольнити.
Постанову старшого слідчого Другого СВ (з дислокацією у м. Харкові) ТУ ДБР, розташованого в м. Полтаві ОСОБА_4 від 24.03.2022 року про закриття кримінального провадження № 42017170000000268 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України - скасувати.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1