Справа № 128/2634/23
Іменем України
31 серпня 2023 року місто Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Ганкіної І.А.
секретаря судового засідання Савченко Я.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниця в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Стрижавської селищної ради Вінницького району вінницької області (Лаврівський старостинський округ) про визнання права власності в порядку спадкування за законом та як член колгоспного двору, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Стрижавської селищної ради Вінницького району вінницької області (Лаврівський старостинський округ) про визнання права власності в порядку спадкування за законом та як член колгоспного двору, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_2 , 1938 року народження в с. Лаврівка Вінницького району Вінницької області. Після його смерті відкрилася спадщина, до якої також входить 1/3 частка у праві власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , яка належала померлому ОСОБА_2 , як члену колгоспного двору, який не втратив право на майно двору станом на 15.04.1991 року згідно Закону України «Про власність». Однак, в зв'язку з приналежністю спадкового будинку до суспільної категорії колгоспних дворів, позивачка не має можливості оформити свої спадкові права в нотаріальній конторі. Іншою спадкоємицею першої черги за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 являлася його дружина, а мати позивачки - ОСОБА_3 . Спадщину після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 позивачка з матір'ю ОСОБА_3 фактично прийняли, так як на момент смерті батька проживали з ним та були зареєстровані за однією адресою, і свідчить про фактичне прийняття нами спадщини згідно норм ст. 549 ЦК України, так як вступили в управління та володіння спадковим майном на протязі шести місяців з моменту смерті батька.
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивачки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Лаврівка Вінницького району Вінницької області. Після її смерті відкрилася спадщина, до якої також входить 1/2 частка у праві власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , з них 1/3 частка належала померлій ОСОБА_3 , як члену колгоспного двору, яка не втратила право на майно двору станом на 15.04.1991 року згідно Закону України «Про власність» та 1/6 частка, яку вона успадкувала після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 чоловіка ОСОБА_2 , але за життя не оформила своїх спадкових прав.
Позивачка як донька померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 являюся спадкоємицею першої черги за законом. Спадщину після смерті матері прийняла, так як у встановлений законом строк звернулася з заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори і на решту спадкового майна після смерті матері ОСОБА_3 отримала свідоцтва про право на спадщину за законом від 18 квітня 2023 року, видані ОСОБА_4 державним нотаріусом Вінницької районної державної нотаріальної контори, а саме на земельну ділянку площею 0,1241 га та на земельну ділянку площею 1,1839 га. Інші спадкоємці першої черги за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , які прийняли спадщину - відсутні.
Викладені вище обставини стали підставою до звернення до суду із даною позовною заявою за захистом своїх спадкових прав після смерті батька та матері.
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Галіцина В.В. подала суду заяву про слухання справи у їх відсутність, позовні вимоги підтримують, змін та доповнень не мають, позов просять задоволити. Розгляд справи провести у їх відсутність.
Відповідач в особі Стрижавської селищної ради надали суду заяву, про розгляд справи у їх відсутність та провести розгляд за наявними матеріалами, при вирішенні судового спору покладаються на розсуд суду.
Частиною 3 статті 211 ЦПК України визначено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Суд, дослідивши матеріали справи, врахувавши думку учасників провадження, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до висновку, що позовна заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно з частиною першою статті 2 ЦПК завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до пунктів 1, 2, 4, 5, 6, 7 частини третьої статті 2 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є: верховенство права; повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; обов'язковість судового рішення.
Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права (частина перша статті 10 ЦПК України).
Суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо (стаття 11 ЦПК України).
Доказами підтвердження та спростування обставин визначених у позові є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експерта ( ст.76 ЦПК України).
Цивільним процесуальним законодавством України встановлено, що докази у справі повинні бути належними та допустимими.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Судом є встановленим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , 1938 року народження в с. Лаврівка Вінницького району Вінницької області, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 , видане 28 грудня 2002 року, а/з № 32 про смерть зареєстрований виконавчим комітетом Лаврівської сільської ради Вінницького району Вінницької області.
Після його смерті відкрилася спадщина, до якої також входить 1/3 частка у праві власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , яка належала померлому ОСОБА_2 , як члену колгоспного двору, який не втратив право на майно двору станом на 15.04.1991 року згідно Закону України «Про власність», що підтверджується записами погосподарських книг за період з 01.01.1991 року по 01.01.1995 року.
Однак, в зв'язку з приналежністю спадкового будинку до суспільної категорії колгоспних дворів, ОСОБА_1 не має можливості оформити свої спадкові права в нотаріальній конторі, що підтверджується постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії Вінницької районної державної нотаріальної контори від 18 квітня 2023 року за № 508 /02-31.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , як донька померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 являється спадкоємицею першої черги за законом, що підтверджується свідоцтвом про її народження серія НОМЕР_2 видане Лаврівською сільською радою 01 березня 1968 року та свідоцтвом про реєстрацію мого шлюбу серія НОМЕР_3 ) з ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрований у виконавчому комітеті Лаврівської сільської ради Вінницького району Вінницької області.
Іншою спадкоємицею першої черги за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 являлася його дружина, а мати позивачки - ОСОБА_3 , що підтверджується їх свідоцтвом про одруження серія НОМЕР_4 14 травня 1963 року, а/з № 19 про шлюб зареєстровано Стрижавською сільською радою Калинівського району Вінницької області.
Спадщину після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 позивачка з матір'ю ОСОБА_3 фактично прийняли, так як на момент смерті батька вони проживали з ним та були зареєстровані за однією адресою, що підтверджується довідкою Стрижавської селищної ради від 03 травня 2023 року за № 1121/026 і свідчить про фактичне прийняття нами спадщини згідно норм ст. 549 ЦК України, так як вступили в управління та володіння спадковим майном на протязі шести місяців з моменту смерті батька.
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Лаврівка Вінницького району Вінницької області, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_5 , видане, а/з № 12 про смерть зареєстрований 12 листопада 2020 року виконавчим комітетом Лаврівської сільської ради Вінницького району Вінницької області.
Після її смерті відкрилася спадщина, до якої також входить 1/2 частка у праві власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , з них 1/3 частка належала померлій ОСОБА_3 , як члену колгоспного двору, яка не втратила право на майно двору станом на 15.04.1991 року згідно Закону України «Про власність» та 1/6 частка, яку вона успадкувала після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 чоловіка ОСОБА_2 , але за життя не оформила своїх спадкових прав, що підтверджується записами погосподарських книг за період з 01.01.1991 року по 01.01.1995 року. Цей факт також підтверджується свідоцтвом про право особистої власності на домоволодіння № НОМЕР_6 від 20 вересня 1989 року видане виконавчим комітетом Лаврівської сільської ради Вінницького району Вінницької області, на підставі рішення виконавчого комітету Вінницької районної ради за № 128 від 19 травня 1988 року, згідно якого цілий житловий будинок в АДРЕСА_1 , дійсно належить колгоспному двору головою якого є ОСОБА_3 та рішенням 2 сесії 7 скликання Лаврівської сільської ради від 12 листопада 2015 року «Про перейменування вулиць в селах Лаврівка та Медвідка Вінницького району Вінницької області». Також до складу спадкового майна після смерті матері входить і земельна ділянка площею 0,25 га у межах згідно з планом, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер: 0520682600:02:004:0253, що належала померлій ОСОБА_3 згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯЖ № 365956, виданий 25 серпня 2010 року Лаврівською сільською радою на підставі рішення Лаврівської сільської ради 34 сесії 5 скликання від 30.03.2010 року за № 3.1.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , як донька померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 є спадкоємицею першої черги за законом, що підтверджується свідоцтвом про її народження серія НОМЕР_2 видане Лаврівською сільською радою 01 березня 1968 року та свідоцтвом про реєстрацію шлюбу серія НОМЕР_3 з ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрований у виконавчому комітеті Лаврівської сільської ради Вінницького району Вінницької області.
Спадщину після смерті матері ОСОБА_1 прийняла, так як у встановлений законом строк звернулася з заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори і на решту спадкового майна після смерті матері ОСОБА_3 отримала свідоцтва про право на спадщину за законом від 18 квітня 2023 року, видані ОСОБА_4 державним нотаріусом Вінницької районної державної нотаріальної контори, а саме на земельну ділянку площею 0,1241 га та на земельну ділянку площею 1,1839 га.
Інші спадкоємці першої черги за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , які прийняли спадщину - відсутні.
Згідно записів погосподарських книг житловий будинок, з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 відносився до суспільної групи колгоспних дворів станом на 15.04.1991 року (виписки за період з 01.01.1991 року по 01.01.1995 рік) і на цей час членами колгоспного двору були троє осіб: ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 . Дані факти підтверджуються: виписками з погосподарських книг; свідоцтвом про право особистої власності на домоволодіння № НОМЕР_6 від 20 вересня 1989 року видане виконавчим комітетом Лаврівської сільської ради Вінницького району Вінницької області, на підставі рішення виконавчого комітету Вінницької районної ради за № 128 від 19 травня 1988 року, згідно якого цілий житловий будинок в АДРЕСА_1 , дійсно належить колгоспному двору головою якого є ОСОБА_3 ; технічним паспортом виготовленим ФОП ОСОБА_7 станом на 15.05.2023 року; державного актом на право власності на земельну ділянку серія ЯЖ № 365956, виданий 25 серпня 2010 року Лаврівською сільською радою на підставі рішення Лаврівської сільської ради 34 сесії 5 скликання від 30.03.2010 року за № 3.1., виданий ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0,25 га у межах згідно з планом, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер: 0520682600:02:004:0253 та Витягом з Державного земельного кадастру на дану земельну ділянку від 30.03.2023 року НВ-4600306262023.
За змістом ст.13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.
Відповідно до ст. 368 ЦК України, спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.
Згідно до ст. 370 ЦК України, у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю між ними, законом або рішенням суду.
Відповідно до ст.392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Згідно ч.1 ст.1226 ЦК України частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.
Відповідно до ч.5 ст.1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
За ст. 328 ЦК України, відповідно до якої право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.
Статтею 16 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно зі ст.1217 ЦК України спадкування майна померлого громадянина може здійснюватися за законом чи за заповітом.
Відповідно до ст. ст. 1216, 1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від спадкодавця до спадкоємців, до складу спадщини входять всі права та обов'язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися в наслідок його смерті.
За 1268 ЦК України - спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку , встановленого ст.1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.
Частинами 1-3 статті 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до вимог статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини .
Стаття 1270 ЦК України передбачає, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч. 1 ст. 120 Цивільного кодексу Української РСР майно колгоспного двору належить його членам на праві спільної сумісної власності.
Згідно статті 123 ч. 2 Цивільного кодексу Української РСР, розмір долі члена двору встановлюється виходячи з рівності долей всіх членів двору, включаючи неповнолітніх та непрацездатних.
Згідно Закону України „Про власність" від 15.04.1991 року (який діяв на момент смерті батька), пункту 6 постанови Пленуму Верховного Суду України „ Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності " № 20 від 22.12.1995 року: „ Право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею та коштами у веденні спільного господарства двору".
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.
Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України (в редакції 1963 року) визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.
Відповідно до ст. 1261 ЦК України-перша черга спадкоємців за законом-у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Прийняття спадщини - це акт, який поширюється на всі об'єкти спадкування водночас і свідчить про бажання скористатися правом на спадщину. До спадкоємця в момент виникнення правонаступництва переходять і ті права, які в цей час ще не були відомі.
Тобто, визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
За таких обставин, суд приходить до висновку про те, що на теперішній час дійсно існують перешкоди для оформлення позивачами спадкових прав у нотаріальному порядку і за таких обставин визнання права власності на майно в порядку спадкування є компетенцією суду.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 15, 16, 1216, 1218, 1264, 1266, 1268, 1276 ЦК України, ст.ст. 2,11,12,13,206,247,263,264,265,355 ЦПК України, суд.-
Позов задовільнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_7 , право власності в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_2 (1/6 частка) та після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 матері ОСОБА_3 (1/2 частка), а також за мною, як за членом колгоспного двору (1/3 частка), а загалом, на:
Цілий житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , що складається з: житлового будинку під літерою «А» загальною площею 75,1 кв. м, житловою площею 50,3 кв. м, допоміжною площею 24,8 кв. м; котельні під літерою «а»; гаражу під літерою «Б»; гаражу під літерою «В»; сараю під літерою «Г»; погребу під літерою «п/Г»; літньої кухні під літерою «Д»; погребу під літерою «п/Д»; прибудови під літерою «д»; сараю під літерою «Е»; убиральні під літерою «Є», криниці під № 1; вигрібної ями № 2.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_7 , право власності в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 матері ОСОБА_3 , на: земельну ділянку площею 0,25 га у межах згідно з планом, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер: 0520682600:02:004:0253.
Судові витрати залишити за позивачем.
Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду через Вінницький районний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення виготовлено 31.08.2023 року.
Учасники провадження:
Позивач - ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 ;
Відповідач - Стридаська селищна рада, адреса: смт. Стрижавка, вул. 40-річчя Перемоги, 7, Вінницької області.
Суддя І.А. Ганкіна