29.08.2023
Справа № 642/4478/23
Провадження № 1-кс/642/2537/23
29 серпня 2023 року слідчий суддя Ленінського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові клопотання прокурора Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №62023170020001472 від 26.07.2023 про арешт майна та його передача Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів,
встановив:
До слідчого судді надійшло вказане клопотання, в якому прокурор просила накласти арешт шляхом заборони їх власникам користуватись ними, відчужувати чи видозмінювати їх, та передати таке майно Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів для здійснення заходів з управління, а саме на наступне майно: нежитлове приміщення 1-го поверху №3-1:-3-6 у житловому будинку літ. «А-16», за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 70.6 кв.м. яке на праві приватної власності належить підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; нежитлове приміщення 2-го поверху №8а у житловому будинку літ. «А-9», за адресою: АДРЕСА_2 , яке належить ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 ; грошові кошти в іноземній валюті 850 доларів США: вісім купюр номіналом 100 доларів США з наступними номерами - KF55918233C, KJ21371467A, KL65233925D, HB42510312Q, KL72509463A,KB11150649F, KL16714850A, KB32840363J, одна купюра номіналом 50 доларів США - MG13773125A, яке належить підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; грошові кошти в національній валюті 17 000 гривень: сімнадцять купюр номіналом 1000 гривень з наступними номерами - БП9252287, БП2701790, БП2491502, БН9349581, БН9449579, БН9349580, БН93449578, БН9349586, БН9349577, БН9349585, БП1719940, ВМ6940059, БН0324424, БН9748969, БК5761873, БП6334417, БМ9125305, яке належить підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; 4 (чотири) купюри, номіналом по 50 (п'ятдесят) доларів США, 1195 (одна тисяча сто дев'яносто п'ять) купюр, номіналом по 100 (сто) доларів США (загальна сума вилученого майна склала - 119 700 (сто дев'ятнадцять тисяч сімсот) доларів США, яке належить підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обгрунтування клопотання прокурор вказала, що Другим слідчим відділом (з дислокацією у м. Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62023170020001472 від 26.07.2023 за підозрою ОСОБА_4 та ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що наказом начальника Головного управління Національної поліції в Харківській області № 48 о/с від 25.01.2022 ОСОБА_4 , призначено на посаду заступника начальника Харківського районного управління поліції № 2 - начальника кримінальної поліції ГУНП в Харківській області (далі ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області).
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про Національну поліцію» Національна поліція України (далі поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України «Про національну поліцію» - служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Згідно з ч. 1 ст. 23 Закону України «Про національну поліцію» в основні завдання ОСОБА_7 входило: здійснення превентивної та профілактичної діяльності, спрямованої на запобігання вчиненню правопорушень; виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживання в межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживання заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припинення виявлених кримінальних та адміністративних правопорушень; вживання заходів, спрямованих на усунення загроз життю та здоров'ю фізичних осіб і публічній безпеці, що виникли внаслідок учинення кримінального, адміністративного правопорушення; здійснення своєчасного реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та ін.
Згідно зі ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» органи поліції є правоохоронним органом.
Досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановлений в ході досудового розслідування час, але не пізніше 16.07.2023, при невстановлених в ході досудового розслідування обставинах, у ОСОБА_4 та військовослужбовця ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який перебуває на посаді старшого стрільця відділення охорони взводу охорони роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_4 , виник спільний злочинний умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживанням довірою, а саме: грошовими коштами ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
З метою реалізації свого злочинного, корисливого умислу, при невстановлених в ході досудового розслідування обставинах, у невстановлений в ході досудового розслідування час, але не пізніше 16.07.2023, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 розробили план, згідно з яким вони створюватимуть враження у ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , осіб, які шляхом використання службового становища ОСОБА_4 зможуть вжити заходи щодо непритягнення останніх до кримінальної відповідальності та подальшого закриття кримінального провадження №42023222080000015 від 21.07.2023, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України.
Реалізуючи спільний злочинний умисел ОСОБА_4 16.07.2023 приблизно о 16 год. 00 хв. зустрівся з ОСОБА_10 , будучи попередньо знайомим із останнім та використовуючи довірчі стосунки із ним, повідомив, що він, як співробітник поліції отримав інформацію про наявність кримінального провадження відносно ОСОБА_10 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 . Крім того, в ході вищевказаної зустрічі ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_10 про можливість уникнення кримінальної відповідальності та подальшого закриття кримінального провадження за грошову винагороду.
З метою досягнення реалізації злочинного умислу та створення враження у ОСОБА_10 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 серйозності ситуації, при невстановлених в ході досудового розслідування обставинах, у невстановлений в ході досудового розслідування час, але не пізніше 21.07.2023, ОСОБА_4 отримав зображення із витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань по кримінальному провадженню №42023222080000015 від 21.07.2023, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України.
В подальшому продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, 21.07.2023 в ході зустрічі ОСОБА_10 ОСОБА_9 ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , яка відбувалась поряд із ХРУП №2 ГУНП в Харківській області за адресою: м. Харків, вул. Ахієзерів, 30, останній показав ОСОБА_10 та ОСОБА_9 зображення із витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань по кримінальному провадженню №42023222080000015 від 21.07.2023, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України, яке у фабулі кримінального правопорушення містило інформацію про вчинення ОСОБА_8 вищевказаного кримінального правопорушення. Також, в ході вказаної зустрічі ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_10 та ОСОБА_9 , що оперативний супровід у вказаному кримінальному провадженні здійснюють оперативні співробітники СБ України. Крім того, ОСОБА_4 в ході вказаної зустрічі повідомив про можливість допомоги у вирішенні питання про закриття кримінального провадження та непритягнення до кримінальної ОСОБА_11 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в межах вищевказаного провадження.
26.07.2023 в ході зустрічі ОСОБА_6 та ОСОБА_10 яка відбулась за ініціативою ОСОБА_6 поряд із місцем його проживання за адресою: АДРЕСА_3 , останній висловив пропозицію про надання йому грошових коштів у розмірі 100000 доларів США для подальшої передачі ОСОБА_4 , ніби то для подальшої їх передачі співробітникам СБ України та прокурорам, що здійснюють процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, з метою уникнення кримінальної відповідальності та подальшого закриття вищевказаного кримінального провадження.
26.07.2023 в ході зустрічі ОСОБА_6 та ОСОБА_10 яка відбулась за ініціативою ОСОБА_6 на АЗС «ОККО» за адресою: м. Харків, вул. Ковпака, 24, останній повідомив про наявність достатніх зібраних доказів у кримінальному провадженні №42023222080000015 у зв'язку із чим також повідомив про необхідність надання грошових коштів у розмірі 100000 доларів США.
31.07.2023 в ході зустрічі ОСОБА_10 , ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , яка відбулась у приміщенні ХРУП №2 ГУНП в Харківській області за адресою: м. Харків, вул. Ахієзерів, 30, останній повідомив про перебування матеріалів кримінального провадження №42023222080000015 у відповідній прокуратурі та той факт, що в межах вказаного кримінального провадження відбуваються слідчі процесуальні дії, проводяться негласні слідчі розшукові дії, здійснюється збір інших доказів і з метою уникнення кримінальної відповідальності та подальшого закриття вищевказаного кримінального провадження йому необхідно надати грошові кошти у розмірі 100000 доларів США ніби то для подальшої їх передачі співробітникам СБ України та прокурорам, що здійснюють процесуальне керівництво у кримінальному провадженні.
В подальшому продовжуючи реалізацію спільного злочинного умиселу, 01.08.2023 в ході зустрічі ОСОБА_10 ОСОБА_9 . ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , яка відбувалась поряд із ХРУП №2 ГУНП в Харківській області за адресою: м. Харків, вул. Ахієзерів, 30, останній в ході розмови повідомив про можливість зменшення суми грошових коштів зі 100000 доларів США до 70000 доларів США та необхідність їх передачі 05.08.2023, з метою уникнення кримінальної відповідальності та подальшого закриття вищевказаного кримінального провадження, на що ОСОБА_10 будучи введеним в оману неправдивими відомостями зазначеними ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , добровільно погодився на вимогу надання вищевказаної суми грошових коштів.
На виконання заздалегідь узгодженого злочинного умислу, ОСОБА_6 будучи співучасником та маючи єдиний з ОСОБА_4 умисел спрямований на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_8 шляхом обману та зловживанням довірою 04.08.2023 приблизно о 16 год. 00 хв. зателефонував ОСОБА_10 за допомогою мобільного додатку «WhatsApp» та в ході телефонної розмови запитав чи готовий останній передати обумовлену раніше суму грошових коштів у розмірі 70000 доларів США 05.08.2023, на що ОСОБА_10 відповів позитивно. Того ж дня, приблизно о 19 год. 00 хв. - 19 год. 20 хв. ОСОБА_6 знову зателефонував ОСОБА_10 за допомогою мобільного додатку «WhatsApp» та в ході телефонної розмови запитав чи зможе останній передати обумовлену раніше суму грошових коштів у розмірі 70000 доларів США до 16 години 05.08.2023, на що ОСОБА_10 відповів що зможе.
