"31" серпня 2023 р. Справа153/1175/23
Провадження2/153/293/23-ц
Ямпільський районний суд Вінницької області
у складі головуючого судді Дзерина М.М.
за участю секретаря судового засідання Поліш Н.А.
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у приміщенні Ямпільського районного суду Вінницької області у місті Ямпіль Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ямпільської міської ради Вінницької області про визначення додаткового строку достатнього для подання заяви про прийняття спадщини,
Позивач звернувся до суду із вищевказаним позовом. Вказав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_2 . Після її смерті відкрилась спадщина, до складу якої входять земельні ділянки, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯБ№670724 виданий Ямпільською міською радою для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯБ№670725 виданий Ямпільською міською радою для ведення особистого селянського господарства. Він є єдиним спадкоємцем померлої, інших спадкоємців за заповітом чи за законом немає. Його мати постійно хворіла, тому при житті подарувала йому житловий будинок по АДРЕСА_1 . На даний час він вирішив впорядкувати документи на майно, яке йому належить на праві власності та виявив, що житловий будинок йому мати подарувала, а земельна ділянка для обслуговування даного будинку залишилась зареєстрована за матір'ю. 01 серпня 2023 року він звертався до приватного нотаріуса з приводу прийняття спадщини, проте у нотаріальній конторі йому повідомили про те, що ним пропущений строк для прийняття спадщини. У встановлений шестимісячний строк він не звертався до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини у зв'язку із тим, що йому не було відомо про наявність спадкового майна у його матері. Тому просить суд визнати поважними причини пропуску ним строку щодо прийняття спадщини після смерті матері та визначити йому додатковий строк, терміном три місяці, який буде достатнім для подання ним заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився. Надав до суду письмову заяву вх.№4838 від 10 серпня 2023 року в якій просить суд, справу слухати в його відсутність. Заявлені позовні вимоги підтримує повністю, просить їх задовольнити.
Представник відповідача Ямпільської міської ради Могилів-Подільського району Вінницької областів судове засідання не з'явився, надав суду заяву вх.№ 4950 від 17 серпня 2023 року про розгляд справи у його відсутність. Не заперечує щодо задоволення позовних вимог.
Згідно з ч.ч.3-4 ст.200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Згідно ч.3 ст.211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, за відсутності всіх осіб, які беруть участь у справі, суд проводить розгляд цивільної справи без фіксування технічними засобами, за наявними у справі матеріалами.
Судом встановлені такі обставини та визначені відповідно до них правовідносини:
Із досліджених судом письмових доказів, що є у справі встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 в с.Буша ямпільського району Вінницької області народився ОСОБА_1 , батьками якого є ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (а.с.7).
З копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Ямпіль Ямпільського району Вінницької області померла ОСОБА_2 (а.с.10).
З копії договору дарування житлового будинку від 12 грудня 2008 року Витяга про державну реєстрацію прав та реєстраційного посвідчення встановлено, що ОСОБА_2 подарувала сину ОСОБА_1 житловий будинок з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 є власником вищевказаного житлового будинку з надвірними будівлями (а.с.11-13).
З копії державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯБ№670724 встановлено, що ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 0,100 га по АДРЕСА_1 Цільове призначення для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (а.с.8).
З копії державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯБ№670725 встановлено, що ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 0,0059 га по АДРЕСА_1 Цільове призначення для ведення особистого селянського господарства (а.с.9).
З відповіді на звернення приватного нотаріуса Могилів-Подільського районного нотаріального округу Вінницької області від 01 серпня 2023 року №109/01-16 вбачається, що ОСОБА_1 звертався до приватного нотаріуса Могилів-Подільського районного нотаріального округу Вінницької області Горбоконь О.Г. з метою оформлення спадщини після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті матері у зв'язку із пропущеним строком для прийняття спадщини (а.с.14).
Надаючи правову оцінку викладеним обставинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Згідно ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи (частина перша та друга статті 1220 ЦК України).
Відповідно ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч.1 ст. 1261 ЦК України ОСОБА_1 є спадкоємцем першої черги за законом після смерті матері ОСОБА_2 .
Відповідно до ч.3 ст.1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Отже, правила частини третьої статті 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду України від 26.09.2012 року (справа № 6-85цс12) та 04.11.2015 року (справа № 6-1486цс15), від 14.09.2016 року (справа № 6-1215цс16).
Крім того, відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року №7 особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Факт пропуску строку для прийняття спадщини не є підставою для усунення від спадкування.
Позивач ОСОБА_1 пропустив встановлений строк для прийняття спадщини, тому вправі звернутись в суд з позовом для визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини.
