Справа № 145/1330/23
Провадження №3/145/630/2023
23.08.2023 Тиврівський районний суд Вінницької області
Суддя Ратушняк І. О. , за участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , адвоката Когутницького В.М., розглянувши матеріали, що надійшли від СПД №1 ВП №2 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальностіОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст.130 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 053413, складеного 04.08.2023, о 23-15 год. 04.08.2023 в смт Тиврів, по вулиці Злагоди, ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 21051, д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного та наркотичного сп'яніння (виражене тремтіння пальців рук, нереагування зіниць ока на різке світло). Від проходження медичного огляду на стан спиртних та наркотичних речовин відмовився., чим порушив п.2.5 ПДР України, відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 винність у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не визнав. Пояснив, що 4 серпня він не керував транспортним засобом. За кермом їхав його товариш ОСОБА_2 . Заїхали на АЗС, заправили авто та зупинилися біля магазину, недалеко від АЗС, так як ОСОБА_3 зателефонувала мама. Так як авто було з причепом, ОСОБА_4 вирішив не розвертатися, а вийшов з автомобіля та пішов додому, який знаходився біля АЗС а його попросив залишитися в авто. Він чекав його, а потім сів на місце водія, щоб перевірити, чи працює освітлення на причепі. В цей час під'їхали працівники поліції та попросили дати документи, він не знав, де вони і подзвонив товаришу ОСОБА_4 , який сказав, що скоро буде та дасть документи, однак працівники поліції сказали сісти в їхнє авто та ОСОБА_5 почав складати протокол. Він відмовився від підпису в протоколі, тому що не керував транспортним засобом. Коли підійшов ОСОБА_4 , автомобіль вже завантажували на евакуатор. ОСОБА_6 повідомив поліцейським, що це він керував транспортним засобом, однак поліцейські сказали, що буде пояснювати в суді, хто керував автомобілем.
Свідок ОСОБА_6 пояснив, що він та ОСОБА_7 їхали з причепом в с.Тростянець. За кермом був він. Він живе біля АЗС "Авантаж". По дорозі вони заїхали заправитися та поїхали в напрямку с.Тростянець. Від'їхали недалеко. Так як йому подзвонила мама, він зупинив авто, не розвертався, оскільки авто було з причепом, а він живе недалеко, вийшов та пішов додому, попросивши ОСОБА_8 , щоб той почекав його в машині. Коли він вже був вдома, йому подзвонив ОСОБА_9 та спитав, де документи, бо працівники поліції сказали надати. Він відповів, що скоро буде, бо документи у нього, оскільки авто він взяв у знайомого. Коли прийшов на місце, він сказав працівникам поліції, що він керував авто і показав документи, після чого працівники поліції почали перевіряти його на стан сп'яніння (казали дихнути та світили в очі ліхтариком, потім погрузили авто на евакуатор, а причіп залишили).
В судовому засіданні захисник ОСОБА_1 - адвокат Когутницький В.М. вважає, що провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП слід закрити, у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення учасників судового розгляду, приходжу до наступних висновків.
Статтею 7 КУпАП України встановлено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує в тому числі питання про те, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення, чи витребувано необхідні додаткові матеріали. Протокол про адміністративне правопорушення є офіційним документом і основним джерелом доказів у справі, оскільки саме в ньому повинні міститися повні й точні відомості про вчинене правопорушення і його кваліфікацію, що має значення для правильного вирішення справи.
Варто зазначити, що об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП виражається у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їхню увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Але для того, щоб виявити вказане правопорушення, той чи той транспортний засіб має бути законно зупинений співробітниками поліції, в противному випадку протиправність зупинки (за умови відсутності задокументованого порушення ПДР та подальшим притягненням до відповідальності), може поставити під сумнів й саму подальшу процедуру оформлення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП
За змістом ст.ст. 245, 252, 280, 283 КУпАП, при розгляді справи про адміністративні правопорушення забезпечується всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи, підлягають для з'ясування питання про те, чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа в його вчиненні, рішення приймається на підставі доказів, долучених у суді і оцінених суддею за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
У відповідності з п. 2 ч. 1 ст. 278 КУпАП - орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує питання, зокрема, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст.ст. 254, 256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є важливим процесуальним документом, яким фіксується факт адміністративного правопорушення і який є підставою для подальшого провадження у справі. До складання протоколу та його змісту пред'являють спеціальні вимоги. Так, ст.256 КУпАП встановлено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Згідно з вимогами «Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції», затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України за № 1376 від 06 11.2015, та ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення поряд з іншим повинно бути чітко зазначено місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, яка повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складено протокол, а до протоколу повинні бути додані докази вчиненого правопорушення.
При складанні протоколу зазначаються дата і місце складання протоколу.
Отже, у разі складення по відношенню до водія адміністративного протоколу, необхідно ретельно перевіряти дотримання посадовими особами патрульної поліції вищевказаних положень та встановити чи в повній мірі внесено до протоколу про адміністративне правопорушення відомості щодо адміністративного правопорушення, оскільки в деяких випадках матеріали адміністративної справи взагалі не містять відомостей щодо суті правопорушення, за яке особа підлягає притягненню до відповідальності за ст. 130 КУпАП.
Більш того, відповідно до положень п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» визнано правильною практикою тих судів, які вмотивованими постановами повертають протоколи про адміністративні правопорушення, складені не уповноваженою на те посадовою особою або без додержання вимог ст. 256 КУпАП, відповідному правоохоронному органу для належного оформлення.
Також потрібно звернути увагу на те, що відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» № 14 від 23.12.2005, керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Відповідно до п. 1.10 Правил дорожнього руху, водій - це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Чинне законодавство, в тому числі й ПДР, не містить визначення терміну «керування транспортним засобом». Таке визначення було наведено в п. 27 Пленуму ВСУ від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», за яким керування транспортним засобом - виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
За п.1 ст. 8 Конвенції про дорожній рух, яку ратифіковано із застереженням і заявами Указом Президії ВР УРСР № 2614-VІІІ від 25.04.74 «Каждое транспортное средство или состав транспортних средств, которые находятся в движении, должны иметь водителя».
Крім того, в рішенні №404/4467/16-а від 20.02.19 ВС/КАС зазначив, що «само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зрушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування. Проте зазначення «водія» унеможливлює правозастосування вказаного визначення в розумінні ст. 130 КУпАП, оскільки суттєво зменшує коло осіб, які можуть бути притягнуті до відповідальності за керування у нетверезому стані.
Таким чином, знаходження за кермом транспортного засобу, яке не є в стані руху (знаходиться в нерухомому стані), особи в нетверезому стані не є доказом вчинення останньою адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, оскільки саме перебування особи на місці водія не доводить факт керування транспортним засобом, незалежно від наявності ввімкненого двигуна.
Проте співробітники поліції інколи нехтують цим правилом і складають протоколи на осіб, які знаходячись у транспортному засобі перебувають в стані алкогольного сп'яніння, проте не виконують функцій водія такого транспортного засобу.
Відповідно до п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Проведення огляду на стан сп'яніння здійснюється в порядку, встановленому ст.266 КУпАП, відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17.12.2008 № 1103.
Відповідно до п.п. 3-8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затверджено Постановою КМ України від 17.12.2008 р. № 1103 , огляд проводиться:
- поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом;
- лікарем закладу охорони здоров'я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
Зазначені вимоги закону знайшли своє відображення і в п. 7 розділу 1 Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», в якому визначено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП.
При цьому в п. 6 Порядку вказано, що водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я; водночас у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду (п. 8 Порядку). Не можуть бути залучені як свідки працівники Національної поліції або особи, щодо неупередженості яких є сумніви.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків.
При цьому, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину; обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до вимог п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочата справа підлягає закриттю в разі відсутності події правопорушення. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За таких обставин, приходжу до висновку, що працівником патрульної поліції при складенні протоколу про адміністративне правопорушення було порушено вимоги КУпАП та Інструкції.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 №23-р 2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпції, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинності.
На відеозаписі з бодікамер працівників поліції, не зафіксовано факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом. Автомобіль стояв та не був зупинений працівниками поліції. На місці зупинки не пропонувалося пройти огляд на стан сп'яніння.
За відсутності доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом при обставинах, вказаних у протоколі, ОСОБА_1 у розумінні диспозиції ст.130 КУпАП не є суб'єктом вчинення даного адміністративного правопорушення за ознакою відмови від проходження огляду на стан сп'яніння, так як відсутні докази керування ним транспортним засобом на момент зупинення автомобіля працівниками поліції, і як наслідок ОСОБА_1 не може нести відповідальність, а тому вважаю, що співробітники поліції безпідставно склали протокол на ОСОБА_10 , який не виконував функцій водія.
Враховуючи викладене, а також те, що в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості, вважаю, що провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП слід закрити, за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 130, 245, 247, 251, 266, 268, 283, 284 КУпАП, -
Закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення за відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
На постанову може бути подано апеляційну скаргу до Вінницького апеляційного суду через Тиврівський районний суд Вінницької області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Ратушняк І. О.