05.08.2023 приблизно о 10 год. 50 хв. в ході телефонної розмови за допомогою мобільного додатку «WhatsApp» ОСОБА_10 із ОСОБА_6 , останній запропонував ОСОБА_10 приїхати до його будинку за адресою: АДРЕСА_3 , з метою передачі обумовлену раніше суму грошових коштів у розмірі 70000 доларів США, на що ОСОБА_10 повідомив що приїде до нього приблизно за годину.
05.08.2023 ОСОБА_6 знаходячись поряд з будівлею Харківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №58 за адресою проспект Ювілейний, 53Б, Харків, реалізуючи заздалегідь узгоджений злочинний умисел будучи співучасником та маючи єдиний з ОСОБА_4 умисел спрямований на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_8 , з корисливих мотивів, суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, приблизно о 12 год 28 хв. зустрівся з ОСОБА_10 та ОСОБА_9 та одержав від останніх раніше обумовлені грошові кошти у розмірі 69800 доларів США (частково імітаційні грошові кошти), що згідно з офіційним курсом НБУ на 05.08.2022 складало 2 552 488,28 грн., що більше ніж у 600 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, тобто становить особливо великий розмір.
Однак, ОСОБА_6 та ОСОБА_4 виконавши усі дії спрямовані на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_8 шляхом обману та зловживанням довірою не довели свій злочинний умисел до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки в той же день 05.08.2023 їх було затримано в порядку ст. 208 КПК України працівниками правоохоронних органів.
06.08.2023 ОСОБА_6 та ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 10.08.2023 (Справа №642/4478/23, Провадження № 1-кс/642/2283/23) накладено арешт на наступне майно:
- нежитлове приміщення 1-го поверху №3-1:-3-6 у житловому будинку літ. «А-16», за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 70.6 кв.м;
- нежитлове приміщення 2-го поверху №8а у житловому будинку літ. «А-9», за адресою: АДРЕСА_2 .
Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 15.08.2023 (Справа №642/4478/23, Провадження № 1-кс/642/2371/23) накладено арешт на наступне майно:
- грошові кошти в іноземній валюті 850 доларів США: вісім купюр номіналом 100 доларів США з наступними номерами - KF55918233C, KJ21371467A, KL65233925D, HB42510312Q, KL72509463A,KB11150649F, KL16714850A, KB32840363J, одна купюра номіналом 50 доларів США - MG13773125A.
- грошові кошти в національній валюті 17 000 гривень: сімнадцять купюр номіналом 1000 гривень з наступними номерами - БП9252287, БП2701790, БП2491502, БН9349581, БН9449579, БН9349580, БН93449578, БН9349586, БН9349577, БН9349585, БП1719940, ВМ6940059, БН0324424, БН9748969, БК5761873, БП6334417, БМ9125305.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 15.08.2023 (Справа №642/4478/23, Провадження № 1-кс/642/2373/23) накладено арешт на наступне майно вилучене 05.08.2023 в ході проведеного обшуку за адресою: АДРЕСА_4 , а саме: 4 (чотири) купюри, номіналом по 50 (п'ятдесят) доларів США, 1195 (одна тисяча сто дев'яносто п'ять) купюр, номіналом по 100 (сто) доларів США (загальна сума вилученого майна склала - 119 700 (сто дев'ятнадцять тисяч сімсот) доларів США.
Постановами старшого слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, весь зазначений перелік арештованого майна визнано речовими доказами.
Згідно інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно нежитлове приміщення 1-го поверху №3-1:-3-6 у житловому будинку літ. «А-16», за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 70.6 кв.м на праві приватної власності належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно нежитлове приміщення 2-го поверху №8а у житловому будинку літ. «А-9», за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 3.9 кв.м на праві приватної власності належить ОСОБА_5 .
В обгрунтування заявленого клопотання прокурор послалась на положення ч.ч. 6, 7 ст. 100 КПК України, згідно з якими зазначено, що речові докази вартістю понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження, передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості, а речові докази, зазначені в абзаці першому цієї частини, такої самої вартості - для їх реалізації з урахуванням особливостей, визначених законом. У випадках, передбачених пунктами 2, 4 та абзацом сьомим частини шостої цієї статті, слідчий за погодженням із прокурором або прокурор звертається з відповідним клопотанням до слідчого судді місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до слідчого судді Вищого антикорупційного суду, або до суду під час судового провадження, яке розглядається згідно зі статтями 171-173 цього Кодексу
Крім того, прокурор щодо накладення арешту послалась на положення п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, згідно з яким арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів.