Відповідно до ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Із доводів позивача, які не заперечуються відповідачем, встановлено, що він пропустив строк для подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори, оскільки протягом встановленого ст.1270 ЦК України строку йому не було відомо про існування спадкового майна в його матері, оскільки за життя остання подарувала йому житловий будинок по АДРЕСА_1 , однак земельні ділянки для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_1 залишилась у власності спадкодавця ОСОБА_2 .
Крім того, відповідно до ч.4 ст.10 ЦПК України суд враховує норми європейського законодавства по правам людини, в якому зазначено, що згідно зі стандартом, розробленим у практиці ЄСПЛ на підставі висновків у його рішеннях, для встановлення відповідності певного заходу принципу правомірності позбавлення володіння слід проаналізувати три критерії: 1) чи є такий захід правомірним (передбачається національним законодавством); 2) чи має позбавлення власності суспільний (громадський) інтерес; 3) чи є такий захід пропорційним поставленій меті (забезпечує справедливу рівновагу між інтересами суспільства та необхідністю додержання фундаментальних прав окремої людини). Якщо хоча б одного із зазначених критеріїв не буде дотримано, то ЄСПЛ констатує порушення державою ст.1 Першого протоколу до Конвенції.
Відповідно до третього критерію, уніфікований підхід ЄСПЛ до оцінки вимог, закріплених у ст.1 Першого протоколу до Конвенції, ґрунтується також на критерії «справедливої рівноваги (балансу)» між інтересами держави (суспільства), пов'язаними з втручанням у право власності, та інтересами особи, яка так чи інше страждає від такого втручання (рішення від 23.09.1982 року справі «Спорронг і Льоннрот проти Швеції»). Зазначений критерій передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між поставленою метою та засобами, які використовуються для її досягнення. ЄСПЛ вважає, що будь-яке втручання у право власності обов'язково повинне відповідати принципу пропорційності. «Справедливий баланс» має бути дотриманий між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа, про яку йдеться, несе «індивідуальний і надмірний тягар» (рішення у справі «Трегубенко проти України»).
Питання про те, чи буде досягнута справедлива рівновага між вимогами загального інтересу і захисту фундаментальних прав особи, має значення лише при умові, що таке втручання відповідає вимогам закону і не є безпідставним.
Суд враховує, що наслідки пропущення позивачем строку для прийняття спадщини будуть не пропорційними, оскільки він втратить право на успадкування майна, яке залишилося після смерті спадкодавця. І спочатку смерть близької людини, а потім і втрата спадкового майна буде для нього занадто надмірним тягарем нерозмірним з його діями, і при цьому буде порушено «баланс» між інтересами держави та фізичної особи.
Оцінюючи усі докази, суд вважає доведеними обставини, на які позивач посилається як на підставу поважності причини пропуску ним строку для подання заяви про прийняття спадщини, що відкрилася внаслідок смерті ОСОБА_2 . Суд вважає встановленим, і ця обставина підтверджена доводами позивача, на які він посилається у позові, та не заперечується відповідачем, що дійсно протягом шестимісячного строку після смерті ОСОБА_2 він не подав заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори, оскільки про існування спадкового майна він дізнався тільки 2023 року, а тому суд визнає цю обставину поважною причиною, з якої позивач пропустив строк, необхідний для подання заяви про прийняття спадщини, передбачений ст.1270 ЦК України.
Вказані обставини визнані учасниками справи і суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.
Відповідно до ст.82 ЦПК України ці обставини не підлягають доказуванню, а тому суд визнає причину пропуску позивачем строку, передбаченого ст.1270 ЦК України, поважною.
Відповідно до ч.3 ст.1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
З урахуванням наведеного, суд має підстави відповідно до ст.1272 ЦК України для визначення позивачеві додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини, що є підставою для задоволення позову в повному обсязі.
На стягнення судових витрат позивач не наполягає. Користуючись принципом диспозитивності визначеним ч.1 ст.13 ЦПК України, суд не виходить за межі заявлених позовних вимог, а тому підстав для стягнення судових витрат із відповідача на користь позивача не вбачається.
Керуючись ст.ст.11, 206, 247, 258-265 ЦПК України і на підставі ст.ст. 1261, 1270, 1272 ЦК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Ямпільської міської ради Вінницької області про визначення додаткового строку достатнього для подання заяви про прийняття спадщини, - задоволити.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 додатковий строк терміном в три місяці, для подання заяви до нотаріуса про прийняття спадщини в порядку спадкування за законом, що відкрилась після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Ямпіль Ямпільського району Вінницької області.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий М.М.Дзерин