Справа №613/1214/23 Провадження № 1-кп/613/138/23
31 серпня 2023 року м. Богодухів
Богодухівський районний суд Харківської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м. Богодухові справу за обвинувальним актом по кримінальному провадженню № 42023222750000008 від 19.04.2023 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, -
У провадженні Богодухівського районного суду Харківської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст.402 КК України.
У підготовчому судовому засіданні від захисника обвинуваченого надійшло клопотання про повернення обвинувального акту прокурору. В обґрунтування клопотання зазначено, що в обвинувальному акті, затвердженому прокурором Чугуївського відділу Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_6 , при формулюванні обвинувачення зазначені не всі обставини, які підлягають доказуванню, зокрема, не вказано дати, часу та місця вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, яке йому інкримінується. Крім того, при формулюванні обвинувачення допущена суттєва помилка у зазначенні посади обвинуваченого ОСОБА_5 , а саме, вказано, що ОСОБА_5 , перебуваючи на посаді солдата резерву 14 запасної роти 54 окремої механізованої бригади, відкрито відмовився виконати наказ командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 06 березня 2023 року № 58-рс про звільнення із займаної посади та призначення його на посаду солдата резерву 14 запасної роти НОМЕР_1 окремої механізованої бригади. З огляду на викладене, неможливо зрозуміти, у яких діях сторона обвинувачення вбачає вчинення ОСОБА_5 злочину, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, - непокора, тобто, відмова ОСОБА_5 виконати наказ, при цьому такий наказ стосується призначення його на ту саму посаду, на якій він нібито і перебував на момент вчинення злочину. Насправді ОСОБА_5 ніколи не перебував на посаді солдата резерву 14 запасної роти НОМЕР_1 окремої механізованої бригади. Враховуючи викладене, захисник вважає, що вказані недоліки свідчать про невідповідність обвинувального акту вимогам п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, а такий виклад формулювання обвинувачення в обвинувальному акті є неконкретизованим, неповним, таким, що не відповідає вимогам закону та порушує право обвинуваченого на захист.
Захисник та обвинувачений у судовому засіданні подане клопотання підтримали з підстав, викладених в останньому.
Прокурор в судовому засіданні проти клопотання заперечувала. Вважала, що обвинувальний акт відповідає вимогам кримінально-процесуального закону, підстави для його повернення відсутні. Зокрема, в обвинувальному акті зазначено відомості про дату, час та місце і форму вини обвинуваченого, а підтвердження перебування чи неперебування ОСОБА_5 на тій посаді, яка вказана в обвинувальному акті, може бути з'ясовано лише під час судового розгляду та вивчення судом відповідних доказів.
Суд, вислухавши думку захисника, прокурора, обвинуваченого, вивчивши доводи клопотання та матеріали справи, зазначає наступне.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу.
Згідно з ч. 4 ст. 110 КПК України, обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 КПК України.
У свою чергу, статтею 291 КПК України передбачено, що обвинувальний акт складається слідчим, дізнавачем, після чого затверджується прокурором. Обвинувальний акт може бути складений прокурором, зокрема якщо він не погодиться з обвинувальним актом, що був складений слідчим, дізнавачем.
Обвинувальний акт має містити такі відомості: 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3-1) анкетні відомості викривача (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 4) прізвище, ім'я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; 5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; 6) обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання; 7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; 7-1) підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими; 8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); 8-1) розмір пропонованої винагороди викривачу; 9) дату та місце його складення та затвердження.
Обвинувальний акт підписується слідчим, дізнавачем та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно.
На думку суду, обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42023222750000008 містить всі відомості, зазначення яких є обов'язковим в силу ч. 2 ст. 291 КПК України, підписаний слідчим, затверджений прокурором, до нього додані документи відповідно до ч. 4 ст. 291 КПК України - реєстр матеріалів досудового розслідування та розписка про отримання підозрюваним копії обвинувального акту.
Вказаний обвинувальний акт містить виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, зокрема, відомості про дату та місце вчинення кримінального правопорушення, та формулювання обвинувачення - в тому обсязі і таким чином, як прокурор вважає встановленим, а також правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону, частини і статті закону України про кримінальну відповідальність, а отже, відповідає вимогам п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України.
З приводу доводів захисника про неналежне зазначення в обвинувальному акті посади обвинуваченого, а саме, про те, що ОСОБА_5 перебував на посаді солдата резерву 14 запасної роти окремої 54 механізованої бригади (на якій він насправді ніколи не перебував) , при цьому, відмовився виконувати наказ командира про призначення його, знову ж-таки, на посаду солдата резерву 14 запасної роти 54 окремої механізованої бригади, суд зазначає, що прокурором в обвинувальному акті вказані відомості наведені в тому обсязі та в такому формулюванні, в якому останній вважав їх встановленими.
Разом з тим, відповідно до ст. 338 КПК України з метою зміни правової кваліфікації та/або обсягу обвинувачення прокурор має право змінити обвинувачення, якщо під час судового розгляду встановлені нові фактичні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа.
При цьому, забезпечення права на захист у цьому випадку досягається шляхом роз'яснення судом обвинуваченому, що він буде захищатися в судовому засіданні від нового обвинувачення, та відкладення судового розгляду не менше ніж на сім днів для надання обвинуваченому, його захиснику можливості підготуватися до захисту проти нового обвинувачення, що прямо передбачено частиною 4 статті 338 КПК України.
Якщо ж, встановивши наявність фактичних обставин, що мають істотне значення для кримінального провадження, прокурор не вчинить вказані процесуальні дії, то суд, провівши судовий розгляд, у нарадчій кімнаті повинен надати відповідну юридичну оцінку дослідженим доказам, та, вирішивши всі питання, передбачені кримінальним процесуальним законом, прийняти відповідне рішення, зокрема, одне з тих, що передбачені ст. 373 КПК України.
Разом з тим, якість викладення та формулювання фактичних обставин кримінального правопорушення, за наявності в обвинувальному акті всіх обов'язкових елементів, передбачених ч. 2 ст. 291 КПК України, сама по собі не є підставою для повернення обвинувального акту прокурору.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України, у зв'язку з чим, правові підстави для повернення обвинувального акту прокурору на даний час відсутні.
Керуючись ст.ст. 291, 314, 315 КПК України, суд,-
У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_4 про повернення обвинувального акту прокурору - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1