Також вказала, що вищевказане майно було об'єктом кримінально-протиправних дій, набуте кримінально-протиправним шляхом та отримане за рахунок здобутих злочинним шляхом коштів, у зв'язку з чим його визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
Враховуючи вищевикладене, прокурор звернулась до слідчого судді із даним клопотанням.
Прокурор заявила клопотання про розгляд даного клопотання без виклику власника майна на підставі ч. 2 ст. 172 КПК України.
Прокурор в судове засідання не з'явилася, надала заяву про розгляд клопотання без її участі.
Згідно положень ч.4 ст. 107 КПК України, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється
Дослідивши надані матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно із ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Встановлено, що ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 10.08.2023 (Справа №642/4478/23, Провадження № 1-кс/642/2283/23) накладено арешт на наступне майно: нежитлове приміщення 1-го поверху №3-1:-3-6 у житловому будинку літ. «А-16», за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 70.6 кв.м; нежитлове приміщення 2-го поверху №8а у житловому будинку літ. «А-9», за адресою: АДРЕСА_2 .
Також ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 15.08.2023 (Справа №642/4478/23, Провадження № 1-кс/642/2371/23) накладено арешт на наступне майно: грошові кошти в іноземній валюті 850 доларів США: вісім купюр номіналом 100 доларів США з наступними номерами - KF55918233C, KJ21371467A, KL65233925D, HB42510312Q, KL72509463A,KB11150649F, KL16714850A, KB32840363J, одна купюра номіналом 50 доларів США - MG13773125A; грошові кошти в національній валюті 17 000 гривень: сімнадцять купюр номіналом 1000 гривень з наступними номерами - БП9252287, БП2701790, БП2491502, БН9349581, БН9449579, БН9349580, БН93449578, БН9349586, БН9349577, БН9349585, БП1719940, ВМ6940059, БН0324424, БН9748969, БК5761873, БП6334417, БМ9125305.
Також ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 15.08.2023 (Справа №642/4478/23, Провадження № 1-кс/642/2373/23) накладено арешт на наступне майно вилучене 05.08.2023 в ході проведеного обшуку за адресою: АДРЕСА_4 , а саме: 4 (чотири) купюри, номіналом по 50 (п'ятдесят) доларів США, 1195 (одна тисяча сто дев'яносто п'ять) купюр, номіналом по 100 (сто) доларів США (загальна сума вилученого майна склала - 119 700 (сто дев'ятнадцять тисяч сімсот) доларів США.
Таким чином, слідчий суддя не вбачає законних підстав для повторного накладення арешту на майно, на яке слідчим суддею вже накладено арешт, тому клопотання в цій частині задоволенню не підлягає.
Щодо вимоги прокурора в клопотанні про передання вказаного арештованого майна Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (код ЄДРПОУ 41037901) для здійснення заходів з управління, слідчий суддя зазначає наступне.
Положеннями ч. 6 ст. 100 КПК України передбачено, що речові докази вартістю понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження, передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі - Національне агентство), для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості, а речові докази, зазначені в абзаці першому цієї частини, такої самої вартості - для їх реалізації з урахуванням особливостей, визначених законом.
Відповідно до ст. 21 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» управління рухомим та нерухомим майном, цінними паперами, майновими та іншими правами здійснюється Національним агентством шляхом реалізації відповідних активів або передачі їх в управління.
Згідно ч. 1 ст. 19 вказаного Закону Національне агентство здійснює управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у тому числі як захід забезпечення позову - лише щодо позову, пред'явленого в інтересах держави, із встановленням заборони розпоряджатися та/або користуватися такими активами, а також у позовному провадженні у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави із встановленням заборони користуватися такими активами, сума або вартість яких дорівнює або перевищує 200 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня відповідного року.
В силу вимог ч.7 ст.100 КПК України вирішення питання про передачу майна в управління здійснюється за правилами накладення арешту на майно. Натомість, арешт майна, згідно з п. 7 ч. 2 ст.131 КПК України є заходом забезпечення кримінального провадження.
