Справа №: 398/3926/23
провадження №: 1-кп/398/346/23
Іменем України
"31" серпня 2023 р. м. Олександрія
Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному 08.04.2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023121060000598, щодо
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Спаського району Приморського краю Росії, особи без громадянства, з базовою середньою освітою, неодруженого, який не має на утриманні неповнолітніх дітей, фактично проживав перед затриманням за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст.89 КК України вважається особою, що не має судимості,
який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.2 ст.289 КК України,
У провадженні Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області перебуває кримінальне провадження, яке внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12023121060000598 від 08.04.2023 року, відносно ОСОБА_4 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.2 ст.289 КК України.
Ухвалою слідчого судді Олександрійського міськрайонного суду від 05.07.2023 року ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, строк якого закінчується 01 вересня 2023 року.
На підставі ухвали суду від 31 серпня 2023 року ОСОБА_4 призначено захисника на окрему процесуальну дію через неможливість прибуття в судове засідання захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_6 .
Через відсутність захисника ОСОБА_6 провести підготовче судове засідання неможливо.
Прокурор подав письмове клопотання про обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, оскільки ухвалою Олександрійського міськрайонного суду від 05.07.2023 року стосовно підозрюваного ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 01.09.2023 року. Прокурор зазначає, що на теперішній час продовжують існувати ризики, зазначені у п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме, що ОСОБА_7 може переховуватись від суду, також обвинувачений може незаконно впливати на свідків та потерпілих у справі і може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки він не має постійного місця роботи, неодружений, дітей немає, тобто не має стійких соціальних зв'язків.
Обвинувачений не заперечив проти обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, проте вважає, що ризики, вказані прокурором, відсутні.
Захисник заперечила проти задоволення клопотання прокурора, оскільки вважає, що ризики вказані у клопотанні абстрактні та нічим не підтверджені та просила суд застосувати до ОСОБА_7 домашній арешт.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч.3 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
Згідно зі ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбаченим частиною першою цієї статті.
Згідно з положеннями ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Пунктом 4 частини 2 статті 183 КПК України передбачено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад 5 років.
ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.289 КК України та ч.4 ст.185 КК України, відповідальність за які передбачає позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, тобто ці кримінальні прапорушення є тяжкими.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 після вчинення злочину змінив своє місце проживання та виїхав за межі Олександрійського району, переховувався від слідства, раніше проживав у вагончику на території підприємства, на якому працював неофіційно, не одружений, не має на своєму утриманні малолітніх чи неповнолітніх дітей, не має громадянства та зареєстрованого місця проживання.
Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі; дані про особу підозрюваного; розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа; ризики продовження чи повторення протиправної поведінки.
Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, суд відмічає, що ризиком не можна вважати прогнозовану подію, настання якої розглядається як цілком гарантоване.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, у цьому випадку підозрюваний або обвинувачений, може вдатися до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду, або ж створять загрозу суспільству.
Таким чином, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, суд має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. Позитивна відповідь свідчить про реально існуючий ризик неправомірної поведінки підозрюваного.
Надаючи оцінку можливості підозрюваному чи обвинуваченому переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, суд бере до уваги, що підозрюваний чи обвинувачений переховувався від органу досудового розслідування, слідчим було подано клопотання про надання дозволу на затримання, на підставі ухвали суду останнього було доставлено до суду для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, а тому існують підстави вважати, що підозрюваний з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованих злочинів може знову вдатися до відповідних дій.
На користь реального існування вказаного ризику слід віднести ті обставини, що підозрюваний ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжких злочинів, передбачених ч.2 ст. 289, ч.4 ст.185 КК України, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі.
Характер та фактичні обставини інкримінованих підозрюваному кримінальних правопорушень свідчать про підвищену суспільну небезпеку.
Слідчий суддя вважає, що небезпека переховування підозрюваного ОСОБА_4 здається явно переконливою, оскільки ОСОБА_4 , усвідомлюючи те, що вчинив кримінальне правопорушення, яке має незворотній характер та згідно з ст.12 КК України, відносяться до категорії тяжких злочинів, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі, не маючи постійного джерела доходів, місця роботи, відсутній документ, що посвідчує особу, проживаючого з людиною похилого віку ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_1 , разом з тим, вказана особа не є родичем та не має правовстановлюючих документів на вказане майно, з метою уникнення покарання за вчинене кримінальне правопорушення, маючи можливість вільно пересуватися по території України та безперешкодно покинути місто Олександрія і місце свого проживання, знаходячись на волі буде переховуватися від органів досудового розслідування та суду, що являється ризиком, передбаченим п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» від 26 липня 2001 року Європейським судом з прав людини зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Ризик, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України доводиться тим, що ОСОБА_4 , не має постійного джерела доходів, сталого місця роботи, раніше судимий, проте вважається таким, що немає судимості, дає підстави об'єктивно вважати, що останній, перебуваючи на волі може вчинити нові злочини або продовжити свою злочинну діяльність, що являється ризиком, передбаченим п.5 ч.1 ст.177 КПК України.
Крім того, ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме впливати на свідків, доводиться тим, що ОСОБА_4 з метою уникнення можливого покарання, може примушувати свідків та потерпілих до зміни показів.
На підставі вищевикладеного, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки стороною кримінального провадження надані докази наявності обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінальних правопорушень, достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а також недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання вищевказаним ризикам.
Враховуючи приписи ст. 183 КПК України, тяжкість вчинених кримінальних правопорушень, суд вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.
Керуючись ст.ст.177, 178, 183, 197, 314, 315, 369-372 КПК України, суд,
Клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 задовольнити.
Обрати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на шістдесят днів, тобто з 31 серпня 2023 року до 29 жовтня 2023 року включно.
Визначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , суму застави у розмірі 20 (двадцять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 53 680 (п'ятдесят три тисячі шістсот вісімдесят) грн 00 коп. та може бути внесена підозрюваним або заставодавцем за наступними реквізитами: Отримувач ТУ ДСА України в Кіровоградській області, Код отримувача 26 24 14 45, Банк отримувача ДКСУ, м. Київ, Код банку отримувача 82 01 72, рахунок отримувача UA458201720355279001000002505, призначення платежу: запобіжний захід - застава за ОСОБА_9 .
При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_4 з-під варти звільнити.
У разі внесення визначеної суми застави, зобов'язати обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 :
- прибувати за викликом до прокурора або суду;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває без дозволу прокурора або суду;
- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватись від спілкування із потерпілими та свідками по кримінальному провадженню, крім участі під час процесуальних дій.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що відповідно до ч. 8, 10 ст. 182 КПК України, за умови сплати застави, у разі невиконання покладених на нього цією ухвалою обов'язків, застава буде звернена в дохід держави, а судом буде вирішено питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави в більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Суддя ОСОБА_1