Справа № 740/3267/23
Провадження № 1-кп/740/289/23
25 серпня 2023 року м. Ніжин
Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
учасники судового провадження:
- прокурори - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
- особа, щодо якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру, - ОСОБА_6 ,
- законний представник особи, щодо якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру, - ОСОБА_7 ,
- захисник - адвокат ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ніжині клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні № 12023270300000370 від 22.03.2023 стосовно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м. Ніжині Чернігівської області, є громадянином України, раніше не судимий, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у зв'язку з вчиненням ним суспільно небезпечного діяння, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
установив:
22.03.2023 близько 14:10 години ОСОБА_6 , перебуваючи в приміщенні відділення № 28 АТ КБ «Приватбанк», розташованого за адресою: Чернігівська область, м. Ніжин, вул. Гоголя, 2А/30, хворіючи на параноїдну шизофренію (F 20.0 - за Міжнародною Класифікацією Хвороб 10 перегляду), не усвідомлюючи свої дії та не керуючи ними, діючи в умовах воєнного стану, що введений на всій території України Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, та продовжений Указом Президента України від 06.02.2023 № 58/2023 з 05 години 30 хвилин 19.02.2023 строком на 90 діб, вчинив суспільно небезпечне діяння, а саме таємно викрав мобільний телефон марки Huawei моделі P Smart 2019 з об'ємом памК'яті 3/64 GB, вартістю 2460 грн, який належить працівнику відділення № 28 АТ КБ «Приватбанк» - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , після чого отримавши можливість розпорядитись викраденим майном, з місця вчинення суспільно небезпечного діяння зник, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_9 матеріальну шкоду на вищевказану суму.
Дії ОСОБА_6 підпадають під ознаки суспільно небезпечного діяння, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.
Згідно з висновком судово-психіатричної експертизи у ОСОБА_6 виявлені ознаки параноїдної шизофренії (F 20.0 - за Міжнародною класифікацією хвороб 10 перегляду). У ОСОБА_6 в період часу, до якого відноситься суспільно небезпечне діяння, у вчиненні якого він підозрюється, виявлені ознаки параноїдної шизофренії (F 20.0 - за Міжнародною класифікацією хвороб 10 перегляду) і він був позбавлений здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_6 за його психічним станом на теперішній час показане застосування примусових заходів медичного характеру з поміщення у спеціальний лікувальний заклад з метою обов'язкового лікування, а також запобігання вчиненню ним суспільно небезпечних діянь.
Крім того, у ОСОБА_6 виявлені психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю, синдром залежності (F 10.2 - за Міжнародною класифікацією хвороб 10 перегляду) і йому показане відповідне протиалкогольне лікування.
У зв'язку з тим, що ОСОБА_6 на період вчинення суспільно небезпечного діяння не міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, тобто, вчинив суспільно небезпечне діяння у стані неосудності, йому показане застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом.
У судовому засіданні ОСОБА_6 заперечив проти задоволення клопотання прокурора про застосування примусових заходів медичного характеру, при цьому погодився з обставинами клопотання щодо крадіжки мобільного телефону в приміщенні «Приватбанк».
Законний представник - ОСОБА_7 та захисник ОСОБА_8 підтримали клопотання, пославшись на те, що лікування відповідатиме інтересам ОСОБА_6 , враховуючи його захворювання.
Факт вчинення ОСОБА_6 суспільно небезпечного діяння підтверджується письмовими доказами, дослідженими в судовому засіданні, а саме:
- протоколом огляду місця події від 28.03.2023, з ілюстративною таблицею до нього, з якого убачається, що 22.03.2023 біля робочого місця потерпілого ОСОБА_9 на шафі лежав телефон, підключений до зарядного пристрою. Вздовж стіни від правого верхнього кута знаходиться невеликого розміру м'яка лавка, біля якої, зі слів потерпілого, до того, як ОСОБА_9 відійшов до терміналів, стояв невідомий клієнт;
- протоколом огляду місця події від 23.03.2023, відповідно до якого ОСОБА_6 у присутності понятих добровільно видав працівникам поліції мобільний телефон чорного кольору марки «Хуавей», який у подальшому вилучений до Ніжинського РВП ГУ НП в Чернігівській області;
- заявою ОСОБА_6 про добровільну видачу працівникам поліції мобільного телефону чорного кольору, який він викрав у «Приватбанку» в м. Ніжині по вул. Гоголя, 2;
- протоколом огляд речі від 23.03.2023, згідно з яким потерпілий ОСОБА_9 зазначив, що вказаний телефон належить йому, телефон впізнав за загальними характеристиками, а також ІМЕІ мобільного телефону, котрий співпадає з тим, котрий вказаний на коробці, що він добровільно надав;
- висновком експерта Чернігівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України № СЕ-19/125-23/3324-ТВ від 27.03.2023, згідно з яким ринкова вартість бувшого у використанні мобільного телефону марки Huawei P Smart 2019 Black з об'ємом пам'яті 3/64 Gb станом на 22.03.2023 могла становити 2460,00 грн;
- протоколом огляду від 18.05.2023, з якого убачається, що при перегляді запису о 14 год. 07 хв. 54 сек. видно, як особа чоловічої статі, в якій можна впізнати ОСОБА_6 , заходить до приміщення відділення АТ КБ «Приватбанк». Після чого о 14 год. 08 хв. 56 сек. він підійшов до робочого місця одного з працівників, якого на той момент на місці не було, яке розміщене в правому куті зали, та побачивши телефон, який стояв на зарядному пристрої на тумбочці, з правої сторони від нього, ретельно придивлявся до нього, після чого близько 14 год. 09 хв. 22 сек. дістав з куртки предмет, схожий на лист паперу, переглядав його, допоки о 14 год. 09 хв. 35 сек. не від'єднав зарядний пристрій з телефону, що лежав на тумбочці. У подальшому, зробивши декілька кроків вперед, згорнув папірець та знову повернувся до робочого місця працівника, та сховавши папірець в куртку, імітуючи, що застібає замок, правою рукою впродовж трьох секунд з 14 год. 09 хв. 55 сек. до 14 год. 09 хв. 57 сек., поклав вказаний засіб зв'язку до внутрішньої кишені куртки, при цьому весь цей час ОСОБА_6 дивився у бік людей, що знаходилися в залі відділення;
- висновком судово-психіатричного експерта Чернігівської філії СПЕ Державної установи «Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків МОЗ України» № 250 від 02.05.2023 щодо психічного стану ОСОБА_6 , згідно з яким: у ОСОБА_6 на теперішній час мають місце ознаки тяжкого психічного розладу у формі параноїдної шизофренії (F 20.0 - за Міжнародною класифікацією хвороб 10 перегляду); у ОСОБА_6 в період часу, до якого відноситься кримінальне правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, мали місце ознаки тяжкого психічного розладу у формі параноїдної шизофренії (F 20.0 - за Міжнародною класифікацією хвороб 10 перегляду), які позбавляли його здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними; ОСОБА_6 за його психічним станом на теперішній час показане застосування примусових заходів медичного характеру з поміщення у спеціальний лікувальний заклад з метою його обов'язкового лікування, а також запобігання вчиненню ним суспільно небезпечних діянь;
- висновком судово-психіатричного експерта Чернігівської філії СПЕ Державної установи «Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків МОЗ України» № 251 від 02.05.2023 щодо психічного стану ОСОБА_6 , згідно з яким йому показане відповідне протиалкогольне лікування.
Таким чином, судом достовірно встановлено та суд вважає доведеним, що ОСОБА_6 було вчинено суспільно-небезпечне діяння, яке має ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану, а також, що його вчинив саме ОСОБА_6 , який під час вчинення вищевказаних дій перебував у стані неосудності, тобто не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними, у зв'язку з чим відповідно до ч. 2 ст. 19 КК України він не підлягає кримінальній відповідальності.
Згідно із ч. 1 ст. 503 КПК України кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, здійснюється за наявності достатніх підстав вважати, що: 1) особа вчинила суспільно небезпечне діяння, передбачене законом України про кримінальну відповідальність, у стані неосудності; 2) особа вчинила кримінальне правопорушення у стані осудності, але захворіла на психічну хворобу до постановлення вироку.
Частинами 1 та 2 ст. 512 КПК України передбачено, що судовий розгляд здійснюється одноособово суддею в судовому засіданні за участю прокурора, обов'язковою участю фізичної особи, стосовно якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру, її законного представника та захисника згідно із загальними правилами цього Кодексу. Судовий розгляд завершується постановленням ухвали про застосування примусових заходів медичного характеру або про відмову в їх застосуванні.
Відповідно до ч. 1 ст. 513 КПК України, під час постановлення ухвали про застосування примусових заходів медичного характеру суд з'ясовує такі питання: 1) чи мало місце суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення; 2) чи вчинено це суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення особою; 3) чи вчинила ця особа суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення у стані неосудності; 4) чи не захворіла ця особа після вчинення кримінального правопорушення на психічну хворобу, яка виключає застосування покарання; 5) чи слід застосовувати до цієї особи примусові заходи медичного характеру і якщо слід, то які.
Згідно із ч. 1 ст. 2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.
Кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 11 КК України).
Суб'єктом кримінального правопорушення є фізична осудна особа, яка вчинила кримінальне правопорушення у віці, з якого відповідно до цього Кодексу може наставати кримінальна відповідальність (ч. 1 ст. 18 КК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 19 КК України не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого цим Кодексом, перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. До такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру.
Згідно зі ст. 19 Закону України «Про психіатричну допомогу» примусові заходи медичного характеру застосовуються за рішенням суду у випадках та в порядку, встановлених Кримінальним, Кримінально-процесуальним кодексами України, цим Законом та іншими законами.
Згідно зі ст. 93 КК України примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані судом до осіб, які вчинили у стані неосудності суспільно-небезпечні діяння.
Статтею 94 КК України встановлено вичерпний перелік видів примусових заходів медичного характеру, які можуть бути, залежно від характеру та тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння, з урахуванням ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб, застосовані судом до таких осіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 513 КПК України визнавши доведеним, що особа вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності, суд постановляє ухвалу про застосування примусових заходів медичного характеру.
Відповідно до п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 03.06.2005 № 7 «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування», визначаючи відповідно до частин 3-5 ст. 94 КК України тип психіатричного закладу, до якого слід госпіталізувати неосудного, необхідно виходити як з його психічного стану, так і з характеру вчиненого ним суспільно небезпечного діяння. Для об'єктивної оцінки ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб (ч. 1 ст. 94 КК України) суд має спочатку з'ясувати думку експертів-психіатрів стосовно виду примусових заходів медичного характеру, які можуть бути призначені психічно хворій особі в разі визнання її неосудною, а потім, з урахуванням висновків експертів і характеру вчиненого цією особою суспільно небезпечного діяння, ухвалити рішення про вибраний ним вид примусових заходів медичного характеру (тип психіатричного закладу, який його здійснюватиме).
Разом з цим в абз. 2 п. 15 вищевказаної постанови роз'яснено, що в ухвалі (постанові) суду не треба наводити назву конкретного психіатричного закладу, до якого має бути госпіталізована неосудна особа, і вказувати строк застосування примусового заходу медичного характеру, проте необхідно зазначити про скасування з часу доставки (прийому) неосудного до цього закладу запобіжного заходу (якщо останній був застосований).
Також суд ураховує правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 06 лютого 2020 року у справі № 234/18511/18 (провадження № 51-4960км19), згідно з яким оскільки у стані неосудності особа не здатна розуміти своїх дій та керувати ними, а мета і мотив, які особа має чітко усвідомлювати, як ознаки суб'єктивної сторони складу злочину за наявності такого стану відсутні, то встановлення будь-якої форми вини (умислу чи необережності) у діях неосудної особи об'єктивно є неможливим. У такому випадку юридична оцінка суспільно небезпечного діяння повинна надаватися, виходячи з фактичних обставин скоєного діяння та наслідків, що настали.
Дослідивши надані докази в їх сукупності з точки зору належності та допустимості, заслухавши також пояснення законного представника та захисника, думку прокурора, який вважав, що клопотання внесено за наявності достатніх підстав та підлягає задоволенню, оскільки ОСОБА_6 учинив суспільно-небезпечне діяння в стані неосудності, що виключає застосування до нього покарання, тому до нього необхідно застосувати примусові заходи медичного характеру, суд дійшов висновку про задоволення клопотання.
Обираючи вид примусових заходів медичного характеру ОСОБА_6 , суд враховує характер та тяжкість вчиненого ним діяння, тяжкість та характер захворювання, ступінь небезпечності, і вважає за необхідне застосування до нього примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги зі звичайним наглядом, що узгоджується зі змістом клопотання, підтверджується наданими висновками експертиз.
Запобіжний захід не обирався і такого клопотання під час судового розгляду до суду не подавалося.
Процесуальні витрати на проведення експертизи в сумі 566,34 грн слід віднести на рахунок Державного бюджету України.
Цивільний позов не подавався.
Питання щодо речових доказів слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. 376, 503 513, 516 КПК України, суд
ухвалив:
Клопотання - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , примусовий захід медичного характеру у вигляді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги зі звичайним наглядом.
Речові докази:
- мобільний телефон марки Huawei P Smart 2019 - залишити у володінні ОСОБА_9 ;
- документ - оптичний диск з № 84 ВБ від 24.04.2023 - зберігати в матеріалах кримінального провадження.
Процесуальні витрати на проведення експертизи в сумі 566,34 грн віднести на рахунок Державного бюджету України.
Копію ухвали після оголошення негайно вручити прокурору, захиснику, законному представнику та особі, щодо якої вирішувалося питання про застосування примусових заходів медичного характеру.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Чернігівського апеляційного суду через Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Повну ухвалу складено і підписано 28.08.2023.
Суддя ОСОБА_1