Отже, питання про передачу майна в управління Національному агентству слідчий суддя розглядає з урахуванням загальних правил застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Вирішуючи питання щодо передачі майна в управління Національному агентству, слідчий суддя звертає увагу на те, що обов'язковою умовою передачі майна в управління Національного агентства є наявність мети забезпечення збереження таких речових доказів або збереження їхньої економічної вартості, звідси має наслідком покладення обов'язку на слідчого, прокурора щодо доведення обставин, які підтверджують, що у разі нездійснення таких дій, майно може бути перетворене, знищене, зіпсоване або його економічна вартість істотно зменшиться в ціні.
Європейський суд з прав людини, неодноразово підкреслював, що в разі, коли держави вважають за потрібне вдаватися до таких заходів, як обшуки з метою отримання доказів вчинення протиправних діянь, вилучення майна або арешт майна, Суд оцінюватиме, чи були підстави, наведені для виправдання таких заходів, відповідними та достатніми, і чи було дотримано принцип пропорційності, а також, зокрема, чи були у справі також інші докази на той час вчинення протиправних діянь та на рішення ЄСПЛ у справі «Новоселецький проти України» (Заява №47148/99, рішення від 22.02.2005, остаточне рішення від 22.05.2005) Європейський суд з прав людини вказує, що у кожній справі, в якій йде мова про порушення вищезгаданого права (володіння своїм майном), суд повинен перевірити дії чи бездіяльність держави з огляду на дотримання балансу між потребами загальної суспільної потреби та потребами збереження фундаментальних прав особи, особливо враховуючи те, що заінтересована особа не повинна нести непропорційний та непомірний тягар. Відповідно до пунктів 69, 73 рішення Європейського суду з прав людини від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції" (Sporrong and Lonnroth v. Sweden) будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар.
Відтак, за допомогою такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, який вже раніше накладений слідчим суддею, вже досягнуто завдань кримінального провадження, які полягають у запобіганні можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Обґрунтовуючи клопотання прокурор зазначив, що метою передачі в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, є забезпечення досягнення мети накладення арешту на майно, збереження схоронності майна та збереження його економічної вартості.
Водночас, слідчим суддею під час судового розгляду клопотання не було встановлено, що незастосування заходів щодо передачі в управління Національному агентству майна, зазначеному у клопотанні, унеможливить виконання завдань кримінального провадження та не забезпечить збереження речових доказів, їх схоронності, та їх економічної вартості, прямого чи опосередкованого впливу та посягання на арештоване майно.
Враховуючи не доведення стороною обвинувачення обставин, які б свідчили про наявність ризику втрати майна, слідчий суддя вважає, що в даному випадку відсутня необхідність створення додаткових гарантій збереження вже арештованого майна у кримінальному провадженні.
Разом з тим, прокурор, звертаючись з клопотанням про передачу речових доказів Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів для здійснення заходів з управління ними в рамках кримінального провадження №62023170020001472 від 26.07.2023 за підозрою ОСОБА_4 та ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України, не надав слідчому судді жодних доказів, які б свідчили про наявність наведених в клопотанні ризиків, а саме по собі визнання майна речовим доказом, не може тягнути за собою його обов'язкову передачу Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаних від корупційних та інших злочинів.
Крім того, відсутні і докази тому, що таке майно є об'єктом кримінально-протиправних дій, набуте кримінально-протиправним шляхом та отримане за рахунок здобутих злочинним шляхом коштів, як зазначає прокурор, враховуючи правову кваліфікацію дій підозрюваного.
Окрім цього, прокурором не доведено, що незастосування заходів щодо передачі в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, майна, зазначеного у клопотанні, унеможливить виконання завдань кримінального провадження та не забезпечить збереження речових доказів та їх економічної вартості, не доведено обставин, які підтверджують, що у разі нездійснення передачі вказаного у клопотанні майна в управління Національному агентству, майно може бути перетворене, знищене, зіпсоване або його економічна вартість істотно зменшиться в ціні, а тому, на переконання слідчого судді, застосування такого порядку зберігання речових доказів суперечитиме принципу розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Також, всупереч вимогам ст.100 КПК України, відсутні відомості звернення до власника майна та ненадання останнім добровільної згоди на передачу вказаного майна Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості.
Враховуючи вищевикладені обставини, слідчий суддя не вбачає підстав для задоволення клопотання прокурора.
Керуючись статтями 9, 100, 131, 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя, -
ухвалив:
Відмовити в задоволенні клопотання прокурора Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №62023170020001472 від 26.07.2023 про арешт майна та його передача Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя