Справа № 392/982/23
Провадження № 4-с/392/2/23
23 серпня 2023 року м. Мала Виска
Маловисківський районний суд Кіровоградської області
в складі головуючого судді Березія Ю.А.,
секретар Зінов'єва А.Л.,
з участю заявника (стягувача) ОСОБА_1 ,
представника стягувача адвоката Феоктістова О.В.,
представника боржника ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за скаргою
ОСОБА_1 на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Улюшева Богдана Валерійовича, боржник у виконавчому провадженні - Новомиргородська міська рада,
Заявник ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою на дії державного виконавця Улюшева Б.В., у якій просила визнати незаконною і скасувати постанову державного виконавця від 5 червня 2023 року про закінчення виконавчого провадження за виконавчим листом № 395/1186/16; 2/392/102/22 від 27.06.2022.
Скарга мотивована тим, що на виконання рішення суду про поновлення ОСОБА_1 на роботі, на рівнозначній посаді керівника в Новомиргородському дошкільному навчально-виховному комплексі (ясла-садок) "Калинонька" Новомиргородської міської ради, було видано виконавчий лист.
13 липня 2022 року державним виконавцем за даним виконавчим листом було відкрито виконавче провадження № 69401351.
18 липня 2022 року державним виконавцем Улюшевом Б.В. було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, яку заявник оскаржила до суду.
Ухвалою суду від 1.12.2022 року скаргу було задоволено. Суд визнав незаконною і скасував постанову державного виконавця та вирішив повернути виконавчий лист для подальшого виконання.
25 квітня 2023 року державним виконавцем Улюшевом Б.В. було винесено постанову про відновлення виконавчого провадження, при цьому державний виконавець зазначив, що зобов'язує суд у місячний строк надати виконавчий лист до виконання.
5 червня 2023 року не отримавши у місячний строк виконавчий документ, державний виконавець Улюшев Б.В. виніс постанову про закінчення виконавчого провадження.
Заявник вважає постанову державного виконавця незаконною, оскільки ним було допущено зловживання наданими йому повноваженнями (а.с. 1-2).
29 червня 2023 року державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Улюшев Б.В. надіслав до суду заперечення на скаргу, в якому просив відмовити у задоволенні скарги у повному обсязі.
Заперечення мотивовані тим, що 25 квітня 2023 року державним виконавцем винесено постанову про відновлення виконавчого провадження, яку надіслано до Маловисківського районного суду Кіровоградської області.
Пунктом 3 резолютивної частини постанови зобов'язано суд у місячний строк пред'явити виконавчий лист до виконання.
Постанова надійшла до суду 29 квітня 2023 року.
Державний виконавець зазначив, що оскільки у місячний строк жодного повідомлення від суду не надійшло, державного виконавця не повідомлено про причини невиконання постанови та не пред'явлено виконавчий лист до виконання, 5 червня 2023 року державним виконавцем було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі статті 41 та пункту 13 частини першої статті 39 Закону України "Про виконавче провадження" (а.с. 9-14).
У відповіді на заперечення державного виконавця представник заявника не погодився з думкою державного виконавця щодо законності постанови про закінчення виконавчого провадження від 5.06.2023 року, посилаючись на положення підпункту 4 пункту 10-2 розділу ХІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження", якими не встановлено жодних обмежень щодо його застосування до всіх строків, що обраховуються відповідно до зазначеного закону (а.с. 107).
Представник Новомиргородської міської ради надіслала до суду пояснення та заяву, до якої додано перелік документів на виконання боржником рішення суду про поновлення ОСОБА_1 на роботі.
У поясненнях представник боржника просила відмовити у задоволенні скарги (а.с. 115-120, 131-137).
Скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини першої статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом (частина друга статті 18 ЦПК України).
Положеннями частини першої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Виконавче провадження підлягає закінченню у разі непред'явлення виконавчого документа за відновленим виконавчим провадженням у строки, визначені статтею 41 цього Закону (пункт 13 частини першої статті 39 Закону України "Про виконавче провадження".
Статтею 41 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.
У разі відновлення виконавчого провадження стягувач, суд або орган (посадова особа), яким повернуто виконавчий документ, зобов'язані у місячний строк з дня надходження постанови про відновлення виконавчого провадження пред'явити його до виконання.
Відповідно до підпункту 4 абзацу 3 пункту 10-2 "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.
Судом встановлено, що 12 липня 2022 року заявник ОСОБА_1 звернулася до начальника відділу примусового виконання рішень УЗПВР у Кіровоградській області Південно-Східного МУМЮ із заявою про прийняття на виконання виконавчого листа у справі № 395/1186/16, провадження № 2/392/102/22, виданого 27.06.2022 року про поновлення її на роботі (а.с. 18).
13 липня 2022 державним виконавцем Улюшевом Б.В. ухвалено постанову про відкриття виконавчого провадження № 69401351 (а.с. 20-21).
18 липня 2022 року державним виконавцем ухвалено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону України "Про виконавче провадження"/фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом/ (а.с. 57-60).
1 грудня 2022 року ухвалою Маловисківського районного суду Кіровоградської області у справі № 392/783/22 визнано незаконною і скасовано постанову державного виконавця від 18.07.2022 року (а.с. 174-179).
25 квітня 2023 року на виконання ухвали суду від 1.12.2022 року державним виконавцем Улюшевом Б.В. винесено постанову про відновлення виконавчого провадження (а.с. 84).
5 червня 2023 року державним виконавцем Улюшевом Б.В. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 13 частини першої статті 39 Закону України "Про виконавче провадження" (а.с. 87-89).
Положеннями статті 13 ЦПК України встановлено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно якому суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини (надалі - ЄСПЛ) неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення у справі Руїз Торія проти Іспанії).
За усталеною практикою ЄСПЛ, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення.
Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Оцінюючи аргументи стягувача ОСОБА_1 і державного виконавця Улюшева Б.В. щодо законності постанови державного виконавця від 5.06.2023 року про закінчення виконавчого провадження № 69401351, суд дійшов наступних висновків.
Ухвалюючи вищезазначену постанову, державний виконавець керувався положеннями підставі пункту 13 частини першої статті 39 Закону України "Про виконавче провадження" , відповідно якому виконавче провадження підлягає закінченню у разі непред'явлення виконавчого документа за відновленим виконавчим провадженням у строки, визначені статтею 41 цього Закону.
Як зазначив державний виконавець у запереченні на скаргу, у місячний строк від дня винесення державним виконавцем постанови про відновлення виконавчого провадження Маловисківський районний суд Кіровоградської області не пред'явив виконавчий документ за відновленим виконавчим провадженням.
Між тим, з таким висновком державного виконавця суд погодитися не може.
24 лютого 2022 року у зв'язку з відкритою агресією Російської Федерації проти України, в Україні введено воєнний стан, що діє до теперішнього часу.
Положеннями підпункту 4 абзацу 3 пункту 10-2 "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що усі строки, визначені цим Законом перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.
Тобто, державний виконавець, відновивши виконавче провадження на виконання судового рішення про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження, не мав права закінчити виконавче провадження у зв'язку з тим, що він не отримав у місячний строк виконавчий лист.
Тому, суд погоджується з аргументами стягувача щодо незаконності постанови державного виконавця від 5 червня 2023 року.
Порушене право стягувача на належне виконання судового рішення про поновлення на роботі підлягає судовому захисту шляхом визнання незаконною і скасування постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження.
Аналізуючи позицію боржника (Новомиргородської міської ради) суд дійшов наступних висновків.
У поясненнях представника Новомиргородської міської ради висновок про відсутності підстав для скасування постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження зводиться до того, що як боржник, так і державний виконавець вжили усіх відповідних заходів для виконання рішення суду про поновлення стягувача на роботі.
Боржник стверджує, що заявник (стягувач) ОСОБА_1 , як особа, яка поновлена на роботі, так і не почала виконувати свою трудову функцію.
Суд зазначає, що наведені аргументи боржника не є предметом справи, що розглядається.
Даний висновок суду грунтується на системному аналізі положень статей 13 та 451 ЦПК України.
Предметом теперішнього судового розгляду є законність (чи незаконність) постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження з підстав, визначених Законом України "Про виконавче провадження".
Тому, суд вважає помилковими доводи боржника, які не є предметом теперішнього судового розгляду.
Керуючись статтями 450, 451 ЦПК України,
Скаргу задовольнити.
Визнати незаконною та скасувати постанову від 5 червня 2023 року державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Улюшева Богдана Валерійовича про закінчення виконавчого провадження за виконавчим листом від 27 червня 2022 року у справі № 395/1186/16, провадження № 2/392/102/22.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на ухвалу подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.
Повний текст ухвали складено 29 серпня 2023 року.
Головуючий
суддя