Справа № 134/1001/23
1-кп/134/88/2023
29 серпня 2023 року смт. Крижопіль
Крижопільський районний суд Вінницької області
в складі: головуючої судді ОСОБА_1
з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Крижопіль кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 390 КК України,
встановив:
На розгляді Крижопільського районного суду перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 390 КК України.
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження ОСОБА_4 строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 діб, посилаючись на те, що на даний час продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, зокрема, ризик переховування від суду, продовження вчинення інших кримінальних правопорушень.
Обвинувачений та його захисник заперечили щодо задоволення клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою та просили змінити запобіжний захід на особисте зобов'язання.
Заслухавши учасників процесу, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до положень ч. 1-3 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Вирішення судом питання щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Так, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 390 КК України, за що передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років, офіційно не працевлаштований, у зв'язку з чим не має стабільного та законного джерела доходу, раніше неодноразово судимий за вчинення корисливих злочинів проти власності, не має міцних соціальних зв'язків, а тому, перебуваючи на волі та зважаючи на покарання, яке йому загрожує у випадку доведення винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, може ухилятись від суду, продовжувати вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Зважаючи на те, що заявлені ризики, які були враховані при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не зменшилися та вони виправдовують тримання обвинуваченого під вартою, суд вважає, що слід продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_4 , адже лише такий найсуворіший запобіжний захід на даний час зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Застосування більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, на думку суду, не зможе запобігти відповідним ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Посилання сторони захисту на відсутність доказів вини обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення не є підставою для зміни запобіжного заходу, оскільки на даній стадії судового розгляду суд не надає оцінку доказам, а лише перевіряє чи продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які були підставою для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Доказів, які б вказували на наявність у ОСОБА_4 медичних протипоказань для перебування під вартою, суду не надано.
Посилання на те, що у даному кримінальному провадженні вже були допитані свідки, тому відсутній ризик впливу на них з боку обвинуваченого, не є безумовною підставою для зміни запобіжного заходу.
Хоча свідки вже дали свої покази, однак не виключається можливий вплив на них обвинуваченого у разі його перебування на волі.
Оскільки судом не встановлено обставин, які б свідчили про те, що необхідність у раніше обраному запобіжному заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого відпала, тому вважає за необхідне продовжити його тримання під вартою на шістдесят днів з 29 серпня 2023 року до 27 жовтня 2023 року включно.
Визначаючи на підставі п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави, суд вважає, що застава в розмірі 10 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 26 840 грн., буде достатньою для забезпечення обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 177, 194, 331 КПК України, суд -
постановив:
Клопотання прокурора ОСОБА_3 про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 задовольнити.
Обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити строк тримання під вартою на шістдесят днів з 29 серпня 2023 року до 27 жовтня 2023 року включно.
Заставу, визначену ОСОБА_4 ухвалою Крижопільського районного суду Вінницької області від 03 липня 2023 року, залишити без змін у раніше визначеному розмірі, а саме в сумі 26 840 грн.
У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України наступні обов'язки: прибувати до прокурора та суду у кримінальному провадженні за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, де він проживає без дозволу прокурора або суду; повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні.
В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про зміну застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою на запобіжний захід у виді особистого зобов'язання - відмовити.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Вінницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу суду не зупиняє її виконання.
Суддя: